Підготовка студентів-філологів вищого педагогічного навчального закладу до родинного виховання - Автореферат

Соціально-економічні процеси, що відбуваються в Україні, зумовлюють появу нових підходів державної політики до сімї та освіти й виховання молоді, підтвердженням чому є урядові постанови і документи, які визначають пріоритетні напрями розвитку освіти і виховання (Конституція України, Сімейний кодекс України, програми “Планування сімї”, “Діти України”). Відтак проблема професійної підготовки студентів до родинного виховання, осягнення ними духовно-морального потенціалу народної виховної практики, вивчення в цьому контексті українознавчих дисциплін набуває вирішального методологічного значення, стає основною формою світоглядних переконань майбутніх фахівців. Про історію розвитку родинного виховання в Україні, вплив виховних традицій на становлення характеру особистості, правильну організацію спілкування в родині, основні напрями співпраці родини та школи і громадських організацій у забезпеченні виховання моральності шкільної молоді йдеться в посібнику “Родинна педагогіка” (А.А.Марушкевич, В.Г.Постовий, Т.Ф.Алексеєнко). Захищено дисертації, в яких розглядаються різнобічні аспекти виховання особистості засобами українського дитинознавства: О.Д.Ярмоленко зосереджує увагу на питаннях системного підходу до формування національних і загальнолюдських моральних цінностей в українській етнопедагогіці; Ю.Г.Підборська і Т.І.Люріна досліджують педагогічні умови використання фольклору, народних традицій у моральному вихованні учнів; Н.М.Соломко окреслює умови розвитку творчої активності старшокласників у діяльності фольклорно-етнографічних обєднань; Т.Г.Майцейків визначає шляхи ефективного використання народних традицій трудового виховання в сучасних умовах; С.В.Горбенко простежує підвищення ролі художньої народної творчості в навчальній і позакласній роботі з молодшими підлітками; А.Даник розглядає процес формування у юнаків та дівчат готовності до сімейно-побутової праці у процесі родинного виховання; Н.П.Сивачук обґрунтовує структурну модель підготовки майбутніх учителів до народознавчої роботи в школі, К.І.Журба опрацьовує актуальну тему виховання духовності у підлітків у сучасній українській сімї і школі. Усе це зумовлює потребу у навчальній, виховній, науково-дослідницькій підготовці студентів до родинного виховання із урахуванням таких підходів: - формування творчої, високопрофесійної особистості студента-філолога, підготовленої здійснювати родинне виховання у ході педагогічної діяльності та використовувати його досвід у особистому житті;У першому розділі - “Родинне виховання у контексті професійної підготовки студентів-філологів вищих педагогічних навчальних закладів” - викладено ґенезу української родини та родинного виховання в Україні, розглянуто суть та функції родинного виховання, розкрито зміст поняття “готовність майбутнього учителя до родинного виховання”, досліджено проблему підготовки студентів-філологів до родинного виховання у педагогічній теорії та практиці вищих педагогічних навчальних закладів України, визначено основні компоненти та рівні готовності студентів-філологів до родинного виховання, охарактеризовано стан та особливості виховного процесу в сучасній українській родині. На основі узагальнення результатів аналізу теоретичних джерел з проблеми готовності до педагогічної діяльності (В.Ананьєв, М.Дяченко, М.Кандибович, В.Крутецький, М.Левітов, О.Леонтьєв, М.Мамазян, В.Соколов, Д.Узнадзе та ін.), досліджень з питань педагогічної діяльності (О.Абдуліна, Ю.Бабанський, І.Бех, Т.Бугайко, І.Зязюн, О.Мороз, Д.Ніколенко, Н.Ничкало, В.Сластьонін, Р.Хмелюк, М.Ярмаченко) розкрито зміст поняття “готовність учителя до родинного виховання”, яке є складним соціально-педагогічним утворенням, що містить у собі комплекс відповідних почуттів, потребово-мотиваційних якостей особистості, всебічне знання суті родинного виховання, професійно-педагогічні вміння та навички його застосування в майбутній педагогічній діяльності. Аналіз розвитку родинного виховання в Україні засвідчив наявність багатого етнопедагогічного досвіду народу. На основі аналізу стану підготовки студентів-філологів до родинного виховання було зроблено висновок, що вона на час констатуючого експерименту не відповідала завданням сучасної національної освіти. Студенти з середнім рівнем готовності (46%) виявляли повагу до родинного виховання, прагнули набути відповідних знань для реалізації їх у майбутній педагогічній діяльності, мали субєктивну потребу формування традиційного українського ідеалу, найкращих моральних якостей.Ефективність засвоєння знань з родинного виховання студентами-словесниками залежить, насамперед, від розуміння ними історичних обставин і закономірностей побутування такого виховання у суспільних обєднаннях. Репрезентація історії родинного виховання включає кілька етапів, серед яких ми виокремили: період родового ладу, з яким дослідники повязують зародження стосунків, аналогічних сімейним; теологічна та фольклористична забарвленість виховання в родині періоду Київської Русі, появу літературних памяток педагогічного спрямування; вих

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ