Опис технологічних операцій підготовки поверхні під неводне фарбування: очищення та грунтування поверхні, розшивання великих і малих тріщин, шпаклювання, шліфування. Матеріали та інструменти для виконання робіт. Процес розведення шпаклівки в воді.
До неводних фарбувань належать олійні і емалеві фарбування, а також лакові покриття. Неводні фарбування застосовують для захисту металевих конструкцій від корозії, деревяні від гниття, а оштукатурені від впливу вологи. Їх легко мити і очищати від бруду, тому в приміщеннях, де більшість поверхонь пофарбована олійними або емалевими фарбами легше підтримувати чистоту (лікарні, школи, магазини, дошкільні дитячі заклади). Міцність зчеплення плівки залежить також від якості підготовки поверхні, в першу чергу очищення її від іржі, плям кіптяви і мінеральних масел, пилу.Рис. 1 Щітка макловицят для фарбування на великих площах.Рис. 4 Оліфа для ґрунтування поверхонь і розведення неводних фарб Рис. Рис. 8 Гіпсова штукатурка для внутрішніх робіт - мінімальна товщина шару 3-5 мм - Для шпаклювання стін - Для ручної обробки - Час роботи.На внутрішніх роботах для цього, як правило, використовують склади з додаванням гіпсу, яким можна покривати за один раз поверхні товщиною до 5 мм. При простому фарбуванні розшиті тріщини змочують водою (під водне фарбування) чи наносять оліфу (під неводне фарбування). Ґрунтовку наносять на поверхню рогожною чи маховою щіткою, розтушовуючи її на стінах вертикальними рухами щітки, а на стелях - уздовж падаючого світла. Дрібні (волосяні) тріщини затирають деревяною теркою, змочуючи поверхню водою. Після підмазування пошкоджених місць і їх шліфування роблять такі операції: одне суцільне шпаклювання із шліфуванням і зніманням пилу, ґрунтування з флейцюванням і шліфуванням.
План
Зміст
Вступ
1. Використані інструменти
2. Використані матеріали
3. Послідовність виконання роботи
4. Охорона праці
Список літератури
Список литературы
1. Добровольський Г.М. “Малярні і шпалерні роботи" Підручник-2-ге вид,випр.. і допов-К.: Вища школа. 1996.-383с
