Історичний аналіз провідних музично-просвітницьких тенденцій в Україні. Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка змісту, форм організації та методики підготовки майбутніх фахівців до музично-просвітницької діяльності з молодшими школярами.
При низкой оригинальности работы "Підготовка майбутніх учителів початкових класів і музики до музично-просвітницької діяльності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Значущість музично-просвітницької діяльності як атрибута духовної культури і водночас феномена професійної підготовки майбутніх учителів зумовлюється необхідністю культуротворчого розвитку особистості студента, розширення його кругозору, ерудиції, формування вибіркового ставлення до явищ мистецького життя. Однак, у нашому дослідженні зроблена спроба поглянути на процес підготовки майбутніх учителів початкових класів і музики до музично-просвітницької діяльності як на цілісне явище. Актуальність означеної проблеми, її недостатня теоретична розробленість та практичне впровадження, обєктивна потреба у підготовці майбутніх фахівців до музично-просвітницької діяльності в школі зумовили вибір теми дисертації - "Підготовка майбутніх учителів початкових класів і музики до музично-просвітницької діяльності". В основу дослідження було покладено таку гіпотезу: ефективність підготовки майбутніх вчителів початкових класів і музики до музично-просвітницької діяльності зросте за умов поглиблення музично-естетичної ерудиції, формування музично-просвітницьких умінь студентів, орієнтації навчально-вихованого процесу на їх самоусвідомлення як субєктів міжособистісного спілкування. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що розкрито провідні тенденції музичного просвітництва в Україні Х-ХХСТ.; уточнено зміст поняття “музично-просвітницька діяльність” вчителя початкових класів і музики та розкрито його структуру; обґрунтовано необхідність освоєння даної діяльності як невідємної складової професійної підготовки вчителя початкових класів і музики; визначено сукупність критеріїв та показників виявлення рівнів підготовленості студентів до музично-просвітницької діяльності; на підставі запропонованої моделі розроблено методику підготовки майбутнього фахівця до музично-просвітницької діяльності та процедуру впровадження даної діяльності в сучасну практику навчання та виховання особистості.Музично-просвітницька діяльність як різновид педагогічної діяльності являє собою складну динамічну систему, що має компоненти, специфіка яких визначається характером самої діяльності. Посилаючись на тлумачення діяльності: освітньо-дозвіллєвої (С.Пащенко), культурно-дозвіллєвої (І.Петрова), культурно-просвітницької (М.Серьогін), музично-пропагандистської (І.Полякова), виокремлюючи окремі їх функційні складові, а також враховуючи специфіку музично-виховної роботи в школі, ми розробили структуру музично-просвітницької діяльності учителя початкових класів і музики. Мотиваційна підструктура музично-просвітницької діяльності майбутнього учителя зумовлюється цілеспрямованим розвитком потреб, інтересів, мотивів, просвітницької спрямованості особистості; змістова - синтезом загальнохудожніх, музичних, психолого-педагогічних, суспільних та спеціальних знань з методики просвітницького впливу; операційна - конкретизує музично-просвітницькі уміння фахівця, а також засоби, форми і методи музично-просвітницької діяльності; контрольно-оцінна - представлена якостями особистості, які спрямовані на самопізнання в процесі музично-просвітницької діяльності. На основі узагальнення даних констатуючого експерименту визначено рівні підготовленості студентів - майбутніх учителів початкових класів і музики до музично-просвітницької діяльності. У другому розділі - “Дослідно-експериментальна робота з підготовки майбутніх учителів початкових класів і музики до музично-просвітницької діяльності" - розроблено модель підготовки майбутнього фахівця до музично-просвітницької діяльності, педагогічні етапи її реалізації, проаналізовано результати експериментальної роботи.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів і музики до музично-просвітницької діяльності, що знайшло відображення у теоретичному обґрунтуванні її змісту й структурних компонентів та експериментальній перевірці методики підготовленості майбутніх фахівців до даної діяльності. Теоретичне дослідження дало можливість розкрити сутність поняття “музично-просвітницька діяльність”, яка розглядається як процес свідомої, активної й цілеспрямованої взаємодії між вчителем як субєктом просвітництва і аудиторією як обєктом просвітництва та зумовлюється самостійною позицією індивіда у виборі музичних цінностей і спрямовується на виховання гуманістичних ідеалів, збагачення музично-естетичної інформованості та розкриття творчого потенціалу особистості. У дослідженні підтверджено ефективність цілісної підготовки студентів - майбутніх фахівців до музично-просвітницької діяльності, яка уособлює такі структурні компоненти: мотиваційний - визначає потреби, інтереси, мотиви, що зумовлюють просвітницьку спрямованість особистості; змістовий - вміщує музичні, психолого-педагогічні та загальнохудожні знання майбутнього фахівця; операційний - виокремлює музично-просвітницькі уміння спеціаліста, а також засоби, форми й методи музично-просвітницької діяльності; контрольно-оцінний-вирізняє усвідомлення себе як особистості і майбутнього вчителя в х
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы