Підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до управління основними підрозділами охорони державного кордону як предмет наукових досліджень - Статья

Леся Олександрівна БАЛАГУР, старший викладач кафедри тактики прикордонної служби Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м.У статті проаналізовано основні підходи до трактування проблеми підготовки до управлінської діяльності, зокрема розглянуто роботи, де йдеться про сутність та функції управління, його значення в суспільному житті та військових структурах, а також праці, в яких окреслено пріоритетні напрями формування та розвитку готовності офіцерів до управлінської діяльності. ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ охорони державного кордону - це цілеспрямована діяльність начальника відділу прикордонної служби і його заступників, що ґрунтується на законодавстві про державний кордон України і принципах охорони кордону, щодо підтримки постійної готовності органу охорони державного кордону до дій, організації оперативно-службової діяльності з охорони кордону та керування органом охорони державного кордону при виконанні поставлених завдань шляхом ефективного використання наявних сил і засобів. Управлінська діяльність - найбільш активний елемент професійної діяльності офіцера-прикордонника, зміст якої випливає з вимог і основних закономірностей діяльності з охорони державного кордону. Отже, в сучасних умовах для ефективного виконання персоналом органів охорони державного кордону завдань з охорони державного кордону важливе значення має належне управління, а підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до управління основними підрозділами охорони державного кордону є актуальним педагогічним завданням. Мейо та інші розглядають управління як специфічний вид суспільної діяльності, що має забезпечувати узгодженість, чіткий взаємозвязок і взаємодію між складовими частинами системи, її планомірний розвиток.Першу групу становлять джерела, присвячені вивченню управління як суспільно-соціального феномену, його сутності, змісту, структури, а також праці, що розглядають проблеми управління військами та ДПСУ. Автор доводить, що прикордонні структури нашої держави мають тисячолітню історію, стверджуючи, що досвід і традиції є тим “підмурком, який є основою справедливих кордонів, ефективної службово-бойової діяльності вартових державних рубежів” [6, с. Литвин у праці “Інтегроване управління кордонами” розглядає теоретико-методологічні засади управління та координації діяльності органів державної влади з питань гарантування прикордонної безпеки як складової національної безпеки України, розвитку інформаційної й технічної складової охорони кордону, удосконалення організації оперативно-службової діяльності прикордонних органів та підрозділів [7, с. Загалом у зазначених працях визначено, що військове управління є специфічним видом суспільної діяльності, а офіцери - специфічною соціально-професійною групою, ключовою ланкою військової організації. До другої групи можна зарахувати праці, де досліджуються питання сутності й змісту управлінської діяльності, різні аспекти ефективності професійної та управлінської діяльності, відмінності між керівництвом та управлінням та ін.Ягупов та ін. визначили, що однією з найважливіших складових управління є робота з персоналом, управління людськими ресурсами. Дослідники роблять висновок, що про ефективність роботи керівника свідчить співвідношення витрат сил організації й досягнутих результатів. Відповідно, головним предметом управлінської діяльності є такі найбільш ефективні засоби впливу, при яких дотримується баланс економії сил і результативності. До третьої групи можна зарахувати дослідження, де обґрунтовано значимість готовності до управлінської діяльності офіцера, проаналізовано різноманітні якості офіцера, необхідні для управлінської діяльності. Теплов у роботі “Розум полководця” звернув увагу на важливість різних особистісних рис військового керівника, необхідних для управління великими групами людей.Учені звертають увагу на залежність ефективності управління від особистісних рис субєкта-керівника. Серед цих робіт слід вказати на дослідження таких учених, як А. Загалом дослідники звертають увагу на соціально-філософські проблеми управління, умови відповідного добору персоналу, напрями удосконалення підготовки управлінських кадрів, особливості формування різних складових готовності до управлінської діяльності. Окремо слід звернути увагу на зарубіжний досвід організації підготовки до управлінської діяльності. За кордоном формування готовності до управлінської діяльності вважають складовою належної підготовки до виконання завдань професійної діяльності.Аналіз наукової літератури показав, що всі дослідження з проблем управління можна розділити на кілька груп. До першої можна зарахувати ті, у яких досліджено проблему управління як суспільно-соціального феномену, розглянуто проблеми управління військами та ДПСУ, тенденції й протиріччя розвитку управлінської сфери організації військ (М.