Підготовка до подання касаційної скарги як початковий етап оскарження судових рішень у кримінальному провадженні - Статья

Крім того, у рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 (у справі щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозвязку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) Конституційний Суд України сформулював висновок про те, що апеляційне оскарження судового рішення можливе у всіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження [11]. Зазначимо, що, порівняно з КПК України 1960 року, касаційна скарга могла бути подана на вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції) [9]. На підставі аналізу статті 424 КПК України до переліку судових рішень, які можна оскаржити в касаційному порядку, віднесено: вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції, але за умови перегляду їх в апеляційному порядку; судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо вказаних вище вироків та ухвал; вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку; судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на вказаний вище вирок; ухвали суду першої інстанції, які перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК, після їх перегляду в апеляційному порядку [80]. Проаналізувавши практику ВССУ, можна зробити висновок, що із загальної кількості скасованих ухвал понад 1 тис. становлять ухвали, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (скасовано із направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (593) та до суду першої інстанції (427); 41 - із залишенням у силі ухвали суду, що була помилково скасована апеляційним судом; 18 - із вирішенням питання по суті; 1 - із залишенням без розгляду та 11 - із закриттям провадження у справі; 1 ухвалу змінено і вирішено питання по суті [1]. Особливість оскарження вироку на підставі угоди полягає в обмеженні права оскарження вироку, а саме: 1) засудженим, його захисником, законним представником виключно через підстави: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, у тому числі нероз’яснення засудженому наслідків укладення угоди; 2) потерпілим, його представником, законним представником виключно через підстави: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; нероз’яснення потерпілому наслідків укладення угоди; 3) прокурором виключно через підстави: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена [8].