Підготовка державних службовців до професійно-мовленнєвої комунікації: концептуальні засади й стратегія модернізації технологій - Автореферат

Загальновизнаним є те, що більшість державних службовців не володіють техніками ведення діалогу, роботи з текстом, у них низький рівень дискурсивних навичок, хоча саме ці складові професійно-комунікативної діяльності державних службовців є базовими в процесі формування навичок професійно-мовленнєвої комунікації, вони не відображені в існуючих освітньо-професійних програмах підготовки та професійних програмах підвищення кваліфікації державних службовців. Підготовка державних службовців до професійно-мовленнєвої комунікації не була предметом спеціального наукового дослідження, лише певні аспекти зазначеної проблеми вивчалися дослідниками, зокрема граматика текстів державного управління, сучасний стан функціонування української мови в державному управлінні (І.М.Плотницька, Т.А.Бронікова, Н.М.Черненко та ін.), лінгвістичні проблеми національних меншин і мовна політика держави (В.Лесин, І.Лопушинський, Т.Сенюшкіна та ін.); теорія комунікативної діяльності державних службовців (Г.Г.Почепцов, Н.М.Драгомирецька та ін.), аспекти взаємодії і перспективи розвитку української та російської мов (О.Козієвська, М.І.Пентелюк та ін.), мовні засоби конструювання іміджу державного службовця (М.А.Нинюк, М.С.Оганісян, С.М.Серьогін та ін.), проблеми мовленнєвого етикету в державній службі (І.М.Плотницька, Т.Недашківська), професійне навчання державних службовців іншомовній комунікації (В.М.Шур, П. О. Наукове дослідження виконувалося відповідно до Комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” в рамках науково-дослідних робіт на тему: “Діагностика особистісно-важливих якостей державних службовців та соціально-психологічне супроводження їх карєрного становлення” (держреєстрація № 0102U006059, 2003 р.); “Створення параметричних моделей для аналізу доцільності включення методичного забезпечення до змісту програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, керівників державних підприємств, установ, організацій” (держреєстрація № 0102U006058, 2003 р.), а також у рамках таких міжнародних проектів: Проект інституційного підсилення: Україна (DFID) - партнер Лондонський столичний університет (1998-2003 рр.); International Research Exchanges & Board “Громадська освіта: Україна - Молдова - Бєларусь” (2002 р.); CEUME “Бізнес менеджмент освіти в Україні” (2003 р.); REAP “Програма регіонального академічного партнерства” (2004 р.); NISPACEE NASPAA “Розробка механізмів децентралізації управління на регіональному та місцевому рівнях” (2004 р.). Базисом цього процесу є концептуальна модель підготовки державних службовців до професійно-мовленнєвої комунікації, андрагогічна модель особистісто-мовленнєвого розвитку державних службовців і лінгводидактична модель формування готовності державних службовців до професійно-мовленнєвої комунікації, які дадуть змогу удосконалити засоби, форми і методи професійного навчання державних службовців професійно-мовленнєвій комунікації та сприятимуть розвитку їх професійно важливих якостей. У роботі використано методи: ідентифікації, екстраполяції - для виконання методологічної процедури перенесення інформації про технології підготовки державних службовців в професійно-мовленнєву комунікацію при опрацюванні літературних джерел й дослідженні еволюції проблеми, що вивчається; субстантивації - для переходу від абстрактного розуміння професійно-мовленнєвої комунікації як феномена до конкретного розуміння технології підготовки державних службовців до професійно-мовленнєвої комунікації з усіма наявними для цієї системи якостями і відношеннями; експерименту - для отримання знань про предмет дослідження при управлінні його змінами в умовах, які контролюються дослідником (констатувальний та формувальний експерименти), і для визначення індексу готовності до професійно-мовленнєвої комунікації державних службовців; класифікації - для подання предмета дослідження у вигляді множинності його елементів (таксонів); системно-аналітичний - для розробки концептуальних положень і заходів щодо стратегії модернізації технологій підготовки державних службовців до професійно-мовленнєвої комунікації; моделювання - для побудови концептуальної моделі підготовки державних службовців до професійно-мовленнєвої комунікації, андрагогічної моделі особистісно-мовленнєвого розвитку державних службовців, лінгводидактичної моделі формування готовності державних службовців до професійно-мовленнєвої комунікації; методи математичної статистики для обробки результатів експерименту.У першому розділі-“Генезис підготовки державних службовців до професійно-мовленнєвої комунікації” - подано аналіз історичного досвіду підготовки державних службовців до мовленнєвої комунікації, розглянуті світові тенденції розвитку технологій навчання професійно-мовленнєвій комунікації й вітчизняні традиції підготовки державних службовців до професійно-мовленнєвої комунікації. Доведено, що раніше набутий досвід підготовки державних службовців до професійно-мовленнєвої комунікації не дає змоги повною мірою вирішува

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ