Підготовка дітей до школи в умовах навчально-виховного комплексу - Автореферат

Подоланню цієї суперечності найбільшою мірою сприяє навчально-виховний комплекс, де досягається особистісно орієнтована підготовка і гуманістична система взаємовідносин дитини і дорослих, наступність у діяльності сімї, дошкільного закладу і школи, їх взаємодія, неперервність дошкільної і початкової освітніх ланок, створюється єдиний соціально-педагогічний простір для успішного формування цілісної особистості дошкільника і першокласника. Дослідження ведуться в контексті теорії і методики гуманістичної парадигми особистісно орієнтованого навчання і виховання дошкільників, ставлення до дитини як до найвищої цінності, активного субєкта, проте особливості процесу підготовки до школи в умовах навчально-виховного комплексу ними не розглядалися. Констатуючи суттєвий внесок учених у розробку проблеми, слід відзначити, що серед значної кількості досліджень, що є свідченням її важливості, немає таких, в яких би окремо і цілісно обґрунтовувався процес підготовки до школи в навчально-виховному комплексі на основі спеціально організованої взаємодії сімї, дошкільної установи і школи, виявлялися і характеризувались його педагогічні умови. Отже, реформування дошкільної і початкової ланок освіти в Україні, гостра соціальна потреба інноваційної організації підготовки дітей до школи, недостатність науково-теоретичної розробленості проблеми в дидактиці та наявність передумов для її розвязання дало підстави для визначення теми дослідження: “Підготовка дітей до школи в умовах навчально-виховного комплексу”. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що процес підготовки дітей до школи у навчально-виховному комплексі набуває ефективності за створення і дотримання передусім таких взаємоповязаних організаційно-педагогічних, змістово-дидактичних і технологічних умов: - організації у навчально-виховному комплексі педагогічно доцільної субєкт-субєктної взаємодії сімї, дошкільної установи і школи („батьки-діти-педагоги”) в процесі підготовки дітей до школи;З цією метою зясовано теоретичні підходи до організаційно-функціональної моделі процесу підготовки дітей до школи у навчально-виховному комплексі, що функціонує на основі взаємодії сімї, дошкільної установи і школи, інтеграції родинного і суспільного виховання. Цілеспрямоване теоретичне абстрагування, ідеальне моделювання процесу, його експериментальна перевірка на основі конструювання педагогічного досвіду підготовки дітей до школи в навчально-виховному комплексі дозволило виявити специфічні умови її функціонування: наявність субєкт-субєктної взаємодії, наступності у змісті навчально-виховної роботи сімї, дошкільної установи і школи, педагогічного діагностування як підґрунтя особистісно орієнтованого педагогічного процесу, а також уточнити структуру організаційно-функціональної моделі процесу підготовки дітей до школи на основі взаємодії в навчально-виховному комплексі та її можливе функціонування й запровадження в практиці. Виявлені ознаки моделі процесу підготовки дітей до школи на основі взаємодії дозволили визначити „взаємодію” як особистісно-соціальний феномен, засіб і умову, що реалізує особистісно орієнтований підхід у підготовці дітей до школи. У другому розділі “Взаємодія сімї, дошкільної установи і школи у підготовці дітей до школи у навчально-виховному комплекс” охарактеризовано взаємодію як основну умову й ефективний засіб організації підготовки дітей до школи у навчально-виховному комплексі, завдяки якій досягається докорінна організаційно-методична її перебудова. Це зумовило необхідність актуалізації загальнодидактичних принципів у контексті організації підготовки дітей до школи на основі взаємодії сімї, дошкільної установи і школи, а саме: гуманізації і демократизації, неперервності, комплексності й інтеграції, науковості й природовідповідності, та розробки й обґрунтування спеціальних принципів: інноваційності, особистісно-соціальної взаємодії, педагогічної компетентності, субєктності й модальності, що визначають вимоги до змісту й організації педагогічного процесу підготовки дітей до школи в умовах навчально-виховного комплексу.У дисертації вперше досліджено процес підготовки дітей до школи в умовах навчально-виховного комплексу на основі взаємодії сімї, дошкільного закладу і школи, теоретично обґрунтовано й експериментально підтверджено педагогічні умови його забезпечення. Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки: - на основі аналізу філософських, психолого-педагогічних літературних джерел, даних експериментальної роботи, власного практичного досвіду зясовано, що підготовка дітей до школи в сучасних умовах потребує інноваційної організації і змісту педагогічного процесу. у результаті аналізу вітчизняних і зарубіжних літературних джерел теоретично узагальнено провідні історико-педагогічні тенденції підготовки дітей до школи (взаємозвязки у ступеневій освіті, наступність у діяльності сімї і школи, врахування нахилів і здібностей дітей), зясовано сучасний стан проблеми; уточнено і науково обґрунтовано такі дидактичні поняття: „навчально-виховний компле

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ