Підготовка дітей до шкільного навчання - Дипломная работа

Зміст Вступ Розділ 1. Підготовка дітей до шкільного навчання як психолого-педагогічна проблема 1.1 Сутність готовності дитини до шкільного навчання: характеристика основних понять проблеми 1.2 Психологічні особливості дітей на межі дошкільного і молодшого шкільного віку 1.3 Система педагогічного керівництва у проблемі готовності дитини до навчання в школі 1.4 Педагогічні умови підготовки дітей до школи у дошкільних навчально-виховних закладах 1.5 Дидактичні умови реалізації підготовки дітей до навчання у системі родина - школа Розділ 2. Організація підготовки дітей до шкільного навчання у процесі взаємодії з батьками 2.1 Розв’язання проблеми адаптації дітей до навчання у масовій початковій школі 2.2 Технологія адаптації дітей до навчання в школі у взаємозв’язку з батьками 2.3 Пошук шляхів удосконалення готовності дітей до шкільного навчання у системі родина - школа Висновки Список використаних джерел Додатки Додаток А Додаток Б Вступ Відповідно до Державних стандартів початкової освіти метою навчання і виховання молодших школярів є розвиток всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Ця мета визначена і у законодавстві України про школу, зокрема, у Законі України Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР Про освіту, Законі України Про загальну середню освіту, а також у Національній доктрині розвитку освіти та Концепції загальної середньої освіти. Особистісний аспект готовності дитини до навчання у початковій школі визначається сформованістю психічних процесів та особистісних якостей, які необхідні для оволодіння навчальною діяльністю та навичками формального спілкування. Також готовність підростаючої особистості до шкільного навчання забезпечує її адаптованість до норм і правил колективного співжиття, формує та стимулює бажання вчитися, оволодівати соціальною роллю учня загалом. Проблема готовності дітей до шкільного навчання останнім часом стала предметом гострих дискусій як серед науковців [11; 20; 41; 49 та ін.], так і серед широкого кола громадськості [4; 8; 55]. Широта інтерпретації цього терміна наштовхує на думку, що начебто може існувати певний набір соціально-психологічних чинників, які самі по собі, поза конкретною шкільною системою, незалежно від соціальних умов та ряду інших зовнішніх обставин, а лише за рахунок особистісних характеристик дитини визначають її готовність/неготовність до шкільного навчання [37]. Кожна людська істота з моменту свого народження готова до навчання, вона перебуває в стані набуття нових знань, тобто навчається. З її вирішенням повязане визначення цілей і принципів організації навчання й виховання в дошкільних закладах. Як свідчить досвід і психолого-педагогічні дослідження [1; 4; 11; 17; 22 та ін.], загальна готовність до шкільного навчання закладається задовго до його початку, в процесі виховання дитини у сім’ї. Незважаючи на наявність значної кількості психолого-педагогічних публікацій з проблем готовності дитини до навчання, все-таки дидактичні аспекти підготовки дитини до школи у процесі взаємодії з учителями розкриті недостатньо. Впровадження в навчальний процес системи розроблених автором вправ, що забезпечують: а) неперервність у змісті освіти; б) у методах навчання, у формах організації навчання між дошкільним вихованням і початковою освітою; цілеспрямованого педагогічного всеобучу батьків першокласників з проблеми підготовки дитини до школи, адаптації до шкільного навчання. 3. У відповідності до поставленої мети та гіпотези дослідження визначені завдання дослідження: Розкрити сутність психологічної, фізіологічної, педагогічної готовності дитини до шкільного навчання. Визначити вплив експериментальної методики на результативність навчального процесу. Емпіричні методи дослідження: анкетування вчителів початкових класів, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, якісний і кількісний аналіз результатів експерименту, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду, вивчення і узагальнення шкільної документації. Практична значущість дослідження полягає у розкритті системи роботи вчителя щодо реалізації підготовки дитини до навчання у системі родина-школа. Обсяг роботи - 99 сторінок. Підготовка дітей до шкільного навчання як психолого-педагогічна проблема 1.1 Сутність готовності дитини до шкільного навчання: характеристика основних понять проблеми У дошкільному віці відбуваються значні зрушення у формуванні особистості дитини. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання - це один із найважливіших підсумків психічного розвитку особистості в період дошкільного дитинства [30, 12]. Анастазі трактує поняття шкільної зрілості як оволодіння уміннями, знаннями, здібностями, мотивацією та іншими необхідними для оптимального рівня засвоєння шкільної програми поведінковими характеристиками [1, 9]. І. Аналогічні погляди розвивав О. Запорожець, зазначаючи, що готовність до навчання в школі складає цілісну систему взаємоповязаних якостей дитячої особистості, включаючи особливості її мотивації, рівня розвитку пізнавальної, аналітико-син