Вивчення динаміки плодоношення нових гібридів огірка і підбір найбільш ранньостиглих та врожайних для вирощування в плівкових теплицях. Удосконалення елементів технології вирощування бджолозапильних гібридів огірка в плівкових теплицях на соломі.
При низкой оригинальности работы "Підбір бджолозапильних гібридів та удосконалення технології вирощування огірка в плівкових теплицях на соломі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Актуальність підбору нових бджолозапильних гібридів для плівкових теплиць на соломі обумовлена екологічною безпечністю біологічного способу обігріву, можливістю використати солому як природне джерело вуглекислоти, одночасно забезпечивши оптимальний повітряно-газовий режим для кореневої системи рослин. Застосування у виробництві найефективніших вітчизняних регуляторів росту рослин та їх суміші підвищить схожість та енергію проростання насіння, сприятиме формуванню більш розвиненої і розгалуженої кореневої системи і, як наслідок, пришвидшить проходження фенофаз та надходження раннього врожаю. Метою досліджень було удосконалення елементів технології вирощування бджолозапильних гібридів огірка в плівкових теплицях на соломі для забезпечення максимальної врожайності в умовах IV світлової зони України. У звязку з цим були поставлені наступні завдання: - дослідити біологічні особливості та реакцію на фактори навколишнього середовища бджолозапильних гібридів F1 огірка при вирощуванні у плівкових теплицях на соломі в зимово-весняній культурозміні; встановити товарність та основні біохімічні показники плодів огірка залежно від гібрида, способу формування рослин за різних площ живлення, застосованого регулятора росту рослин;Варіанти формування: А - до висоти 1 м залишали 1 плід та 1 листок; до 1,5 м - 2 плоди і 2 листки; до 2 м - 3 плоди та 3 листки. С - до висоти 1м формували на 1 плід і 1 листок; до шпалери - на 2 плоди та 2 листки; після шпалери залишали 3 пагони. D - до висоти 1,5м формували на 1 плід і один листок; до шпалери - на 2 плоди та 2 листки; після шпалери залишали 3 пагони. Встановлено кореляційну залежність між довжиною стебла та врожайністю рослин гібридів F1 Естафета та Константний r= 0,70. найбільша площа листків при висаджуванні розсади у теплицю була у гібрида F1 Константний - 7,1 дм2, що перевищувало контроль на 0,4 дм2. Обидва гібриди перевищували за цим показником контроль (гібрид F1 Естафета), урожайність якого становила 3,9 кг/м2 (табл.Найбільш ранньостиглими є гібриди F1 Константний та Ксана, вегетаційний період яких триває 44 дні, що на 3 доби менше, ніж у контролі. Застосування регуляторів росту рослин емістим С (5мл/га) та івін (10 мл/га) у фазі 4 листків прискорює на 1-2 дні настання фази цвітіння і на 2-3 дні - плодоношення порівняно з контролем. Протягом вегетаційного періоду найбільшим добовим приростом стебла за добу відзначались гібриди F1 Константний та Славний. Найбільша довжина стебла на початку фази плодоношення була у гібрида F1 Константний - 217 см, що на 36 см переважає контроль (гібрид F1 Естафета). Найвищим надходженням врожаю за перші 30 діб плодоношення характеризувався гібрид F1 Константний - 5,7 кг/м2, що переважав контроль (гібрид F1 Естафета) на 1,8 кг/м2.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Біологічні особливості гібридів F1 огірка обумовлюють тривалість основних періодів росту і розвитку. Найбільш ранньостиглими є гібриди F1 Константний та Ксана, вегетаційний період яких триває 44 дні, що на 3 доби менше, ніж у контролі. Застосування регуляторів росту рослин емістим С (5мл/га) та івін (10 мл/га) у фазі 4 листків прискорює на 1-2 дні настання фази цвітіння і на 2-3 дні - плодоношення порівняно з контролем.
2. Протягом вегетаційного періоду найбільшим добовим приростом стебла за добу відзначались гібриди F1 Константний та Славний. До фази 5 справжніх листків він становив 0,4-0,6 см, на початок цвітіння - 3,5-3,6 см, плодоношення - 6,5-9,4 см на добу. Найбільша довжина стебла на початку фази плодоношення була у гібрида F1 Константний - 217 см, що на 36 см переважає контроль (гібрид F1 Естафета). Встановлено кореляційну залежність між довжиною стебла та врожайністю рослин. Так, для гібридів F1 Естафета та Константний вона становила r= 0,7.
3. Визначено динаміку формування врожаю гібридами F1. Найвищим надходженням врожаю за перші 30 діб плодоношення характеризувався гібрид F1 Константний - 5,7 кг/м2, що переважав контроль (гібрид F1 Естафета) на 1,8 кг/м2. Найвища врожайність у квітні також була у гібрида F1 Константний - 6,4 кг/м2. На 0,4 та 0,7 кг/м2 йому поступались гібриди F1 Ксана та Славний. Подібна тенденція підвищення врожайності зберігалась і в травні, проте врожайність гібрида F1 Ксана в цьому місяці зменшилась на 0,2 кг/м2, що обумовлено збільшенням кількості чоловічих квіток на 14%.
4. Проведено підбір вітчизняних бджолозапильних гібридів для вирощування у плівкових теплицях на соломі. Встановлено, що найбільш урожайними є гібриди F1 Константний та Славний - 25,7 та 24,6 кг/м2.
5. Найвищий вміст сухої речовини (3,6%) та цукрів (2,4%) зареєстровано у гібрида F1 Константний. Найнижчим вмістом нітратів відзначаються гібриди F1 Константний (192 мг/кг) та Славний (199 мг /кг). За рівнем накопичення нітратів жодний з гібридів не перевищував максимально допустимого рівня (400 мг/кг).
6. Найбільш економічно ефективним в плівкових теплицях на соломі є вирощування гібридів F1 Константний та Славний, рівень рентабельності яких становить 84,9 та 77,5% проти 63,9% у контролі. Умовно чистий прибуток при вирощуванні цих гібридів дорівнює 29,26 і 26,63 грн./м2, а собівартість продукції - 1,34-1,40 грн./кг.
7. Встановлено оптимальний спосіб формування рослин гібрида F1 Естафета при різних площах живлення, при якому було сформовано максимальне навантаження на рослину - по 3 плоди на пагонах першого порядку на висоті 1,5 м до шпалери та 1,5 м після неї. Він забезпечив найвищу загальну врожайність при площі живлення 0,28 м2 - 24,2 кг/ м2.
8. Встановлено, що за індивідуальною дією на рослини гібрида F1 Естафета кращим є регулятор росту івін (300 мг/га). Найбільшу врожайність (25,6 кг/м2) при найвищій товарності отриманої продукції (96,6%) забезпечило використання суміші регуляторів росту емістим С (5мл/га) івін (200 мг/га). Збільшення врожайності при її застосуванні - 3,4 кг/м2.
9. Використання суміші регуляторів росту рослин емістим С (5 мл/га) івін (200 мг/га) дозволяє знизити собівартість продукції до 1,34 грн./кг та отримати найвищу рентабельність - 84,7%.
Рекомендації виробництву
1. Для збільшення виходу ранньої продукції огірка в плівкових теплицях на соломі рекомендується вирощувати бджолозапильні гібриди F1 Константний та Ксана, які забезпечують в перші 30 днів плодоношення врожайність 5,7-5,6 кг/м2, для підвищення загальної врожайності до 24,6-25,7 кг/м2 - гібриди F1 Славний і Константний. Їх плоди характеризуються середніми розмірами, високою товарністю та привабливим зовнішнім виглядом.
2. При вирощуванні гібрида F1 Естафета доцільно використовувати площу живлення 0,28 м2 при схемі розміщення рослин 110?25 см. Для збільшення раннього врожаю огірка за такої площі живлення необхідно застосовувати спосіб формування на 1 плід та 1 листок до висоти 1 м, до висоти 1,5 м - на 2 плоди і 2 листки, до висоти 2 м - на 3 плоди та 3 листки. Після переростання стеблом шпалери - прищипування над 4 листком і формування на 3 пагони, кожен з яких до 1,5 м формується на 3 плоди та 3 листки, до 0,5 м - на 2 плоди та 2 листки. Це дозволяє розмістити на одиниці площі більшу кількість рослин та зібрати найвищий врожай, який становить 24,2 кг/м2. Для підвищення врожайності бджолозапильного гібрида F1 Естафета до 25,6 кг/м2 і товарності до 96,6% рекомендується використовувати суміш регуляторів росту емістим С (5мл/га) та івін (200мг/га).
Список литературы
Шеметун О.В. Вплив регуляторів росту рослин на динаміку врожайності огірка у плівкових теплицях // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., - 2002. - №47. - С. 191-193.
Шеметун О.В. Вплив способів формування і площ живлення бджолозапильних гібридів огірка на їх продуктивність // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., - 2002. - №57. - С. 175-178.
Шеметун О.В. Підбір бджолозапильних гібридів огірка для вирощування у плівкових теплицях на соломі // Біологічні науки і проблеми рослинництва. Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Умань., 2003. - С. 461-463.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы