Галузі народного господарства що були найсприятливішими саме для жіночого "зіркового" ударництва. Взаємозв’язок між ліквідацією жінвідділів та презентацією жіноцтва в стахановському русі. Аналіз світоглядного парадоксу в житті досліджуваних особистостей.
При низкой оригинальности работы "П. Ангеліна, М. Демченко та ін.: українська еліта 1930-х чи ні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2014, вип.ЦК ВКП(б) звернувся до всіх трудящих з закликом достроково виконати план першої п‘ятирічки і схвалив рішення ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ про ленінський набір ударних бригад…Уже в квітні 1930 р. на Україні нараховувалося 300 тис ударників? [6, c.158], які були організовані до шостих роковин з дня смерті В.І.Леніна. Карткова система, яка була відновлена в тому ж 1929 році дискредитувала сенс ударництва, і в першу чергу це стосувалось жіноцтва, бо як не раціоналізуй, а все одно отримаєш основні продукти за нижчою категорією, оскільки найбільше нормування продуктів отримували (окрім партфункціонерів) робітники на підприємствах важкої промисловості - тобто максимально маскулінне за своїм характером виробництва, де робітниці були виключенням навіть до революції, коли через мобілізацію були найсприятливіші умови для фемінізації робітничого складу. Крім того, головним фактором низької оплати жіночої праці вважалась низька кваліфікація, але при цьому значна частина саме кадрових робітниць була втрачена не тільки в лихоліття громадянської війни, коли приміром на Катеринославщині на передодні Жовтневого перевороту в межах боротьби з безробіттям, почали звільняти ?жінок, чоловіки яких працюють на заводі? [8, c.193-196]. Але навіть таке становище робітниць все одно було краще за долю колгоспниці, яка не відносилась навіть до категорії утриманців, проте на селі була абсолютна ґендерна рівність - чоловіки-колгоспники також окрім зарахованих трудоднів нічого не отримували, навіть комерційні магазини географічно не були на відстані досяжності для тих же ударників. Кіндрашівка Куп‘янського повіту на Харківщині за 1 трудодень у 1932/33 році виплачували по 300 г зерна та 15 копійок грошима [11, c.702], тобто навіть якби зарахувався трудодень за кожний день у році, чого не було, то це нижче рівня виживання для дорослої людини, не говорячи про наявність в неї дітей… Тому й не дивно, що другим пунктом у промові на І Всесоюзному з‘їзді колгоспників-ударників Й.Сталін проголосив ?Наша ближайшая задача - сделать всех колхозников зажиточными?, у тексті промови, звісно, тотальна підміна понять, твердження, що ?не менее 20 миллионов бедняков - спасли от нищеты и разорения, спасли от кулацкой кабалы и превратили благодаря колхозам в обеспеченных людей? [12], але ж у надрукованому вигляді більшість запам‘ятає сім слів жирним шрифтом, а не десятки строк алогічного дрібного тексту.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
