Загальне поняття ознак держави. Державна влада, її властивості, методи здійснення та механізми обмеження. Держава як організація політичної влади, апарат влади, політична організація всього суспільства. Державний суверенітет та його основні ознаки.
Курсова робота з курсу: «Теорії держави і права» на тему: «Ознаки держави» Зміст 1. Загальне поняття держави 3. Державна влада (її властивості, методи здійснення, механізм обмеження) 5. Державний суверенітет Висновок Список використаної літератури 1. Введення Будь-яка держава створюється самим народом для того, щоб покласти на нього функцію організації самозахисту. Вибір форми правління, політичного режиму відбувається залежно будь-яких особливостей; географічних, кліматичних, історичних умов. Держава являє собою сукупність людей, які обєдналися в одне ціле під егідою ними ж встановленого загального закону і створили судову інстанцію, правомочну залагоджувати конфлікти між ними і карати злочинців. Від інших форм колективності (сімей, панських володінь) держава відрізняється тим, що лише воно втілює політичну владу, тобто право в імя суспільного блага створювати закони для регулювання та збереження власності, а також право застосовувати силу суспільства для виконання цих законів і захисту держави від нападу ззовні. У політиці, як відомо, центральне місце посідає проблема влади. Критерієм їхніх відмінностей є те, до чого вони надають пріоритет: правам держави, правам суспільства чи правам людини. На думку К. Маркса, держава інтегрує класове суспільство, стає формою громадянського суспільства, виражає та офіційно представляє дане суспільство в цілому. Крім того, це організація з управління справами всього суспільства, виконує загальні справи, що випливають з природи будь-якого суспільства. Вона є політичною організацією всього населення країни, його загальним надбанням і справою. Вона забезпечує організованість у країні на основі економічних і духовних чинників і реалізує головне, що дає людям цивілізація, народовладдя, економічну свободу, свободу автономної особи. Це організація суверенної політичної влади, яка в рамках правових норм здійснює управління суспільними процесами і забезпечує цілісність і безпеку суспільства за допомогою права на певній території, здійснює керівництво ним, а також управління громадськими справами. Теорія держави охоплює три групи генетичних і функціональних проблем, повязаних з триєдиної основою походження, формування й існування держави: 1) громадською, 2) класовою і 3) політико-правовою та організаційно-структурною основою державної діяльності, державним формалізмом (Гегель). Залежно від акценту на одній з цих основ склалися три різні підходи до дослідження держави: 1. політико-філософський чи політико-науковий, що йде від античної традиції, при якому держава розглядається, як засіб вирішення загальних справ (Республіка) і регулювання відносин правителів (влади) і народу (суспільства), а також як засіб, що забезпечує політичне життя самого народу і людини (Арістотель); 2. класовий як породження поділу суспільства на класи і знаряддя класової боротьби, відповідно до марксистської традиції: Держава є машина для гноблення одного класу іншим, машина, щоб тримати в покорі одному класові інші підлеглі класи (В. І. Ленін) і визначення Ф. Енгельсом держави як ... держави наймогутнішого, економічно панівного класу, який за допомогою держави стає також політично пануючим класом і здобуває таким чином нові засоби для придушення і експлуатації пригнобленого класу ; 3. правовий або організаційно-структурний - як джерело права та закону, що організує життя суспільства і діяльність самої держави та її структур у системі політичних і суспільних відносин. Таким чином, виділяються три ряди політичних відносин, які охоплює держава, і три його основні функції: - організаційна, керуюча, яка має спільні цілі - збереження і життєдіяльності, досягнення загального блага, єдності, встановлення порядку, регулювання взаємовідносин держави і народу, нації, етносу; - специфічна функція панування і придушення, держава виступає не тільки як засіб боротьби і упокорення, але і як джерело конфліктів у відносинах між класами та державою; - функція юридичної держави- створювати правову систему і управляти нею, регулювати роботу державного апарату і відносини держави і суспільства з усіма притаманними йому суспільними відносинами (соціальними, економічними, правовими та іншими). 3. Влада носила суспільний характер, її вищим органом було народне зібрання, рішення якого були обовязковими і чинні для всіх дорослих членів роду, племені, союз племен.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
