Оздоровчо–прикладне фізичне виховання студентів спеціального медичного відділення з використанням тренажерних пристроїв - Автореферат

Студенти першого року навчання, як показало дослідження (Козлова С.І., 1991, Попов М.Д., 2002, Дубогай О.Д., 1995), ні психологічно, ні фізично не підготовлені до занять фізичною культурою в рамках вимог вузівської програми з фізичного виховання. Особливе значення фізичне виховання набуває для тих студентів, хто в звязку з перенесеними захворюваннями не може повною мірою використовувати можливості загальноприйнятої системи фізичного виховання. Між тим, дані багатьох вчених, а також власна практика переконують у щорічному збільшенні не тільки вихідної чисельності спеціального медичного відділення, до якого відносяться студенти, що мають відхилення в стані здоровя, але і збільшення числа студентів, що переходять у спеціальне медичне відділення від курсу до курсу. Проблема нашого пошуку полягає у відсутності методико-експериментальних досліджень в області комплексного підходу до виховання майбутніх фахівців, що мають відхилення в стані здоровя і віднесених у період навчання у вищих навчальних закладах до спеціального медичного відділення, і включає не тільки підтримку рівня і зміцнення здоровя, фізичну підготовку, а також виховання особистості студента, його загальної і фізичної культури. Отже, недостатня теоретична і методична обґрунтованість проблеми комплексного підходу до фізичного виховання майбутніх педагогів, що мають певні вади здоровя та віднесені до спеціального медичного відділення й визначили тему нашого дисертаційного дослідження “Оздоровчо-прикладне фізичне виховання студентів спеціального медичного відділення з використанням тренажерних пристроїв”.Застосування тренажерних пристроїв дозволяє істотно розширити варіативність засобів і методів фізичної культури, планувати топографію включення в роботу мязових груп, точно дозувати інтенсивність і спрямованість навантаження, практично нівелювати необхідність в навчанні техніці виконання вправ і тим самим підвищити оздоровчу і лікувальну ефективність занять з фізичного виховання. Розвязання поставлених завдань здійснювалось за допомогою аналізу та узагальнення наукової літератури; опитування та анкетування студентів; аналізу біомеханічної характеристики вправ на тренажерах; тестування для визначення фізичного розвитку, фізичної працездатності (PWC170), функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем (МСК), рухової підготовленості студентів спеціального медичного відділення; визначення рівня фізичного стану (КОНТРЕКС-2); педагогічного експерименту; методів математичної обробки даних. Четвертий етап (1999-2001 рр.) полягав у розробці та апробації індивідуальних програм занять на тренажерах, визначенні оптимального обсягу та інтенсивності навантажень, оцінці ефективності динаміки змін психофізичного стану під впливом занять, розробці і впровадженні програм у навчальний процес спеціального медичного відділення студентів вищих навчальних закладів. Розроблений банк використання вправ на тренажерах та оцінка їх по інтенсивності, енергетичним витратам, реакції серцево-судинної системи (за ЧСС) дозволила перейти до програмування занять оздоровчо-прикладної спрямованості в спеціальному медичному відділенні і тим самим вирішити питання індивідуального вибору фізичних навантажень. В четвертому розділі “Особливості психоемоційного стану, фізичного розвитку, фізичної підготовленості та працездатності студентів спеціального медичного відділення” подано аналіз психоемоційного стану та мотивації студентів до занять з фізичного виховання, представлено порівняльний аналіз фізичного розвитку, фізичної працездатності, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем, рухової підготовленості та рівня розвитку фізичних якостей, студентів І-ІІ курсу основного та спеціального медичного відділення.Визначено, що зміна ціннісних орієнтацій студентів на підставі спеціального формування позитивного відношення у спеціальному медичному відділенні до пріоритетних для них видів фізичного навантаження є суттєвим стимулом, що формує позитивне ставлення до систематичних оздоровчих занять фізичними вправами. Визначено, що вибір фізичних навантажень студентами спеціального медичного відділення в значній мірі обумовлюється рівнем фізичного стану, тобто чим нижче рівень фізичного стану, тим більше студентів виявляє бажання до занять на тренажерах підсвідомо сприймаючи їх як більш легкі фізичні вправи. Вивчено, що рівень фізичного стану студентів спеціального медичного відділення є “низьким”, що підтверджується показниками фізичної працездатності за даними велоергометричного тесту PWC170, що дорівнювало 56,7 ± 2,82вт, аеробною продуктивністю, яка складала 66,7% належного максимального споживання кисню, результатами функціональних проб.

Основний зміст роботи