Еволюція розвитку середньовічної зброї на території Буковини. Динаміка розвитку військової справи. Зброя ближнього бою та обладунок давньоруського воїна на території Сіретсько-Дністровського межиріччя. Спорядження та атрибути вершника та верхового коня.
Зміст Вступ Розділ 1. Зброя дальнього бою з території Буковини Розділ 2. Тому, говорячи про військову справу давньоруських воїнів, та передусім про озброєння, слід зважати на його специфіку тощо. Особливо це стосується Давньоруської держави, військова справа якої, в контексті озброєння та збільшення кількості її предметів, здобутих на археологічних дослідженнях останніми роками все ж потребує подальшого вивчення. Говорячи про регіон Сірето - Дністровського межиріччя, який був складовою Київської Русі, а в подальшому Галицько-Волинського князівства, слід сказати, що перед дослідником, він відкриває великі та перспективні можливості для вивчення військової справи, та передусім озброєння. Кожен з вищеперерахованих розділів несе за собою окрему актуальність, що дозволить в подальшому визначити не лише загальний рівень військової справи на Буковині в ХІ - першій половині ХІІІ ст., а й дозволить поглянути на еволюцію озброєння в контексті тогочасних політичних подій, які відбувалися у регіоні. Озброєння давньоруського населення краю не поступалося ні асортиментом, ні якістю озброєння та військового спорядження інших теренів Давньої Русі та сусідніх країн. На окрему увагу заслуговують джерела та свідчення іноземних авторів, передусім у цьому аспекті слід назвати Джованні дель Плано Карпіні, який детально описав зброю дальнього бою, передусім монголо - татар, а саме їх наконечники стріл. Проводячи дослідження на багатьох поселеннях ХІ - першої половини ХІІІ ст. ним було опубліковано і знахідки зброї. Михайлини, І. Возного, С. Пивоварова, А. Федорука тощо. Завдання дослідження: полягає у висвітленні, характеристиці та узагальненні тих нагальних проблем, які присутні на даному етапі при вивченні предметів озброєння давньоруського часу на Буковині; показати еволюцію розвитку середньовічної зброї на досліджуваній території в подальшому; простежити динаміку розвитку військової справи загалом; поставити проблеми для подальшого вивчення предметів озброєння ХІ - першої половини ХІІІ ст. в контексті території межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра; здійснити спробу певної інтерпретації, атрибутизації, та типологізації тих чи інших предметів зброї; ввести їх у загальну класифікацію, в політичний, економічний та соціальний контекст той чи інший тип зброї; показати яке значення справив той чи інший тип озброєння на подальший хід подій на території Буковини у ХІІІ - ХІV ст. Нижня межа обумовлена остаточним входженням Буковини до складу Київської Русі, а верхня межа - монголо-татарською навалою на землі Русі, Буковини зокрема. Тому, зважаючи на це, ми подаємо класифікацію наявних нині наконечників за А. Медведєвим, доповнюючи та переробляючи ту типологію, яка була здійснена І. Возним. Серед плоских черешкових наконечників стріл, які складають основну кількість знахідок, можна виділити 14 основних типів (Додаток 1): 1 - двошипні з шийкою і упором, довжиною 8,4 см, довжина пера 5,6 см, ширина - 2,1 см. Знайдені вони на Чорнівському та Зеленолипівському городищах [рис. Виявлені такі наконечники у Ленківцях на Пруті, Чорнівці. Вони побутували на Русі з ХІІ ст. до монголо - татарського нашестя і за класифікацією А. Мєдвєдєва відносяться до типу 32. Довжина їх становила 8,8 см, довжина пера 6 см, ширина 1,4 см [рис. Виявлені на Чорнівському городищі [рис. Відносяться такі наконечники до типу 40 і час побутування їх припадає на Х - ХІV ст. 6 - ромбоподібні без упора. Час побутування їх припадає на ІХ - ХІV ст. Крім плоских, на території Буковини відомі теж гранчасті бронебійні наконечники стріл, які служили для пробивання кольчуг, пластинчастих обладунків, шоломів, щитів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
