Оваріальний резерв та його гормональна корекція при використанні програм допоміжних репродуктивних технологій - Диссертация

.2 Методи дослідження4.1 Діагностичні властивості мелатоніну та 8-ізопростану в сироватці крові у жінок репродуктивного вікуАналіз і узагальнення результатівПрактичні рекомендаціїДемографічна ситуація в Україні вимагає удосконалення нових методів лікування безпліддя, проте тенденція до збільшення серед жінок з безпліддям старшої вікової групи, у яких розпочато фізіологічно обумовлене згастання фертильної функції та зменшення оваріального резерву, ускладнює реалізацію програм ДРТ. Цей гормон виділяється клітинами гранульози фолікулів протягом усього гормон-чутливого періоду, рівень АМГ в крові визначає число фолікулів на даній стадії росту фолікула [16, 99, 102-105]. Деякі вчені порівняли оваріальний резерв 162 жінок з одним яєчником і 1066 жінок з двома яєчниками, які проходили лікування в програмі ЕКЗ-ЕТ. Дослідниками показано, що ЧАФ у ранню фолікулярну фазу циклу у жінок у віці 22 - 25 років становить 35,5, тоді як у віці 39-42 роки - 19,0 [98, 118, 140]. [109], які виявили в ранню фолікулярну фазу циклу у жінок 20-30 років 17,0 фолікулів діаметром 2-5 мм, а у віці 38-46 років - 4,0 фолікула.пари підлягали обовязковому стандартному протоколу обстеження (ОСПО), що передувало включенню до програми ДРТ: клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, коагулограма, біохімія крові; інфекційне обстеження, що включало виявлення антитіл до ВІЛ, антитіл до антигенів збудника сифілісу, HBSAG, HCV, визначення антитіл до вірусу простого герпесу, цитомегаловірусу, вірусу краснухи в крові методом ІФА, генетичного матеріалу хламідій, вірусу простого герпесу - методом ПЛР, уреаплазм, мікоплазм - культуральним методом; мікроскопічне дослідження виділень статевих органів, мазки на флору з уретри і цервікального каналу та визначення ступеня чистоти піхви (перед кожною програмою індукції суперовуляції); цитологічне дослідження мазків із шийки матки; ультразвукове обстеженння органів малого таза (перед кожною програмою індукції суперовуляції); гормональне дослідження - кров на ТТГ, пролактин, Т3 св., Т4 св., ФСГ, ЛГ, Е2, тестостерон, АМГ (на 2-5 день циклу); флюорографію; ЕКГ; УЗД молочних залоз жінкам до 35 років, мамографію жінкам після 35 років; висновок терапевта про стан здоровя та можливості виношування вагітності; «Про затвердження порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні»: - Усі донори підлягали стандартному обстеженню, що включало: гінекологічне обстеження, мазки на флору з уретри і цервикального каналу і ступінь чистоти піхви (перед кожною програмою індукції суперовуляції); цитологічне дослідження мазків з шийки матки; ультразвукове обстеження органів малого таза (перед кожною програмою індукції суперовуляції); обстеження на інфекції: гонорею, хламідіоз, геніальний герпес, уреаплазмоз, мікоплазмоз, цитомегаловірус; аналіз крові на сифіліс, ВІЛ, гепатити В і С; гормональне дослідження (АМГ, ЛГ, естрадіол, прогестерон); визначення групи крові і резус-фактора; огляд терапевта і висновок про стан здоровя; огляд і висновок психолога; медико-генетичне обстеження та клініко-генеалогічне дослідження, каріотипування. Віковий склад основної групи коливався від 24 до 45 років, середній вік складав 36,00±4,86 років, медіана знаходилась на рівні 36 років, в контрольній групі коливався від 23 до 35, середній вік складав 28,67± 2,61 років, медіана знаходилась на рівні 28 років. Звертає увагу велика кількість жінок основної групи, хворих на безпліддя, старше 33 років, порівняно з контрольною групою здорових жінок-донорів, що обумовлено одним з критеріїв відбору «поганих відповідачів» до основної групи та клінічним перебігом безпліддя. Досліджено ендокринний фон у пацієнток основної та контрольної груп, жінки детально обстежені на предмет наявності явних фенотипічних (акне, гірсутизм, ожиріння) та прихованих симптомів ендокринної патології, оскільки наявність супутніх ендокринних захворювань, наприклад СПКЯ, була критерієм виключення пацієнток із дослідження.У здорових жінок контрольної групи ЧАФ коливалось від 10 до 35, середній показник вірогідно відрізнявся від основної групи і складав 19,97±7,26 (р<0,01). Нормальне ЧАФ - більше 11, спостерігалось лише в 14% жінок з безпліддям, порівняно з 90% жінок у контрольній групі (р<0,01). Рівень ФСГ в основній групі мав широкі коливання від 3,5 до 21 ММО/мл, середній показник складав 10,66±3,73 ММО/мл, що мало вірогідну різницю з контрольною групою, в якій рівень ФСГ мав меншу амплітуду коливання від 2,4 до 9,6 ММО/мл і в середньому складав 5,95±1,58 ММО/мл, що було в 2 рази нижче, ніж у жінок з безпліддям (р<0,05). Рівні ЛГ у жінок з безпліддям коливались у межах нормативних значень від 2,3 до 11,9 ММО/мл, середній показник у I групі складав 6,48±2,20 ММО/мл, у II групі 6,02±2,92 ММО/мл. Базальні рівні естрадіолу в основній групі коливались від 16,29 до 87,30 пг/мл, у середньому складали 39,98±16,59 пг/мл в I групі та 38,49±17,85 пг/мл в II групі, і вірогідно відрізнялись від середніх показників Е2 у контрольній групі 23,50±7,15 пг/мл (р<0,01).Поряд

Зміст

Перелік умовних скорочень

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Сучасний стан проблеми безпліддя та розвитку допоміжних репродуктивних технологій

1.2 Патогенетичні чинники порушень оваріального резерву, маркери оваріального резерву та роль оксидативного стресу у реалізації оваріальної відповіді в програмах допоміжних репродуктивних технологій

Розділ 2. Матеріали та методи дослідження