Оценка экономико-экологической эффективности и механизм усовершенствования природопользования в промышленности - Автореферат

У останні (1995 - 2000) роки забруднення навколишнього середовища нашої держави шкідливими викидами і скидами промислових підприємств дещо зменшилось (за окремими показниками у два рази), що призвело до самозаспокоєння певної частини населення. Проведений автором аналіз досліджень на економіко-екологічну тематику показує, що у сучасній вітчизняній науці і практиці ще недостатньо досліджені принципи раціонального природокористування, не запропоновано механізмів стимулювання природоохоронної діяльності в умовах ринкової економіки. Практично не використовується закордонний досвід по стимулюванню екологічної діяльності підприємств і регіонів, не досліджені можливі наслідки антропогенного навантаження на природне середовище при досягненні Україною рівня і обсягів виробництва 1990 року, до того ж використовуючи і надалі морально і фізично застаріле обладнання. Проведені автором дослідження безпосередньо повязані з державною науково-технічною програмою "Проблеми екологічної безпеки України", яка входить до "Переліку державних науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на 1997-1998 роки", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1441 від 20.12.1997 р.; входять до "Основних напрямків наукових досліджень та дослідно-конструкторських робіт Української державної академії водного господарства (УДАВГ)", затверджених Вченою радою УДАВГ 25.09.1998 р., протокол № 10 (п. Особистий внесок дисертанта у спільних публікаціях є таким: у роботі 6 за списком опублікованих праць особисто автором запропоновано удосконалену формулу визначення економічного ефекту від впровадження природоохоронного заходу; у роботі 7 особисто автором проведено порівняльний аналіз техногенного навантаження на навколишнє середовище за величинами питомого забруднення на одиницю валового внутрішнього продукту різних країн; у роботі 8 особисто автором сформульовані позитивні і негативні зміни, які виникають в екологічному стані природного середовища при веденні інтенсивного землеробства; у роботі 9 особисто автором проаналізований поточний стан екологічних та енергетичних проблем, повязаних із виробництвом та використанням автомобілів у Японії, пропонується встановити плату за утилізацію старих автомобілів.Проблеми збереження довкілля стали нині обєктом дослідження не лише екологів, а й економістів, медиків, істориків, географів, біологів, соціологів, політиків. Вчені вважають, що екологічні проблеми за своєю складністю і значущістю висунулись на одне із перших місць серед глобальних проблем людства і вирішувати їх можливо тільки комплексно, системно, із використання усього світового досвіду. На думку переважної більшості вчених шлях вирішення екологічних проблем полягає зовсім не у зменшенні чи закритті окремих виробництв, а навпаки, у нарощуванні виробництва із належним використанням необхідного природоохоронного обладнання, жорстким контролем за станом промислових відходів. Сьогодні окремі політики всі надії покладають на ринкову економіку, вважаючи, що тільки вона відродить виробництво, змусить підприємців з метою зменшення витрат перейти на ресурсозберігаючі технології. Якщо за кількістю викидів на одиницю площі шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення у 1990 році Україна (156 кг/га) мала кращі показники від ФРН (265 кг/га) і дещо гірші від Франції (82 кг/га), то у розрахунку на 1 у.о. національного ВВП в Україні стаціонарними джерелами забруднення викинуто в атмосферу 59,8 грама шкідливих речовин; у ФРН і Франції - 7,7 і 4,8 відповідно, або в 8-12 разів менше.В 1996 і 1997 роках через порушення паритету цін питома вага промисловості у створюваному прибутку зросла відповідно до 83,0 % і 97,6 %, а у 1998-1999 роках завдяки прибутку, створеному у промисловості, перекривались збитки АПК і інших галузей області. Отже, незважаючи на відставання промислового комплексу Рівненської області від середньодержавних показників, він за питомою вагою вироблюваної продукції, створюваного прибутку і кількістю зайнятих працівників відіграє значну роль в економіці регіону. В умовах загальної економічної кризи за 9 років питома вага 4-х найбільш "шкідливих" галузей промисловості зросла у 3,5 рази (з 19,3 % до 67,0 %), електроенергетики - у 8,6 рази, хімічної промисловості - у 1,6 рази. Зниження ж питомого забруднення атмосферного повітря викидами шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення з 18,45 до 10,11 г/грн. пояснюється не кращою роботою природоохоронного обладнання, а, насамперед, випереджаючим спадом виробництва продукції у хімічній, будівельній (виробництво цементу і виробів із каменю) і металургійній (виробництво чавуну) промисловості. Хоча протягом 1990-1999 років на одиницю площі Рівненської області викидалось шкідливих речовин у 30-50 разів менше ніж в Донецькій, у 20-25 разів менше ніж у Дніпропетровській, у 10-20 разів менше ніж у Луганській, а від сусідніх - Тернопільської, Волинської, Хмельницької і Житомирської областей показники забрудне

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ