Оцінювання освітньої діяльності вищих навчальних закладів: компаративний аналіз - Автореферат

Розбудова України як незалежної, демократичної, правової європейської держави вимагає створення відповідної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, які визначають темпи й рівень науково-технічного, економічного, соціального, культурного прогресу та здатні до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності, швидкої адаптації до змін у соціально-економічній сфері, у галузях науки, техніки та технології. Розгалужена система вищих навчальних закладів (ВНЗ) України, заснованих на різних формах власності, потребує невідкладної розробки механізму узгодженої саморегуляції освітньої діяльності та стратегічних напрямів контролю якості освіти. Тому актуальною стає проблема створення такої інформаційно-аналітичної системи, що дозволятиме проводити оцінювання освітньої діяльності вищих навчальних закладів, прогнозувати тенденції їх розвитку та визначати чинники, від яких залежить ефективність підготовки спеціалістів на перспективу. У Ерфуртській декларації від 1 березня 1996 р., Сорбонській від 25 травня 1998 р., Болонській від 18 червня 1999 р. та Бергенській конференції від 19 травня 2005 р. підкреслено, що під якістю освіти треба розуміти перелік засад, критеріїв, якими вищий навчальний заклад керується при реалізації поставлених перед собою цілей до подальшого підвищення якості освітньої діяльності шляхом систематичного впровадження внутрішніх механізмів її забезпечення та прямого взаємозвязку із зовнішньою системою забезпечення якості. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану наукових робіт Науково-дослідного інституту інформаційних технологій Міністерства освіти України за розділом “Дослідження та побудова моделей та програмних засобів для прогнозування показників діяльності вищих навчальних закладів та визначення їх рейтингу” (№ 0195U003003, 1995 рік), а також до тем науково-дослідних робіт Головного інформаційно-обчислювального центру Міністерства освіти і науки України “Створення та супроводження інформаційної системи “Державна акредитаційна комісія.У першому розділі “Теоретико-методологічні засади аналізу діяльності вищих навчальних закладів” визначено завдання та функції порівняльно-педагогічних досліджень, методи збирання та систематизації відповідного фактичного матеріалу, вивчення міжнародного досвіду розвитку вищої освіти як особливого напряму педагогіки. У розділі проведено порівняльний аналіз української системи вищої освіти з освітніми системами розвинених країн світу за такими показниками, як принципи організації сучасної освіти, структура мережі вищих навчальних закладів, забезпечення якості та процедури акредитації, особливості прийому, форма контролю знань, системи міжнародного переведення зарахованих дисциплін та визнання освітніх кваліфікацій, системи оплати за навчання тощо. Проаналізовано обсяги фінансування вищих навчальних закладів за 2001-2005рр. та витрати на навчання за типами вищих навчальних закладів і напрямами підготовки спеціалістів. Гіпотетична модель вищих навчальних закладів формується на базі максимальних пріоритетів за критеріями, що мають місце серед вищих навчальних закладів галузевої групи, рейтинг яких визначається. У третьому розділі “Експериментальна перевірка економіко-математичних моделей для системи оцінювання діяльності вищих навчальних закладів та аналіз результатів їх впровадження” викладено загальну характеристику основних етапів експериментальної роботи, представлено результати апробації методики оцінювання освітньої діяльності вищих навчальних закладів, визначено характеристики адекватності розроблених моделей.Порівняльний аналіз систем вищої освіти розвинених країн світу дав змогу визначити основні моделі оцінювання: оцінка базується на пріоритеті державних органів або структур, що фінансуються державою, і повязана з державним контролем, державною акредитацією, порівнянням різних навчальних закладів, розподілом фінансових ресурсів; самооцінка вищих навчальних закладів направлена на внутрішній аналіз, підвищення ефективності їх діяльності. Проведено аналіз динаміки змін вітчизняної вищої освіти у 2001-2005 рр. за такими показниками, як контингент студентів, прийом на 1 курс, випуск фахівців (за держбюджетною та контрактною формами навчання), обсяги фінансування (бюджетні та позабюджетні кошти), чисельність професорсько-викладацького складу, середня заробітна плата педагогічного та адміністративно-обслуговуючого персоналу у вищих навчальних закладах. Доведено, що для регулювання процесу підготовки спеціалістів необхідно враховувати вузівський потенціал і тенденції розвитку вищого навчального закладу. Розроблено технологію оцінювання і визначено критерії, за якими опрацьовано рейтинги вищих навчальних закладів, а саме: обсяги підготовки фахівців (план прийому на денну форму навчання, ліцензійний обсяг підготовки студентів денної форми навчання, конкурс на денну форму навчання, контингент студентів денної форми навчання, контингент студентів заочної форми на

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ