Дослідження особливостей отримання інгаляційних токсодоз від найбільш радіотоксичних радіоізотопів групи А. Застосування такої зброї для прихованого зниження боєздатності підрозділів та частин. Ведення радіаційної розвідки за аерозольною компонентою.
Аннотация к работе
Загальні питання експлуатації спеціальної техніки, озброєння, технічних засобів, комплексів та системУ праці оцінювання ураження (отримана внутрішня доза від розпилення аерозолю ЗУ) здійснюється на основі клинової моделі: Dr ?Ci FIM?b?K(t)dt (люд.-бер), (1) де М - маса ЗУ у тоннах (маса пенетратору, кг); Сі - коефіцієнт перетворення дози при вдиханні ЗУ (бер на грам); f - частка вдихаємого аерозолю, яка може потрапити у легені; b - середня швидкість дихання (м3/с); ? - середня густота населення (люд./км2); К-фактор розпилення (м-1). i За уточненими даними Міжнародного комітету з радіологічного захисту (МКРЗ), у трахеях та бронхах відкладається 10 % часток діаметром da = 0,2-10,0 мкм, у носоглотці - від 40 до 90 % часток діаметром da = 1-10 мкм, у легенях - від 25 до 60 % часток діаметром da = 0,1-1,0 мкм. У пяти ударних випробуваннях з використанням ЗУ снарядів діаметром 25, 105 та 120 мм при повному, частковому або нульовому проникненні у прочну броньовану мішень доля ЗУ, яка перетворювалася на аерозоль, змінювалася у діапазоні 3-70 %; від 1 до 96 % маси аерозолю можливо було вдихнути (тобто діаметр часток був менше 10 мкм), а 17-43 % такого вдихання аерозолю знаходилось у вигляді хімічних сполук, розчинених у воді. На основі професійних стандартів оцінена максимальна кількість аерозолю ЗУ, яку можливо вдихнути або проковтнути в одиничному випадку, залежно від розміру часток аерозолю та відсоткового вмісту урану у розчинній формі. Для аерозолів, які виникають під час пожеж, коли 3-7 % урану знаходиться у розчиненій формі, межа складає 56-110 мг, залежно від розміру часток аерозолю, а для аерозолів, які виникають під час удару (17-43 % у розчинній формі), межа складає 12-36 мг.Аналіз показує, що вимоги, повязані з токсичними властивостями РА, особливостями прихованого їх застосування, визначаються необхідністю забезпечити найбільшу ефективність їх можливого бойового застосування. Стійкість РА визначаться часом збереження вражаючої дії, який складається з тривалості находження їх на місцевості у незмінному вигляді та тривалості зараження атмосфери у результаті підняття їх з пилом.
Вывод
1. Аналіз показує, що вимоги, повязані з токсичними властивостями РА, особливостями прихованого їх застосування, визначаються необхідністю забезпечити найбільшу ефективність їх можливого бойового застосування.
2. Дослідженню, ймовірніше всього, підлягатимуть ефективні способи отримання однорідної дисперсності РА у межах 0,5-1,5 мкм, наприклад, реакційний (нагрівання або горіння).
3. Стійкість РА визначаться часом збереження вражаючої дії, який складається з тривалості находження їх на місцевості у незмінному вигляді та тривалості зараження атмосфери у результаті підняття їх з пилом.
4. Розраховані концентрації РА на порядок нижчі від бойових концентрацій отруйних речовин (10-4-10-1 мг/л). Для таких радіотоксичних елементів, як полоній, реальні концентрації можуть бути достатніми для створення у приземному шарі атмосфери, над ділянкою зараження та у напрямку руху зараженого повітря з концентрацією, яка забезпечить тяжке ураження.
84 ISSN2218-1555. ЗБІРНИКНАУКОВИХПРАЦЬАКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХВІЙСЬКМВС України. 2014 Вип. 1(23)
Загальні питання експлуатації спеціальної техніки, озброєння, технічних засобів, комплексів та систем
5. Аналіз метролого-технічних, енергетичних характеристик військової дозиметричної апаратури щодо можливості оперативно виявляти РА на основі високотоксичних радіонуклідів групи А дає можливі аргументи для застосування такого виду зброї з метою прихованого зниження боєздатності підрозділів та частин і веазує шляхи удосконалення приладів радіаційної розвідки.
Список литературы
1. Махонько, К. П. Вторичные поступления в атмосферу пыли, осевшей на землю [Текст] / К. П. Махонько // Изв. АН СССР, физ. атом. и океана. - 1979. - № 5. - С. 568-570.
2.Махонько, К. П. Использование ветрового захвата аэрозолей примеси с поверхности почвы для расчета внекорневого загрязнения растительного покрова [Текст] / К. П. Махонько. - М. : Экология, 1981. - № 2. - С. 46-51.
3. Комплексные исследования радиоактивного загрязнения системы “атмосфера - подстилающая поверхность” и оценка радиационных рисков для населения семипалатинского региона [Текст] / О. И. Артемьев, А. Ю. Осинцев, Я. И. Газиев, и др. // Периодический науч.-техн. журн. нац. ядерного центра респ. Казахстан. - 2007. - Вып. 4(32).
4. Власов, В. К. Пример ситуационного радиологического анализа (Инцидент с полонием-210) [Текст] / В. К. Власов, Т. Б. Петрова, А. М. Афиногенов // Вестн. московского ун-та, 2008. - Т. 49. - № 4. - (Серия 2 “Химия”).
5. Испытания радиологического оружия [Текст] / А. В. Нестругин, М. В. Доронина, Я. А. Савицкая и др. // Вестник Днепропетровского ун-та. - Вып. ХІХ. - 2011. - (Серия “История и философия науки и техники”).
6. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества [Текст] : справочник / под общ. ред. Л. А. Ильина, В. А. Филова. - Л. : Химия. 1990. - 463 с.
7. Моисеев, А. А. Справочник по дозиметрии и радиационной гигиене [Текст] / А. А. Моисеев, В. И. Иванов. - 4-е изд., перераб. и доп. - М. : Энергоатомиздат, 1990. -252 с.
8. Александров, В. Н. Отравляющие вещества [Текст] : учеб. пособие / В. Н. Александров, В. И. Емельянов.- 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Воениздат, 1990. - 271 с.
9. Засоби індивідуального та колективного захисту [Текст] / О. І. Чмут, А. І. Баталов, Г. В. Сахаров, І. М. Мартинюк : курс лекцій. - Х. : ХІТВ, 2004. - 120 с.
10. The Hazard Posed by Depleted Uranium Munitions. Steve Fetter and Frank von Hippel/ Science and Global Security, 1999, Volume 8:2, pp. 125 - 161.