Дослідження особливостей отримання інгаляційних токсодоз від найбільш радіотоксичних радіоізотопів групи А. Застосування такої зброї для прихованого зниження боєздатності підрозділів та частин. Ведення радіаційної розвідки за аерозольною компонентою.
При низкой оригинальности работы "Оцінювання можливої загрози ураження особового складу під час інгаляційного потрапляння радіоактивних аерозолів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Загальні питання експлуатації спеціальної техніки, озброєння, технічних засобів, комплексів та системУ праці оцінювання ураження (отримана внутрішня доза від розпилення аерозолю ЗУ) здійснюється на основі клинової моделі: Dr ?Ci FIM?b?K(t)dt (люд.-бер), (1) де М - маса ЗУ у тоннах (маса пенетратору, кг); Сі - коефіцієнт перетворення дози при вдиханні ЗУ (бер на грам); f - частка вдихаємого аерозолю, яка може потрапити у легені; b - середня швидкість дихання (м3/с); ? - середня густота населення (люд./км2); К-фактор розпилення (м-1). i За уточненими даними Міжнародного комітету з радіологічного захисту (МКРЗ), у трахеях та бронхах відкладається 10 % часток діаметром da = 0,2-10,0 мкм, у носоглотці - від 40 до 90 % часток діаметром da = 1-10 мкм, у легенях - від 25 до 60 % часток діаметром da = 0,1-1,0 мкм. У пяти ударних випробуваннях з використанням ЗУ снарядів діаметром 25, 105 та 120 мм при повному, частковому або нульовому проникненні у прочну броньовану мішень доля ЗУ, яка перетворювалася на аерозоль, змінювалася у діапазоні 3-70 %; від 1 до 96 % маси аерозолю можливо було вдихнути (тобто діаметр часток був менше 10 мкм), а 17-43 % такого вдихання аерозолю знаходилось у вигляді хімічних сполук, розчинених у воді. На основі професійних стандартів оцінена максимальна кількість аерозолю ЗУ, яку можливо вдихнути або проковтнути в одиничному випадку, залежно від розміру часток аерозолю та відсоткового вмісту урану у розчинній формі. Для аерозолів, які виникають під час пожеж, коли 3-7 % урану знаходиться у розчиненій формі, межа складає 56-110 мг, залежно від розміру часток аерозолю, а для аерозолів, які виникають під час удару (17-43 % у розчинній формі), межа складає 12-36 мг.Аналіз показує, що вимоги, повязані з токсичними властивостями РА, особливостями прихованого їх застосування, визначаються необхідністю забезпечити найбільшу ефективність їх можливого бойового застосування. Стійкість РА визначаться часом збереження вражаючої дії, який складається з тривалості находження їх на місцевості у незмінному вигляді та тривалості зараження атмосфери у результаті підняття їх з пилом.
Вывод
1. Аналіз показує, що вимоги, повязані з токсичними властивостями РА, особливостями прихованого їх застосування, визначаються необхідністю забезпечити найбільшу ефективність їх можливого бойового застосування.
2. Дослідженню, ймовірніше всього, підлягатимуть ефективні способи отримання однорідної дисперсності РА у межах 0,5-1,5 мкм, наприклад, реакційний (нагрівання або горіння).
3. Стійкість РА визначаться часом збереження вражаючої дії, який складається з тривалості находження їх на місцевості у незмінному вигляді та тривалості зараження атмосфери у результаті підняття їх з пилом.
4. Розраховані концентрації РА на порядок нижчі від бойових концентрацій отруйних речовин (10-4-10-1 мг/л). Для таких радіотоксичних елементів, як полоній, реальні концентрації можуть бути достатніми для створення у приземному шарі атмосфери, над ділянкою зараження та у напрямку руху зараженого повітря з концентрацією, яка забезпечить тяжке ураження.
84 ISSN2218-1555. ЗБІРНИКНАУКОВИХПРАЦЬАКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХВІЙСЬКМВС України. 2014 Вип. 1(23)
Загальні питання експлуатації спеціальної техніки, озброєння, технічних засобів, комплексів та систем
5. Аналіз метролого-технічних, енергетичних характеристик військової дозиметричної апаратури щодо можливості оперативно виявляти РА на основі високотоксичних радіонуклідів групи А дає можливі аргументи для застосування такого виду зброї з метою прихованого зниження боєздатності підрозділів та частин і веазує шляхи удосконалення приладів радіаційної розвідки.
Список литературы
1. Махонько, К. П. Вторичные поступления в атмосферу пыли, осевшей на землю [Текст] / К. П. Махонько // Изв. АН СССР, физ. атом. и океана. - 1979. - № 5. - С. 568-570.
2.Махонько, К. П. Использование ветрового захвата аэрозолей примеси с поверхности почвы для расчета внекорневого загрязнения растительного покрова [Текст] / К. П. Махонько. - М. : Экология, 1981. - № 2. - С. 46-51.
3. Комплексные исследования радиоактивного загрязнения системы “атмосфера - подстилающая поверхность” и оценка радиационных рисков для населения семипалатинского региона [Текст] / О. И. Артемьев, А. Ю. Осинцев, Я. И. Газиев, и др. // Периодический науч.-техн. журн. нац. ядерного центра респ. Казахстан. - 2007. - Вып. 4(32).
4. Власов, В. К. Пример ситуационного радиологического анализа (Инцидент с полонием-210) [Текст] / В. К. Власов, Т. Б. Петрова, А. М. Афиногенов // Вестн. московского ун-та, 2008. - Т. 49. - № 4. - (Серия 2 “Химия”).
5. Испытания радиологического оружия [Текст] / А. В. Нестругин, М. В. Доронина, Я. А. Савицкая и др. // Вестник Днепропетровского ун-та. - Вып. ХІХ. - 2011. - (Серия “История и философия науки и техники”).
6. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества [Текст] : справочник / под общ. ред. Л. А. Ильина, В. А. Филова. - Л. : Химия. 1990. - 463 с.
7. Моисеев, А. А. Справочник по дозиметрии и радиационной гигиене [Текст] / А. А. Моисеев, В. И. Иванов. - 4-е изд., перераб. и доп. - М. : Энергоатомиздат, 1990. -252 с.
8. Александров, В. Н. Отравляющие вещества [Текст] : учеб. пособие / В. Н. Александров, В. И. Емельянов.- 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Воениздат, 1990. - 271 с.
9. Засоби індивідуального та колективного захисту [Текст] / О. І. Чмут, А. І. Баталов, Г. В. Сахаров, І. М. Мартинюк : курс лекцій. - Х. : ХІТВ, 2004. - 120 с.
10. The Hazard Posed by Depleted Uranium Munitions. Steve Fetter and Frank von Hippel/ Science and Global Security, 1999, Volume 8:2, pp. 125 - 161.
