Оцінювання фінансової стійкості підприємства з урахуванням руху капіталу - Автореферат

Аналіз наукових досліджень цих авторів виявив неоднозначність у визначенні поняття «фінансова стійкість», класифікації її факторів та методичних підходів до її оцінювання, які більшою мірою мають обмежену сферу застосування, зокрема, спрямовані на виявлення ознак банкрутства, рівня інвестиційної, приватизаційної привабливості, кредитоспроможності та враховують лише особливості майнового стану підприємства, його ліквідності, фінансової незалежності, ділової активності, рентабельності, не зважаючи на статичні та динамічні риси руху капіталу - підґрунтя фінансово-господарської діяльності підприємства. Відтак існує потреба в розробці інших та удосконаленні наявних методичних підходів до оцінювання фінансової стійкості підприємства, результати застосування яких дадуть більш повну інформацію про рівень фінансової стійкості та дозволять приймати якісно нові рішення щодо зниження ризикованості фінансово-господарської діяльності, підвищення її ефективності та забезпечення фінансового розвитку. Дисертаційна робота відповідає основним напрямам наукових результатів, теоретичних положень та висновків наукових досліджень, проведених за безпосередньою участю автора на кафедрі фінансів Харківського національного економічного університету за темами: «Управління ефективністю фінансово-господарської діяльності підприємства» (номер державної реєстрації 0104U000927), згідно з якою автором розроблено методичний підхід до експрес-оцінювання фінансової стійкості підприємства; «Використання методик оцінювання фінансового стану підприємств для забезпечення прозорості їхнього функціонування» (номер державної реєстрації 0105U006380), у якій автору належить розділ «Оптимізаційне моделювання фінансів підприємства», в якому розроблено методичне забезпечення підвищення ефективності руху капіталу підприємства. В дисертаційній роботі використано такі наукові методи: фінансового аналізу (для уточнення місця, призначення та ролі руху капіталу підприємства в оцінюванні його фінансової стійкості); морфологічного аналізу (для визначення поняття «фінансова стійкість підприємства»); системного аналізу (для побудови класифікації факторів фінансової стійкості підприємства та розробки принципів її оцінювання); критичного аналізу (для виявлення проблем методичного забезпечення оцінювання фінансової стійкості підприємства); аналізу ієрархій (для вибору прийнятної для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методики оцінювання фінансової стійкості); фінансового аналізу (для обґрунтування необхідності удосконалення прийнятної для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методики оцінювання фінансової стійкості); фінансового аналізу, аналізу ієрархій, сигмальних відхилень (для розробки методичного підходу до експрес-оцінювання фінансової стійкості підприємства); математичної статистики (для розробки технології поглибленого аналізу фінансової стійкості підприємства); критичного аналізу (для порівняння результатів оцінювання фінансової стійкості за розробленою методикою з прийнятною для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств); кореляційно-регресійного, математичної статистики, трендового аналізу, симплекс-методу та сигмальних відхилень (для розробки методичного забезпечення підвищення ефективності руху капіталу підприємства). З наукових праць, виконаних у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї, положення й розрахунки, які є результатом особистої роботи здобувача та становлять індивідуальний внесок, а саме: в роботі [1] особистий внесок здобувача полягає в удосконаленні визначення поняття «фінансова стійкість підприємства»; [2] - виконанні аналізу фінансової стійкості підприємств комунального машинобудування в Україні; [3] - виборі прийнятної для фінансових менеджерів машинобудівних підприємств методики оцінювання фінансової стійкості та обґрунтуванні необхідності її удосконалення; [4] - розробці показників фінансової стійкості підприємства та визначенні методів її експрес-оцінювання; [5] - визначенні максимально можливої при сучасних умовах ринкового середовища ефективності фінансово-господарської діяльності; [6] - обґрунтуванні факторів рентабельності капіталу підприємства; [7] - систематизації принципів оцінювання фінансової стійкості підприємства та їх поділенні на загальні та спеціальні; [8] - розробці комплексної цільової програми управління рухом капіталу підприємства; [15] - зясуванні проблем методичного забезпечення оцінювання фінансової стійкості підприємства; [16] - застосуванні методу сигмальних відхилень для підвищення ефективності руху капіталу підприємства; [17] - встановленні особливостей поглибленого аналізу фінансової стійкості підприємства.В результаті чого було встановлено, що до складу внутрішніх факторів фінансової стійкості машинобудівних підприємств належать 49 факторів, які було поділено на 9 груп, а саме: «технологія», «устаткування», «матеріали та енергія», «продукція», «персонал», «організація», «система управління», «методи роботи» та «стиль управління». Оскільки фундаментальною ознакою фі

Основний зміст роботи