Оцінка якості життя та реабілітація жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу - Автореферат

Згідно даних різних авторів, ендометріоз зустрічається у 12 - 50% жінок репродуктивного віку, при цьому частота його у різних категорій хворих може коливатися від 2% до 80% (Л.В.Адамян, В.И.Кулаков, 1998; В.П.Баскаков і співавт., 2002; Haney Незалежно від локалізації, генітальний ендометріоз справляє вплив не тільки на функцію уражених та суміжних органів, але й організм у цілому. Накопичено достатньо даних, які свідчать, що виражені прояви генітального ендометріозу, особливо зі значним больовим синдромом, спричиняють психосоматичні порушення, неврозоподібні стани, функціональні порушення стану печінки, нирок, серцево-судинної системи тощо (Б.И.Железнов, А.Н. Незважаючи на зростання діагностичних можливостей і розширення арсеналу лікувальних заходів, на сьогодні хірургічний метод складає основну частину комбінованої терапії хворих на генітальний ендометріоз (А.І.Іщенко, 1993; А.Н. У той же час, оперативні втручання, що супроводжуються хірургічним виключенням функції яєчників, позбавляючи пацієнтку від одних страждань та небезпеки, реалізуються вираженими змінами гормональної саморегуляції, зсувами гомеостазу, глибокими, нерідко прихованими, емоційними розладами, інколи не менш важливими від передуючого захворювання, що призводить до зміни якості життя, підвищення ризику розвитку серцево-судинної патології і остеопорозу (В.И.На другому етапі роботи з метою отримання даних про стан здоровя, якість життя до та після гістеректомії з приводу ГЕ для обґрунтування диференційованих заходів реабілітаційної терапії, здійснено анкетне опитування 600 жінок через 12 місяців після перенесеної операції. Основну групу спостереження склали 165 жінок з ГЕ, розподілені залежно від обсягу оперативного втручання на 4 підгрупи: І підгрупа - 50 жінок, оперованих в обсязі екстирпації матки з придатками; ІІ підгрупа - 72 пацієнтки після екстирпації матки без придатків або з одним; ІІІ підгрупа - 22 пацієнтки, які перенесли операцію субтотальної гістероваріоектомії; IV підгрупа - 21 пацієнтка після операції субтотальної гістеректомії без придатків або з одним придатком. 50 пацієнток, оперованих з приводу міоми матки, склали групу порівняння, у якій виділено дві підгрупи: І - 25 пацієнток, у яких оперативне втручання проведено в обсязі екстирпації матки без придатків, ІІ - 25 жінок після операції в обсязі субтотальної гістеректомії без придатків. Через рік після оперативного втручання на диспансерному спостереженні за місцем проживання перебувало 35,33% опитаних жінок, 40,5% пацієнток спостерігались лікарями, які проводили оперативне втручання, 24,17% жінок під лікарським наглядом не перебували. Хоча кількість жінок, що були незадоволені якістю життя та станом свого здоровя, зменшилась майже вдвічі, на особливу увагу заслуговує той факт, що через рік після оперативного втручання не було реального покращення якості життя у 35,0% жінок.В дисертаційній роботі, на основі комплексного клініко-лабораторного обстеження жінок після гістеректомії з приводу генітального ендометріозу, вирішено актуальне питання щодо покращення стану здоровя та якості життя шляхом розробки диференційованих комплексів реабілітаційної терапії з визначенням етапності, обсягу, орієнтовної тривалості і критеріїв контролю її ефективності. У 64,67% жінок, яким проведена гістеректомія різного обсягу з приводу генітального ендометріозу, на етапі первинної медико-санітарної допомоги не проводиться реабілітаційна терапія, відсутня спадкоємність у проведенні лікувально-профілактичних заходів між різними ланками надання акушерсько-гінекологічної допомоги. Оперативне лікування генітального ендометріозу, без проведення післяопераційної реабілітаційної терапії призводить до поліпшення стану здоровя і якості життя у 36,07% пацієнток, при цьому самооцінка стану здоровя та якості життя як “незадовільної” визначається не тільки обсягом оперативного втручання, але й залежить від попередніх тривалості та перебігу захворювання, психоемоційних характеристик особистості пацієнтки. У третини жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу, відсутнє клініко-морфологічне обґрунтування проведення тотальної гістероваріоектомії, що підтверджується виявленням при морфологічному дослідженні незміненої структури тканин шийки матки у 16,06% жінок, нормальної гістоструктури яєчників у 8,57% випадків і вікових склеротичних змін, без будь-якої іншої патології, у 20% випадків. Диференційований підхід до вибору обсягу реабілітаційної терапії, індивідуальний підхід до призначення комплексів реабілітації, впровадження психотерапії, ранній початок відновного лікування, моніторинг ефективності протирецидивної і замісної гормональної терапії в комплексі дозволяє покращити стан здоровя і якість життя у 62,06 % жінок з незадовільною якістю життя до оперативного втручання (без проведення реабілітаційної терапії - у 36,07% жінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертаційній роботі, на основі комплексного клініко-лабораторного обстеження жінок після гістеректомії з приводу генітального ендометріозу, вирішено актуальне питання щодо покращення стану здоровя та якості життя шляхом розробки диференційованих комплексів реабілітаційної терапії з визначенням етапності, обсягу, орієнтовної тривалості і критеріїв контролю її ефективності.

У 64,67% жінок, яким проведена гістеректомія різного обсягу з приводу генітального ендометріозу, на етапі первинної медико-санітарної допомоги не проводиться реабілітаційна терапія, відсутня спадкоємність у проведенні лікувально-профілактичних заходів між різними ланками надання акушерсько-гінекологічної допомоги.

Оперативне лікування генітального ендометріозу, без проведення післяопераційної реабілітаційної терапії призводить до поліпшення стану здоровя і якості життя у 36,07% пацієнток, при цьому самооцінка стану здоровя та якості життя як “незадовільної” визначається не тільки обсягом оперативного втручання, але й залежить від попередніх тривалості та перебігу захворювання, психоемоційних характеристик особистості пацієнтки.

У третини жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу, відсутнє клініко-морфологічне обґрунтування проведення тотальної гістероваріоектомії, що підтверджується виявленням при морфологічному дослідженні незміненої структури тканин шийки матки у 16,06% жінок, нормальної гістоструктури яєчників у 8,57% випадків і вікових склеротичних змін, без будь-якої іншої патології, у 20% випадків. У 28,57% випадків розширення обсягу операції (оваріоектомія) проводиться виключно з профілактичною метою.

Вегето-судинні прояви ПОЕС розвиваються у 51,85% жінок після тотальної гістероваріоектомії протягом першого місяця після операції, що корелює зі змінами гормонального балансу. Проведення гістеректомії без видалення яєчників не попереджує розвиток синдрому виснаження яєчників у 59,26% жінок через 12 місяців після оперативного лікування генітального ендометріозу.

Ранній розвиток ПОЕС та зміни гормонального балансу у 51,85% жінок після гістероваріоектомії обґрунтовують необхідність проведення реабілітаційних заходів з першого тижня після операції.

Включення у комплекс реабілітації фіто-метаболічного препарату “Кратал” дозволяє знизити частоту розвитку синдрому виснаження яєчників до 9,1% (при 59,26% без реабілітаційних заходів).

Критеріями ефективності і адекватності обсягу реабілітаційних заходів у жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу, є величина співвідношення ЛГ/ФСГ та рівень естрадіолу (у межах рівнів ранньої фолікулінової фази у жінок пізнього репродуктивного періоду), самооцінка жінками стану здоровя і якості життя.

Диференційований підхід до вибору обсягу реабілітаційної терапії, індивідуальний підхід до призначення комплексів реабілітації, впровадження психотерапії, ранній початок відновного лікування, моніторинг ефективності протирецидивної і замісної гормональної терапії в комплексі дозволяє покращити стан здоровя і якість життя у 62,06 % жінок з незадовільною якістю життя до оперативного втручання (без проведення реабілітаційної терапії - у 36,07% жінок).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Жінкам після тотальної або субтотальної гістероваріоектомії з візуально проведеним під час оперативного втручання контролем повноти видалення вогнищ ендометріоїдних гетеротопій рекомендується як один з варіантів поєднання протирецидивної і замісної гормональної терапії .

Жінкам після тотальної або субтотальної гістероваріоектомії, з підозрою на наявність не видалених вогнищ ендометріозу на очеревині малого тазу, рекомендується призначення комплексу протирецидивної і замісної гормональної терапії.

Контроль ефективності реабілітаційних заходів має проводитися через 3, 6 і 12 місяців після оперативного лікування з внесенням за показаннями корекції на основі визначення рівнів ФСГ, ЛГ та їх співвідношення і естрадіолу у сироватці крові, проведення оцінки стану здоровя і якості життя жінок. Критеріями ефективності і адекватності обсягу реабілітаційних заходів у жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу, є величина співвідношення ЛГ/ФСГ, рівень естрадіолу у межах значень ранньої фолікулінової фази у жінок пізнього репродуктивного періоду.

1.Созанський О.М., Томич М.В., Лобаненко А.Ф., Вільгельм А.А. Сучасний погляд на аденоміоз у проблемі ендометріозу // Acta medica Leopoliensia. - 1995.-№2-3. - C.55-58.

2.Вільгельм А.А. Аденоміоз матки: Особливості клінічної та патоморфологічної діагностики // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. - 1998. - 4 книга. - C.27-30.

3.Вільгельм А.А. Якість життя у жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу // Галицький лікарський вісник. -1998. - Т.5. - C.3-24.

4.Пирогова В.І., Вільгельм А.А. Оцінка якості життя жінок після гістеректомії з приводу генітального ендометріозу // Вісник наукових досліджень. - 2002. - №3 (28) - C. 39-40.

5.Вільгельм А.А. Особливості перебігу постоваріоектомічного синдрому у жінок з генітальним ендометріозом та масивною гормональною терапією в анамнезі // Вісник наукових досліджень. - 2003. - №1(30). - С.120-121.

6.Пирогова В.І., Вільгельм А.А., Ліщук М.П., Ліщук Р.М. Реабілітаційна фармакотерапія у жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу // Фармакологічний вісник. - 2000. -№6. - С.25 -26.

7.Пирогова В.І., Вільгельм А.А., Голота Л.І. Профілактика і лікування постоваріоектомічного синдрому. Оцінка якості життя жінок // Метод. рекомендації для лікарів акушерів-гінекологів. - Львів, 2001. - 32с.

8.Созанский А.М., Томич Н.В., Попиль И.И., Лобаненко А.Ф., Вильгельм А.А. Аденомиоз в проблеме ендометриоза // Материалы международного конгресса по эндометриозу с курсом эндоскопии. -Москва, 1996. -С. 143-145.

9.Созанський О.М., Томич М.В., Шрамкевич А.Ф., Вільгельм А.А. Основні недоліки в організації надання допомоги жінкам при аденоміозі // Тези доповідей Х зїзду акушерів та гінекологів. -Одеса, 1996. -С. 11.

10.Лобаненко А.Ф., Поспішіль Ю.О., Созанський О.М., Вільгельм А.А. Ендометріоз матки: частота, термінологія, особливості структури, можливості верифікації // Матеріали 6 конгресу патологів України. - Вінниця, 1998. -С.283-285.

11.Вильгельм А.А. Хирургическая реабилитация женщин, больных аденомиозом матки // International Journal of Immunorehabilitation. - 1998. - №8. - С. 82.

12.Вільгельм А.А. Роль провокуючих факторів у розвитку ендометріозу матки // Тези доповідей медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 1999. - С. 197.

13.Пирогова В.І., Вільгельм А.А., Поспішіль Ю.О. Клініко-морфологічні аспекти оперативного лікування ендометріозу матки // Зб. наук. праць “Актуальные вопросы морфологии и клинической медицины”. - Дніпропетровськ, 2000. - С.76 - 79.

14.Пирогова В.І., Вільгельм А.А. Реабілітація жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу // Тези доповідей медичної конференції студентів і молодих вчених. - Львів, 1999. - С.128.

15.Вільгельм А.А. Оцінка якості життя жінок після гістеректомії// Тези доповідей III міжнародної медичної конференції “Медицина-здоровя - XXI століття”. -Дніпропетровськ, 2002. - С.158.