Оцінка якості відходів буріння та контроль за станом ґрунтів в районах спорудження нафтових та газових свердловин (на прикладі ДДЗ) - Автореферат

Виявлено, що на 1 м буріння припадає 1-1,5 м3 відходів. Для свердловин, що споруджуються на території нафтогазової провінції Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) з глибинами буріння 4-6 тис. м, загальна кількість відходів буріння становить 4-8 тис. м3 на одну свердловину. Разом з тим, збільшення обсягів буріння, переміщення цих робіт в сільськогосподарські та водоохоронні зони, збільшення глибин буріння, використання для обробки бурових промивальних рідин широкої номенклатури хімічних реагентів, прийняття нових законів по охороні навколишнього середовища і, відповідно, більш жорсткий контроль природоохоронних органів визвали гостру необхідність проведення досліджень з охорони довкілля при спорудженні нафтогазових свердловин. Вирішення цієї проблеми дозволить проводити оцінку та контроль забруднення ґрунтів в районі проведення бурових робіт, що в свою чергу дасть змогу своєчасно впроваджувати природоохоронні технічні рішення і тим самим підвищити техногенну безпеку проведення робіт по спорудженню нафтогазових свердловин. вперше досліджено вплив відходів буріння на сільськогосподарські рослини та визначено допустимі концентрації хімічних реагентів та речовин, що входять до складу відходів буріння, у ґрунтах;Експертні оцінки Полтавського відділення УКРДГРІ показують, що відходи буріння в своєму складі вміщують до 10% нафти та нафтопродуктів, до 60 кг/м3 забруднюючої органіки, значну кількість розчинних солей, величина РН відходів знаходиться у межах 6,0-10,0. На даний час при регламентації хімічних речовин у ґрунті враховується можливий вплив токсичних речовин на контактуючі з ґрунтом осереддя (їх токсичність, стабільність у ґрунті, рівень міграції по шару ґрунту у підземні води, перехід у рослини, вплив на ґрунтовий мікробіоценоз). Запропоновано визначення класу небезпеки бурових відходів проводити розрахунковим методом, який базується на таких принципах: оцінка токсичності відходів буріння за провідним компонентом та оцінка рівня небезпеки відходів для навколишнього природного середовища, використовуючи відомі токсикологічні та фізико-хімічні характеристики хімічних речовин, а також визначені та затверджені ГДК хімічних речовин у ґрунті. За рекомендаціями Міністерства охорони здоровя, виходячи із зазначених параметрів, індекс небезпеки хімічної речовини визначається за формулою: Кі = (1) де: Кі - індекс небезпеки; ГДКІ - гранично допустима концентрація небезпечної хімічної речовини, яка міститься у відходах, у ґрунті, мг/кг ґрунту; S - коефіцієнт розчинності хімічної речовини у воді; Св - вміст хімічної речовини в загальній масі відходів; і - порядковий номер даної речовини. В результаті досліджень визначено ОДК компонентів відходів буріння в ґрунті (мг/кг ґрунту): лігносульфонати технічні (ЛСТ) - 2000; барда сульфітно-спиртова хромована конденсована (КССБ) - 2000; феро-хромлігносульфонат (ФХЛС) - 10000; порошкоподібний вуглецеволужний реагент (ПВЛР) - 7000; гідролізований поліакрілонітрил (гіпан) - 10000; акріло-нітрильний лінгносульфонатний реагент (аніліс) - 10000; поліакріламід-гель технічний (ПАА) - 400; карбоксиметілцелюлоза (КМЦ) - 3000; оксиметілцелюлоза (ОЕЦ) - 3000; калій хлористий (KCL) - 560; натрію гідрооксид (NAOH) - 2000; сода кальцінована (Na2CO3) - 200; алюмінат натрію (NAALO2) - 3000; графіт - 5000; баритовий концентрат - 50000; нафта - 4000; замазувальна домішка ЗМАД-1 - 4000; тарін - 2000; бітумний структуроутворювач - 5000; флотореагент Т-66 - 300; флотореагент Т-80 - 300; сульфонол - 100; гідрофобізуюча кремній органічна рідина (ГКЖ-10) - 100; поверхнево - активна речовина (ОП-10) - 1000; нітрилотриметілфосфонова кислота (НТФ) - 100, суперфосфат - 200; лігносил - 5000; аеросил (МАС-200) - 500; синтетичні жирні кислоти (СЖК) - 1000; гідрооксид кальцію (Са(ОН)2) - 8000; сульфат заліза (FESO4Ч7H2O) - 10000; хлористий кальцій (CACL2) - 2200; хлористий магній (MGCL2) - 7500; хлористий натрій (NACL) - 2500; смола соснова - 750; смола деревинна - 1100.Сучасний стан навколишнього середовища України ставить все більш складні вимоги до оцінки промислових відходів, і бурових відходів зокрема. Проведення бурових робіт супроводжується утворенням значних обємів відходів буріння, також ці роботи проводяться без належного екологічного контролю. У звязку з цим однією із задач техногенної безпеки держави є розробка природоохоронних заходів по оцінюванню небезпечності відходів буріння та контролю забруднення ґрунтів в районі проведення бурових робіт, котрі дозволили б приймати ефективні технічні рішення по ліквідації або суттєвому зниженню розмірів техногенного забруднення, прогнозуванню та попередженню забруднення буровими відходами території ДДЗ, місця найбільш інтенсивного сільськогосподарського виробництва на території держави. Проведено аналіз та вивчено джерела техногенних забруднень відходами буріння, досліджено властивості відходів буріння та їх склад. На основі дослідження впливу інгредієнтів (хімічних реагентів), що входять до складу відходів буріння, на ріст і розвиток сільськогосподарських рос

Основний зміст роботи