Оцінка взаємозв"язку функціональної асиметрії мозку, рівня інтелектуального розвитку та швидкісних характеристик розумової діяльності людини - Автореферат

Натепер переконливо доведено (Бехтерева Н.П., 1985; Ливанов М.Н., 1972; Лурия А.Р., 1969; Потулова Л.А., 1988; Семенович А.В., 1991; Симонов П.В., 1987; Фарбер Д.А., 1991; Хомская Е.Д., 1995), що центральною ланкою в організації роботи мозку є інтегративна діяльність ієрархічно побудованих модулів та синтез, що відбувається при різних взаємодіях цих модулів. Найбільш поширеною є думка про те, що особливої різниці між рівнем інтелекту право-і ліворуких людей немає (Цицерошин М.Н., 2000), проте припущення про менші розумові здібності людей з низьким коефіцієнтом асиметрії продовжують існувати. Швидкість же обробки інформації вважається одним із ключових факторів, які визначають рівень інтелектуального розвитку (Айзенк Г.Ю., 1995; Небылицин В.Д., 1990; Loganovskaja T.K., 1999). Зясувати роль наявності чи відсутності взаємозвязків між функціональною асиметрією головного мозку, рівнем інтелектуального розвитку та швидкісними характеристиками обробки інформації в загальній організації фізіологічних механізмів розумової діяльності людини. В роботі вперше було проведено системний аналіз зв‘язку функціональної асиметрії мозку, швидкісних характеристик обробки інформації з рівнем розумового розвитку людини.На першому етапі у дослідженні як обстежувані брали участь 82 особи обох статей віком від 19 до 24 років, студенти біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з яких 45 чоловік були обстежені за всіма з використаних методик. На цьому етапі визначали стан психофізіологічних функцій, таких як працездатність головного мозку при діяльності першої (ПГМ1) та другої сигнальних систем (ПГМ2), а також визначали коефіцієнт інтелектуальності (IQ), коефіцієнт асиметрії мозку (КА), швидкість (ШАМ) та якість аналітичного мислення (ЯАМ), швидкість логічного мислення (ШЛМ). Коефіцієнт асиметрії розраховували за формулою: КА = [( ЕП - ЕЛ ) / (ЕП ЕЛ ЕО )] х 100, % (1) де ЕП - кількість тестів, при виконанні яких переважала права половина тіла; ЕЛ - кількість тестів, при виконанні яких переважала ліва половина; ЕО - при виконанні яких перевага не проявлялася. До першої групи нами були віднесені обстежувані, активаційний коефіцієнт асиметрії мозку (АКА) у яких був більшим 100 ум. од., а до другої групи - особи, АКА у яких був меншим 100 ум. од. Виявлені нами кореляційні звязки між ФРНП при предявлені першосигнальних подразників та співвідношенням потужності дельта-та альфа-ритмів у загальній групі, потужності альфа-ритму в обстежуваних першої групи, дельта та тета-ритмів у обстежуваних другої групи загалом можуть свідчити про те, що для швидкості обробки першосигнальної інформації, як більш детермінованої, так і взагалі для швидкості розповсюдження збудження вкрай важливою є низька міжпівкульна асиметрія потужності дельта-та альфа-римів.Зокрема у обстежуваних з середніми значеннями коефіцієнту інтелекту зв‘язок рівня асиметрії та рівня інтелектуального розвитку є лінійним, тоді як у осіб з низьким та високим коефіцієнтом інтелекту цей звязок є нелінійним і для його обєктивізації слід розраховувати вибіркові кореляційні відношення. При цьому у осіб з низьким рівнем сенсомоторної асиметрії працездатність головного мозку при діяльності другої сигнальної системи корелює з рівнем інтелектуального розвитку та є вірогідно нижчою порівняно з особами з високою асиметрією. У осіб з високою активаційною асиметрією та у осіб, у яких арифметичні навантаження зменшують таку асиметрію, сенсомоторні реакції на першо-, другосигнальні, та поєднання першо-і другосигнальних подразників формують окремі функціональні системи, наслідком чого є переважання серед таких обстежуваних осіб із нижчим рівнем інтелектуального розвитку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Між функціональною асиметрією мозку, рівнем інтелектуального розвитку та швидкісними показниками розумової діяльності існує складний взаємозвязок та взаємозалежність. Зокрема у обстежуваних з середніми значеннями коефіцієнту інтелекту зв‘язок рівня асиметрії та рівня інтелектуального розвитку є лінійним, тоді як у осіб з низьким та високим коефіцієнтом інтелекту цей звязок є нелінійним і для його обєктивізації слід розраховувати вибіркові кореляційні відношення.

2. У осіб як з високим, так і низьким рівнем сенсомоторної асиметрії швидкість та якість аналітичного мислення тісно повязана з рівнем інтелектуального розвитку. При цьому у осіб з низьким рівнем сенсомоторної асиметрії працездатність головного мозку при діяльності другої сигнальної системи корелює з рівнем інтелектуального розвитку та є вірогідно нижчою порівняно з особами з високою асиметрією.

3. Величина активаційного коефіцієнту асиметрії може служити одним із обєктивних критеріїв оцінки ефективності розумової діяльності обстежуваних. Ключовим фактором при цьому виступає градієнт асиметрії тім‘яних ділянок, оскільки він виявляє сильні звязки з рівнем інтелекту та функціональною рухливістю нервових процесів в групах обстежуваних, як з високим, так і низьким рівнем активаційного коефіцієнту асиметрії, причому значення коефіцієнтів кореляції в цих групах протилежні.

4. У осіб з високою активаційною асиметрією та у осіб, у яких арифметичні навантаження зменшують таку асиметрію, сенсомоторні реакції на першо-, другосигнальні, та поєднання першо- і другосигнальних подразників формують окремі функціональні системи, наслідком чого є переважання серед таких обстежуваних осіб із нижчим рівнем інтелектуального розвитку. Тоді як у осіб з низькою активаційною асиметрією та у осіб, у яких арифметичні навантаження підвищують таку асиметрію, сенсомоторні реакції на першо-, другосигнальні, та поєднання першо- і другосигнальних подразників формують дві функціональні системи, кожна з яких спеціалізована до обробки вербалізованої чи не вербалізованої інформації, наслідком чого є переважання серед таких обстежуваних осіб із вищим рівнем інтелектуального розвитку

5. Обстежувані з високим і низьким значенням активаційного коефіцієнту асиметрії та із його зменшенням чи зростанням при розв‘язанні арифметичного завдання використовують різні стратегії обробки інформації., що базуються на різниці в характері взаємодії першої та другої сигнальних систем дійсності. Тому ефективність розумової діяльності може бути повязана з функціональною асиметрією мозку через взаємодію першої та другої сигнальних систем дійсності, що виявляється у їх взаємоіндуктивних відносинах.

1. Данилов С.А., Чайченко Г.М. Залежність рівня інтелектуального розвитку від швидкості розумових процесів та функціональної асиметрії мозку// Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія.- Випуск 28. -1998. -с.41-44

2. Чайченко Г.М., Томіліна Л.Г., Данилов С.А., Стрілецький Г.І Психофізіологічні основи інтелектуальної діяльності людини//Фізіол. журнал. -1998. - Т.44, №3. -С.93.

3. Данилов С.А., Макарчук М.Ю Оцінка зв‘язку рівня інтелектуального розвитку та електроенцефалографічних показників асиметрії.- Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. -Випуск 32. -2000.-с34-36

4. Данилов С.А., Макарчук М.Ю. Зв‘язок рівня інтелектуального розвитку та ЕЕГ-показники асиметрії мозку.- Вісник Черкаського держуніверситету ім. Богдана Хмельницького-.2000.-вип.22.-с.20-24

5. Данилов С.А., Макарчук М.Ю Зв‘язок рівня інтелектуального розвитку та електроенцефалографічних показників асиметрії. - Матеріали ІІ Української конференції молодих вчених, присвяченої пам‘яті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса (Київ 13 квітня 2001 року) -К.: Ін-т Геронтології АМНУ.-2001.-137с. С.30

6. Данилов С.А., Макарчук М.Ю. Інтелект, швидкість обробки інформації та функціональна асиметрія мозку. - VII Міжнародна конференція інформотерапія: теоретичні аспекти і практичне застосування (16-18 листопада 2001р.). інформаційна та негентропійна терапія №1.- 2001.- 159с. -С.42-43

7. Данилов С.А., Макарчук М.Ю. Рівень інтелектуального розвитку та електроенцефалографічні показники асиметрії мозку людини в стані спокою та при розумовому навантаженні. - Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність. Матеріали ІІІ наукової конференції. -Київ-Черкаси,-2001.-142с. -С.28