Оцінка впливу тінізації діяльності вугільних шахт на фінансову результативність - Автореферат

Незважаючи на визнання пріоритетного значення української вугледобувної промисловості в забезпеченні енергетичної безпеки країни, підприємства галузі дотепер знаходяться в кризовому становищі, а результати їхньої діяльності характеризуються значною економічною неефективністю. Аналіз вітчизняних наукових досліджень, спрямованих на вирішення проблем вугільної промисловості свідчить, що серед основних обєктивних причин необхідності державного датування підприємств галузі українські науковці найчастіше виділяють складні гірничо-геологічні умови видобутку вугілля в Україні та високий ступінь спрацювання основних засобів виробництва, які зумовлюють інвестиційну непривабливість вугільних шахт. Сучасний стан українських підприємств, серед яких близько 40% продовжують працювати збитково (а у вугільній промисловості ця цифра сягає маже 90%), викликає необхідність оцінки наслідків впливу чинника тінізації діяльності вугільних шахт на фінансову результативність їхньої роботи з метою визначення реальної ефективності їх функціонування, адже саме вона визначає можливість існування підприємства в ринковій економіці і формує його інвестиційну привабливість. Тому найважливіші аспекти, які випливають з особливостей функціонування підприємств вугледобувної галузі в Україні, вимагають проведення спеціальних досліджень і формування на їх основі системи дійових заходів щодо нейтралізації впливу чинника тінізації на фінансове становище вугільних шахт. Внесок здобувача полягає у визначенні потенційно можливого рівня рентабельності вугледобувних підприємств Луганської області за умов де тінізації їхньої діяльності.

Основні результати дослідження опубліковано в 22 працях, у тому числі 2 статті - у наукових журналах, 8 - у збірниках наукових праць, 12 - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 5,74 д.а., з яких особисто автору належить 5,21 д.а.

Структура й обсяг роботи.

Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 196 сторінках машинописного тексту. Матеріали роботи містять 34 таблиці та 24 рисунки, які подано на 36 сторінках. Список використаних джерел із 180 найменувань уміщено на 17 сторінках, 3 додатки - на 67 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Тінізація господарської діяльності вугільних шахт як обмежувальний чинник їх розвитку. Низька ефективність соціально-економічних перетворень на сучасному етапі розвитку України значною мірою зумовлена недостатньою розробленістю наукових основ вибору того чи іншого варіанта стратегії ринкової трансформації вітчизняної економіки. В умовах радикальної зміни політики нового уряду дедалі підвищується актуальність формування оптимального варіанта господарської політики на близьку перспективу з урахуванням сучасних теоретичних концепцій і досвіду розвинених країн світу.

У звязку з цим в дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність розвитку вугільної промисловості України як одного з “полюсів зростання” вітчизняної економіки. Цей вибір зумовлюється її роллю в забезпеченні енергетичної, а отже, економічної безпеки країни, стабільному функціонуванні суміжних галузей господарського комплексу, упровадженні інноваційних проектів, збереженні рівня зайнятості в шахтарських регіонах і їх соціально-економічному розвиткові.

У процесі аналізу причин кризового стану підприємств вугільної галузі було зясовано, що першопричиною комплексу наявних у галузі проблем виступає фінансова незбалансованість більшості вугледобувних підприємств, яка, перш за все, є наслідком їх масової збитковості.

Серед низки причин, що зумовлюють незадовільний фінансовий стан вугільних шахт, уперше був виділений чинник тінізації господарської діяльності підприємств галузі, аналіз впливу якого на результативність їхньої роботи досі вітчизняними науковцями не проводився.

З метою повноцінного аналізу впливу зазначеного чинника на фінансово-економічний стан вугледобувних підприємств було вивчено значення терміна “тіньова економіка”, її структуру, різноманітність поглядів на сутність даного явища.

Ураховуючи положення Системи національних рахунків, Класифікатора незареєстрованої економічної діяльності (КВНЕД), результати досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, у роботі уточнено поняття “тіньова економіка” як макроекономічної категорії й “тіньова економічна діяльність”. Останнє поняття доцільно застосовувати на рівні мікроекономічних субєктів. У роботі подано перелік положень, які визначають принципову відмінність запропонованого визначення “тіньової економіки” від розглянутих раніше трактувань цього терміна.

Порівняльний аналіз кількісних оцінок обсягів тіньової економіки в різних країнах світу, в тому числі в Україні, показав, що в умовах відсутності єдності щодо визначення поняття “тіньова економіка” та загальновизнаного підходу до її вимірювання результати розрахунків її обсягів на макрорівні різними методами суттєво різняться, відображаючи навіть різну динаміку змін протягом часу.

Аналіз існуючої методології вимірювання обсягів тінізації на мікрорівні дозволив зясувати, що жодний з підходів не враховує галузевої специфіки джерел формування тіньових прибутків у різних сферах діяльності (промисловість, торгівля, транспорт, сфера послуг та ін.) і не створює можливості оцінити вплив чинника тінізації на результативність господарської діяльності підприємств.

З урахуванням вищевикладеного зроблено висновок про необхідність розробки принципових основ визначення обсягів тінізації діяльності вугільних шахт з урахуванням галузевої специфіки й оцінки наслідків її впливу на їх фінансову результативність.

Розділ 2. Галузева специфіка тінізації вугільної галузі. На основі результатів соціально-економічного аналізу здійснення тіньової економічної діяльності у вугільній галузі України розроблено класифікацію видів тіньової економічної діяльності у вугільній галузі із виявленням її субєктів і спонукальних мотивів, що визначають їхню участь у тіньових відносинах. Оскільки різноманітність різних видів тіньової діяльності в багатьох випадках зумовлюється формою власності субєкта господарювання, то було виявлено особливості здійснення виробничої (продуктивної) та невиробничої (фіктивної) тіньової економічної діяльності на вугледобувних підприємствах різних організаційно-правових форм власності.

Серед широкої різноманітності видів тіньової діяльності у вугільній галузі особливу увагу було приділено видобутку вугілля незареєстрованими субєктами підприємницької діяльності відкритим способом (неофіційна продуктивна тіньова діяльність), яка є досить поширеною протягом останнього часу на території Донецької та Луганської областей. У процесі організаційно-економічного аналізу цього різновиду тіньової діяльності встановлено основні причини його існування, конкретизовано перелік соціально-економічних та екологічних негативних наслідків і надано пропозиції щодо його дальшої формалізації.

За результатами дослідження обґрунтовано, що значна частина тіньового ВВП, який формується у вугільній галузі, створюється саме на офіційно зареєстрованих підприємствах (передусім державних), оскільки для них характерна більша різноманітність способів формування тіньових прибутків як у процесі продуктивної, так і фіктивної діяльності, до того ж переважний обсяг видобутку вугілля в України припадає саме на них.

З метою більш детального вивчення механізмів здійснення тіньових операцій на офіційних вугледобувних підприємствах і зясування наслідків їхнього впливу на окремі показники діяльності на основі матриці господарських порушень було розроблено матрицю тіньових операцій, за якою конкретизовано способи здійснення тіньових операцій на офіційних вугледобувних підприємствах з урахуванням виду діяльності, її субєктів і механізмів реалізації, характеру впливу на економічний стан підприємства.

Вугледобувні підприємства країни як господарські субєкти однієї з галузей добувної промисловості характеризуються певними особливостями процесу виробничої діяльності, які зумовлюють специфіку тінізації вугільних шахт. У роботі виявлено основні галузеві ознаки, що призводять до можливості здійснення тіньових операцій на вугледобувних підприємствах, у тому числі складності проведення контролю за рухом товарно-матеріальних цінностей на значній глибині та в умовах високої запиленості фронту робіт, суттєвого коливання собівартості однієї тонни вугілля на різних підприємствах унаслідок неоднаковості геологічних умов видобутку та ін., які мають бути враховані в процесі розробки заходів щодо де тінізації господарської діяльності на вугледобувних підприємствах.

У процесі вибору результуючого показника, на який доцільно було б визначати вплив чинника тінізації діяльності вугільних шахт, було розглянуто основні показники, що визначають ефективність їх функціонування. Зясовано, що велике значення на сучасному етапі функціонування підприємств галузі має фінансова результативність їхньої роботи, яка зумовлює можливість отримання бюджетних асигнувань, формує інвестиційну привабливість субєктів господарювання і сприяє збільшенню приватизаційної вартості підприємства.

З метою розробки принципових основ визначення впливу всієї сукупності тіньових операцій на визначений показник було проаналізовано структурно-логічну схему формування прибутку (збитку) від реалізації продукції й інформаційну базу його визначення, що має певні особливості на вугільних шахтах.

Розділ 3. Оцінка впливу тінізації діяльності вугільних шахт на фінансову результативність. Виділення чинника тінізації серед причин, що зумовлюють додаткові фінансові труднощі та спричинюють збитковість вугледобувних підприємств, вимагає дальшого кількісного оцінювання його впливу на фінансову результативність роботи вугільних шахт з урахуванням попередньо проведеної систематизації видів тіньової діяльності на підприємствах галузі. З цією метою в роботі розроблено принципові основи визначення обсягів тінізації вугільних шахт, які полягають у такому: 1. Визначається потенційно можлива величина фінансового результату від основної операційної діяльності шахт (видобутку вугілля) з урахуванням рівня фіктивної та продуктивної тінізації, визначених методом експертних оцінок.

2. Визначається абсолютна (вартісна) величина додаткового фінансового потенціалу вугледобувних підприємств, сформованого за рахунок тіньових ресурсів як різниця між потенційно можливим і відображеним в офіційній звітності фінансовим результатом.

3. Залежно від ступеня покращення фінансового стану підприємства за умов де тінізації всі вугледобувні підприємства пропонується класифікувати за трьома групами.

4. На основі визначених обсягів тінізації вугільних шахт розраховується індекс тінізації, який відображає частину тіньових доходів, отриманих продуктивними та фіктивними способами, у загальній величині чистого доходу підприємства (з урахуванням “тіні”) й характеризує рівень тінізації як прибуткових, так і збиткових підприємств.

5. Визначається коефіцієнт доцільності бюджетного фінансування підприємств галузі як співвідношення між вартісною величиною визначеного фінансового потенціалу та сумою отриманої бюджетної підтримки.

Апробація запропонованого підходу була проведена на вугледобувних підприємствах Луганської області, яка займає друге місце з видобутку готової вугільної продукції (шахтами регіону видобувається 31% загального обсягу видобутку), що визначає провідну роль галузі в соціально-економічному розвитку регіону.

Порівняльна оцінка офіційно задекларованого у фінансовій звітності фінансового результату вугледобувної діяльності шахт і його можливою величиною за умов де тінізації показала, що з 44 вугільних шахт, для яких проводилися розрахунки, 12 можуть трансформуватися з офіційно збиткових у групу потенційно прибуткових вугледобувних підприємств, 10 значно підвищать рентабельність вуглевидобутку. В цілому 50% з усіх аналізованих шахт зможуть забезпечити самоокупну господарську діяльність, у той час коли станом на 01.01.2004 за даними фінансової звітності лише 10 підприємств, тобто 23,7 відсотка, отримали прибуток від основної операційної діяльності.

Відповідно до розподілу вугледобувних підприємств за трьома групами очевидно, що підприємства першої групи мають потенційні можливості збільшення показників рентабельності, другої групи - виходять на певний рівень рентабельності.

Порівняльний аналіз обсягів державного фінансування вугільних шахт із визначеним потенціалом показав, що вугільні підприємства із високою виробничою потужністю за умов де тінізації можуть дотримуватися принципу самоокупності і в умовах припинення їх бюджетного фінансування. Що ж стосується реально збиткових вугледобувних підприємств, то мобілізація наявного потенціалу може лише частково компенсувати бюджетні кошти, бо в жодному випадку його величина не дорівнює обсягу державної підтримки, але може суттєво її скоротити. Отже в умовах обмеженого централізованого фінансування підприємств вугільної галузі окрема частина вугільних шахт Східного Донбасу, а саме Луганської області, за умов де тінізації процесу вуглевидобутку може бути визнана повноправними ринковими субєктами, здатними працювати на принципах самоокупності та самофінансування без надання бюджетних дотацій, а тому є потенційно привабливими інвестиційними обєктами. Інша частина може суттєво покращити результати своєї господарської діяльності шляхом активізації прихованого резерву прибутковості, але для забезпечення їх беззбитковості необхідно проводити додаткові антикризові заходи виробничого характеру. З урахуванням вищевикладеного в роботі запропоновано загальну схему напрямів де тінізації процесу вуглевидобутку на державних підприємствах, яка передбачає заходи організаційно-правового та економічного характеру, що спрямовані на подальше реформування відносин власності у вугільній промисловості та подальше вдосконалення управлінської діяльності, тобто формування системи компетентного менеджменту.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування необхідності й актуальності науково-практичного завдання щодо оцінювання обсягів тінізації вугільних шахт і їх впливу на фінансову результативність їхньої діяльності. Його вирішення полягає в розробці принципових основ підходу до визначення тіньової складової фінансового потенціалу вугільних шахт з урахуванням галузевої специфіки формування тіньових доходів.

Основні висновки й результати, отримані в ході проведеного дослідження, полягають у такому.

1. Ураховуючи роль і місце вугледобувної промисловості України в забезпеченні енергетичної безпеки держави, сприянні розвитку суміжних галузей промисловості, соціально-економічному розвиткові вугільних регіонів, а також значний інноваційний потенціал підприємств галузі, визначено безперечну значущість вугледобувної промисловості як одного з “полюсів зростання” економічного ядра народногосподарського комплексу країни.

2. За результатами аналізу сучасного стану вугільних шахт виявлено тенденцію до систематичного погіршення виробничих та економічних показників їх діяльності внаслідок постійного дефіциту фінансових ресурсів. Серед низки причин обєктивного та субєктивного характеру, що зумовлюють збитковість переважної частини вугільних шахт, уперше виділено чинник тінізації господарської діяльності підприємств, спроби врахувати наслідки впливу якого на результативність їхньої роботи досі не робилися.

3. З метою повноцінного аналізу впливу зазначеного чинника на результати роботи вугледобувних підприємств проведено дослідження в напрямку вивчення термінологічної бази поняття “тіньова економіка”, результати якого дозволили зробити висновок про відсутність єдиного підходу до його трактування. На основі узагальнення наукових поглядів вітчизняних і західних учених, що досліджували проблеми тінізації економіки, в роботі уточнено сутність понять “тіньова економіка”, “тіньова економічна діяльність”.

4. В умовах відсутності універсального підходу до вимірювання обсягів тінізації діяльності підприємств встановлено, що існуючі мікроекономічні методи не враховують галузеву специфіку тіньових операцій. Тому в роботі доведена необхідність розробки принципового підходу до вимірювання обсягів тінізації на рівні підприємства з урахуванням галузевих особливостей формування тіньових доходів.

5. З метою систематизації видів тіньової діяльності у вугільній галузі розроблено загальну схему тіньової діяльності із визначенням її основних видів, секторів здійснення та спонукальних мотивів, що зумовлюють участь субєктів у тіньових відносинах. Виявлено особливості функціонування виробничої (продуктивної) та невиробничої (фіктивної) тіньової економічної діяльності на вугледобувних підприємствах різних форм власності.

6. Аналіз різновидів тіньової діяльності у вугільній галузі показав, що значна частина тіньового ВВП, який формується у вугільній галузі, створюється на офіційно зареєстрованих підприємствах (передусім державних), оскільки для них характерна більша різноманітність способів формування тіньових прибутків як у процесі продуктивної, так і фіктивної діяльності, до того ж переважний обсяг видобутку вугілля в України припадає саме на них.

7. З метою більш детального вивчення механізмів здійснення тіньових операцій на офіційних вугледобувних підприємствах і зясування наслідків їхнього впливу на окремі економічні показники діяльності було використано матричний спосіб групування тіньових операцій за рівнем регламентації і способом здійснення (документальний або матеріальний), на основі якого в роботі конкретизовано способи здійснення тіньових операцій на офіційних вугледобувних підприємствах з урахуванням виду діяльності, її субєктів і форм здійснення, характеру впливу на економічний стан підприємства.

8. У дисертаційній роботі були сформульовані основні галузеві ознаки, що зумовлюють можливість здійснення тіньових операцій на вугледобувних підприємствах, і які мають бути враховані в процесі розробки заходів щодо де тінізації господарської діяльності на вугледобувних підприємствах.

9. Визначальною умовою дальшого функціонування та розвитку вугледобувних підприємств сьогодні є досягнення підприємствами галузі фінансової збалансованості, тобто самоокупності. Тому як визначальний параметр, за яким доцільно визначати наслідки впливу чинника тінізації, вирішено вибрати фінансовий результат від основної операційної діяльності, оскільки він зумовлює можливість отримання бюджетної підтримки, впливає на інвестиційну привабливість підприємства та його приватизаційну вартість.

10. Для оцінки впливу чинника тінізації на фінансову результативність роботи вугільних шахт розроблено принциповий підхід, який полягає в послідовному визначанні потенційно можливого фінансового результату від основної операційної діяльності, додаткового фінансового потенціалу, індексу тінізації та коефіцієнта доцільності бюджетного фінансування.

11. За умов мобілізації додаткового фінансового потенціалу, сформованого за рахунок тіньових ресурсів, ефективність роботи вугільних шахт суттєво зміниться. Залежно від того, наскільки підвищиться їх фінансова результативність, проведено класифікацію всіх вугільних шахт за трьома групами та розроблено математичну модель фінансового стану кожної з них.

12. На основі аналізу причин високого рівня тінізації української економіки й історичного огляду процесу реформування вітчизняних вугледобувних підприємств розроблено загальну схему напрямів де тінізації діяльності вугільних шахт, яка передбачає заходи організаційно-правового та економічного характеру, що спрямовані на дальше реформування відносин власності у вугільній промисловості та вдосконалення управлінської діяльності, тобто формування системи компетентного менеджменту.

13. Апробація теоретичних положень, викладених у дисертаційній роботі, дозволяє стверджувати, що запропонований принциповий підхід до визначення обсягів тінізації вугільних шахт здатний дати обєктивну оцінку їх фінансової результативності, а отже, інвестиційної привабливості, що особливо важливо в сучасних умовах, коли формується продажна ціна обєктів приватизації.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Параскеева А.М. Теневые составляющие процесса материально-технического снабжения предприятий угольной промышленности // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: Економічна. Вип.49. - Донецьк, ДОННТУ, 2002. - С. 213-219. господарський тіньовий економічний

2. Параскеева А.М. Влияние составных элементов теневой экономии на эффективность государственной политики // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: Економічна. Вип. 60. - Донецьк, ДОННТУ, 2003. - С. 109-116.

3. Параскеева А.М. Теневая экономика в условиях глобализации // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 177. Т.2. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 349-357.

4. Параскеева А.М. Социально-экономические предпосылки развития угольной промышленности в Украине // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 181: Т. 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 148-157.

5. Параскеева А.М. Систематизация способов получения теневых доходов в угольной промышленности // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. - К.: КНУТД, 2003. - №4. - С. 33-39.

6. Параскєєва А.М. Напрямки економічної оцінки рівня тінізації вугільної галузі // Економічні проблеми адаптації та розвитку вищої школи в умовах ринку. Зб. наук. праць Інституту економіко-правових досліджень НАН України. Ч.II. - Донецьк: ІЕПД НАНУ, 2004. - С. 135-143.

7. Підлипенська Л.Є., Параскєєва А.М. Методичний підхід до виявлення прихованих можливостей покращання фінансового стану вугільних шахт. Даля. - 2004. - №10(80). - С. 65-70.

8. Параскєєва А.М. Фактор тінізації у системі економічної безпеки вугледобувних підприємств // Труды Одесского политехнического университета. Т.1. - Одесса: НПТУ, 2004. - С. 81-85.

9. Лисаченко О.І., Параскєєва А.М. Аналіз передумов і наслідків існування неофіційної тіньової діяльності у вугільній галузі // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: Економічна. Вип. 91. - Донецьк: ДОННТУ, 2005. - С. 160-168.

10. Параскєєва А.М. Про необхідність визначення рівня тінізації вугільної промисловості // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції “Економічні проблеми адаптації та розвитку вищої школи в умовах ринку” - Алчевськ: ДГМІ, 2003. - С. 40.

11. Параскеева А.М. О необходимости формирования инновационного менеджмента в угольной промышленности // Матеріали II Міжнародної конференції студентів, аспірантів і молодих учених “Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління”. - К.: вид-во “Книга Памяті України”, 2003. - С. 221-222.

12. Параскєєва А.М. Сучасні проблеми менеджменту на підприємствах вугільної галузі // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених “Сучасні проблеми економіки підприємства”. Т.II. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 94-96.

13. Параскєєва А.М. Соціально-екологічні проблеми депресивних регіонів Донбасу // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. Т.I. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 54-56.

14. Параскєєва А.М. Соціально-економічна оцінка неформального видобутку вугілля // Вісник Академії економічних наук України. - №2. - 2003. - С.148.

15. Параскеева А.М. О необходимости детенизации угольной промышленности в Украине // Тези доповідей III Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Крок у майбутнє”. - К.: “Політехніка”, 2003. - С. 162-163.

16. Параскєєва А.М. Організаційно-економічні напрямки детінізації вугільного виробництва // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2003”. Т. 26. Економіка промисловості. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 37-39.

17. Параскєєва А.М. Визначення тіньового резерву прибутковості вугільних шахт // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 89-90.

18. Параскєєва А.М. Місце фінансової складової у системі економічної безпеки вугледобувних підприємств // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С.142-144.

19. Параскєєва А.М. Методичний підхід до визначення індексу тінізації вугільної промисловості // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. Т. 18. “Економіка промисловості”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 51-52.

20. Параскеева А.М. Оценка эффективности бюджетного финансирования угольных шахт Луганской области // Материалы Международной научно-практической конференции “Образование и наука без границ“. Т.6 “Экономика”. - Днепропетровск: Наука и образование, 2004. - С. 57-60.

21. Параскєєва А.М. Напрямки мобілізації тіньового потенціалу вугледобувних підприємств Луганщини. Ч.1. - Донецьк: ДЕГІ, 2005. - С. 228.

22. Лисаченко О.І., Параскєєва А.М. Роль тіньового потенціалу вугледобувних підприємств Луганщини у підвищенні інвестиційної привабливості регіону // Матеріали ЙЙЙ Міжнародної науково-практичної конференції “Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період”. Ч.1. - Чернівці: Букрек, 2005. - С. 215-219.

Размещено на .ru