Вивчення стану гематологічних показників, гемокоагуляції, функції печінки, нирок у хворих на гострий панкреатит залежно від форми запалення в підшлунковій залозі. Методика оцінки важкості та комп"ютерного прогнозування перебігу гострого панкреатиту.
Гострий панкреатит залишається одним з поширених гострих хірургічних захворювань. За останні 10 років результати лікування гострого панкреатиту дещо покращилися, але загальна летальність і сьогодні досягає 6-21%, а при його деструктивних формах - 50-80%. Визначення форм гострого панкреатиту за класифікацією, прийнятою на міжнародному симпозіумі з гострого панкреатиту (Атланта, 1992), дозволяє визначитися з часом хірургічного втручання, його обємом та подальшою тактикою лікування та є найбільш патогномонічною класифікацією на сьогодні [В.С. Зараз найбільш поширеними у використанні є міжнародні системи оцінки важкості APACHE II, SAPS, котрі мають найбільшу (до 80-90%) точність у визначенні важкості гострого панкреатиту [Knaus W.A. et al., 1999, М.В. Розробити та впровадити в клінічну практику індивідуалізовану методику оцінки важкості та компютерного прогнозування перебігу гострого панкреатиту для вибору тактики лікування хворих на гострий панкреатит.За класифікацією ГП (Атланта 1992), хворі розподілялися таким чином: гострий набряк ПЗ був виявлений у 67 (25,3%) хворих, неінфікований панкреонекроз - у 64 (24,0%), інфікований панкреонекроз - у 94 (50,7%) хворих. У 84 (37,3%) хворих дренування сальникової сумки і черевної порожнини поєднувалось з холецистектомією (68 хворих), яка у 23 хворих доповнена зовнішнім дренуванням холедоха або холецистостомією (16 хворих). Розсікання очеревини по верхньому та нижньому краю ПЗ, оментопанкреатопексія, дренування сальникової сумки і черевної порожнини виконано у 27 (12,1%) хворих з обмеженим панкреонекрозом геморагічного (18 хворих) або змішаного (9 хворих) характеру. У 35 (15,6%) хворих спостерігалися явища декомпенсованої паренхіматозної легеневої недостатності, внаслідок двохсторонньої пневмонії (22 хворих), лівостороннього реактивного плевриту (10 хворих), синдрому трахеобронхіальної непрохідності (3 хворих). Причиною смерті у 43 (74,1%) хворих був ендотоксичний шок та поліорганна недостатність; у 3 (5,2%) хворих - тромбоемболія легеневої артерії; у 1 (1,7%) хворого - кровотеча з варикозно-розширених вен стравоходу; у 2 (3,4%) хворих - внутрішня шлунково-кишкова кровотеча; у 2 (3,4%) хворих - внутрішньочеревна арозивна кровотеча після некросеквестректомій; у 1 (1,7%) хворого - тромбоз мезентеріальних судин з гострим некрозом печінки та кишечника; у 1 (1,7%) хворого - гостра церебральна недостатність.Таким чином, у більшості випадків - 74,1% причиною смерті хворих на ГДП був ендотоксичний шок та поліорганна недостатність.У дисертації наведено нове рішення актуальної задачі оцінки важкості стану та прогнозування перебігу гострого панкреатиту, що ґрунтується на використанні розробленої методики компютерного аналізу клініко-біохімічних показників, та запропоновано нові способи лікування гострого панкреатиту. Прогностична цінність при використанні системи Ranson склала: специфічність - 79%, чутливість - 58 %, загальна точність - 68%. Використання багатомірного дискримінантного покрокового аналізу клініко-лаборатоних критеріїв дозволяє оцінити важкість стану хворого, визначити форму ГП і вирогідний результат захворювання. Запроваджена в практику охорони здоровя оптимізована тактика лікування хворих на ГП із застосуванням розроблених способів лікування дозволила зменшити летальність з 25,8% до 12,5%. Для оцінки важкості стану хворого на ГДП слід використовувати індивідуалізовану систему оцінки важкості, що дозволяє швидко і вчасно оцінити важкість стану, форму захворювання, вирогідний результат на підставі математичного компютерного аналізу доступних клініко-біохімічних показників.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведено нове рішення актуальної задачі оцінки важкості стану та прогнозування перебігу гострого панкреатиту, що ґрунтується на використанні розробленої методики компютерного аналізу клініко-біохімічних показників, та запропоновано нові способи лікування гострого панкреатиту.
1. Достовірними ознаками деструкції паренхіми ПЗ є наявність в крові фібриногену В й підвищення рівня паличкоядерних нейтрофілів більш 6%.
2. Розвиток деструктивних форм ГП супроводжується високою летальністю яка сягає 25,8%. Основною причиною смерті в 74% випадків є ендотоксичний шок і поліорганна недостатність.
3. Прогностична цінність при використанні системи Ranson склала: специфічність - 79%, чутливість - 58 %, загальна точність - 68%. Для системи SAPS ці показники відповідно склали 70,1%, 61%, і 67,5%. Найкращі результати отримані при використанні для оцінки важкості стану хворих ГДП шкали APACHE II. Специфічнісь склала 81%, чутливість - 67%, загальна точність - 77,7%.
4. Використання багатомірного дискримінантного покрокового аналізу клініко-лаборатоних критеріїв дозволяє оцінити важкість стану хворого, визначити форму ГП і вирогідний результат захворювання. Розроблена компютерна система забезпечує індивідуальний прогноз із загальною точністю 95%, специфічністю 94%, чутливістю 90%.
5. Запроваджена в практику охорони здоровя оптимізована тактика лікування хворих на ГП із застосуванням розроблених способів лікування дозволила зменшити летальність з 25,8% до 12,5%.
Практичні рекомендації
1. Для оцінки важкості стану хворого на ГДП слід використовувати індивідуалізовану систему оцінки важкості, що дозволяє швидко і вчасно оцінити важкість стану, форму захворювання, вирогідний результат на підставі математичного компютерного аналізу доступних клініко-біохімічних показників.
2. З метою терапії та попередження розвитку тканевої гіпоксії доцільно застосовувати розроблений спосіб терапії гострого панкреатиту (патент України № 46657А), що полягає у відеолапароскопічній санації черевної порожнини і сальникової сумки, дренуванням її з наступним введенням у сальникову сумку 10-15 мл перфторану і внутрішньовенним уведенням 1 раз на добу протягом 2 діб з розрахунку 2,5-3,5 мг/кг маси тіла хворого.
3. Для профілактики інфікування сальникової сумки й переходу асептичного панкреонекрозу в інфікований доцільно використовувати спосіб лікування гострого панкреатиту (патент України № 48772А), що полягає у використанні фотохромної антисептики після попередньої обробки діамантовою зеленню й опромінення сальникової сумки та підшлункової залози низькоенергетичним лазерним випроміненням.
4. Для підвищення ефективності інтенсивної терапії хворих з ГДП у комплекс лікувальних заходів рекомендовано включати метод еферентної детоксикацїї організму - дискретний плазмаферез.
2. Сипливый В.А., Тесленко С.Н. Анализ результатов хирургического лечения больных острым деструктивным панкреатитом// Експериментальна і клінічна медицина. 1999. №4. с. 62-63.
3. Сипливый В.А., Тесленко С.Н., Хабусев В.К., Гринченко С.В. Эндотоксический шок и полиорганная недостаточность при деструктивных формах острого панкреатита// Збірник наукових праць співробітникі КМАПО ім. П.Л. Шупика, Київ, 2000. Вип. 9. Кн. 4. С. 586-588.
4. Сипливый В.А., Тесленко С.Н., Петренко Г.Д., Клинико-лабораторные критерии деструктивных форм острого панкреатита// Вісник морської медицини. Одеса, 2001. №2. С. 314-313.
5. Сипливый В.А., Тесленко С.Н., Арсеньев А.В. Математическое прогнозирование форм острого деструктивного панкреатита// Експериментальна і клінічна медицина. 2002. №4. С. 105-110.
6. Сипливый В.А., Тесленко С.Н., Арсеньев А.В., Гринченко С.В. Использование методов многомерного статистического анализа для оценки тяжести состояния больных с острым деструктивным панкреатитом// Експериментальна і клінічна медицина.2003. № 1. С. 130-136.
7. Сипливый В.А., Тесленко С.Н., Арсеньев А.В., Гринченко С.В. Возможности математических методов анализа в оценке тяжести и прогнозирования исходов острого деструктивного панкреатита// Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Щупика. Киів, 2001.Вип. 10. Кн. 4. С. 614-617.
8. Пат. № 48772 А України, МКВ А61В17/00 Спосіб терапії гострого панкреатиту // Сипливий В.О., Тесленко С.М., Грінченко С.В. №2001128337; Заявлено 05.12.2001; Опубл. 15.08.2002, Бюл. №8.
9. Пат. № 46657 А України, МКВ А61В17/00 Спосіб лікування гострого деструктивного панкреатиту// Сипливий В.О., Тесленко С.М., Грінченко С.В. №2001128338; Заявлено 05.12.2001; Опубл. 15.05.2002, Бюл. №5.
10. Сипливый В.А., Береснев А.В., Тесленко С.Н. Летальность при остром деструктивном панкреатите// Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1998. №5. С. 131.
11. Гринченко С.В, Тесленко С.Н., Петюнин А.Г. Абдоминальный сепсис: классификация и тактика лечения// Збірник тез конференції молодих учених “Медицина третього тисячоліття”. Харків, 2002. С. 99.
12. Тесленко С.Н., Гринченко С.В., Петюнин А.Г. Применение перфторана в комплексной послеоперационной терапии больных острым деструктивным панкреатитом// Збірник тез конференції молодих учених “Медицина третього тисячоліття”. Харків, 2002. С. 109.
13. Сипливый В.А., Береснев А.В., Тесленко С.Н. Результаты хирургического лечения больных острым и деструктивным панкреатитом// Актуальные вопросы неотл. хир. органов брюшной полости. Сб. работ науч. практ. конф. посвящ. 15-летию каф. хир. болезней. Харьков, 1998. С. 49-50.
14. Сипливый В.А., Береснев А.В., Тесленко С.Н. Хирургическое лечение больных острым деструктивным панкреатитом// Мат. конф. “Досягнення та невирішені питання гастроентерології”. Харків, 1998. С. 179.
15. Сипливый В.А., Петренко Г.Д.,Тесленко С.Н., Петюнин А.Г., Гузь А.Г., Гринченко С.В. Хирургическое лечение больных с острым деструктивным панкреатитом// Мат. конф. “Актуальні питання госпітальної хірургії”.Ужгород, 1999. С. 9.
16. Тесленко С.Н., Гринченко С.В. Хирургическое лечение деструктивных форм панкреатита// Мат. конф. зав. каф. хірургічних хвороб стоматологічних факультетів медичних вузів України. Полтава, 1999. С. 55-57.
17. Сипливый В.А., Петренко Г.Д., Тесленко С.Н., Петюнин А.Г. Хирургическое лечение деструктивного панкреатита// Мат. конф. “Применение лазеров в медицине и биологии”. Харьков, 1999. С. 55-56.
18. Сипливый В.А., Тесленко С.Н., Гринченко С.В., Хабусев В.К. Анализ летальности при остром деструктивном панкреатите// Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии. Сборник научных работ, посвященный 100-летию городской клинической больнице №2 и 75-летию кафедры хирургии и проктологии ХМАПО. Харьков, 2000. С. 48.
20. Сипливый В.А., Петренко Г.Д., Тесленко С.Н. Полиорганная недостаточность при остром деструктивном панкреатите// Мат. ХІХ зїзду хірургів України. Збірник наукових статей. Харків, 2000. С. 53-54.
21. Тесленко С.Н., Гринченко С.В., Петюнин А.Г. Непосредственные результаты хирургического лечения деструктивного панкреатита// Мат. конф. “Медицина третього тисячоліття”. Харків, 2000. С. 32.
22. Сипливий В.О., Дуденко Г.І, Петренко Д.Г., Тесленко С.М. Лапароскопічна діагностика та лікування гострого панкреатиту/ Мат. конф. “Малоінвазивна хірургія без кордонів”.// Шпитальна хірургія. 2001. №2. С. 187-188.
23. Сипливый В.А., Тесленко С.Н., Гринченко С.В., Петренко Г.Д. Применение плазмафереза в программе лечения больных острым деструктивным панкреатитом// Мат. конф. співробіт. кафедр загальної хірургії медичних вузів України. Вінниця, 2001. С. 182-184.
24. Арсенєв О.В.,Сіпливий В.О., Тесленко С.М. Використання багатомірного дискримінантного аналізу для прогнозування летальності при гострому деструктивному панкреатиті// Тези доповідей ІІІ зїзду українського біофізичного товариства. Львів, 2002. С. 250.
25. Сипливый В.А., Петренко Г.Д., Тесленко С.Н., Гузь А.Г. Лапароскопическая локальная антибактериальная терапия в лечении острого инфицированного панкреатита/ Мат. ІІ Українського конгрессу по мініінвазивній та ендоскопічній хірургії// Український журнал малоінвазивноі та ендоскопічної хірургії. Київ, 2001, №3. С. 25.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
