Оцінка вартості пакетів акцій - Контрольная работа

При знаходженні вартості володіння контрольним пакетом використовуються методи: дисконтованих грошових потоків, капіталізації доходів, угод, вартості чистих активів і ліквідаційної вартості. При використанні методів майнового підходу одержують вартість контрольного пакета акцій, оскільки тільки власник контрольного пакета може визначати політику в області активів: отримувати, використовувати або продавати (ліквідовувати) їх. За допомогою методу ринку капіталу визначається вартість володіння неконтрольним пакетом, а саме вартість вільно реалізованої меншої частки, тому що при цьому методі застосовується інформація про котирування акцій на фондових ринках. Якщо оцінювачеві потрібно одержати вартість на рівні контрольного пакета, то до вартості, отриманої методом ринку капіталу, треба додати премію за контроль. Різниця між відкритими й закритими акціонерними товариствами зводиться до наступного: закриті мають право розподіляти акції тільки серед засновників й акції можуть продаватися третім особам лише за згодою більшості акціонерів.Методами дисконтованих грошових потоків, капіталізації доходів, вартості чистих активів, ліквідаційної вартості, а також методом угод оцінюється вартість усього підприємства. Базовою величиною, з якої віднімається знижка за неконтрольний характер пакета, є пропорційна даному пакету частка в загальній вартості підприємства, включаючи усі права контролю. У звязку з тим, що дані по цих угодах ставляться до відкритих компаній, коли мова йде про закриті компанії, необхідно відняти знижку за недостатню ліквідність для визначення вартості неконтрольного пакета. У двох попередніх підходах оцінювач починає розрахунок з якоїсь величини (вартості всього підприємства або вартості порівнянних неконтрольних пакетів), а потім віднімає з неї необхідні знижки, як би йде вниз. Недолік же ліквідності в неконтрольних пакетах у закритих компаніях може бути врахований двома способами: - через збільшення ставки дисконту;обсяг доступної інформації; якщо оцінювач не має достатньої кількості даних по порівнянних компаніях, то він не зможе використати ринковий підхід; якщо ж не має інформації про грошові потоки, то він не зможе використати дохідний підхід. На третьому етапі оцінювачеві необхідно визначити, які використати методи: засновані на аналізі активів (метод вартості чистих активів, метод ліквідаційної вартості) або ж на аналізі доходів (метод дисконтованих грошових потоків, метод капіталізації доходів, метод надлишкових прибутків або оцінних мультиплікаторів: ціна/прибуток, ціна/грошовий потік, ціна/дивідендні виплати). Якщо оцінювач не може знайти такої групи підприємств, то оцінка проводиться за допомогою методів, заснованих на дослідженні доходів, порівняльний підхід не використовується, а оцінка проводиться методами капіталізації доходів, надлишкових прибутків або дисконтованих грошових потоків. Якщо майбутні доходи підприємства будуть істотно відрізнятися від поточних, то використовується метод дисконтованих грошових потоків, у противному випадку можна застосувати метод капіталізації доходів, а в деяких випадках - метод надлишкових прибутків. На шостому етапі (якщо використовуються методи, засновані на аналізі активів) оцінювач повинен визначити, чи є підприємство діючим або ж воно стоїть на порозі ліквідації.

План

1. Оцінка вартості контрольних пакетів акцій

2. Оцінка вартості неконтрольних пакетів

3. Висновок підсумкової величини вартості

Література

1. Оцінка вартості контрольних пакетів акцій

1. Пазинич В. І. Оцінка обєктів нерухомості: Навч. посіб: - К.: ЦУЛ, 2009. - 434 с.

2. Оценка бизнеса: Учебник. / Под. ред. А. Г. Грязновой. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 512 с.

3. Круш П. В. Оцінка бізнесу: Навч. посіб. К.: ЦНЛ, 2004. - 264 с.

4. Економічний аналіз: Навч. посіб. / М. А. Болюх і ін. - К.: КНЕУ, 2003. - 556 с.

Размещено на .ru