Оцінка темпу старіння, стану здоров‘я і життєздатності людини на основі визначення біологічного віку - Автореферат

Розробка методів визначення біологічного віку залежить від розвитку загальної концепції старіння, від вирішення проблем взаємозв‘язку старіння і патології, від введення до арсеналу геронтологів нових математичних методів і т.ін. Можна вказати декілька напрямків геронтології і медицини, прогрес в яких залежить від вирішення проблеми біологічного віку. Інтегральна оцінка біологічного віку на основі різних показників віддзеркалює специфічний для геронтології підхід до моделювання біологічних процесів (Войтенко В.П., 1982-1991, Белозерова Л.М., 1992-2006, Ingram D.,1984, Dean W., 1988, Hollingsworth W., 1994, Dubina T, 1994). Не виключаючи актуальності і значущості розробки адекватних (одномірних і багатомірних) моделей, слід відзначити, що на сучасному етапі розвитку геронтології і геріатрії безсумнівної ваги набуває питання прикладного використання вже апробованих моделей біологічного віку для вирішення конкретних геронтологічних завдань. Робота виконувалась у межах пріоритетного конкурсного фінансування спочатку АМН СРСР, в подальшому МОЗ та АМН України “Клініко-фізіологічна характеристика темпу і послідовності старіння основних фізіологічних систем організму з метою оцінки і розробки критеріїв біологічного віку (за даними лонгітудинального дослідження) (проблема 22.01., тема 13, 1979-1981 рр.), “Оцінка темпу і послідовності старіння основних фізіологічних систем організму на основі лонгітудинального вивчення біологічного віку людини” (01840021656, 1982-1984 рр.), “Розробка методів визначення біологічного віку і вивчення взаємозв‘язків з функціональним станом важливіших фізіологічних систем, спадковими факторами і факторами зовнішнього середовища” (018700031912, 1986-1988 рр), “Розробка моделі диспансеризації населення за допомогою визначення біологічного віку на основі вивчення механізмів формування вікової патології” (018900000864, 1989-1990 рр.), “Біологічний вік та прискорене старіння” (UA01002434P, 1992-1996 рр.), “Регіональна характеристика старіння, тривалості життя, вікової патології в Україні” (0197U001153, 1997-2000 рр.), “Регіонально-етнічні особливості старіння та вікової патології в Україні" (0101U0020, 2001-2003 рр.).Результати досліджень доповнюють існуючі уявлення про взаємозв‘язок між старінням і хронічною вік-залежною патологією; надають можливість використання показників біологічного віку в якості предикторів смерті. Прискорення темпів старіння в умовах впливу іонізуючого випромінення у межах досліджених доз поєднується з більш раннім розвитком хронічної патології, що особливо характерно для осіб більш молодшого віку. Ретроспективний аналіз біологічного і кардіопульмонального віку у хворих, що довгостроково спостерігались в клініці Інституту геронтології АМНУ і які померли у віці 50-79 років, свідчить про те, що ці показники можуть розглядатися в якості певних предикторів більш ранньої смерті. (Особистий внесок здобувача полягає в обстеженні 66 операторів в віці від 20 до 60 років. (Особистий внесок здобувача полягає в тому, що в великому літературному огляді він розглядає різні логіко-математичні моделі біологічного віку, обговорює переваги і недоліки інтегральних і парціальних моделей біологічного віку, розглядає співвідношення між біологічним віком і патологією.

2. Основний зміст роботи

В дисертації наведені нові підходи до вирішення актуальної наукової проблеми щодо темпів старіння людини на популяційному та індивідуальному рівні. Результати досліджень доповнюють існуючі уявлення про взаємозв‘язок між старінням і хронічною вік-залежною патологією; надають можливість використання показників біологічного віку в якості предикторів смерті.

У формуванні тривалості життя популяцій в різних регіонах України ( Київ, Західна Україна, АР Крим) важливу роль відіграють темпи старіння, адекватним критерієм чого є визначення біологічного віку людини.

Різна швидкість старіння осіб у досліджених популяціях, які відрізняються за етнічною приналежністю і регіонам мешкання багато в чому пояснюється превалюванням тієї чи іншої вік-залежної патології. В популяціях з більш прискореним темпом старіння реєструється більш висока частота кардіо- і церебро-васкулярної патології.

Між темпами старіння і хронічною патологією, яка найбільш часто зустрічається в пізньому онтогенезі немає рівнозначного зв‘язку. Такі види хронічної вік-залежної патології як артеріальна гіпертензія, ожиріння, цукровий діабет II типу тісно пов‘язані з темпами старіння, оціненому на основі визначення біологічного віку. При ішемічній хворобі серця, остеохондрозі хребта, хронічних неспецифічних захворюваннях легенів цей зв‘язок менш виразний. Це може свідчити про те, що механізми старіння як такі, і механізми розвитку тієї чи іншої форми хронічної патології можуть як співпадати за своєю суттю, так і відрізнятися, прискорюючи або не впливаючи на темпи старіння організму.

Артеріальна гіпертензія, як з‘ясовано, пов‘язана з прискореним старінням: цей зв‘язок очевидніший в молодому і середньому віці. Важливу роль у формуванні прискореного старіння організму в цілому (інтегральний біологічний вік) відіграє прискорене старіння серцево-судинної і легеневої систем (парціальный кардіопульмональний вік).

Хронічна ішемічна хвороба серця (ХІХС) невизначено пов‘язана з біологічним віком у всі вікові періоди. Зв‘язок ХІХС із ступенем старіння стає значущим при її ускладненнях: поєднанні з артеріальною гіпертензією, аритміями і хронічною недостатністю кровообігу.

Методи профілактики і лікування хвороб, які тісно пов‘язані з біологічним віком можуть розглядатись не тільки як методи сугубо патогенетичної терапії цих патологій, а і як геропротекторні засоби.

На темпи старіння людини можуть впливати умови виробництва. Так, на хімічному підприємстві ВО “Азот” на всіх його технологічних виробництвах інтегральний, і особливо кардіопульмональний біологічний вік, значно випереджували популяційні показники. У чоловіків це випередження було більш вираженим, ніж у жінок (в порівняних умовах). Прискорення темпів старіння поєднувалось з більш раннім розвитком і більшою важкістю таких хронічних патологічних станів як цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ожиріння (у чоловіків і жінок).

Довготривалі спостереження за робітниками різних професій в різних умовах виробництва довели високу інформативність методик визначення біологічного і кардіопульмонального віку для прогнозування динаміки стану їх здоров‘я. Обидва ці показники виявились інформативними для оцінки ефективності здійснюваних оздоровчих реабілітаційних заходів для працівників відповідних виробництв.

При вивченні інтегрального і кардіопульмонального біологічного віку ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС встановлено, що іонізуюча радіація як в малих дозах (від 0,25 до 1 Гр), і особливо в дозах від 1,0 до 2,0 Гр прискорює темп старіння. При цьому молоді особи більш чутливі до негативного впливу радіації у дослідженому діапазоні доз.

Прискорення темпів старіння в умовах впливу іонізуючого випромінення у межах досліджених доз поєднується з більш раннім розвитком хронічної патології, що особливо характерно для осіб більш молодшого віку.

Ретроспективний аналіз біологічного і кардіопульмонального віку у хворих, що довгостроково спостерігались в клініці Інституту геронтології АМНУ і які померли у віці 50-79 років, свідчить про те, що ці показники можуть розглядатися в якості певних предикторів більш ранньої смерті. Певне прогностичне значення можуть нести і окремі критерії оцінки інтегрального і кардіопульмонального біологічного візку (артеріальний тиск, статичне балансування, пружно-в‘язкий стан судин еластичного типу, життєва ємність легенів і суб‘єктивна оцінка стану здоров‘я). Але їх прогностична значимість в різні вікові періоди різна.

Перелік основних наукових праць, опублікованих за темою дисертації

Ахаладзе Н.Г., Бачинская Н.Ю., Ена Л.М. и др. Трудоспособность операторов различного возраста и возможности ее повышения // Геронтология и гериатрия. Ежегодник. 1988. Трудовая реабилитация пожилых.- Киев: Ин-т геронтологии АМН СССР, 1988.- С.56-62. (Особистий внесок здобувача полягає в обстеженні 66 операторів в віці від 20 до 60 років. Автор вивчав ступінь постаріння організма в цілому, а також серцево-судинної і дихальної систем на основі визначення їх біологічного і кардіопульмонального віку).

Войтенко В.П., Токарь А.В., Ахаладзе Н.Г. и др. Определение биологического возраста как проблема ненозологической диагностики // Медикобиологические аспекты старения. Вопросы геронтологии. Выпуск 11, Киев.- 1989.- С.9-14. (Особистий внесок здобувача полягає в викладенні основних положень ненозологічної діагностики на основі визначення біологічного віку. Ці положення базуються на результатах особистих досліджень по визначенню біологічного і кардіопульмонального віку у працівників різних професійних груп (252 особи)).

Токарь А.В., Балаж В., Ахаладзе Н.Г. и др. Биологический возраст и патология сердечно-сосудистой системы (результаты поперечных и продольных исследований) // Геронтология и гериатрия. Ежегодник. 1989.- С.12-16. (Особистий внесок здобувача полягає в використанні розроблених моделей біологічного і кардіопульмонального віку в клінічних дослідженнях; здобувач обстежив 189 хворих з артеріальною гіпертензією і 89 практично здорових осіб різного віку).

Персидський І, Ахаладзе М. Хімічні чинники навколишнього середовища і старіння // Тези III Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (СФУЛТ). (3-10 серпня 1990, Київ - Львів).-К., 1990.- С.59. (Особистий внесок здобувача полягає в обстеженні 175 працівників ЧВО „Азот”).

Ахаладзе Н.Г., Поляков А.А., Душечкина Н.Б. Биологический возраст и физическая трудоспособность в донозологической диагностике рабочих и служащих судостроительного предприятия // Физиология человека.- 1991.- 15, №3.- С.150-157. (Особистий внесок здобувача полягає в тому, що, спираючись на методику визначення біологічного віку, їм доведена можливість кількісної оцінки стану здоровя різних професійних груп з метою проведення диспансерного спостереження і контролю за ефективністю реабілітаційних заходів).

(Токарь А.В., Ена Л.М., Ахаладзе Н.Г.) Tokar A.V., Ena L.M., Akhaladze N.G. Assessment of expessiveness of Aging and its Relationshop With Some Age-Related Pathologies (Populational and Clinical Invest.) // 4-th Asia / Oceania Regional Congr. of Gerontology (Tokyo, 1991), Tokyo.-1991.- P.56. (Особистий внесок здобувача- визначення біологічного і кардіопульмонального віку у хворих з різними видами хронічної патології, а також аналіз популяційних досліджень).

Ахаладзе Н.Г, Поляков А.А. Количественная оценка состояния здоровья и физической работоспособности в условиях промышленного производства // Пробл. старения и долголетия.- 1992.- 2, № 4.-С.402- 411. (Особистий внесок здобувача полягає в тому, що, спираючись на методику визначення біологічного віку, їм доведена можливість кількісної оцінки стану здоровя різних професійних груп з метою проведення диспансерного спостереження і контролю за ефективністю реабілітаційних заходів).

Ахаладзе Н.Г., Вайсерман А.М. Определение биологического возраста как проблема геронтологии // Проблемы старения и долголетия. - 1992.- 2, № 3. - С.323-330. (Особистий внесок здобувача полягає в тому, що в великому літературному огляді він розглядає різні логіко-математичні моделі біологічного віку, обговорює переваги і недоліки інтегральних і парціальних моделей біологічного віку, розглядає співвідношення між біологічним віком і патологією. Огляд базується на 35 літературних джерелах, де розглядаються геронтологічні проблеми біологічного віку людини).

Ахаладзе Н.Г., Токарь А.В., Ботякова Н.В. Кардиопульмональний и интегральный биологический возраст ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Пробл. старения и долголетия.-1993.-3, № 4.-С.345-351. (Здобувач самостійно проводив клінічне дослідження і визначав біологічний і кардіопульмональний вік ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Автором показано, що в інтервалі трьохрічної експозиції домінує негативний вплив іонізуючого опромінення на ступінь постаріння організму в цілому. При цьому їм зареєстрована певна вікова залежність: особи в молодому віці більш уразливі до дії опромінення, ніж особи старших вікових групп).

Ахаладзе Н.Г., Поляков А.А., Душечкина Н.Б. Биологический возраст и физическая работоспособность по данным долговременного наблюдения у рабочих и служащих судостроительного предприятия // Физиология человека.-1993.-Т.19,№ 4.-С.89-96. (Дослідження здобувача показали, що лонгітудинальні спостереження підтвердили високу інформативність методик визначення біологічного віку для оцінки змін функціонального стану організма. Автором доведено, що показники біологічного і кардіопульмонального віку можуть служити кількісною характеристикою ефективності оздоровчих заходів).

Токар А.В., Ахаладзе М.Г. Співвідношення кардіопульмонального та інтегрального біологічного віку людини як показника поєднання механізмів старіння та патології серцево-судинної системи // IV зїзд кардіологів України (Дніпропетровськ, 15-17 вересня 1993 р.), Київ.-1993.- С.104.(Особистий внесок здобувача полягає у визначенні біологічного і кардіопульмонального віку хворих на гіпертонічну хворобу і ішемічну хворобу серця, а також аналізі отриманих даних).

Ахаладзе Н.Г. Биологический возраст: прикладные аспекты использования // II Національний Конгрес геронтологів і геріатрів України (4-6 жовтня 1994 р., Київ), Київ.- 1994.-С.28.

(Ахаладзе Н.Г.) Akhaladze N.G. Use of the Method for Human Biological Age Assessment to Quantify Health Status of Healthy // III European Congress of Gerontology (1995, 30 August - 1 September, The Netherlands, Amsterdam), Amsterdam.-1995.- No.0688.

Ахаладзе Н.Г. Биологический возраст и хроническая патология в условиях химического производства // Пробл. старения и долголетия.-1996.-6,№ 3-4.-С.170-176.

Войтенко В.П., Ахаладзе М.Г. Біологічний вік людини і методи його визначення // Лікування та діагностика.-1996.-№ 2.-С.45-48. Здобувач викладає основні результати своєї роботи з проблеми біологічного віку за останні 10 років.

Ахаладзе Н.Г. Кардиопульмональный возраст человека как критерий оценки состояния сердечно-сосудистой и дыхательной систем // Укр. кардіол. журнал. - 1997.-№3 (випуск II). - С. 37-39.

Ахаладзе М.Г. Біологічний вік і аварія на ЧАЕС (поперечне та лонгітудинальне дослідження) // Журн.АМН України.- 1997.- 3, №4.- С.672-680.

Ахаладзе Н.Г. Биологический возраст в оценке эффективности оздоровительных мероприятий (на примере Киевского валеологического центра) // Пробл. старения и долголетия.-1999.-8,№ 3.-С.291-296.

Ена Л.М., Ахаладзе Н.Г., Токарь А.В., Белая И.И. Сравнительный анализ темпов старения крымской, киевской и западноукраинской популяций на основе определения биологического возраста // Пробл.старения и долголетия.-1999, т.8, №2.- С. 186-193.(Особистий внесок здобувача полягає в аналізі даних щодо визначення біологічного віку в трьох популяціях).

Чаяло П.П., Ахаладзе Н.Г., Ена Л.М., Коваленко А.Н. Метаболические пострадиационные нарушения как основа развития патологии / Глава в монографии “Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции”. Книга 3 “Радиобиологические аспекты Чернобыльской катастрофы”.-Киев.: Медекол МНИЦ БИО-ЭКОС.-1999.-С.23-33.(Особистий внесок здобувача полягає у визначенні біологічного віку ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС).

Варус В.И., Ахаладзе Н.Г., Волянский А.Н. Изменения церебральной и системной гемодинамики под влиянием пассивной ортопробы у летчиков разного возраста // Проблемы старения и долголетия.-2000.-т.9,№1.-С.42-46.(Особистий внесок здобувача полягає в аналізі даних, отриманих при обстеженні пілотів -винищувачів).

(Ахаладзе М.Г) Akhaladze N. Biological Age for Assesssing Efficacy of Health Strengthening / Abstracts 17-th World Congress of the International Association of Gerontology. Vancouver, Canada, July 1-6, 2001// Gerontology.- 2001.- S1.-N47.-P.286.

Безруков В.В., Ахаладзе Н.Г., Ена Л.М., Токарь А.В., Белая И.И. Ускоренное старение и артериальная гипертензия в Украине (по данным эпидемиологических и клинических исследований) // Zdrowie: istota, diagnostyka i strategie zdrowotne (Здоровье: сущность, диагностика и оздоровительная стратегия). Materialy miedzynarodowa konferencyjne naukowa (Krynica Gyrska, maj 1999, Polska).-Radom.- 2001.-S.73-76. (Особистий внесок здобувача полягає в обробці і аналізі даних, отриманих при обстеженні хворих на артеріальну гіпертензію різного віку).

Чаяло П.П., Єна Л.М., Чоботько Г.М., Ахаладзе М.Г Радіаційні біохімічні порушення і розвиток патології / Глава 5 в моногафії Метаболічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.- Київ: ДП “Чорнобильінтерінформ”. 2001.- 152 с.(Особистий внесок здобувача полягає в обстеженні ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС-визначенні їх біологічного віку).

Akhaladze N. Biological Age for Assesssing Efficacy of Health Strengthening. Abstracts 17-th World Congress of the International Association of Gerontology. Vancouver, Canada, July 1-6, 2001// Gerontology.- 2001.- S1.-N47. 286

Ахаладзе Н.Г. Биологический возраст ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС. IV съезд по радиационным исследованиям (радиобиология, радиоэкология, радиационная безопасность) (Россия, Москва, 19-21 ноября 2001 г.) Материалы съезда. 25-26.

Ахаладзе Н.Г. Биологический возраст: история проблемы (обзор литературы) // Пробл. старения и долголетия. - 2002.- 11, № 4. - С.384-400.

(Ахаладзе М.Г) Akhaladze N. Human Biological Age and Professional Activities / Abstracts VI th European Congress of Clinical Gerontology. Moscow, Russia, June 18-21, 2002 // Клиническая геронтология.-2002 .-8, №5.-Р.4.

Ахаладзе Н.Г. Роль артериального давления в ускоренном старении. // Проблемы старения и долголетия, №3, 2002, с.294-295.

Ахаладзе Н.Г. Геронтологические аспекты валеологических мероприятий. В кн.: Стимуляция здоровья. Факторы, механизмы и оздоровительные стратегии. (Под ред.Elly Bulicz). Radom.2003.-P.149-153.

Akhaladze N.G., Ena L.M. Influence of modern chemical production on aging processes //Environment and human health: The complete works of International Ecologic Forum, June 29-July,2003,St.Peterburg, Russia / Editor in chief G.A.Sofronov.-SPB.: SPECLIT, 2003.-P.484.

Ахаладзе Н.Г. Оценка риска смертина основе определения биологического возраста // Пробл. стар. и долголетия. - 2004. - Т. 13, № 3. - С.339-344. // Пробл. стар. и долголетия. - 2004. - Т. 13, № 3. - С.339-344.

Войтенко В.П., Ахаладзе М.Г., Колодченко В.П., Кошель Н.М. Медико-демографічний атлас України, вип.4. Природний рух населення, смертність та інвалідність від головних причин, Київ: Фітосоціоцентр, 2004.-32 с.

Ахаладзе Н.Г. Определение биологического и кардиопульмонального возраста у практически здоровых людей (продольное исследование) // Пробл. стар. и долгол. - 2005. - Т. 14, № 1. - С. 3-11.

Ахаладзе Н.Г., Ена Л.М. Биологический возраст больных гипертонической болезнью (лонгитудинальное исследование) // Журн. АМН. України .-2005.-т.11, № 1.- С.-75-85. (Особистий внесок здобувача полягає в обстеженні хворих на гіпертонічну хворобу, аналізі даних, створенні нових формул з визначення біологічного віку).

Ахаладзе Н.Г. Биологический возраст больных ишемической болезнью сердца // Пробл. стар. и долгол. - 2005. - Т. 14, № 2. - С. 131-142.

Ахаладзе Н.Г., Ена Л.М. Биологический возраст как предиктор смерти // Тези доповідей IV національного конгресу геронтологів і геріатрів України - Київ, 11-13 жовтня 2005. - Пробл. стар. и долгол. - 2005. - Т. 14, додаток. - С.112.(На основі визначення біологічного віку здобувач визначає предиктори можливої смерті).

Баранова І.О., Семесько Т.М., Єна Л.М., Ахаладзе М.Г., Христофорова Г.М. Епідеміологія артеріальної гіпертензії та чинників ризику її розвитку в російсько-українській та кримськотатарській популяціях сільськогосподарських районів АР Крим // Пробл. старения и долголетия.-2006.- Т.15, № 1.- С.76-82.(Особистий внесок здобувача полягає в самостійному обстеженні - визначення біологічного віку у двох популяціях АР Крим).

Безруков В.В., Войтенко В.П., Ахаладзе М.Г. Вплив іонізуючого опромінення на темп старіння людей: лонгітудинальне дослідження ліквідаторів Чорнобильської аварії // Світовий екологічний журнал.- 2006.- літо-осінь. -С.18-20. (Особистий внесок здобувача полягає в аналізі даних довготривалих спостережень за ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС).

Размещено на .ru