Оцінка та стимулювання діяльності інженерно-технічних працівників промислового сектора економіки України - Автореферат

по-третє, практична відсутність нової системи оцінки праці, яка відповідає умовам ринкової економіки і може бути основою для дієвого стимулювання творчої активності. За цих умов зростає необхідність розробки методично обгрунтованого організаційно-економічного механізму оплати праці інженерно-технічних працівників з оцінкою результатів їх діяльності в період формування ринкових відносин в Україні. В теорії і практиці до кінця не вирішено питання про взаємозалежність оплати праці та її оцінки, хоча останнім часом увага до нього посилюється. Дослідження проводилося згідно із планом науково-дослідних робіт економічного факультету Кіровоградського державного технічного університету і повязано з держбюджетною науково-дослідною темою “Дослідження проблем соціальної безпеки України та шляхи їх вирішення” (№ держреєстрації 0198U0022060), в межах якої особисто дисертанткою здійснено обгрунтування пропозиції з вдосконалення методів оцінки та стимулювання діяльності інженерно-технічних працівників, які спрямовані на підвищення їх творчої активності, а також визначені принципи соціально-економічного забезпечення механізму стимулювання інженерно-технічної праці. Зокрема, вивчення й узагальнення літературних джерел, існуючих методичних підходів до дослідження діяльності інженерно-технічних працівників підприємств промислового сектора економіки, оцінки та стимулювання такої діяльності здійснено за допомогою методів порівняння.У першому розділі “Теоретико-методичні основи оцінки та стимулювання діяльності інженерно-технічних працівників” були визначені сутність та особливості сучасної організації праці та її оплати, обгрунтовано необхідність зясування міри праці, розглянута структура оплати праці інженерно-технічного персоналу, поглиблено соціально-економічну сутність категорії “оцінка праці”. На основі проведеного аналізу визначено проблеми стимулювання праці інженерно-технічного фахівця, зокрема конструктора, розглянуто особливості його праці та їх вплив на характер оцінки і стимулювання трудової діяльності, проаналізовані різні методи оцінки праці інженерно-технічних фахівців. При цьому запропонована схема етапів формування механізму стимулювання праці (рис.1), яка показує, що оцінка праці є центральним елементом такого механізму, оскільки: по-перше, в процесі оцінки праці проводиться співставлення результатів із встановленими параметрами завдань; по-друге, засобами оцінки праці вимірюються отримані результати; по-третє, на основі оцінки праці визначається розмір винагороди. У звязку з цим в оцінці та стимулюванні праці повинні враховуватися: особливості праці даної категорії персоналу (різноманітність і різнорідність видів робіт; невизначеність результату при творчому пошуку, а також кількості творчої праці при її оцінці; характер їх функціональних обовязків і виконуваних трудових операцій); тип особистості творчих інженерно-технічних фахівців (конструкторське або технологічне уявлення технічного рішення, інтуїцію у знаходженні правильних рішень, професійну компетентність, прагнення постійно самовдосконалюватися, готовність до ризику за умов непередбаченості результату; здатність забезпечувати впровадження нової технічної ідеї у виробництво); характерні риси продукту їх діяльності (рівень конкурентоспроможності, новітності, соціально-економічної доцільності, трудомісткості). Вони полягають в наступному: 1) оцінка праці інженерно-технічних фахівців повинна враховувати специфіку їх трудової діяльності (кількісний і якісний аспекти); 2) оцінка праці повинна бути комплексною, тобто характеризувати результати діяльності інженерно-технічних працівників із різних боків; 3) до показників, за якими повинна здійснюватися оцінка праці інженерно-технічних фахівців, слід включати: технічні, економічні і соціальні; 4) для проведення оцінювання праці інженерно-технічних фахівців необхідно розробити критерії взаємозвязку між результатами праці та її винагородою.Визначено, що формування механізму стимулювання праці фахівців слід здійснювати в такій послідовності: 1) визначення конкретних завдань і умов праці; 2) розробка інструментарію, який включає механізм співставлення результатів із встановленими параметрами завдань; 3) націлення фахівців і підприємства на отримання позитивних результатів; 4) оцінювання отриманих результатів праці фахівця; 5) винагорода. В роботі розкрито троїсту специфіку інженерно-технічної праці: 1)особливості інженерно-технічної діяльності (різноманітність і різнорідність видів робіт; невизначеність результату при творчому пошуку, а також кількості творчої праці при її оцінці; характер їх функціональних обовязків і виконуваних трудових операцій); 2) специфічні якості інженерно-технічних фахівців; 3) характерні риси продукту діяльності, що впливають на оцінку праці інженерно-технічних фахівців (рівень конкурентоспроможності, новітності, соціально-економічної доцільності, трудомісткості). Визначено основні принципи розробки методики оцінки праці інженерно-технічних працівників. Запропоновано та обгрунтовано критер

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ