Оцінка та прогнозування сучасного стану забруднення атмосферного повітря у м. Києві - Автореферат

Аналіз фактичного стану повітряного середовища міст України показує, що, незважаючи на різке скорочення (більш ніж утричі) за останні 15 років обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, рівень забруднення приземного шару атмосфери у містах залишається досить високим. Саме тому і виникає потреба в оцінці сучасного рівня забруднення атмосферного повітря та його прогнозуванні, адже це - запорука завчасного попередження населення про загрозу для його здоровя, впровадження превентивних заходів щодо посилення позитивної і мінімізації негативної дії метеорологічних факторів на рівень забруднення атмосфери на стадіях проектування міської забудови та схем розміщення промислових обєктів та транспортних систем. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання: · дослідити динаміку викидів шкідливих домішок в атмосферне повітря за багаторічний період та тенденції зміни стану якості атмосферного повітря у м. · виконати дослідження просторового розподілу основних забруднюючих домішок по території міста та розробити районування території міста за умовами формування рівня забруднення атмосферного повітря; Низка положень виконаної роботи увійшли розділами до звіту з держбюджетних тем № 06БФ050-03 „Аналіз антропогенного впливу на гідрологічний, русловий та гідрохімічний режим річок і забруднення атмосферного повітря території України„ та НДР № 01БФ050-03 „Методичні засади розробки основ регіонального природокористування в Україні” (розділ „Розробити методику оцінки метеорологічного потенціалу забруднення атмосферного повітря населених пунктів”, які виконувалися за планом НДР НДЧ Київського національного університету імені Тараса Шевченка.У першому розділі за літературними джерелами проаналізовано стан дослідження основних джерел надходження забруднюючих домішок в атмосферне повітря, розглянуто різноманітні аспекти забезпечення моніторингу стану забруднення атмосфери та прогнозування якості повітря, вивчено механізми взаємовпливу метеорологічних чинників та рівня забруднення приземних шарів повітря. Механізми взаємовпливу метеорологічних чинників та рівня забруднення атмосферного повітря досліджено шляхом визначення впливу окремих метеорологічних чинників на стан забруднення атмосферного повітря, зокрема, температурного режиму, туманів, напрямку та швидкості вітру, опадів та температурних інверсій (Безуглая Е.Ю., Берлянд М.Є., Сонькін Л.Р., Кіптенко Є.М., Козленко Т.В., Пономаренко І.Н., Гусак Ж.К., Кошеленко І.В., Царьов А.М., Огановська Д.К., Матвеєва Т.М., Вельтищева Н.С., Чаліков Д.В., Алексєєв В.В., Кокорін А.О., Зайцев С.І.), певних поєднань метеорологічних чинників (Берлянд М.Є., Безуглая Е.Ю., Сонькін Л.Р.) та впливу рівня забруднення атмосферного повітря великих міст на метеорологічні величини та явища (Берлянд М.Є., Сакалі Л.І., Заболоцкая Т.Н., Мучник В.М., Кошеленко І.В., Гусак Ж.К.). В результаті аналізу основних джерел забруднення атмосферного повітря нами було встановлено, що антропогенне забруднення атмосферного повітря м. З цією метою було охарактеризовано розподіл нормованих максимальних характеристик забруднення атмосферного повітря, проаналізовано повторюваність максимальних концентрацій забруднюючих речовин у різних районах міста та особливості їх річного ходу, виконано порівняльний аналіз забруднення атмосферного повітря на території міста в теплий та холодний періоди, досліджено добовий хід концентрацій ЗР в атмосферному повітрі, вивчено просторовий розподіл основних забруднюючих домішок та виконано класифікацію обєктів моніторингу забруднення атмосферного повітря багатомірними статистичними методами та районування території за рівнем забруднення атмосферного повітря. Порівняльний аналіз забруднення атмосферного повітря на території міста в теплий та холодний періоди, здійснений на основі результатів осереднення строкових даних по основних забруднюючих домішках, показав, що в теплий період відбувається збільшення концентрацій окису вуглецю, двоокису сірки та двоокису азоту на 9,5-27 %, що спричинено збільшенням автотранспорту на вулицях міста в цей період, а в холодний період відбувається зростання концентрації пилу в середньому на 5 %, що повязано зі збільшенням спалювання викопного палива.Враховуючи типові особливості режиму забруднення атмосферного повітря (наявність добового ходу та інерційність рівня забруднення), які були встановлені в результаті експериментальних досліджень Берляндом М.Є., Сонькіним Л.Р., Безуглою Е.Ю. та підтверджені пізнішими дослідженнями Лоєвої І.Д., Кіптенко Є.М. та іншими вченими, можна обґрунтовано використовувати математичний апарат спектрального аналізу для короткострокового прогнозу рівня забруднення атмосфери міста, тому що він одночасно враховує і середній рівень забруднення і його циклічність. У методологічному плані процес прогнозування проходить в кілька етапів: формування статистичної вибірки даних, приведення нестаціонарного ряду до стаціонарного (вилучення лінійного тренду), розклад ряду на компоненти (спектри), розрахунок спектральної щіл

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ