Аналіз тенденцій розвитку та сучасного стану стійкого розвитку країн світу. Дослідження інноваційної економічної теорії сталого розвитку. Оцінка якості та безпеки життя. Поділ країн за рівнем розвитку на аграрні, аграрно-індустріальні та неоіндустріальні.
Захарченко, канд. екон. наук, доцент Одеська державна академія будівництва та архітектуриТаким чином, необхідною умовою сталого розвитку країн світу є використання досягнень науки і техніки, впровадження у виробництво інноваційних, енерго-і матеріалоощадних технологій, застосування безвідходних виробництв, підвищення добробуту населення, тощо, які можна обєднати у три складові: економічну, соціальну та екологічну. Вагомий внесок у розвиток даної концепції здійснили міжнародні організації та конференції - Міжнародна федерація інститутів перспективних досліджень, Римський клуб (з його знаменитою доповіддю «Межі зростання»), Міжнародний інститут прикладного системного аналізу, Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку, а в СРСР - Всесоюзний інститут системних досліджень, проведення в 1972 р. в Стокгольмі Конференції ООН з навколишнього середовища і створення Програми ООН з навколишнього середовища, в 1992 р. в Ріо-де-Жанейро У Політичній декларації, прийнятій учасниками Всесвітньої зустрічі на найвищому рівні зі сталого розвитку, що відбулася у Йоганнесбурзі 2002 року, було підкреслено: "Глибокий вододіл, що поділяє людське суспільство на багатих і бідних та розрив між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, який весь час збільшується, створюють серйозну загрозу для процвітання, безпеки та стабільності світу". Дейлі логічно тлумачить термін «сталий розвиток» як означення гармонійного, збалансованого, безконфліктного прогресу всієї земної цивілізації, груп країн (регіонів, субрегіонів), а також окремо взятих країн нашої планети за науково обґрунтованими планами (методами системного підходу), коли в процесі неухильного інноваційного інтенсивного (а не екстенсивного) економічного розвитку країн одночасно позитивно вирішується комплекс питань щодо збереження довкілля, ліквідації експлуатації, бідності та дискримінації як кожної окремо взятої людини, так і цілих народів чи груп населення, у тому числі за етнічними, расовими чи статевими ознаками. Як свідчать проведені розрахунки за 2007-2013 рр. кращих результатів вдалось досягти таким країнам як Швейцарія, яка піднялася на 8 сходинок у рейтингу і підвищила індекс на 0,172, Швеції - на 3 і 0,045, Норвегії - на 4 і 0,062, Україні - на 1 і 0,075 відповідно.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
