Поняття абстрактності, їх взаємозв"язок і взаємовиключення з категорією конкретності стосовно вираженості на геозображеннях. Специфічні ознаки картографічної форми абстрагування. Варіанти прояву абстрактності на геозображеннях, визначення його рівнів.
При низкой оригинальности работы "Оцінка ступеня вираженості абстрактності/конкретності на геозображеннях", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
TRIALЕМИ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ І КАРТОГРАФІЇДосліджені варіанти прояву абстрактності на геозображеннях дозволили виділити та обґрунтувати чотири рівні прояву абстрактності за показником узагальнення змісту. Різний ступінь вираженості абстрактності вербально оцінено за допомогою значень лінгвістичної змінної. Ключові слова: абстрактність/конкретність, ступінь прояву, вираженість, рівні прояву, оцінка ступеня вираженості. В статье раскрыта сущность понятия абстрактности, взаимосвязь и взаимоисключение с категорией конкретности относительно их выраженности на геоизображениях. Исследованные варианты проявления абстрактности на геоизображениях позволили выделить и обосновать четыре уровня проявления абстрактности по показателю обобщения содержания.Мета статті-дослідити рівні прояву абстрактності/конкретності на геозображеннях і оцінити ступінь її вираженості. При картографічному дослідженні обєктів, явищ і процесів будь-якої природи використовується один із логічних прийомів наукового пізнання - абстрагування. Асланікашвілі, вперше визначивши особливості, види й структуру цього процесу та виділивши чотири специфічні ознаки картографічної форми абстрагування: 1) предметом абстрагування є конкретний простір обєктів іявищ; 2) абстракція є логічно-графічною, уявно-чуттєвою формою, що передається задопомогою мови карти; 3) конкретно-абстрактне відображення простору подається в єдності з узагальненим змістом; 4) абстрагування виступає як специфічна єдність часткового і загального Модель не є копією оригіналу через, по-перше, складність форми і розмірності обєктів вивчення, що унеможливлює створення їх абсолютних копій; по-друге, графічна візуалізація інформації подається через свою формалізовану мову (наприклад, у картографії мовою графічних змінних, що формують умовні позначення); по-третє, абстрагуванню підлягає також і час (наприклад, топографічні карти є позачасовими). Абстрагування простору й часу проявляється відповідно як зменшення розміру зображення і відмінність у часі, а ступенем такого абстрагування на геозображеннях виступає зміна масштабу простору і масштабу часу.
Список литературы
1.АСЛАНИКАШВИЛИА.Ф.Метакартография. Основные проблемы/А.Ф.Асланикашвили.— Тбилиси: «Мецниереба», 1974.— 125с. 2. Берлянт А.М. Вертуальные геоизображения/А.М. Берлянт.— М.: Научный мир, 2001.— 56 с.
3. Берлянт А.М. Геоиконика/А.М. Берлянт.— М.: «Астрея», 1996.— 208 с.
4. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений/Л. Заде.— М.: «Мир», 1976.— 167 с.
