Оцінка стану продовольчої безпеки в Україні на регіональному рівні - Статья

У статті досліджено проблему продовольчої безпеки в Україні на регіональному рівні. Про-аналізовано продовольчу безпеку за допомогою розробленого інтегрального показника, основою якого є наявність та економічна доступність продуктів харчування. Розглянуто взаємозвязок цього інтегрального показника з різноманітними макроекономічними показниками за допомогою інструменту панельної регресії, що дає змогу врахувати особливості кожного регіону та виділити загальний напрям розвитку.Недостатність харчування викликає недорозвинення дітей, що в майбутньому погіршує якість робочої сили. Проблеми з голодом певним чином впливають і на екологію у світі: недоїдання спричиняє скорочення площ лісів, хоч з огляду на сучасні процеси та світосприйняття інтенсивністьцієїтенденціїзнижується. Зростання кількості населення в поєднанні з обмеженістю ресурсів, виснаженістю земель та поступовою зміною клімату створюють потенційно небезпечні умови для продовольчої безпеки.? Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: - розширити базу показників, запропонованих в офіційній методиці оцінювання продовольчої безпеки в Україні, для розробки інтегрального показника продовольчої безпеки;Пасхавер, навіть виділяє окремо термін “агфляція” - зростання цін на продовольство, що найчастіше відбувається внаслідок зростання попиту на продовольство в поєднанні зі зростанням попиту на біопаливо [15]. В Україні питанням продовольчої безпеки на офіційному рівні, згідно з Постановою Кабінету Міністрів “Деякі питання продовольчої безпеки” від 05.12.2007 р., займаються: Міністерство охорони здоровя, Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство соціальної політики, Міністерство економічного розвитку та торгівлі. У більшості документів Міжнародної продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) подано таке визначення: “Продовольча безпека на індивідуальному, сімейному, національному, регіональному та глобальному рівнях, [досягається] коли всі люди, у всі часи, мають можливість фізичного та економічного доступу до достатньої, безпечної та поживної їжі для задоволення їх харчових потреб і харчових переваг для ведення активного і здорового способу життя” [14]. Спостерігаємо також такий факт, що для цього інтегрального показника більший вплив на продовольчу безпеку мають середні ціни в регіонах з кращою ситуацією, водночас для регіонів, значення показника для яких є нижчим від середнього, більшу вагу мають показники урожайності. Це може означати, передусім, те, що регіони з висо-ким значенням показника продовольчої безпеки мають достатньо стабільний та високий рівень урожайності, тоді, як ціни, особливо в більш розвинутих регіонах при фізичній доступності продуктів харчування, відіграють ключову роль.Для оцінювання рівня продовольчої безпеки в регіонах України розроблено нову систему показників, які були обєднані в інтегральний показник, коефіцієнти якого бу- Були включені такі показники: середньодобове споживання в ккал, урожайність (зернових, картоплі, овочів, фруктів), середня ціна (на молоко, мясо, плоди та ягоди, овочі та баштанні, картоплю), споживання якісної води, споживання білку, загальна площа сільськогосподарських угідь, середня заробітна плата, забезпеченість (зерновими, молоком, мясом, плодами та ягодами, овочами та баштанними, картоплею). Це дало змогу побудувати рейтинг регіонів: найвищі результати в регіонах з високорозвинутим сільським господарством, а найнижчі - у слаборозвинених та промислових регіонах.

Досить багато праць присвячено вивченню продовольчої безпеки, яку все частіше відокремлюють від економічної безпеки. Один з провідних дослідників продовольчої безпеки України Б.Й. Пасхавер, навіть виділяє окремо термін “агфляція” - зростання цін на продовольство, що найчастіше відбувається внаслідок зростання попиту на продовольство в поєднанні зі зростанням попиту на біопаливо [15]. Також проблему продовольчої безпеки досліджували такі вчені, як О.І. Гойчук [1], Н.В. Климова [3], О.С. Резникова [4], Ю.С. Хромов [5] та ін.

В Україні питанням продовольчої безпеки на офіційному рівні, згідно з Постановою Кабінету Міністрів “Деякі питання продовольчої безпеки” від 05.12.2007 р., займаються: Міністерство охорони здоровя, Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство соціальної політики, Міністерство економічного розвитку та торгівлі. У цій постанові також описано офіційну методику оцінювання стану продовольчої безпеки, що включає в се-бетакіпоказники [12]: - добова енергетична цінність раціону людини;

- забезпечення раціону людини основними видами продуктів;

- достатність запасів зерна в державних ресурсах;

- економічна доступність продуктів;

ISSN 1814-1161. Держава та регіони

- диференціація вартості харчування за соціальними групами;

- місткість внутрішнього ринку окремих продуктів;

- продовольча незалежність за окремим продуктом, що визначається як співвідношення між обсягом імпорту окремого продукту в натуральному виразі та місткістю його внутрішнього ринку.

У більшості документів Міжнародної продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) подано таке визначення: “Продовольча безпека на індивідуальному, сімейному, національному, регіональному та глобальному рівнях, [досягається] коли всі люди, у всі часи, мають можливість фізичного та економічного доступу до достатньої, безпечної та поживної їжі для задоволення їх харчових потреб і харчових переваг для ведення активного і здорового способу життя” [14].

Продовольча безпека як явище має надзвичайну важливість для будь-якого національного та світового розвитку. Сьогодні, за грубими оцінками, близько 20 млн людей у світі не мають можливості достатньо харчуватися. У цьому році найбільш складна ситуація з продовольчою безпекою в Судані, де близько 7 млн жителів не мають доступу до необхідної кількості продовольства [14].

Досить загрозливим є той факт, що стан продовольчої небезпеки може викликати подальше погіршення ситуації з декількох причин. По-перше, надзвичайно великий вплив має недостатнє харчування на дітей та вагітних жінок. Воно може спричинити сповільнений розвиток дитини, стати причиною важких хвороб, що, безсумнівно, справлятиме певний вплив на майбутні роки, виливаючись у недостатній кількості робочої сили з досить низькими показниками результативності. По-друге, зазвичай проблема продовольчої небезпеки потребує значних фінансових вливань аби забезпечити населення принаймні мінімальним необхідним обсягом продукції харчування. Це, у свою чергу, скорочує будь-які інвестиції, що може спричинити значне падіння виробництва сільськогосподарської продукції на наступні роки.

Загалом сучасні тенденції показують, насамперед, важливість підвищення економічної доступності продуктів харчування, адже ключова проблема полягає не у фізичній відсутності продовольства на ринку, а в низькому рівні його доступності в певних країнах, насамперед, країнах Африки.

Наразі проблема продовольства в Україні особливо актуальна, адже, незважаючи на достатню кількість споживаних калорій на душу населення, погіршилась структура споживчого кошика, що призводить до так званого “прихованого голоду”. Так, наприк-

42

лад, порівнюючи споживання 2012 р. з 1995 р., можемо побачити, то загалом середньодобове споживання зросло на 9,6%. Проте за той самий період споживання молока зменшилось на майже 12%, тоді як картоплі, надзвичайно енергомісткого продукту, проте досить дешевого, зросло 13%. Загалом динаміка по регіонах є різною. У Донецькому регіоні споживання мяса зросло більше ніж у 2 рази при певному зменшенні споживання картоплі на близько 6%. На противагу цьому, в Хмельницькій області споживання картоплі зросло на 58,5% одночасно зі зростанням споживання мясних продуктів лише на 9%.

Також спостерігається негативна динаміка, повязана з якістю продуктів харчування через поширені наразі фальсифікацію продукції, штучне збільшення терміну зберігання та забруднення небезпечними речовинами.

Недостатнє харчування, що є наслідком соціальної та економічної бідності населення, спричиняє так звану “спадковість бідності”, коли через недостатнє й неякісне харчування майбутні покоління виростають з фізичними недоліками, відсутність освіти та культури через соціальну нестабільність провокує погіршення економічного становища внаслідок втрати активного населення як трудового ресурсу для подальшого виробництва.

Інтегральний показник продовольчої безпеки в регіонах України. У нашому дослідженні цей показник має в своїй основі оригінальний підхід, що кардинально відрізняться від застосовуваного під час аналізу стану продовольчої безпеки на національному рівні. Насамперед, тому, що між досліджуваними обєктами спостерігається менша дифе-ренціаціятабільштіснівзаємозвязки.

Так, наприклад, не враховується показник запасів зерна, адже на регіональному рівні термінові перевозки зерна в екстремальних ситуаціях несуть значно менші втрати, як матеріальні, так і часові. А отже, ключове значення має лише достатність запасів на рівні всієї країни.

До розробленого показника продовольчої безпеки регіонів України включено такі показники: 1. Середньодобове споживання в ккал - ключовий показник продовольчої безпеки, ілюструє результат дії всіх факторів, показує суть продовольчої безпеки.

2. Урожайність (зернових, картоплі, овочів, фруктів) - для України, яка є країною з розвинутим агропромисловим комплексом, виробництво та показники ефективності виробництва продукції сільського господарства, безумовно є ключовими.

3. Середня ціна на молоко, мясо, плоди та ягоди, овочі та баштанні, картоплю показують економічну доступність основних продуктів харчування.

Серія: Економіка та підприємництво, 2014 р., № 2 (77)

4. Споживання якісної води показує якість харчування, відповідністьсанітарнимнормам.

5. Споживання білку характеризує якість харчування, його різноманіття, а отже, вказує на так званий “прихований голод”.

6. Загальна площа сільськогосподарських угідь характеризує стан розвитку сільського господарства в поєднанні з урожайністю. 7. Середня заробітна плата в поєднанні із середніми цінами повноцінно характеризує економічну доступність продуктів харчування. 8. Забезпеченість зерновими, молоком, мясом, плодами та ягодами, овочами та баштанними, картоплею показує залежність окремого регіону за відповідним продуктом.

Розрахунок ваги був проведений за допомогою методу головної компоненти. Методика розрахунку передбачає виділення такої кількості компонент, які б кумулятивно пояснювали не менше ніж 90% дисперсії динаміки всіх змінних, після чого для кожної змінної оцінюється її кореляція зі всіма компонентами. Для кожного показника шукаємо добуток найвищого для нього коефіцієнта кореляції та відповідного власного значення кореляційної матриці початкових даних. Таким чином, коефіцієнтом інтегрального показника буде вага цього добутку для відповідного показника в загальній сумі подібних добутків для всіх змінних.

Після проведення розрахунків отримано результат, згідно з яким бачимо, що в середньому найбільше на значення інтегрального показника продовольчої безпеки впливають показники середніх цін, спожитої енергетичної цінності, урожайності овочів. Найменше на продовольчу безпеку в регіонах України впливають забезпеченість усіма основними видами продовольства. Це позитивне явище, адже це означає, що ситуація із забезпеченістю продуктами харчування в Україні є позитивною та стабільною.

Спостерігаємо також такий факт, що для цього інтегрального показника більший вплив на продовольчу безпеку мають середні ціни в регіонах з кращою ситуацією, водночас для регіонів, значення показника для яких є нижчим від середнього, більшу вагу мають показники урожайності. Це може означати, передусім, те, що регіони з висо-ким значенням показника продовольчої безпеки мають достатньо стабільний та високий рівень урожайності, тоді, як ціни, особливо в більш розвинутих регіонах при фізичній доступності продуктів харчування, відіграють ключову роль. Щоб проаналізувати стан продовольчої безпеки в різних регіонах України, складемо рейтинг на основі розрахованих значень інтегрального індексу за 2012 р. (рис. 1). Проілюстрований інтегральний показник не має одиниць виміру й призначений для просторового або часово-го порівняння. У цьому випадку (у 2012 р.) він варіює в діапазоні від 0,61 до 1,64.

Рис. 1. Рейтинг регіонів України за станом продовольчої безпеки Джерело: розрахунки авторів

Так, досить високий рівень продовольчої безпеки мають регіони, які, не будучи високорозвиненими, проте за умови наявності досить потужного агропромислового сектору мають порівняно невисокі ціни одночасно з достатнім рівнем виробництва.

43

ISSN 1814-1161. Держава та регіони

Найнижчий рівень продовольчої безпеки мають найменш розвинені області, території яких не придатні до ефективного вирощування сільськогосподарських культур (наприклад, Івано-Франківська область), а також промисло-ві, що мають досить високий рівень цін, навіть порівнянозвисокимрівнемсередніхдоходів.

Деякі розвинуті регіони з відносно потужним агропромисловим сектором мають досить низьке значення інтегрального показника продовольчої безпеки, адже внаслідок економічних умов відбувається непропорційне зростання середніх цін та заробітної плати порівняно з іншими регіонами. Так, у Київській області ціни на будь-яку продукцію значно перевищують середні по України, насамперед, унаслідок рівня цін безпосередньо в Києві. Водночас середня заробітна плата дещо перевищує середній національний рівень, але різниця є суттєвою. Проаналізувавши динаміку інтегрального показника, спробуємо оцінити вплив макропоказників на неї.

Для подальшого дослідження використано дані Державної служби статистики України, дескриптивну статистику яких подано в табл. 1. У ній вказано такі показники, як індекс споживчих цін, дохід на душу населення, прямі іноземні інвестиції, інтегральний показник продовольчої безпеки та зайнятість населення, що мають значну внутрішньогрупову варіацію при незначній міжгруповій. Загалом, по країні спостерігаються загальнонаціональні тенденції з незначним відхиленням по регіонах. Навпаки, загальна варіація зайнятості населення пояснюється переважно міжгруповим середньоквадратичним відхиленням. Такі показники, як екологічний стан і стан здоровя та медицини, рівномірно варіюють у межах регіону й між регіонами.

Таблиця 1 Характеристика показників, використовуваних у панельній регресії

Середнє Середнє Мінімальне Максимальне значення відхилення значення значення

Змінна кtrialтичне

Валова додана вартість Загальна 18 561,11 841,00 13 8506,00 на душу населення, Міжгрупова 11 441,37 4240,06 51 349,13 млн грн Внутрішньогрупова 14 782,80 -28 966,27 10 1040,70 Загальна 6,59 95,80 125,60

13 883,8

6

Індекс споживчих цін Міжгрупова 109,08 0,75 107,35 110,32 Внутрішньогрупова 6,55 95,66 125,37 Загальна 6826,60 436,80 27 541,70 Міжгрупова 7149,73 995,16 5512,00 9175,32 Внутрішньогрупова 6756,44 -1090,78 25 516,12 Загальна 489,80 284,10 2427,90 Міжгрупова 835,58 496,38 366,19 2128,67 Внутрішньогрупова 52,97 673,34 1134,81 Загальна 2458,55 2,10 26 659,40

Наявний дохід у розрахунку на одну особу, грн

Занятість населення

України, тис. осіб

Прямі іноземні інвестиції Міжгрупова 656,34 1594,79 30,86 7737,29 Внутрішньогрупова 1896,60 -6682,66 19 578,44

Інтегральна оцінка еко- Міжгрупова 0,77 0,12 0,36 0,88 Внутрішньогрупова 0,13 0,28 1,03

Загальна 0,17 0,08 1,00 логічного стану

Інтегральна оцінка стану Міжгрупова 0,60 0,06 0,49 0,73 Внутрішньогрупова 0,08 0,33 0,86 Загальна 0,52 0,59 4,11 Міжгрупова 1,28 0,17 0,96 1,57 Внутрішньогрупова 0,49 0,34 3,84

Загальна 0,10 0,26 0,81 здоровя та медицини

Інтегральний показник продовольчої безпеки

Джерело інформації: розраховано автором на основі [11].

Для аналізу вибрано інструмент панельної регресії. За його допомогою можна отримати більш стійкі оцінки, що дають змогу враховувати певні особливості кожного окремого регіону, які виражаються у вигляді фіксованих та випадкових ефектів, чого не дає регресія на основі агрегованих або обєднаних даних.

Перед побудовою панельної регресії досліджувані ряди були перевірені на стаціонарність. Для цього було проведено тест Дікі-Фулера та тест Хадрі для панельних даних на виявлення не стаціонарності рядів. Згідно з результатами тестів, можемо зробити висновок, що всі ряди є нестаціонарними, принаймні для одного регіону. Тому ми припускаємо, що всі ряди нестаціонарні.

44

Подальші дослідження полягали у вивченні довгострокового й короткострокового взаємозвязку між станом продовольчої безпеки та макроекономічними показниками. Наявність таких взаємозвязків була оцінена за допомогою тесту Вестерлунда на коінте-грацію для панельних даних [9].

За допомогою тесту Вестерлунда виявлено довгостроковий звязок для залежності між показниками продовольчої безпеки, ВДВ і зайнятістю. Це означає, що, незважаючи на відхилення цих показників унаслідок різноманітних внутрішніх факторів, можна розраховувати на їх повернення до рівноважного стану. Теоретично, це, безумовно, обґрунто-вано, адже зростання зайнятості спричиняє

Серія: Економіка та підприємництво, 2014 р., № 2 (77) зростання виробництва (за досліджуваний Отже, тест показує наявність довгостро-період по більшості галузях України спосте- кової залежності між продовольчою безпе-рігався саме екстенсивний розвиток), що, кою та ВДВ на душу населення й зай-враховуючи сільськогосподарську спеціалі- нятістю. Побудуємо для порівняння модель зацію України, зазвичай означає зростання довгострокового звязку та короткостроково-кількості продуктів харчування на ринку. го звязку з урахуванням терміну повернен-Проте в цих умовах не можемо вважати ня до стабільного стану при відхиленні од- цей довгостроковий звязок абсолютним та ного з незалежних показників. стабільним. Враховуючи сучасні світові тен- Згідно з результатами тесту Хаусмана денції, що тяжіють до інноваційного шляху (85,79 та 31,29 відповідно), що відповідає зна-розвитку, не можна виключати досить різку ченню ймовірності 0,00, в обох випадках ми зміну технологій в одній з ключових галузей, можемо припустити систематичність різниці що, безсумнівно, вплине на подальший між ефективною та спроможною оцінкою. От-взаємозвязок зайнятості та ВДВ на душу на- же, робимо висновок про доцільність побудо-селення, причому як на його спрямованість, ви регресії з фіксованими ефектами. Після так і на силу. розрахунків отримуємо такі моделі (табл. 2).

Таблиця 2 Моделі довгострокового взаємозвязку

Модель довгострокового взаємозвязку

Коефіцієнт Стандартна t-статистика р-значення 95% інтервал надійності похибка населення у -16,3863 1,9487 -8,4100 0,0000 -20,2182 -12,5544 Зайнятість 0,0042 0,0004 10,9300 0,0000 0,0035 0,0050 Константа -2,0938 0,3303 -6,3500 0,0000 -2,7469 -1,4478

ВДВ на душ

2 Внутрішньо- 0,4296 F-статистика р-значення спостережень 400 Міжгруповий 0,0139 140,4400 0 Кількість груп 25 Загальний 0,0041

Кількість груповий

R

Модель короткострокового взаємозвязку з корекцією похибки

Коефіцієнт Стандартна t-статистика р-значення 95% інтервал надійності похибка

ВДВ на душу -9,8462 3,7682 -2,6100 0,0090 -17,2575 -2,4349 населення

Зайнятість 0,0003 0,0002 1,2000 0,2290 -0,0002 0,0008 Корекція -0,1286 0,0116 -11,0700 0,0000 -0,1514 -0,1057 похибки

Константа 0,0145 0,0136 1,0600 0,2900 -0,0124 0,0413 2 Внутрішньо- 0,3050 F-статистика р-значення спостережень 375

Кількість груповий

R

Міжгруповий 0,0020 50,7700 0 Кількість груп 25 Загальний 0,2115

Невисокий R2 може пояснюватися па-нельністю даних та невключенням до моделі показників виробництва сільського господарства, що, безумовно, передбачає значний відсоток поясненої дисперсії, проте не є присутнім у початковій постановці задачі. Бачимо, що з імовірністю 0,95 можемо вважати значущими такі показники: ВДВ на душу населення в обох моделях та зайнятість у моделі, що оцінює довгостроковий взаємозвязок.

Отже, згідно з моделлю, що описує довгостроковий взаємозвязок, всі змінні є значущими. Значення коефіцієнта при ВДВ на душу населення в обох моделях є відємним, що спричинено різницею між регіонами. Зайнятість має прямий взаємозвязок з продовольчою безпекою. Так, у межах України вище значення регіонального валової доданої вартості означає значне зростання рівня цін, порівняно із середньорегіональним значенням, при приблизно рівному рівні середнього доходу на душу населення. Тобто відємне значення коефіцієнта зумовлено, насамперед, просторовими, а не часовими

45

взаємозвязками. Так, для більш розвинутих регіонів будь-яке економічне зростання викликає підвищення цін, що значно перевищує зростання виробництва (яке вже досягло певного рівня), причому це зростання супроводжується зростанням ВДВ. Подібна динаміка викликає зменшення рівня продовольчої безпеки. Слід зазначити, що в менш розвинутих регіонах динаміка має протилежний напрямок.

Також бачимо, що середня швидкість реагування системи на зовнішні шоки становить близько 0,13, а отже, системі необхідно приблизно 7,5 років для повернення до стабільного стану при відхиленні від рівноважного стану. Також варто зазначити, що коефіцієнт при змінній, що відображає реагування системи, є значущим, що свідчить про те, що дані дійсно є коінтегровними.Для оцінювання рівня продовольчої безпеки в регіонах України розроблено нову систему показників, які були обєднані в інтегральний показник, коефіцієнти якого бу-

ISSN 1814-1161. Держава та регіони ли розраховані за допомогою методу головної компоненти. Були включені такі показники: середньодобове споживання в ккал, урожайність (зернових, картоплі, овочів, фруктів), середня ціна (на молоко, мясо, плоди та ягоди, овочі та баштанні, картоплю), споживання якісної води, споживання білку, загальна площа сільськогосподарських угідь, середня заробітна плата, забезпеченість (зерновими, молоком, мясом, плодами та ягодами, овочами та баштанними, картоплею). Це дало змогу побудувати рейтинг регіонів: найвищі результати в регіонах з високорозвинутим сільським господарством, а найнижчі - у слаборозвинених та промислових регіонах.

На основі розроблених інтегральних показників побудовано моделі залежності продовольчої безпеки від макроекономічних факторів, з попереднім проведенням тесту на стаціонарність та диференціюванням нестаціонарних рядів. Для коінтегрованих рядів побудовано моделіздовгостроковим звязком.

За допомогою цих моделей показано прямий взаємозвязок продовольчої безпеки з рівнем зайнятості, обернений взаємозвязок з обсягом валової доданої вартості на душу населення на рівні регіону. Дослідження регіонального рівня продовольчої безпеки, згідно з моделями, дало змогу виявити позитивний вплив зайнятості та негативний вплив валової доданої вартості на душу населення.

Оцінка впливу обсягу регіональної валової доданої вартості не є інформативною безпосередньо для ухвалення будь-яких рішень у межах соціальних та агропрограм. Вона показує більше просторову різницю в динаміці ВДВ на душу населення та інтегральним показником продовольчої безпеки. Водночас позитивний вплив рівня зайнятості, безумовно, вказує на проведення політики, що забезпечила б високий її рівень, як з погляду підвищення рівня доходів, так і з погляду розвитку агросектору у випадку зростання частки працюючих в АПК.

1. Гойчук О.І. Продовольча безпека : монографія / О.І. Гойчук. - Житомир : Полісся, 2004. - 348 с.

2. Інноваційні трансформації аграрного сектора економіки : монографія / за ред. О.В. Шубравської ; НАНУ ІЕП. - К., 2012. - 579 с.

3. Климова Н.В. Продовольственная безопасность - основа обеспечения экономической безопасности региона / Н.В. Климова // Экономические науки. Фундаментальные исследования. - 2012. - № 9. - С. 214-219.

4. Резникова О.С. trialвольственная безопасность в условиях мировой глобализации экономики : монография / О.С. Резникова. - ИТ “АРИАЛ”, 2011. - 328 с.

5. Хромов Ю.С. Международная продовольственная безопасность и интеграция России / Ю.С. Хромов // АПК: экономика, управление. - 1996. - № 2. - С. 20.

6. Черняк О.І. Економетрика : [підручник] / О.І. Черняк, О.В. Комашко, А.В. Ставицький, О.В. Баженова. - К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2009. - 395 с.

7. Barrett C.B. Food security and food assistance programs/ Christopher B. Barrett // Department of Agricultural, Resource, and Managerial Economics - 2002. - 95 р.

8. Econometrics: A Modern Introduction [Електронний ресурс] / Michael P. Murray // Pearson Education - Режим доступу: http:// wps.aw.com/aw_murray_economtrcs_1/.

9. Joakim Westerlund. Error-correction-based cointegration tests for panel data/ Joakim Westerlund, Damiaan Persyn // The Stata Journal, Volume 8 Number 2: P. 232-241.

10. Mark W. Rosegrant. International Model for Policy Analysis of Agricultural Commodities and Trade (IMPACT): [Model Description] / Mark W. Rosegrant, The IMPACT Development Team // International Food Policy Research Institute - 2012 - 55 р.

11. Державний комітет статистики України. [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua/.

12. Деякі питання продовольчої безпеки [Електронний ресурс] : Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/1379-2007-п.

13. Codex Alimantarius: International Food Standarts [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.codexalimentarius.org/.

14. Food and Agriculture Organisation of the United Nations: [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://www.fao.org.

15. Panel data methods for microeconometrics [Електроннийресурс] / A. Colin Cameron. - Режим доступу: http://www.stata.com/ meeting/wcsug07/.

Стаття надійшла до редакції 05.03.2014.

Ставицкий А.В., Прокопенко А.О. Оценка состояния продовольственной безопасности в Украине на региональном уровне

В статье исследуется региональная продовольственная безопасность в Украине. Анализируется состояние продовольственной безопасности с помощью разработанного интегрального показателя, основой которого является наличие продукции питания на рынке и ее экономическая доступность. Рассматривается взаимосвязь между данным индикатором и

46

Серія: Економіка та підприємництво, 2014 р., № 2 (77) некоторыми макроэкономическими показателями с помощью инструмента панельной регрессии, позволяющей учесть некоторые особенности каждого региона и одновременно выделить общее направление развития.

Ключевые слова: продовольственная безопасность, панельная регрессия, интегральный показатель, метод главной компоненты, агропродовольственный комплекс, региональный уровень.

Stavytskyy A., Prokopenko O. Regional level foodsecurity state assessment in Ukraine Regional food security in Ukraine is under investigation. Meanwhile generally in Ukraine food security situation improves, both with quantity and quality, in some regions a remarkable decrease in food basket quality is observed. So at this stage its essential to study regional food security, including some characteristics of the consumption quality (first of all, consumption of products that provide not only kilocalories, but other needed elements, like protein, vitamin A etc).

Food security level is assessed using the developed integral indicator that is based on food availability and accessibility. Special features of regional food security that differ it from the national one were considered. The main one is strong economic ties and close geographical connection. This allows transportation and conducting different economic operation with minimum time and material losses. And so, the following indicators were included, so that all food security aspects would be considered: daily energy consumption, basic products procurement (here and further under the basic products we mean grain, fruits, vegetables, potato, meat and milk); average prices of basic products; cereal, potato, vegetables and fruits yield; quality water consumption; protein consumption; total area of agricultural land; an average wage.

The relationship between this indicator and some macroeconomic parameters is estimated with help of the panel regression methods that allow to estimate some special features for each region and to summarize some general development trends. Taking into account food security on regional level, the above mentioned close economic ties allow us to assume the main difference in region to be their geographical position that can be modelled with help of fixed effects, unlike some economic aspects that usually vary in time. This assumption was mathematically proved with help of Hausman test that shows statistically significant difference between efficient and consistent estimators. So, we can conclude that random effects estimators are not consistent.

And so, model that shows longterm relationship and the one, that includes error-correction term, were developed and compared. They show the interconnection between the integral indicator of food security itself, gross value added per capita and employment. The relationship between food security and GVA per capita is estimated to be negative that is explained by the spatial difference between regions, at the same time employment positively influences the regional food security state. This can lead us to the conclusion that increasing employment will lead to longterm improvement through average income increasing and economy development generally.

Key words: food security, panel regression, integral indicator, principal component analysis, agro-food sector, regional level.

47