Порівняльна оцінка селекційно-господарських особливостей телиць різних генотипів створюваної української симентальської м’ясної породи І і ІІ генерацій і визначення найбільш бажаного. Забійні показники, м’ясні якості та якість шкіряної сировини.
При низкой оригинальности работы "Оцінка селекційно-господарських ознак телиць різних генотипів створюваної української симентальської м’ясної породи", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Збільшення виробництва мяса і задоволення потреб населення в мясопродуктах у сучасних умовах за рахунок надремонтного молодняку і вибракуванню дорослої худоби молочних порід виявляється проблематичним через різке зменшення їх поголівя. Враховуючи це, в Україні з 1990 р. ведеться робота по створенню української симентальської мясної породи при використанні географічно віддалених мясних сименталів зарубіжної селекції (Канади, Австрії, США та Німеччини). Звідси виникає необхідність проведення досліджень, які мають важливе значення для подальшого коригування селекційно-племінної роботи на завершальному етапі створення української симентальської мясної породи. Дослідження проведені відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту мясного скотарства та Інституту розведення і генетики тварин УААН за темою “Удосконалити існуючі та вивести нові мясні породи і типи великої рогатої худоби з використанням сучасних методів генетики і біотехнології” (номер державної реєстрації 0101U002079), науково-технічної програми “Наукове забезпечення сталого розвитку галузей тваринництва на 2001-2005 рр.”, підпрограми “Мясне скотарство”, “Селекція мясної худоби”. Уперше проведена селекційно-господарська оцінка та вивчено ріст і розвиток, відтворювальну здатність, мясну продуктивність, етологічні, біологічні і імуногенетичні особливості телиць створюваної української симентальської мясної породи, одержаних від симентальських плідників австрійської, американської та української (І генерації) селекцій.До 6-місячного віку перевагу за середньодобовими приростами порівняно з контрольною (I) групою мали телиці II групи - на 112,8 г (14,3%); III - 104,4 г (13,3%); IV - 76,7 г (9,7%); V - 47,8 г (6,1%). Найвищі середньодобові прирости за весь період вирощування спостерігали у телиць II та III груп, які досягли 783,5 і 768,7 г, що на 105 г (15,5%) і 90,2 г (13,3%) більше за прирости ровесниць контрольної групи. У 18-місячному віці дослідні телиці за більшістю промірів (телиці V групи виявилися середньорослими і мали менші показники висоти в холці і крижах) переважали ровесниць І групи і були крупнішими, мали більш широкий і глибокий тулуб. Індекси довгоногості, перерослості з віком зменшувалися, а розтягнутості, тазо-грудний, масивності - збільшувалися у телиць всіх груп. За особливостями екстерєру телиці ІІ і ІІІ групи можуть бути віднесені до більш великорослого компактного типу, IV групи - великорослого розтягнутого, V - середньорослого широкотілого.Жива маса телят у 6-місячному віці була найбільшою у корів ІІ і ІІІ групи. Однак первістки V групи за цим показником були на рівні аналогів контрольної групи. За 6 міс лактації первістки II-ї групи за цим показником переважали ровесниць I групи на 53 кг (4,1 %); III групи відповідно на 73,8 кг (5,8 %); IV - на 40,8 кг (3,2 % ) і V - на 29,3 кг (2,3 %). Телиці дослідних ІІ, ІІІ, IV, V груп за всіма забійними показниками перевершували таких І групи. Перевага за масою туші становила: у телиць ІІ групи порівняно з І - на 34,5 кг (15,2%, Р>0,99), ІІІ групи відповідно - 23,5 кг (10,3%, Р>0,95), IV групи - 14,3 кг (6,3%, Р0,95).Найбільш цінними господарськи корисними якостями характеризувалися симентали на основі плідників австрійської селекції і тому їх доцільно значно ширше використовувати з метою прискореного створення української симентальської мясної породи. При створенні української симентальської мясної породи одержані генотипи, які різняться за показниками росту, розвитку, мясної продуктивності і відтворювальної здатності, що зумовлює різноякісність породи і є необхідною умовою їх подальшого поліпшення. Телиці від бугаїв створюваної української симентальської мясної породи першої генерації (на основі австрійського сименталу) у 18 міс досягли середньої живої маси 456,5 кг, що більше від ровесниць контрольної групи на 60,2 кг (15,5%); від бугаїв австрійської селекції відповідно 449,1 кг - на 52,8 (13,3%); американської - 429,0 кг - на 32,7 кг (8,3%) і від бугаїв першої генерації (на основі німецького сименталу)-424,7 кг - на 18,4 кг (7,2%). Встановлено, що телиці з ІІ, ІІІ, IV і V груп характеризувалися більшою високорослістю, широкотілостю, більш розвинутими мязами, особливо задньої частини тіла. Найкращі етологічні показники спостерігали у телиць від бугаїв створюваної української симентальської мясної породи першої генерації (ІІ група) та від симентальських бугаїв австрійської селекції (ІІІ група), що необхідно враховувати на заключному етапі створення породи і подальшої роботи з нею.
Вывод
Ріст і розвиток телиць. Телиці всіх генотипів при однакових умовах годівлі та утримання проявили різну інтенсивність росту живої маси (табл.2).
Невисока жива маса телиць при народженні забезпечила нормальний перебіг отелень. Симентальські телиці від бугаїв української (II гр.) і австрійської (III гр.) селекцій при народженні відзначалися більшою живою масою і перевершували ровесниць контрольної групи на 3,5 і 4,1 кг відповідно, або 11,7 і 13,7 % (Р>0,999).
Примітка: вірогідність різниці стосовно І групи * Р>0,95; ** P>0,99; *** P>0,999.
Телиці дослідних груп за живою масою в усі вікові періоди мали перевагу над ровесницями материнської породи. Так, у 18-місячному віці перевага телиць II групи за цим показником порівняно з контрольною (I) становила 60,2 кг (15,2%, Р>0,99), III - відповідно 52,8 кг (13,3 %, P>0,99), IV - 32,7 кг (8,3%, P>0,95), V - 28,4 кг (7,2 %, P<0,99).
У всі вікові періоди за абсолютними приростами телиці дослідних груп перевершували аналогів контрольної групи. Найзначніше зростання абсолютних приростів відзначалося до 6-місячного віку. За весь період вирощування тварини дослідних груп за цим показником переважали ровесниць контрольної групи на 30,1 - 56,7 кг (8,2 - 15,5%).
До 6-місячного віку перевагу за середньодобовими приростами порівняно з контрольною (I) групою мали телиці II групи - на 112,8 г (14,3%); III - 104,4 г (13,3%); IV - 76,7 г (9,7%); V - 47,8 г (6,1%). У післямолочний період (6-12 міс) у всіх групах прирости знизилися. Також знизилися і в період 12-15 міс, який збігається зі статевою активністю телиць. У період 15-18 міс значно підвищилися прирости, особливо у II (717,8 г) та III (670,0 г) дослідних групах, що свідчить про високі потенційні можливості енергії росту цих тварин. Найвищі середньодобові прирости за весь період вирощування спостерігали у телиць II та III груп, які досягли 783,5 і 768,7 г, що на 105 г (15,5%) і 90,2 г (13,3%) більше за прирости ровесниць контрольної групи.
Телиці дослідних груп відрізнялися від аналогів материнської породи за висотними промірами, а за формою будови тіла більшою мірою відповідали вимогам крупного типу мясних тварин. У телиць дослідних груп домінували ознаки батьківських генотипів. Порівняно з материнськими аналогами у них краще були розвинуті груди, спина, поперек і задня третина тулуба. За величиною промірів між групами телиць відзначена суттєва різниця, яка з віком збільшувалася. У 18-місячному віці дослідні телиці за більшістю промірів (телиці V групи виявилися середньорослими і мали менші показники висоти в холці і крижах) переважали ровесниць І групи і були крупнішими, мали більш широкий і глибокий тулуб.
Індекси довгоногості, перерослості з віком зменшувалися, а розтягнутості, тазо-грудний, масивності - збільшувалися у телиць всіх груп. Телиці ставали більш компактними, з розвинутим кістяком і подовженим тулубом. Індекс костистості, який характеризує розвиток кістяка і, зокрема, ступінь міцності кінцівок, був вищим у телиць дослідних груп на 0,8-1%. За індексами мясності і масивності телиці ІІ - V груп також переважали аналогів І групи. За особливостями екстерєру телиці ІІ і ІІІ групи можуть бути віднесені до більш великорослого компактного типу, IV групи - великорослого розтягнутого, V - середньорослого широкотілого.
Етологічні показники. За нашими спостереженнями, тривалість випасання телиць ІІ та ІІІ груп порівняно з ровесницями контрольної групи влітку була на 48 - 84 хв (3,4-5,9%) більшою. Напування у них також було тривалішим - на 24-30 хв (1,6-8,1%). Для телиць наведених генотипів була характерна значно більша кратність випасання, напування, жуйки і відпочинку лежачи. Інтенсивне і довше пережовування корму, висока секреція слини, яка забезпечує стабілізацію РН в рубці і ефективніше перетравлення поживних речовин раціону, сприяли збільшенню живої маси. Телиці ІІ та ІІІ груп на 96-78 хв менше рухалися, у них була більша кількість дефекацій та сечовиділення. Взимку ці телиці швидше споживали корми добового раціону і мали більшу кратність жуйки в 0,7-1,2 раза. IV (частково) і V дослідні групи складалися з комолих тварин. Між ними практично не було зіткнень, тоді як у телиць І контрольної групи вони спостерігалися досить часто.
Таким чином, за даними хронометражу відмічена різниця в поведінці тварин. Телиці дослідних груп спокійніші, особливо IV і V, порівняно з аналогами контрольної групи. Найоптимальнішими етологічними показниками відзначилися телиці ІІ та ІІІ груп, що є важливим для подальшої роботи з створюваною породою.
Характеристика репродуктивної здатності телиць і корів-первісток. Вік прояву перших статевих циклів та встановлення їх циклічності залежить від генотипу тварин. Найбільший показник початку встановлення статевої циклічності виявлено у телиць I (контрольної) групи - 248,0 днів (8,2 міс). Найменшим він був у телиць II і V групи - 240,5 і 238,0 днів (7,9 - 8 міс., Р>0,99). Ці телиці майже на один місяць були молодшими (478,0-485,0 днів, або 15,9-16,1 міс), а контрольна група, навпаки, старшими при плідному осіменінні (501,0 день, або 16,7 міс), що свідчить про вищу скороспілість телиць дослідних груп. Телиці ІІІ і IV групи за цими показниками займали проміжне становище.
Між телицями різних генотипів спостерігаються деякі відмінності за показниками відтворювальної здатності (табл.3).
3. Показники відтворювальної здатності телиць різних генотипів (М±m)
Показник Група
I II III IV V
У досліді
Жива маса при плідному осіменінні, кг 376,1 ±4,94 *** 411,9 ±5,91 *** 408,1 ± 4,76 * 400,2 ±9,24 390,6 ±9,64
Заплідненість після першого осіменіння, % 78,5 82,5 80,0 80,5 83,0
Примітка: вірогідність різниці стосовно І групи * Р>0,95; *** P>0,999.
Найбільшою живою масою при плідному осіменінні відзначалися телиці ІІ групи - 411,9 кг (Р>0,999). На другому місці за цим показником були телиці ІІІ групи - 408,1 кг (Р>0,999) і на останньому - ровесниці контрольної групи - 376,1 кг, що значною мірою вплинуло і на їх заплідненість. Найвищою заплідненістю після першого осіменіння характеризувалися телиці ІІ та V групи. Така закономірність зберігається і в стаді, де телиці нових генотипів також мали перевагу над материнською породою.
Одним із головних показників відтворення стада є вихід телят та їхня жива маса при відлученні, що тісно повязано з валовим виробництвом мяса, собівартістю приросту та рентабельності мясного скотарства. Як показало порівняльне вивчення материнських якостей корів різних генотипів, збереженість телят на підсосі була високою у корів усіх генотипів, але у дослідних груп вона була вищою на 2,5-4% (табл.4).Експериментально обґрунтовано, що використання симентальських бугаїв австрійської, американської та німецької селекційна місцевих симентальських матках молочно-мясного напряму продуктивності дозволяє в одержаних генотипах телиць максимально поєднати цінні якості вихідних імпортних генотипів, які відповідають цільовому стандарту нової української симентальської мясної породи. Найбільш цінними господарськи корисними якостями характеризувалися симентали на основі плідників австрійської селекції і тому їх доцільно значно ширше використовувати з метою прискореного створення української симентальської мясної породи.
При створенні української симентальської мясної породи одержані генотипи, які різняться за показниками росту, розвитку, мясної продуктивності і відтворювальної здатності, що зумовлює різноякісність породи і є необхідною умовою їх подальшого поліпшення.
Телиці від бугаїв створюваної української симентальської мясної породи першої генерації (на основі австрійського сименталу) у 18 міс досягли середньої живої маси 456,5 кг, що більше від ровесниць контрольної групи на 60,2 кг (15,5%); від бугаїв австрійської селекції відповідно 449,1 кг - на 52,8 (13,3%); американської - 429,0 кг - на 32,7 кг (8,3%) і від бугаїв першої генерації (на основі німецького сименталу)- 424,7 кг - на 18,4 кг (7,2%).
Встановлено, що телиці з ІІ, ІІІ, IV і V груп характеризувалися більшою високорослістю, широкотілостю, більш розвинутими мязами, особливо задньої частини тіла. За комплексом параметрів вони краще відповідали сучасним вимогам бажаного типу мясної худоби.
Телиці дослідних генотипів відзначалися кращою відтворювальною здатністю. Перший статевий цикл у них проявився раніше на 8 - 10 діб, ніж у їхніх ровесниць контрольної групи, а статеве дозрівання завершилося на 9,5 - 25 діб раніше. У телиць був вищим коефіцієнт заплідненості і вони телилися на 13-21,7 діб раніше. Кращі показники відтворювальної здатності дослідних груп телиць визначає перспективність їх використання при формуванні маточних стад української симентальської мясної породи.
Для корів-первісток усіх генотипів притаманна вища молочність (за шість місяців лактації 1312,5 - 1357,0 кг), що забезпечило кращий розвиток молодняку на підсосі, який в 6-місячному віці досягав живої маси 185,7 - 199,5 кг. Між коровами різних генотипів істотної різниці за молочністю не виявлено.
7. За результами етологічних спостережень телиці дослідних груп відзначалися значно вищою активністю при поїданні корму і загальною рухливістю, спокійним норовом, особливо IV і V групи, що є важливим фактором при утриманні тварин за технологією мясного скотарства. Найкращі етологічні показники спостерігали у телиць від бугаїв створюваної української симентальської мясної породи першої генерації (ІІ група) та від симентальських бугаїв австрійської селекції (ІІІ група), що необхідно враховувати на заключному етапі створення породи і подальшої роботи з нею.
8. При імуногенетичному аналізі маточного поголівя встановлено типовий для сименталів спектр алелів системи В груп крові. У стаді виявлені характерні для вітчизняних сименталів алелі BGKEO", BGO, G3OTE3K", О, OIQ". Визначено, що найбільшу генетичну схожість з вітчизняними сименталами мають австрійські і німецькі симентали. Їм властива значна генетична мінливість (коефіцієнт гомозиготності за системою В груп крові досягає 0,113-0,138). За стресостійкістю, а саме за еозинофільним тестом, спостерігаються деякі відмінності. Помітно меншу стресостійкість мали телиці на основі німецьких сименталів, оскільки в цій групі кількість еозинофільних клітин у 1 мм3 на 15,9 (12,8%) менше від аналогів ІІ групи.
9. Результати забою показали, що телиці дослідних груп у відносно молодому віці (18 міс) проявили високу мясну продуктивність. Маса туші телиць дослідних груп була більшою на 14,3 - 34,5 кг, ніж у ровесниць I групи. Останні дещо більше накопичували внутрішнього жиру-сирцю (на 0,6-1,2 кг). У телиць усіх груп забійний вихід був високим (58,2-59,3 %). Найвищу забійну масу виявили у телиць II групи, найменшу - у ровесниць I групи. Туші телиць дослідних груп характеризувалися кращим співвідношенням мязової та жирової тканин, відносно меншою масою кісток, що свідчить про більш високу їх скороспілість.
10. Від телиць створюваних генотипів у 18-місячному віці одержані кондиційні важкі шкури високої якості, що переважали стандарти вимог “бичина важка”. Найбільш важкі шкури за масою (36,9; 36,2; 34,5 кг), товарністю та площею (421,4; 410,0; 409,5 дм2) були у телиць II, III і V груп.
11. Підтверджено внутрішньопородний ефект гетерозису при чистопородному розведенні (використанні симентальських бугаїв австрійської, американської і німецької селекцій), який має важливе значення в підвищенні генетичного потенціалу продуктивності тварин створюваної української симентальської мясної породи.
12. Розведення телиць нових генотипів економічно вигідне. Виручка від реалізації телиць дослідних груп була більша на 78,3-197 грн, рівень рентабельності - вищим на 4,2-11,2 %, ніж у аналогів I контрольної групи.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для створення української симентальської мясної породи широко використовувати сименталів австрійської, американської і німецької селекцій як батьківські генотипи при поєднанні з місцевими сименталами.
Відбір маточного поголівя необхідно вести за молочністю і відтворювальною здатністю, що забезпечить підвищення виходу телят на 100 корів до 95 % та їхню середню живу масу при відлученні у 6-місячному віці 200 кг і більше.
Для підвищення ефективності розведення худоби симентальської мясної породи потрібно вирощувати телиць за технологією мясного скотарства при досягненні у 18-місячному віці живої маси 425-460 кг, що є економічно вигідним засобом.
Список литературы
Е.М.Доротюк, Ю.І.Криворучко. Ріст і розвиток телиць симентальської мясної породи різних генотипів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини /Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. - Харків.- Вип.9 (33).- 2001.- С. 102-105. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Ю.Криворучко. Мясна продуктивність телиць різних генотипів створюваної української симентальської мясної породи // Тваринництво України. - 2002. - №6. - С.23-24.
Ю.Криворучко. Характеристика репродуктивної функції телиць і корів-первісток різних генотипів створюваної української симентальської мясної породи // Тваринництво України. - 2002. - № 9. - С. 15-16.
В.О.Дмитрієва, Ю.В.Пилипчук, Ю.І.Криворучко. Тестування великої рогатої худоби за імунологічною реактивністю в системі генетико-селекційного моніторингу // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини. - Львів. - Том 4 (№2) , Ч.3. - 2002. - С.24-27. (Дисертантом проведено узагальнення одержаних результатів щодо мясної худоби).
Е.М.Доротюк, В.Г.Прудніков, В.О.Попова, Ю.І.Криворучко. Проблема розвитку спеціалізованого мясного скотарства України // Шляхи розвитку тваринництва у ринкових умовах (матеріали науково-виробничої конференції).- Дніпропетровськ. - 2001. - С.31-33. (Дисертантом проведено узагальнення одержаних матеріалів).
Ю.І.Криворучко, Є.Є.Заблудовський, В.О.Дмитрієва. Генетичний моніторинг в племрепродукторі мясної симентальської худоби // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених ”Засади сталого розвитку аграрної галузі”: 28-30 жовтня 2002 року / Збірник Інституту агроекології та біотехнології. - Київ. - 2002. - С.73-74. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Ю.І.Криворучко. Відтворювальна здатність первісток створюваної української симентальської мясної породи // Матеріали конференції молодих вчених та аспірантів / Інститут розведення і генетики тварин УААН. - Чубинське. - 2003. - С.26-27.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
