Оцінка ризику третьої сторони і визначення зон громадської безпеки на околиці аеропорту - Автореферат

За останні десятиріччя в середньому за рік в світі відбувається біля 28 катастроф з повітряними кораблями (ПК) цивільної авіації (ЦА), обумовлюючи біля 1500 фатальних наслідків, серед них біля 35 серед населення в зоні катастрофи (“третя сторона” процесу, що досліджується). Навколо аеропортів необхідно створювати зони сумісності і соціально відповідальну політику використання земель у межах цих зон з метою нормального взаємообумовленого розвитку аеропортів і охорони здоровя, забезпечення безпеки і добробуту населення. Для досягнення мети вирішуються такі задачі: - теоретичне обґрунтування оцінки ризику третьої сторони на околиці аеропорту цивільної авіації; Практичне значення отриманих результатів роботи полягає в тому, що на основі теоретично обґрунтованих моделей розроблена методика оцінки ризику третьої сторони і обґрунтовані рекомендації побудови зон громадської безпеки на околиці аеропорту цивільної авіації. Практична цінність моделей і методик зумовлена тим, що вони дають можливість Національним авіаційним адміністраціям Лівана і України забезпечувати безпеку населення на околиці аеропортів цивільної авіації шляхом побудови контурів ризику третьої сторони і обґрунтування кордонів зон громадської безпеки.

1. Уперше у вітчизняній практиці сформульована і вирішена задача оцінки ризику третьої сторони і визначення зон громадської безпеки на околиці аеропортів. Це є одним з елементів комплексної проблеми безпеки авіації, зокрема її рішення, направлене на вдосконалення програми охорони навколишнього середовища (національного або окремого аеропорту) від впливу авіації.

2. Розроблена і досліджена модель оцінки ризику третьої сторони на основі обліку імовірностей взаємно обумовлюючих подій: авіаційної події у районі аеропорту, розподілу місць розташування АП, зіткнення ПК з цільовим обєктом на поверхні, що досліджується, нанесення збитку в результаті АП (руйнування цільового обєкту, утворення небезпечного фактору, летальності в зоні АП). Доведена залежність контурів ризику від категорій ПК, етапу польоту в районі аеропорту, довжини злітно-посадочної смуги, виду найбільш вірогідного АП.

3. Для встановлених категорій ПК визначені імовірності катастроф, необхідні для оцінки експозиції небезпеки, що досліджується, а також щільності імовірності місць розташування катастроф на різних етапах польоту в районі аеропорту. Знайдена залежність контурів ризику від перерахованих параметрів обґрунтовує необхідність розбиття парку ПК і аеропорту на категорії, значення імовірності яких залежать від обєму вибірки подій для окремої авіакомпанії, держави, регіону або світового парку і показників експлуатації, що досліджуються,.

4. Зони громадської безпеки, що встановлюються навколо аеропортів (злітно-посадочних смуг) з метою обмеження забудови і попередження нанесення збитку в результаті вірогідного АП, є одним з основних методів охорони навколишнього середовища від несприятливого впливу авіації. Досліджені різні геометричні форми для зон громадської безпеки з метою оцінки їх ефективності для захисту населення від наслідків АП по значенню коефіцієнта обхвату максимальної кількості місць розташування АП. Використання контурів ризику для визначення кордонів зон громадської безпеки дозволяє врахувати найбільш важливі, виявлені в дослідженнях, аспекти небезпеки АП для навколишнього населення. Значення ризику 10-4 (усереднене за рік) визначає контур, в межах якого заборонена будь-яка забудова або діяльність, не повязана з діяльністю аеропорту.

5. Розроблена методика визначення контурів ризику третьої сторони в районі аеропорту, що враховує структуру парку ПК (категорії і покоління ПК), кількість і довжину ЗПС, характеристики найбільш вірогідних АП на етапах зльоту/посадки, регіональні або національні особливості прояви АП. Показана залежність форм зон для різних етапів польоту і довжин ЗПС в аеропортах.

6. Доведена необхідність використання контурів ризику третьої сторони для визначення меж зон громадської безпеки в районі аеропорту: 10-4 - для зони повної заборони громадської забудови, 10-5 і 10-6 - для зон обмеженої забудови. Забудова і діяльність в межах зон, обмежених контурами 10-5 і 10-6 визначається політико-адміністративними рішеннями з використанням аналізу "вартість-прибуток". Використання ризику обґрунтоване імовірностною природою впливу АП на населення, як одного з найбільш небажаних видів небезпеки при експлуатації ПК.

Публікації за темою дисертації

1. Хайдар Х.А. Обоснование методов ремонта машин и механизмов. // Авіаційна міжнародна науково-технічна конференція АС ПГП, Кіровоградський державний технічний університет, Кіровоград, 23 листопада 2000, вип. 7. - C. 130-135.

2. Запорожець О.І., Хайдар Х.А. Инструменты регулирования процедур обеспечения безопасности авиации // Вісник НАУ, Київ, № 1, 2001. - С. 186-189.

3. Запорожець О.І., Хайдар Х.А. Модель визначення місця авіаційної події повітряного корабля // Вісник НАУ, Київ, № 2, 2002. - с. 124-128.

4. Запорожець О.І., Хайдар Х.А. Модели последствий аварий и катастроф в районе аэропорта // Вісник НАУ, Київ, № 3, 2002. - с. 99-101.

5. Запорожец А.И., Хайдар Х.А. Контуры риска третьей стороны в окрестности аэропортов ГА // Вісник НАУ, Київ, № 4, 2001. - C. 166-171.

6. Хайдар Х.А. Регулирование процедур обеспечения безопасности авиации // Міжнародна науково-технічна конференція “АВІА-2000”, секція “Проблеми безпеки на транспорті”, НАУ, Київ, 4-6 жовтня, 2000. - С. 1.10.1-1.10.2.

7. Запорожець О.І., Хайдар Х.А. Обоснование методики оценки контуров риска третьей стороны в окрестности аэропортов гражданской авиации // Матеріли III Міжнародна науково-технічна конференція “АВІА-2001”, Секція 16 - "Безпека транспорту", НАУ, Київ, 2001. - C. 16.7-16.10.

8. Хайдар Х.А. Модели и методы прогнозирования происшествий в техносфере // Матеріали I науково-методичної конференції “Безпека життя і діяльності людини. Освіта, наука, практика”, НАУ, Київ, 29-30 січня, 2002. - с. 77-79.

9. Запорожець О.І., Хайдар Х.А. Вероятностная модель оценки последствий авиационного происшествия в районе аэропорта // Матеріали IV Міжнародної науково-технічної конференції “АВІА-2002”, Секція 25 - "Безпека транспорту і захист довкілля", НАУ, Київ, 23-25 квітня 2002. - с. 25.25-25.27.