Оцінка ринкової вартості компанії як основа прийняття інвестиційних рішень - Автореферат

Відсутність можливості розрахунку реальних (ринкових) цін на підприємства веде до того, що держава не має чіткого інструменту реалістичної оцінки доходів бюджету від приватизації. Друга проблема: головною метою комерційного інвестування у статутні фонди підприємств є випереджаюче зростання інвестованих грошей, у порівнянні зі зростанням грошей, які могли б бути інвестовані в інші підприємства, з тим же рівнем ризику. Згідно методик Національного банку України і Фонду держмайна, рішення про інвестування доцільно приймати на підставі результату аналізу фінансового становища підприємства. Розглядаючи потенційні проекти для інвестування, банки та фірми керуються однією метою: забезпечити зростання інвестованих у проекти грошей швидше, ніж зростання грошей, які могли б бути інвестовані в інші проекти з еквівалентним рівнем ризику. Практичне застосування результатів роботи як для компаній, так і для інвесторів України полягає у тому, що запропонована фінансова оцінка корпоративних облігацій та акцій з точки зору економічної доцільності їх емісії та придбання (у роботі розглянутий приклад ВАТ “Пивзавод “Рогань”); визначено ціни емітованих акцій державних підприємств, що приватизуються, товариств з обмеженою відповідальністю і приватних підприємств, які змінюють форму власності на акціонерну (первинна емісія) та акціонерних товариств (повторна емісія) (на прикладі ВАТ “Концерн “Стирол”); визначення цін, за якими повинні бути емітовані облігації підприємств (на прикладі ВАТ “Дніпроенерго”); проведений розрахунок вартості компанії при купівлі цієї компанії іншою компанією (на прикладі ЗАТ “Утел”); визначена вартість компанії, яка є продуктом злиття двох інших компаній (на прикладі ЗАТ “Конверсія”); виконано порівняння інвестиційних можливостей в Україні, з існуючими за кордоном, для українських інвесторів, на підставі визначення ринкової вартості компанії і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (на прикладі ВАТ “Концерн “Стирол”).Вона необхідна самим компаніям як мінімум для того, щоб: визначити ціну, за якої вперше повинні бути емітовані акції самих компаній (для приватних компаній, товариств з обмеженою відповідальністю і держпідприємств, які змінюють форму власності на акціонерну); знайти ціну повторної емісії акцій існуючих акціонерних товариств; щоб одна компанія змогла купити іншу компанію як частину плану розвитку; щоб розрахувати вартість компанії, як продукт злиття двох інших компаній. Оцінка вартості компанії, під час формування інвестицій, необхідна інвесторам і для того, щоб визначити які акції і яких компаній є недооціненими і їх необхідно придбати; яка ціна компанії, що купується іншою компанією; яка ціна нової компанії, що утворюється з двох інших компаній. Дисертант пояснює ставку вартості капіталу не з точки зору банківського депозиту, а з позиції ставки, яка існує у активних ринках капіталу на облігації, які були емітовані компаніями або урядами, маючими рейтинг кредитного позичальника, еквівалентний інвестиційному проекту або компанії. На думку автора прийняття правильного інвестиційного рішення на основі загальнозатверджених методик в Україні ускладнено з таких причин: методики не передбачають прогнози і майбутню динаміку; дані згідно з українськими бухгалтерськими стандартами, неможливо зрівнювати з даними, визначеними міжнародними стандартами; українські бухгалтерські стандарти не проводять відрахувань з прибутку на повні суми можливих збитків; поняття строків окупності має невизначений зміст, тому що гроші сьогодні жодною мірою не можуть бути порівняні з грошима, отриманими завтра; коефіцієнти рентабельності є різними за роками і прибуток, як чисельник будь-якого з них, є різним за кожним бухгалтерським стандартом; коефіцієнти ліквідності мають обмежений зміст, який визначається тільки розміром “живих грошей", оскільки сьогодні в Україні усі активи поступаються у ліквідності коштам на розрахунковому і валютному рахунках; коефіцієнти покриття неадекватні, оскільки активи і пасиви не рівнозначні (дебіторська заборгованість, як правило, менш ліквідна, ніж кредиторська); коефіцієнти власних та заємних коштів важко визначити правильно через невизначеність вартості власних коштів (власні кошти є результатом пяти або більше переоцінок) і бажання керівництва компанії проводити переоцінку передбачити важко. Показник прибутку недоцільно використовувати тому, що: прибуток залежить від способу застосування бухгалтерського обліку; прибуток змінюється від порядку нарахування амортизації (прискорена або рівномірна); прибуток може бути відсутнім у деякі періоди функціонування компанії, а чистий збиток, як наслідок швидкого зростання компанії і інвестування усіх вільних коштів у бізнес, буде існувати поки повернення на інвестиції перевищує можливість вартості капіталу; компанія може бути прибутковою згідно українським стандартам бухобліку, які не роблять відшкодувань на потенційні збитки у повній сумі, і може бути збитковою за міжнародними стандартами бухобліку, які враховують такі відшкодування у

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ