Оцінка результатів і якості життя хворих із перфоративними гастродуоденальними виразками з урахуванням методики оперативного лікування - Автореферат

На сьогодні при хірургічному лікуванні хворих на перфоративну виразку використовують органозберегаючі втручання, які поєднують висічення виразкового субстрату з одним із способів ваготомії (Кузін М.І., 2001; Велигоцький М.М., 2005), а також операції висічення виразки або її ушивання, а також і лапароскопічно (Сажин В.П., 2001; Y. Поліпшити результати хірургічного лікування хворих із перфоративною гастродуоденальною виразкою на підставі обґрунтування методики операції з урахуванням прогнозованої якості життя хворого. Дослідити стан моторно-евакуаторної функції шлунка й дванадцятипалої кишки, стан портального кровотоку у віддалені терміни після операції з урахуванням методики операції. Вивчено характер морфологічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, біоценоз товстої кишки у віддалений термін після операції, з урахуванням методики операції, що визначає напрямки реабілітаційних заходів. Уперше визначено якість життя хворих у віддалений термін після оперативного лікування перфоративної гастродуоденальної виразки з урахуванням методики операції як з ваготомією, так і без неї, що обґрунтовує вибір методики операції.Першу групу склали 159 хворих, яким виконана операція висічення виразки з пілоропластикою без ваготомії: із них 129 (81,1%) чоловіків та 30 (18,9%) жінок; другу - 102 хворих, яким виконана операція висічення виразки з ваготомією, із них 96 (94,1%) чоловіків та 6 (5,9%) жінок. 195 хворих (74,7%) госпіталізовано до стаціонару в перші 6 годин від початку захворювання, серед них 114 (71,7%) хворих І групи та 81 (79,4%) - ІІ групи. Виразкову хворобу мали в анамнезі або відмічали скарги на болі в шлунку, печію 92 (57,9%) хворих першої групи та 73 (71,6%) другої. Для уточнення діагнозу виконували оглядову рентгенографію або рентгеноскопію органів черевної порожнини - вільний газ в черевній порожнині виявлено у 140 хворих (53,6%): із них у 65 (40,9%) хворих першої групи та 75 (73,5%) - другої групи. У хворих першої групи на третю, сьому та 12-15 добу післяопераційного періоду рівень цукру крові був достовірно вищим порівняно з показником у хворих ІІ групи, хоч їх значення не виходили за межі фізіологічних коливань (р?0,05).У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення наукової задачі покращення результатів хірургічного лікування хворих із перфоративною гастродуоденальною виразкою на підставі обґрунтування вибору методики операції з урахуванням прогнозованої якості життя. При лікуванні хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку різні післяопераційні ускладнення, залежно від методики операції, спостерігали у 15 - 17,6% хворих, а післяопераційна летальність складала 2,5%. У хворих з перфоративною гастродуоденальною виразкою має місце перфорація хронічної виразки, на що вказують ознаки хронічного запалення: наявність сполучної рубцевої тканини, утворення лімфоїдно-плазмоцитарної інфільтрації, деструкція та тромбоз мікроциркуляторного русла з крововиливами в навколишні тканини. У віддалені терміни після операції з приводу перфоративної гастродуоденальної виразки спостерігаються виражені морфологічні зміни слизової оболонки: слизова оболонка пілороантрального відділу шлунка мала морфологічні особливості, характерні для хронічного помірно вираженого неактивного неасоційованого з Нр атрофічного гастриту з вогнищами повної кишкової метаплазії; для тіла шлунка найбільш характерним був стан, що відповідає морфологічній картині поверхневого та початкового атрофічного неасоційованого з Нр атрофічного гастриту; у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки найчастіше виявлявся неактивний хронічний дуоденіт першого ступеня.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення наукової задачі покращення результатів хірургічного лікування хворих із перфоративною гастродуоденальною виразкою на підставі обґрунтування вибору методики операції з урахуванням прогнозованої якості життя.

1. При лікуванні хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку різні післяопераційні ускладнення, залежно від методики операції, спостерігали у 15 - 17,6% хворих, а післяопераційна летальність складала 2,5%. Серед ускладнень найбільшу групу складають порушення евакуації зі шлунка, гостра шлунково-кишкова кровотеча, нагноєння післяопераційної рани.

2. У хворих з перфоративною гастродуоденальною виразкою має місце перфорація хронічної виразки, на що вказують ознаки хронічного запалення: наявність сполучної рубцевої тканини, утворення лімфоїдно-плазмоцитарної інфільтрації, деструкція та тромбоз мікроциркуляторного русла з крововиливами в навколишні тканини. Виявлені зміни обумовлюють необхідність висічення виразки під час операції.

3. У віддалені терміни після операції з приводу перфоративної гастродуоденальної виразки з використанням ваготомії спостерігаються більш виражені розлади моторної активності гладкої мускулатури шлунка, сповільнення та прискорення темпу евакуації шлункового вмісту.

4. У віддалені терміни після операції з приводу перфоративної гастродуоденальної виразки спостерігаються виражені морфологічні зміни слизової оболонки: слизова оболонка пілороантрального відділу шлунка мала морфологічні особливості, характерні для хронічного помірно вираженого неактивного неасоційованого з Нр атрофічного гастриту з вогнищами повної кишкової метаплазії; для тіла шлунка найбільш характерним був стан, що відповідає морфологічній картині поверхневого та початкового атрофічного неасоційованого з Нр атрофічного гастриту; у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки найчастіше виявлявся неактивний хронічний дуоденіт першого ступеня. Висока питома вага повної кишкової метаплазії свідчить про порушення процесів репарації у хворих на виразку, що потребує диспансерного нагляду.

5. Якість життя хворих, оперованих з приводу перфоративної гастродуоденальної виразки як з ваготомією, так і без неї, з другого року після операції не має відмінностей: необхідність обмежень у повсякденній життєдіяльності, суспільному та особистому житті однакова.

Практичні рекомендації

1. При хірургічному лікуванні хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку рекомендовано виконувати висічення виразки з виконанням пілоропластики та проведенням медикаментозної коригуючої терапії.

2. Для підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку в післяопераційному періоді слід проводити диспансерний нагляд, з проведенням фіброгастродуоденоскопії з біопсією слизової оболонки для визначення ступеня морфологічних змін (кишкової метаплазії).

3. Для оптимізації профілактичних заходів гнійно-запалювальних ускладнень післяопераційних ран слід використовувати розроблений спосіб прогнозування, який передбачає визначення рівня альбуміну та лімфоцитів крові.

1. Сипливий В.О. Стан слизової шлунка у віддалені терміни після операції з приводу перфоративної гастродуоденальної виразки з урахуванням виду операції / В.О. Сипливий, В.В. Доценко, Є.О. Котик, А.Є. Олійник // Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. - Т.7. - Вип.1-2 (17-18). - С.168-171.

2. Сипливый В.А. Отдаленные результаты хирургического лечения перфоративной гастродуоденальной язвы / В.А. Сипливый, В.В. Доценко, А.Г. Петюнин, Е.А. Шаповалов // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. - 2007. - Том.143. - Часть V. - С.238-240.

3. Сипливий В.О. Якість життя хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку у віддалені терміни після хірургічного лікування / В.О. Сипливий, В.В. Доценко, Д.В. Євтушенко, А.В. Акіменко // Харківська хірургічна школа. - 2008. - №2(29). - С.57-60.

4. Сипливий В.О. Аналіз результатів оперативного лікування перфоративної гастродуоденальної виразки у віддалений термін з позиції якості життя / В.О. Сипливий, В.В. Доценко, Д.В. Євтушенко, О.Г. Петюнін // Харківська хірургічна школа. - 2009. - №3.1(35). - С.175-178.

5. Сипливий В.О. Патент на корисну модель № 34610, Україна, МПК (2006)-G01N 33/49. Спосіб прогнозування гнійно-запалювальних ускладнень післяопераційних ран / В.О. Сипливий, В.В. Доценко, Д.В. Євтушенко, А.В. Акіменко, В.К. Хабусєв, власник Харківський державний медичний університет. - № u 2008 05693; заявл. 30.04.2008; опубл. 11.08.08, Бюл. №15

6. Сипливый В.А. Оценка отдаленных результатов хирургического лечения больных с перфоративной гастродуоденальной язвой / В.А. Сипливый, В.В. Доценко, Г.Д. Петренко // Клінічна хірургія. - 2006. - № 4-5. - С.26.

7. Сипливый В.А. Хирургическое лечение перфоративной гастродуоденальной язвы. Анализ с позиции качества жизни / В.А. Сипливый, В.В. Доценко, В.К. Хабусев, Б.В. Менкус // Клінічна хірургія . - 2008 - №4-5. - С.9.

8. Доценко В.В. Віддалені результати хірургічного лікування перфоративної гастродуоденальної виразки / В.В. Доценко, С.В. Грінченко, С.М. Тесленко, М.С. Котовщіков // Міжнародна науково-практична конференція молодих учених “Вчені майбутнього”. - Одеса, 14-16 жовтня, 2004 р. - С.83.

9. Сипливый В.А. Анализ результатов хирургического лечения больных перфоративной гастродуоденальной язвой / В.А. Сипливый, В.В. Доценко, С.Н. Тесленко, А.Г. Петюнин // III науково-практична конференція ХОКЛ “Роль сучасних методів діагностики в лікуванні та реабілітації хворих”. - Харків, 10 листопада, 2004 р. - С.60.

10. Сипливый В.А. Анализ осложнений раннего послеоперационного периода у больных, оперированных по поводу перфоративной гастродуоденальной язвы / В.А. Сипливый, В.В. Доценко, Д.В. Евтушенко // Науково-практична конференція “Актуальні питання медицини залізничного транспорту”. - Вінниця, 2006 р. - С.37-38.

11. Доценко В.В. Якість життя хворих у віддалені терміни після хірургічного лікування перфоративних гастродуоденальних виразок / В.В. Доценко // Міжвузівська конференція молодих учених “Медицина третього тисячоліття”. - Харків, 16-17 січня, 2008. - С.48-49.

12. Олейник А.Е. Состояние гастральной системы в отдаленные сроки после операции в связи с перфоративной гастродуоденальной язвой с учетом вида операции / А.Е. Олейник, В.А. Сипливый, В.В. Доценко, Е.А. Котык // Збірник матеріалів 8 міжнародного конгресу патологів України. «Сучасні проблеми патологічної анатомії». - 21-23 травня 2008 року - С.41.