Оцінка ремонтного молодняку за інтенсивністю росту для підвищення відтворювальних якостей свиней - Автореферат

Роботу виконано відповідно тематичного плану науково-дослідних робіт Миколаївського державного аграрного університету "Розробка та впровадження на рівні сучасних вимог селекційно-генетичних та технологічних методів підвищення виробництва продукції тваринництва та птиці в південному регіоні" (№ державної реєстрації 0105U008479) й тематичного плану Херсонського державного аграрного університету "Розробка і удосконалення методів селекції основних видів сільськогосподарських тварин і птиці та технологій виробництва продуктів тваринництва у реформованих господарствах південного регіону України (№ державної реєстрації 0104U010375). Метою досліджень було вивчити відгодівельні, мясні та відтворювальні якості, інтерєрні параметри ремонтних свинок великої білої породи різних класів розподілу за живою масою при народженні та інтенсивністю формування (?t) у вікові періоди 0-2-4 та 2-4-6 місяців в умовах СК "Радянська земля" Херсонської області. Для досягнення зазначеної мети було поставлено наступні завдання: - провести аналіз динаміки живої маси тварин різних класів розподілу за живою масою при народженні та інтенсивністю формування; Встановлені закономірності росту свиней різних класів розподілу за живою масою при народженні та інтенсивністю формування в різні вікові періоди були використані для підвищення ефективності відбору ремонтного молодняку свиней. Було сформовано три групи з ремонтних свинок великої білої породи на підставі даних нормованого відхилення () залежно від живої маси при народженні: М - тварини з живою масою при народженні більше 1,39 кг, М0 - в межах 1,16-1,39 кг, М- - менше 1,16 кг; інтенсивності формування (?t) у віковий період 0-2-4 місяці: М - тварини з інтенсивністю формування більше 0,9305, М0 - в межах 0,7451-0,9305, М- - менше 0,7451 та інтенсивності формування (?t) у віковий період 2-4-6 місяців: М - тварини з інтенсивністю формування більше 0,3832, М0 - в межах 0,1988-0,3832, М- - менше 0,1988 (табл.Не враховуючи вплив приналежності до класів на живу масу при народженні, оскільки за цим показником і проводився розподіл, найсильніший вплив встановлений на мінливість живої маси ремонтних свинок у віці 6 місяців (?2=33%). У віці 2 місяці свинки класу М вірогідно переважають тварин модального класу (М0) та класу М-на 2,0 та 4,4 кг відповідно а ремонтні свинки модального класу переважають тварин класу М-на 2,4 кг. Розподіл на класи за даними інтенсивності формування у віковий період 2-4-6 місяців забезпечує лише наявність вірогідних переваг тварин модального класу (М0) над ремонтними свинками М-за живою масою у віці 3 місяці на 2,4 кг та у віці 5 місяців - на 4,2 кг. Аналіз параметрів росту свиней різних класів розподілу за живою масою при народженні свідчить про вірогідну перевагу тварин класу М над тваринами класів М0 та М-за рівномірністю росту у віковий період 0-2-4 місяці на 0,023 та 0,020 відповідно (табл. У віковий період 0-2-4 місяці встановлено позитивний кореляційний звязок індексу рівномірності росту з живою масою у віці 6 місяців у тварин класу М та зазначеного параметру росту з живою масою у віці 6, 7 та 8 місяців у тварин модального класу (М0).В 6 місяців тварини класу М переважають свинок модального класу (М0) та класу М-на 7,6 та 12,7 кг, а ремонтні свинки модального класу переважають тварин класу М-на 5,1 кг. При розподілі за живою масою при народженні крупнішими порівняно з іншими тваринами виявилися свинки класу М . Також встановлено, що свинки з найнижчою інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці відрізняються найбільшою висотою в холці і переважають свинок модального класу на 2,2 см. Встановлено, що при розподілі ремонтного молодняку за живою масою при народженні тварини класу М відрізняються найвищою рівномірністю росту у вікові періоди 0-2-4, 2-4-6 та 4-6-8 місяців і переважають тварин класу М-на 0,020, 0,093 та 0,060. При розподілі молодняку свиней за інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці встановлено, що тварини класу М характеризуються найбільшою інтенсивністю формування та напругою росту при найнижчих значеннях індексу рівномірності росту.

Динаміка живої маси тварин різних класів розподілу. Аналіз динаміки живої маси тварин різних класів розподілу залежно від живої маси при народженні на підставі даних нормованого відхилення свідчить про те, що з віком зберігається різниця між сформованими групами (табл. 2.). При народженні та у віці 1 міс. наявні вірогідні відмінності, зокрема ремонтні свинки класу М вірогідно переважають тварин модального класу (М0) на 0,20 та 0,8 кг, свинок класу М- на 0,41 та 1,5 кг відповідно. Свинки модального класу переважають тварин класу М- на 0,21 та 0,7 кг відповідно.

В 6-місячному віці наявні вірогідними є різниці за живою масою між всіма досліджуваними групами. Тварини класу М переважають свинок модального класу (М0) та класу М- на 7,6 та 12,7 кг, а ремонтні свинки модального класу переважають тварин класу М- на 5,1 кг. В 7- та 8-місячному віці наявні вірогідні різниці між тваринами класу М та М- - 13,3 та 16,1 кг відповідно, а також між ремонтними свинками модального класу та класу М- - 9,5 та 10,1 кг.

Таблиця 2 - Динаміка живої маси тварин різних класів розподілу за живою масою при народженні

Вік, міс. Класи розподілу

М- М0 М n показники n показники n показники

0 11 1,04±0,028 а 21 1,25±0,011 в 18 1,45±0,020 с

Cv 8,92 4,09 5,91

1 11 7,1±0,28 а 21 7,8±0,22 в 18 8,6±0,25 с

Cv 13,31 12,82 12,17

2 11 14,6±0,84 а 21 15,5±0,46 а 18 17,1±0,54 в

Cv 19,04 13,57 13,41

3 11 25,9±1,12 а 21 26,3±0,64 а 18 29,2±0,78 в

Cv 14,39 11,22 11,29

4 11 37,8±1,02 а 21 38,0±0,94 а 18 42,6±1,23 в

Cv 8,91 11,32 12,29

5 11 51,4±0,97 а 21 53,7±1,30 а 18 59,2±1,55 в

Cv 6,30 11,08 11,07

6 11 64,6±1,71 а 21 69,7±1,88 в 18 77,3±2,09 с

Cv 8,77 12,39 11,48

7 9 82,3±2,35 а 16 91,8±2,39 в 15 95,6±3,02 в

Cv 8,55 10,40 12,22

8 7 96,3±3,68 а 14 106,4±3,03 в 14 112,4±3,68 в

Cv 10,12 10,66 12,24

Примітка: тут і далі різниці вірогідні при різних буквених позначеннях (р<0,05).

Було проведено дисперсійний аналіз за алгоритмом загальної лінійної моделі (GLM) з метою визначення впливу розподілу на групи за живою масою при народженні на мінливість живої маси у подальшому віці. Не враховуючи вплив приналежності до класів на живу масу при народженні, оскільки за цим показником і проводився розподіл, найсильніший вплив встановлений на мінливість живої маси ремонтних свинок у віці 6 місяців (?2=33%). Найнижчий вплив наявний на мінливість живої маси у віці 2 місяці (?2=18%).

При аналізі динаміки живої маси ремонтних свинок у випадку їх розподілу за інтенсивністю формування (?t) у віковий період 0-2-4 міс. більшість різниць між групами виявилися не вірогідними (табл. 3.4.). Однак за живою масою в місячному віці ремонтні свинки класів М та модального (М0) вірогідно переважають тварин класу М- на 1,48 та 1,18 кг відповідно. У віці 2 місяці свинки класу М вірогідно переважають тварин модального класу (М0) та класу М- на 2,0 та 4,4 кг відповідно а ремонтні свинки модального класу переважають тварин класу М- на 2,4 кг.

Розподіл на класи за даними інтенсивності формування у віковий період 2-4-6 місяців забезпечує лише наявність вірогідних переваг тварин модального класу (М0) над ремонтними свинками М- за живою масою у віці 3 місяці на 2,4 кг та у віці 5 місяців - на 4,2 кг.

Показники лінійних промірів і індексів тілобудови підсвинків різних класів розподілу. Крупнішими порівняно з іншими тваринами виявилися свинки класу М , вони переважають свиней класу М- за довжиною тулуба на 6,5 см, обхватом грудей - на 4,7 см, та висотою холці на 3,0 см, а тварин модального класу лише за довжиною тулуба та обхватом грудей відповідно на 3,1 та 3,2 см. Встановлено вірогідну перевагу свиней класу М0 над тваринами класу М- за довжиною тулуба на 3,4 см (табл. 3).

Таблиця 3 - Лінійні проміри та індекси будови тіла тварин різних класів розподілу, Класи розподілу за живою масою при народженні n Проміри, см Індекси, % довжина тулуба обхват грудей висота в холці розтягнутості збитості масивності

М- 11 106,2 ±1,13 а 98,4 ±0,53 а 66,2 ±0,91 а 160,6 ±1,51 92,7 ±0,89 148,9 ±1,83

М0 21 109,6 ±0,88 в 99,9 ±0,86 а 67,8 ±0,54 ав 161,7 ±0,91 91,1 ±0,63 147,4 ±1,37

М 18 112,7 ±0,98 с 103,1 ±1,21 в 69,2 ±0,60 в 163,0 ±1,00 91,4 ±0,76 149,1 ±1,64

Результати аналізу показників співвідносної мінливості основних промірів і індексів та живої маси у віці 6, 7 та 8 місяців свідчить про те, що більшість позитивних кореляційних звязків виявлено між промірами та живою масою.

У результаті розподілу ремонтних свинок за інтенсивністю формування (?t) у віці 0-2-4 місяці вставлено вірогідні переваги свиней класу М- над тваринами класу М0 за висотою в холці (на 2,2 см). Свині модального класу характеризуються більшими значеннями всіх досліджуваних індексів, але вірогідно переважають тварин класів М та М- лише за індексом масивності (на 4,3 та 4,8% відповідно).

Тварини, розподілені на групи за інтенсивністю формування у віковий період 2-4-6 місяців не мають між собою вірогідних різниць за основними промірами. Свині класу М вірогідно переважають тварин модального класу за індексом збитості на 2,7% та індексом масивності на 4,6%.

Вплив параметрів інтенсивності росту на відгодівельні і мясні якості. Аналіз параметрів росту свиней різних класів розподілу за живою масою при народженні свідчить про вірогідну перевагу тварин класу М над тваринами класів М0 та М- за рівномірністю росту у віковий період 0-2-4 місяці на 0,023 та 0,020 відповідно (табл. 4). Свині класу М характеризуються найменшою інтенсивністю формування при найбільших значеннях напруги та рівномірності росту. Тварини модального класу відрізняються порівняно вищою інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці.

Таблиця 4 - Параметри росту в різні вікові періоди свиней різних класів розподілу

Класи розподілу за живою масою при народженні n Показники інтенсивності росту

?t Ін Ір

Віковий період 0-2-4 місяці

М- 11 0,830±0,0564 0,135±0,0102 0,169±0,0058 а М0 21 0,852±0,0284 0,139±0,0052 0,166±0,0052 а М 18 0,827±0,0282 0,152±0,0064 0,189±0,0065 в

Віковий період 2-4-6 місяців

М- 11 0,375±0,0417 а 0,123±0,0129 0,306±0,0156 а М0 21 0,258±0,0263 в 0,091±0,0958 0,362±0,0138 в

М 18 0,278±0,0335 ав 0,109±0,0133 0,399±0,0182 в

Віковий період 4-6-8 місяців

М- 7 0,159±0,0370 0,091±0,0227 а 0,425±0,0177 а М0 14 0,235±0,0180 0,142±0,0114 в 0,458±0,0141 ав

М 14 0,205±0,0276 0,135±0,0193 ав 0,485±0,0174 в

В період 2-4-6 місяців свині модального класу характеризуються середніми значеннями параметрів ?t та Ір, поступаються тваринам класу М- за інтенсивністю формування на 0,117, однак переважають їх за індексом рівномірності росту на 0,056.

Найвищою рівномірністю росту при середніх значеннях інтенсивності формування та напруги росту характеризуються тварини класу М і вони переважають свиней класу М- за індексом рівномірності росту на 0,056.

У віці 4-6-8 місяців тварини модального класу відрізняються найвищою інтенсивністю формування та напругою росту, за рівномірністю росту займають проміжне положення. Лише за індексом напруги росту вони переважають свинок класу М- на 0,044. Свині класу М відрізняються середніми значеннями інтенсивності формування та напруги росту при найвищих значеннях рівномірності росту та вірогідно переважають тварин класу М- за значенням цього параметра на 0,060.

Отже, в усі досліджувані вікові періоди свині класу М характеризуються найвищою рівномірністю росту.

Результати дисперсійного аналізу свідчать про вірогідний вплив належності до класів на рівномірність росту у вікові періоди 0-2-4 та 2-4-6 місяців, частка впливу складає 22 та 26% відповідно.

Проведено кореляційний аналіз звязку параметрів росту та живої маси у віці 6, 7 та 8 місяців (табл. 5). У віковий період 0-2-4 місяці встановлено позитивний кореляційний звязок індексу рівномірності росту з живою масою у віці 6 місяців у тварин класу М та зазначеного параметру росту з живою масою у віці 6, 7 та 8 місяців у тварин модального класу (М0).

Таблиця 5 - Взаємозвязок параметрів росту з живою масою у віці 6, 7 та 8 місяців

Класи розподілу за живою масою при народженні Взаємозвязок параметрів інтенсивності росту з живою масою у віці

6 місяців 7 місяців 8 місяців

?t Ін Ip ?t Ін Ip ?t Ін Ip

Віковий період 0-2-4 місяці

М- -0,337 -0,250 0,374 -0,312 -0,251 0,328 -0,174 -0,206 0,022

М0 -0,281 0,154 0,718*** -0,365 0,075 0,682** -0,292 0,087 0,578*

М -0,228 0,208 0,585* -0,249 0,019 0,417 -0,207 0,004 0,353

Віковий період 2-4-6 місяців

М- -0,153 0,019 0,843** -0,104 0,051 0,856** -0,403 -0,273 0,963***

М0 -0,020 0,264 0,836*** 0,200 0,391 0,746*** 0,059 0,257 0,823***

М -0,112 0,114 0,760*** -0,291 -0,091 0,866*** -0,389 -0,180 0,850***

Віковий період 4-6-8 місяців

М- 0,774** 0,822** 0,760** 0,808** 0,855** 0,845** 0,825* 0,871* 0,921**

М0 0,265 0,535* 0,846*** 0,343 0,602* 0,915*** 0,405 0,651* 0,961***

М 0,655** 0,743*** 0,804*** 0,703** 0,785*** 0,857*** 0,640* 0,727** 0,934***

У віці 2-4-6 місяців по всіх досліджуваних групах наявні високо вірогідні позитивні кореляційні звязки індексу рівномірності росту та живої маси у віці 6, 7 та 8 місяців.

Встановлено, що більшість параметрів росту у віці 4-6-8 місяців тварин різних класів розподілу позитивно корелюють з живою масою у віці 6, 7 та 8 місяців.

Отже, проведені дослідження свідчать про високе прогностичне значення саме індексу рівномірності росту як критерію ранньої оцінки та відбору тварин.

В результаті розподілу молодняку свиней за інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці встановлено, що тварини класу М характеризуються найбільшою інтенсивністю формування та напругою росту при найнижчих значеннях індексу рівномірності росту.

У віці 2-4-6 місяців свинки класу М характеризуються найнижчими значеннями інтенсивності формування та напруги росту. Тварини з найнижчою інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці відрізняються найвищими її значеннями а також значеннями напруги росту у віці 2-4-6 та 4-6-8 місяців.

Виявлені статистично вірогідні різниці між різними класами розподілу підтверджено результатами проведеного дисперсійного аналізу. Найвищий вплив встановлено для напруги росту у зазначений віковий період (?2=62%), а також інтенсивності формування та напруги росту у віці 2-4-6 місяців (?2=42%).

У віковий період 0-2-4 місяці у тварин класу М встановлено відємні кореляційні звязки інтенсивності формування та позитивні напруги росту з живою масою у віці 6 та 7 місяців.

Рівномірність росту у тварин зазначеного класу позитивно повязана з живою масою у віці 6, 7 та 8 місяців. У свиней класу М- також більшість параметрів росту позитивно корелюють з живою масою у зрілому віці.

Свині різних класів розподілу мають позитивні кореляційні звязки індексу рівномірності росту у віці 2-4-6 місяців та живої маси у віці 6, 7 та 8 місяців. Лише у свиней модального класу (М0) встановлено відємний звязок інтенсивності формування та живої маси у зазначеному віці.

У віці 4-6-8 місяців більшість кореляційних звязків між параметрами росту та живою масою у віці 6, 7 та 8 місяців по всіх класах розподілу є статистично вірогідними. Встановлено вірогідне прогностичне значення індексу рівномірності росту.

Моделювання і прогнозування параметрів живої маси свиней. Встановлено, що при розподілі ремонтного молодняку за живою масою при народженні найвищою початковою (кінетичною) швидкістю росту характеризуються свинки модального класу, вони ж відрізняються і найнижчою заключною (експотенційною) швидкістю росту (табл. 6).

Таблиця 6 - Параметри росту свиней різних класів розподілу

Розподіл Класи n Модель Бріджеса Жива маса у віці 8 місяців ? ? ?/? за живою масою при народженні М- 11 2,095 0,011 187,6 96,3

М0 21 2,306 0,006 364,8 106,4

М 18 2,194 0,009 243,3 112,4 інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці М- 13 2,288 0,006 373,7 110,6

М0 20 1,822 0,017 110,4 105,1

М 17 1,948 0,012 158,0 104,9

2-4-6 місяців М- 14 2,145 0,008 260,4 106,6

М0 20 2,277 0,007 326,0 112,0

М 16 1,947 0,016 123,9 100,7 свиня великоплідність відтворювальний тілобудова

При розподілі за інтенсивністю формування у віковий період 0-2-4 місяці свинки з найнижчими значеннями зазначеного параметру характеризуються високою кінетичною швидкістю росту, а з середніми - найвищою. Аналогічні висновки можна зробити при аналізі даних моделі розподілу ремонтного молодняку за інтенсивністю формування у віці 2-4-6 місяців.

Отже, встановлено, що модель Бріджеса з достатньою вірогідністю може бути використана для вивчення закономірностей росту свиней різних класів розподілу як за живою масою при народженні так і за інтенсивністю росту у вікові періоди 0-2-4 та 2-4-6 місяців.

Відгодівельні та мясні якості свиней різних класів розподілу за живою масою при народженні. Свині різних класів розподілу досягали живої маси 100 кг за 218,9 - 248,6 діб (табл. 7).

Таблиця 7 - Відгодівельні якості свиней різних класів розподілу

Класи розподілу за живою масою при народженні n Вік досягнення живої маси 100 кг, днів Середньодобовий приріст, г

Cv Cv

М- 9 248,6±6,05 а 6,88 469,7±21,39 а 12,88

М0 16 229,1±5,36 в 9,06 535,6±17,70 в 12,80

М 17 218,9±6,45 в 11,79 562,7±21,26 в 15,11

Тварини класів М та М0 вірогідно переважають свинок класу М- за скоростиглістю на 29,7 та 19,5 дні (р<0,01) при вірогідно вищих рівнях середньодобових приростів. Свині модального класу (М0) характеризуються середніми рівнями відгодівельних якостей та вірогідно не відрізняються від тварин класу М .

При оцінці мясних якостей встановлена вірогідна перевага свиней модального класу (М0) над тваринами класу М- за забійним виходом - на 1,1% (табл. 8).

Таблиця 8 - Мясні якості свиней різних класів розподілу

Класи розподілу за живою масою при народженні n Забійний вихід, % Довжина туші, см Товщина шпику, мм Площа, "мязового вічка", см2 Маса задньої третини напівтуші, кг

М- 3 68,5±0,29 а 94,1±0,45 34,9±0,53 29,4±0,58 10,5±0,14

М0 3 69,6±0,15 в 94,4±0,88 34,4±0,15 31,0±0,33 10,9±0,04

М 3 70,3±0,80 ав 97,6±2,28 32,4±0,99 31,3±0,49 10,9±0,12

В результаті оцінки морфологічного складу півтуш забитих тварин різних класів розподілу встановлено, що свині класу М вірогідно переважають тварин класу М- за вмістом мяса (на 3,73%) та поступаються їм за вмістом сала (на 3,6%).

Відтворювальні якості свиноматок різної великоплідності і інтенсивності росту. В результаті аналізу відтворювальних якостей свиноматок різних класів розподілу за живою масою при народженні, встановлено, що тварини класу М вірогідно відрізняються більшою багатоплідністю, кількістю поросят при відлученні та масою гнізда при відлучені та переважають свиноматок класу М- на 1,4 гол., 1,4 гол. та 4,4 кг відповідно (табл. 9). Свиноматки модального класу (М0) відрізняються більшою великоплідністю та переважають тварин класу М- на 0,07 кг, а також характеризуються кращою збереженістю і переважають тварин класів М та М- на 6,3 та 8,0% відповідно.

Однофакторним дисперсійним аналізом встановлено вірогідний вплив розподілу на групи на такі показники відтворювальних якостей як багатоплідність (?2=18%), великоплідність (?2=20%), маса гнізда при відлученні (?2=21%) та збереженість (?2=18%).

Таблиця 9 - Відтворювальні якості свиноматок різних класів розподілу

Класи розподілу за живою масою при народженні n Багатоплідність, гол. Крупно-плідність, кг При відлученні в 2 місяці Збереженість, %

кількість поросят, гол. маса гнізда, кг середня маса 1 порося, кг

М- 6 9,3±0,42а 1,19±0,018а 8,0±0,52а 130,5±8,26а 16,4±0,44 86,0±0,16а М0 13 9,7±0,26а 1,25±0,019в 9,1±0,21ав 150,7±3,97в 16,6±0,24 93,8±0,07в

М 14 10,7±0,38в 1,21±0,015ав 9,4±0,37в 155,1±5,10в 16,7±0,22 87,9±0,09с

На основі даних про кореляційні звязки між ознаками проведено аналіз головних компонент, що дозволило подати варіабельність відтворювальних якостей свинок різних класів розподілу у формі трансформованих головних компонент, які є взаємно некорельованими. Кожна головна компонента описує власну частку мінливості вихідних ознак (табл. 10).

Таблиця 10 - Значення факторних навантажень головних компонент на вихідні показники відтворювальних якостей свиней різних класів розподілу

Відтворювальні якості Головні компоненти

РС І РС ІІ РС ІІІ

Багатоплідність, голів 0,9359* 0,1008 -0,1885

Великоплідність, кг -0,6094 0,2567 0,7363*

Кількість поросят при відлученні, голів 0,9256* -0,0644 0,3613

Маса гнізда, кг 0,8945 0,3360 0,2720

Маса поросяти при відлученні, кг -0,1885 0,9487* -0,2510

Частка мінливості, % 58,79 21,86 16,90

Примітка: * - значення навантажень показників, які чинять найбільший вплив на інтерпретацію головної компоненти

Перша головна компонента (РС І) для пяти досліджуваних показників відтворювальних якостей описує 58,79% загальної мінливості для різних класів розподілу і характеризується максимальним додатнім навантаженням за багатоплідністю та кількістю поросят при відлученні. Тобто зазначена компонента розділяє тварин на два типи - з вищою багатоплідністю та кількістю поросят при відлученні та нижчою.

Друга головна компонента (РС ІІ) описує 21,86% загальної мінливості досліджуваних відтворювальних якостей і характеризується максимальним додатнім навантаженням по масі одного поросяти при відлученні.

Третя головна компонента (РС ІІІ) описує 16,90% загальної мінливості вивчаємих показників. За цією компонентою встановлено максимальне навантаження з додатнім знаком по великоплідності.

В результаті аналізу відтворювальних якостей свиноматок різних класів розподілу за живою масою при народженні у просторі першої та другої головних компонент встановлено: свині класу М характеризуються вищими значеннями багатоплідності при середніх рівнях маси одного поросяти при відлученні (рис. 2). Тварини модального класу відрізняються порівняно високими значеннями маси одного поросяти при відлученні та середніми - багатоплідності. Найгіршими за відтворювальними якостями виявилися тварини класу М- - для них характерними є низькі значення багатоплідності та маси одного поросяти.

Рис. 2. Розміщення центроїдів класів розподілу за живою масою при народженні свиней великої білої породи в просторі головних компонент

В просторі першої та третьої головних компонент свині модального класу (М0) характеризуються високим значенням багатоплідності при порівняно середніх значеннях великоплідності. Для тварин класу М - навпаки характерні високі значення великоплідності при середніх значеннях багатоплідності. Свині класу М- відрізняються низькими значеннями багатоплідності і великоплідності.

При аналізі показників відтворювальних якостей в просторі другої та третьої головних компонент встановлено, що найкращими є свиноматки модального класу (М0), які відрізняються високими значеннями великоплідності та маси одного поросяти при відлученні.

Тварини класу М- виявилися з низькими значеннями зазначених показників.

Отже, при використанні ознаки живої маси при народженні як критерію відбору свиней за відтворювальними якостями ефективним є відбір свиней класу М .

Інтерєрні показники і їх звязок з відгодівельними і мясними якостями. Вивчено біохімічні показники сироватки крові свиней різних класів розподілу за живою масою при народженні, інтенсивністю формування (?t) у віці 0-2-4 та 2-4-6 місяців. Встановлено, що всі інтерєрні показники знаходились в межах фізіологічної норми.

При розподілі тварин за живою масою при народженні виявлені наступні тенденції: за вмістом загального білку свинки модального класу (М0) поступаються тваринам класу М на 1,2 г/л та переважають свинок класу М- на 1,7 г/л. Слід відмітити, що свинки модального класу (М0) відрізняються найвищим вмістом холестерину (3,4 ммоль/л).

При вивченні активності таких ферментів сироватки крові як амінотрансферази, виявлена невірогідна перевага свинок модального класу (М0) над тваринами класів М та М- на 0,174 та 0,134 ммоль/(год.•л) за вмістом АСТ, та на 0,040 та 0,091 ммоль/(год.•л) - за вмістом АЛТ.

В результаті аналізу біохімічних показників сироватки крові свиней різних класів розподілу за інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці встановлено вірогідні переваги свинок модального класу (М0) над тваринами класу М- за вмістом сечовини та залишкового азоту на 1,4 ммоль/л та 4,7 ммоль/л. У тварин з найвищою інтенсивністю формування у зазначений період встановлено порівняно вищі значення вмісту загального білку при нижчих значеннях всіх інших біохімічних параметрів.

Економічна ефективність проведених досліджень. Внаслідок відбору до основного стада перевіряємих свиноматок класу М додаткове отримання продукції становитиме 82,5 грн. в розрахунку на одну свиноматку за один опорос порівняно з тваринами класу М0. Загалом в розрахунку на 80 свиноматок основного стада можливим є додаткове отримання продукції в розмірі 6600 грн. за один опорос.1. В результаті проведених досліджень встановлено ефективність використання оцінки ремонтного молодняку за інтенсивністю формування та індексами росту для підвищення відгодівельних та відтворювальних якостей.

2. З віком зберігаються різниця між сформованими групами за живою масою при народженні. Найбільшою живою масою характеризуються тварини класу М . В 6 місяців тварини класу М переважають свинок модального класу (М0) та класу М- на 7,6 та 12,7 кг, а ремонтні свинки модального класу переважають тварин класу М- на 5,1 кг.

3. При розподілі за живою масою при народженні крупнішими порівняно з іншими тваринами виявилися свинки класу М . Також встановлено, що свинки з найнижчою інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці відрізняються найбільшою висотою в холці і переважають свинок модального класу на 2,2 см.

4. Встановлено, що при розподілі ремонтного молодняку за живою масою при народженні тварини класу М відрізняються найвищою рівномірністю росту у вікові періоди 0-2-4, 2-4-6 та 4-6-8 місяців і переважають тварин класу М- на 0,020, 0,093 та 0,060. Свинки модального класу відрізняються найвищою інтенсивністю формування у віці 0-2-4 та 4-6-8 місяців.

5. При розподілі молодняку свиней за інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці встановлено, що тварини класу М характеризуються найбільшою інтенсивністю формування та напругою росту при найнижчих значеннях індексу рівномірності росту.

За інтенсивністю формування вони переважають свиней класів М0 та М- на 0,154 та 0,329, а за напругою росту на 0,021 та 0,053. За рівномірністю росту тварини класу М поступаються свинкам класів М0 та М- на 0,018 та 0,033. Для свиней класу М- характерними є низька інтенсивність формування та напруга росту, однак високою є рівномірність росту.

6. Доведено ефективність використання моделі Бріджеса для оцінки ростових процесів свиней різних класів розподілу. При розподілі ремонтного молодняку за живою масою при народженні найвищою початковою (кінетичною) швидкістю росту характеризуються свинки модального класу, вони ж відрізняються і найнижчою заключною (експотенційною) швидкістю росту. При розподілі за інтенсивністю формування у вікові періоди 0-2-4 та 2-4-6 місяців свинки з найнижчою величиною зазначеного параметру характеризуються високою кінетичною швидкістю росту, а з середніми - найвищою.

7. Свині різних класів розподілу за живою масою при народженні та інтенсивністю формування у віці 0-2-4 та 2-4-6 місяців досягали живої маси 100 кг за 218,9 - 248,6 діб. Встановлено вірогідну перевагу тварин класів М та М0 над свинками класу М- за скоростиглістю на 29,7 та 19,5 дні (р<0,01) при вірогідно вищих рівнях середньодобових приростів. Свині модального класу (М0) характеризуються середніми рівнями відгодівельних якостей та не відрізняються від тварин класу М .

При оцінці мясних якостей встановлена вірогідна перевага свиней модального класу (М0) над тваринами класу М- за забійним виходом на 1,1%. В результаті оцінки морфологічного складу півтуш забитих тварин різних класів розподілу встановлено, що свині класу М вірогідно переважають тварин класу М- за вмістом мяса (на 3,73%) та поступаються їм за вмістом сала (на 3,6%.) Свині класу М- поступаються тваринам модального класу (М0) за вмістом мяса в туші на 2,8% (р<0,01) та переважають їх за вмістом сала на 2,7% (р<0,05). Отже, тварини класу М мають туші з більшим вмістом мяса та меншим - сала порівняно з іншими дослідними групами.

8. В результаті аналізу відтворювальних якостей свиноматок різних класів розподілу за живою масою при народженні, встановлено, що тварини класу М вірогідно відрізняються більшою багатоплідністю, кількістю поросят при відлученні та масою гнізда при відлучені. Свиноматки модального класу (М0) відрізняються більшою великоплідністю та збереженістю. Отже, при використанні живої маси при народженні як критерію відбору свиней за відтворювальними якостями ефективним є відбір свиней класу М .

9. Встановлено, що всі інтерєрні показники знаходились в межах фізіологічної норми. Тварини класу М характеризуються порівняно високим вмістом загального білку та низькими значеннями таких досліджуваних показників як холестерин, ?-ліпопротеїди, сечовина та залишковий азот. При вивченні активності таких ферментів сироватки крові як амінотрансферази при розподілі за живою масою при народженні, виявлена невірогідна перевага свинок модального класу (М0) над тваринами класів М та М- на 0,174 та 0,134 ммоль/(год.•л) за вмістом АСТ, та на 0,040 та 0,091 ммоль/(год.•л) - за вмістом АЛТ.

Пропозиції

1. Найбільш ефективним є розподіл молодняку за живою масою при народженні, оскільки таким чином забезпечуються вірогідні різниці між класами розподілу.

2. Високе прогностичне значення має індекс рівномірності росту порівняно з іншими параметрами, такими як інтенсивність формування та напруга росту і його слід використовувати як критерій оцінки та відбору тварин.

3. При розподілі за живою масою при народженні слід відбирати тварин класу М , оскільки вони характеризуються найвищими відгодівельними та мясними якостями.

1. Коваленко В.П., Гиль М.І., Баркарь Є.В. Індексна оцінка відтворювальних якостей свиней // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів. - Том 7, №3 (26), ч. 3. - 2005. - С.63-66.

2. Баркарь Є.В. Залежність біохімічних параметрів сироватки крові свиней великої білої породи та рівня живої маси у ранньому постнатальному онтогенезі // Таврійський науковий вісник. Збірник праць ХДАУ. - Вип. 44. - Херсон: Айлант, 2006 - С. 115-119.

3. Баркарь Є.В. Аналіз біохімічних показників сироватки крові свиней великої білої породи залежно від класів розподілу за живою масою при народженні // Вісник аграрної науки Причорноморя. - Миколаїв: Редакційний видавничий відділ МДАУ. - Вип. 4 (38). - 2006. - С. 221-225.

4. Баркарь Е.В. Показатели роста ремонтного молодняка свиней крупной белой породы различных классов распределения // Сборник научных трудов XIV Международной научно-практической конференции по свиноводству "Современные проблемы интенсификации производства свинины". - Том 1: Разведение, селекция, генетика и воспроизводство свиней. - Ульяновск, 2007. - С.106-112.

5. Баркарь Є.В. Критерії оцінки інтенсивності росту свиней великої білої породи // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. - Вип. 53. - Херсон: Айлант, 2007. - С. 157-161.

6. Коваленко В.П., Максимов П.Д., Баркарь Є.В. Відгодівельні та мясні якості свиней різних класів розподілу // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. Вип. 15 (40); ч. 1: Сільськогосподарські науки, т. 1: Новітні технології в свинарстві - сучасний стан і перспективи: Міжнар. наук.-практ. конф. / М-во аграр. Політики України; Харк. держ. зоовет. акад. - Харків: Золоті сторінки, 2007. - С. 9-12.

7. Баркарь Є.В. Використання аналізу головних компонент при дослідженні біохімічних параметрів сироватки крові свиней великої білої породи // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології ім. С.З. Гжицького. - Львів. - Том 9, №3 (34), ч. 3. - 2007. - С. 8-12.