Оцінка різноманітності екосистем Черемського природного заповідника на основі картографічного моделювання - Автореферат

Черемський природний заповідник (ПЗ) як одне із ядер Поліського коридору відіграє важливу роль у його функціонуванні. Цей екологічний коридор є складовою ланкою Пан-Європейської екомережі, яка розробляється відповідно до Всеєвропейської стратегії охорони біологічного і ландшафтного різноманіття (Софія, 1995) та підтримується Міжнародною програмою МАБ ЮНЕСКО «Розробка транскордонної екомережі Полісся: Білорусія, Україна, Польща». • закласти еколого-ценотичний профіль від річки Стохід до річки Стир через територію Черемського ПЗ з метою оцінки різноманітності типів екосистем і мінливості їх екологічних факторів; Вперше отримано дані про флору, рослинність та хребетних тварин Черемського ПЗ, розроблено класифікацію рослинності на флористичній основі (за методом Браун-Бланке), що слугують основою класифікації екосистем, індукують їх стан. Результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на конференції молодих вчених-ботаніків України «Актуальні проблеми флористики, систематики, екології та збереження фіторізноманіття» (Львів, 2002), робочій нараді «Рослинність хвойних лісів України» (Київ, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Ландшафтне та біологічне різноманіття Хмельниччини: дослідження, збереження та відтворення» (Камянець-Подільський, 2003), науково-практичній конференції до 20-річчя Шацького національного природного парку (Світязь, 2004), Всеукраїнській науковій конференції «Наукові читання, присвячені 170-річчю заснування кафедри зоології та 100-річчю з дня народження професора О.Б.У розділі розглядаються етапи та напрямки досліджень території Черемського ПЗ та суміжних територій. На основі матеріалів досліджень було підготовлено ряд фундаментальних праць О.І. Перший етап вивчення Західного Полісся дає загальне уявлення про фізико-географічні особливості регіону, характер його рослинності, закономірності розподілу та структуру боліт, їх значення. В період 1929-1933 рр. польським управлінням меліорації Полісся прокладено перші меліоративні канали на території сучасного Черемського ПЗ. У післявоєнний період проводились землевпорядкувальні роботи, аерофотозйомка, перші лісовпорядкувальні дослідження.У розділі подано загальну фізико-географічну характеристику, представлено карти географічного положення, геологічної будови, геоморфології, ґрунтів. Черемський ПЗ знаходиться у північній частині Маневицького району Волинської області на межі з Рівненською в безпосередній близькості з Рівненським природним заповідником (Білоозерський філіал) i межує із 30-ти кілометровою зоною Рівненської АЕС. За фізико-географічним районуванням територія відноситься до Новочервищанського району підобласті Верхньоприпятського Полісся області Волинського Полісся Поліського краю Зони мішаних лісів південного-заходу Східно-Європейської рівнини (Атлас Волинської області, 1991). За літолого-генетичними комплексами водотривких порід ґрунтові води поділяються на три типи: ґрунтові води сучасних болотних, верхньочетвертинних алювіальних та середньочетвертинних озерно-алювіальних відкладів. За геоморфологічним районуванням Волинської області (1991) територія Черемського ПЗ належить до Поворсько-Маневицького кінцево-моренного району Волинського Полісся (на денудаційній крейдовій і палеогеновій основі) Поліської низовини і являє собою пологохвилясту поверхню флювіогляціальної рівнини.Польові дослідження проводилися загальноприйнятими методами: рекогносцируванням, маршрутним, стаціонарним, еколого-ценотичного профілювання. Камеральна обробка включала розробку легенди і макету карт, складання та генералізацію карт, формування зведених таблиць. Використовувався метод статистичної і графічно-математичної обробки, екологічні характеристики рослинних угруповань були розраховані на основі методики синфітоіндикації (ECODID) (Дідух, Плюта, 1994), проведений ординаційний та кореляційний аналіз. Графічний матеріал та обробка таблиць виконані з допомогою компютерних програм Microsoft Excel, Paint, ACD See 7,0 системи Windows. Ми виділяємо наступні етапи (стадії) розробки картомоделі: планово-довідковий, польовий, камеральна обробка, визначення топооснови і нанесення відповідних показників, редагування і перевірка, застосування карти для наукового опису, аналізу, визначення значення карти.Найпоширенішою у заповіднику є лісова рослинність, яка займає площу 64% і представлена формаціями: Pineta sylvestris, Piceeta abietis, Querceta roboris, Alneta glutinosae, Carpineta betuli, Betuleta pendulae, Betuleta pubescentis. Провідні родини: Asteraceae - 80 видів (10,7%), Poaceae - 62 (8,1%), Cyperaceae - 54 (7,1%), Caryophyllaceae - 37 (4,8%), Fabaceae - 37 (4,8%), Scrophulariaceae - 36 (4,7%), Lamiaceae - 31 (4,2%), Rosaceae - 30 (3,9%), Brassicaceae - 27 (3,5%), Apiaceae - 26 (3,4%), що в сумі становить 55,2% видів, 8 родин представлені 11-26 видами, 11 родин - 5-9 видами, 23 родини - 3-4 видами, 51 родина - 1-2 видами. У родовому спектрі переважає рід Carex - 44 види, в той час, як наступні: Veronica включає 17 видів, Salix - 14,

Основний зміст роботи