Оцінка протидефляційної стійкості грунтового покриву південного степу України - Автореферат

Розвиток дефляційних процесів у Степовій зоні зумовлюється специфічними погодними умовами, особливо весною, а також виникненням дефляційно-небезпечних станів агроландшафтів у найбільш дефляційно небезпечний весняний період, які залежать від змін дефляційних характеристик стійкості ґрунтів до дефляції та наявності рослинності на поверхні ґрунту. Зміни в структурі посівних площ сільськогосподарських угідь: розширення посівних площ ярих культур, особливо соняшнику, на фоні скорочення площ посівів багаторічних та однорічних трав, зернобобових культур, - призвели до значних змін дефляційної стійкості сільськогосподарських угідь. Катастрофічні наслідки пилових бур і загальне посилення дефляційної небезпеки в регіоні зумовлюють актуальність вивчення впливу найбільш поширених у сучасних польових сівозмінах Південного Степу видів сільськогосподарських культур та їх попередників на дефляційні властивості й рівень дефльованості чорнозему південного. Основою дисертації є матеріали науково-дослідних робіт, які виконувалися протягом 2004-2007 років за завданням 01.01 “Розробити теорію формування ґрунтозахисних агроландшафтів на підставі вивчення природи і механізму просторово розподілених ерозії та дефляції” підпрограми 2 “Охорона ґрунтів від ерозії та техногенного забруднення” НТП УААН “Родючість і охорона ґрунтів” на 2001-2005 рр. (№ ДР 0101U006042), а також за завданням 01.02.01-21 “Розробити теоретичні засади та компютерну технологію оцінювання ерозійної небезпеки та ґрунтозахисної оптимізації агроландшафтів” підпрограми 2 “Розробити систему еколого-стабілізуючих заходів з охорони ґрунтів від деградації та науково-інформаційні основи сталого й ефективного їх використання” НТП УААН “Родючість, охорона та екологія ґрунтів” на 2006-2010 рр. (№ ДР 0106U004781). Наукова новизна досліджень полягає у визначенні для умов Південного Степу: - впливу попередників та сільськогосподарських культур на протидефляційну стійкість південних чорноземів (зокрема на грудкуватість і звязність ґрунтових агрегатів) та рослинності в дефляційно небезпечний період року;Обєктами польового дослідження були 13 агрофонів: 1 - “горох після соняшника”; 2 - “озима пшениця після гороху”; 3 - “соняшник після озимої пшениці”; 4 - “озимий ячмінь після соняшника”; 5 - “соняшник після озимого ячменю”; 6 - “кукурудза після озимої пшениці”; 7 - “озимий ячмінь після кукурудзи”; 8 - “ярий ячмінь після озимої пшениці”; 9 - “кукурудза після ярого ячменю”; 10 - “соняшник після кукурудзи”; 11 - “чорний пар після сорізу”; 12 - “озима пшениця після чорного пару”; 13 - “соріз після кукурудзи”. Згідно з робочою програмою дослідження протидефляційної стійкості грунтового покриву, залежно від сільськогосподарських культур та їх попередників, проводилися такі спостереження та аналізи: агрегатний аналіз поверхневого (0-3 см) шару ґрунту за Н.І.Савіновим згідно з методикою - МВВ 31-4970558-011-2005 (6-кратна повторність); механічна звязність дефляційностійких агрегатів розміром понад 1 мм (6-кратна повторність); кількість рослинних решток в г з 1 м2 (8-кратна повторність); визначення вологості ґрунту термостатно-ваговим методом (6-кратна повторність); гранулометричний склад ґрунту методом піпетки в модифікації Н.А.Качинського згідно з методикою МВВ 31-497058-010-2003 (4-кратна повторність); уміст гумусу (за ДСТУ 4289:2004); відносна масова вологість ґрунту (за ГОСТ 28268-89), середньозважений діаметр агрегатів ґрунту - розрахунковим способом; визначення вмісту ЕГЧ за С.Ю.Булигіним; фенологічні спостереження за ростом та розвитком сільськогосподарських культур - візуально. Еколого-енергетична оцінка протидефляційної ефективності різних агротехнологій з урахуванням змін еколого-енергетичних параметрів ґрунту під впливом потенційних втрат ґрунту від дефляції проводилась за методикою Ю.О.Тараріка. У середньому за роки досліджень механічна звязність по агрофонах “ярий ячмінь після попередника озима пшениця” та “горох після попередника соняшника” зростають відповідно на 6,54 та 4,64%. Механічна звязність дефляційностійких агрегатів унаслідок видування дрібнозему під час пилової бурі на агрофоні “гороху після соняшнику” зростає на 5,1%, на агрофонах “кукурудза після ярого ячменю” та “озимій пшениці після гороху” - на 2,46 та 1,52%, а на агрофоні “соняшнику після кукурудзи“ та зяблевому фоні після озимого ячменю не змінюється.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Хотиненко О.М. Протидефляційна стійкість поверхонь агроландшафтів Південного Степу України // Вісник аграрної науки. - 2007. - № 7. - С. 78-80.

2. Хотиненко О.М. Вплив агрофонів на дефляційну небезпеку чорнозему південного // Вісник ХНАУ. - 2006. - № 6. - С. 76-79.

3. Хотиненко О.М. Дефляційна стійкість поверхні чорнозему південного залежно від різних агрофонів у весняний період // Вісник аграрної науки Причорноморя. - 2006. - Спец. вип. 4(37). - Т. 2. - С. 154-160.

4. Хотиненко О.М. Ґрунтові параметри протидефляційної стійкості поверхонь агроландшафтів Південного Степу України // Проблеми моніторингу ґрунтів і сучасні технології відтворення їх родючості: Зб. наук. пр. - Камянець-Подільський. - 2007. - Вип. 15. - Т. 1. - С. 107-111.

5. Чорний С.Г., Хотиненко О.М. Вплив погодних умов на протидефляційну стійкість чорнозему південного // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Зб. наук. пр. - Вип. 257: Біологія. - Чернівці: “Рута”. - 2005. - С. 225-231 (експериментальні дослідження, їх інтерпретація, висновки).

6. Чорний С.Г., Хотиненко О.М. Вплив сільськогосподарських культур на дефляційні характеристики агрегатного стану чорноземів південних // Сучасний стан ґрунтового покриву України та шляхи забезпечення сталого розвитку на початку 21-го століття: Міжнар. наук.-практ. конф., присвячена 50-річчю з дня створення Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського. - Харків. - 2006. - С. 159-160 (експериментальні дані, їх аналіз, узагальнення, висновки).

7. Чорний С.Г., Хотиненко О.М. Сучасна зміна клімату в Степу України та протидефляційна небезпека // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення: Зб. наук. пр. - Херсон: ПП Вишемирський. - 2005. -С. 17-22 (експериментальні дослідження, їх обробка).

8. Чорний С.Г., Хотиненко О.М. Оцінка сучасних змін в структурі посівних площ та дефляційна небезпека Півдня України // Наукові записки Херсонського відділу Українського географічного товариства. - Херсон: ПП Вишемирський В.С. - 2006. - Вип. 2. - С. 5-8 (експериментальні дослідження, їх обробка, написання тексту).

9. Чорний С.Г., Хотиненко О.М. Вплив різних агрофонів на протидефляційну стійкість чорнозему південного // Агрохімія і ґрунтознавство. - Спец. вип. до VII зїзду УТГА. - Ч. 3. - Харків: ННЦ “ІГА ім. О.Н. Соколовського”. - 2006. - С. 331-333 (експериментальні дослідження, їх аналіз, висновки).

10. Хотиненко О.М., Чорний С.Г. Дефляційна стійкість чорнозему південного в залежності від агрофону // Матеріали Першої регіональної науково-практичної агроекологічної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Перлини Степового краю”. - Миколаїв: МДАУ. - 2005. - С. 51-55 (експериментальна робота).

11. Хотиненко О.М. Залежність протидефляційної стійкості чорнозему південного від циклів заморожування-танення // Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель: Матеріали міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів. - Харків. - 2005. - С. 112-113.

12. Хотиненко О.М. Вплив агрофону на дефльованість поверхні чорнозему південного // Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний грунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: Міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених до 190-річчя ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. - Харків. - 2006. - С. 123.

13. Чорний С.Г., Хотиненко О.М. Вплив кількості циклів заморожування-танення на протидефляційну стійкість чорнозему південного // Матеріали Причорноморської регіональної наук.-практ. конф. професорсько-викладацького складу МДАУ. - Миколаїв. - 2005. - С. 186-187 (експериментальні дані, їх інтерпретація).

14. Хотиненко О.М. Динаміка грудкуватості поверхневого шару чорнозему південного в залежності від агрофону // Тези доп. Причорноморської регіональної наук.-практ. конф. професорсько-викладацького складу МДАУ. - Миколаїв. - 2006. - С. 29-31.

15. Хотиненко О.М. Дефляційна стійкість агроландшафтів Південного Степу України // Матеріали Причорноморської регіональної наук.-практ. конф. професорсько-викладацького складу МДАУ. - Миколаїв. - 2007. - С. 22-23.

16. Хотыненко О.Н. Влияние агрофонов на дефляционную стойкость почв Южной Степи Украины // Геоэкология и рациональное природопользование: от науки к практике: Материалы Всеросс. (с междунар. участием) науч.-практ. конф. молодых ученых (15-17 октября 2007 г.). - Белгород: Изд-во БЕЛГУ. - 2007. - С. 164-165.

17. Черный С.Г., Хотиненко О.Н. Изменение климата и проблема дефляции в Южной и Сухой Степи Украины // Инновации, землеустройство и ресурсосберегающие технологии в земледелии: Сб. докладов Всероссийской научно-практ. конф. - Курск. - 2007. - С. 124-128 (частина експериментальних досліджень, їх обробка, висновки).