Аналіз показників молочної продуктивності, якісного складу жирів та білків молока залежно від породи і походження тварин та їх впливу на біологічну цінність молока. Визначення жирнокислотного і амінокислотного складу молока, оцінка його сиропридатності.
При низкой оригинальности работы "Оцінка продуктивності та технологічних властивостей молока новостворених порід і типів худоби північно-східного регіону України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Метою наукових досліджень було комплексне вивчення продуктивності та технологічних властивостей молока корів української бурої молочної породи та сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи в умовах північно-східного регіону України. Формування генетичного потенціалу продуктивності та якісних показників молока в тварин новостворених порід великої рогатої худоби, яких розводять в умовах північно-східного регіону України: українська бура молочна порода та сумський внутріпородний тип української чорно-рябої молочної породи. В умовах північно-східного регіону України вперше проведено комплексне дослідження продуктивності та технологічних властивостей молока новостворених української бурої молочної та сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної порід щодо батьківської та лінійної належності. Вперше визначені технологічні співвідношення основних компонентів у молоці корів; досліджено якісний склад жирів (жирнокислотний) і білків (амінокислотний) молока; запропонована методика визначення біологічної цінності молока за комплексом показників його якісного складу; встановлена біологічна цінність молока корів новостворених української бурої молочної та сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної порід; досліджено фракційний склад білка та його вплив на технологічні властивості молока корів; проведена оцінка технологічних властивостей молока, які визначаються його жирнокислотним, фракційним та амінокислотним складом білка у корів та визначена сиропридатність їх молока; розрахований теоретично можливий вихід сичужного сиру за вмістом у молоці жиру та білка; подана економічна оцінка ефективності використання тварин цих порід у північно-східному регіоні України. Дисертант провів комплексну оцінку показників молочної продуктивності щодо породної, лінійної та батьківської належності; визначив і проаналізував зміни молочної продуктивності залежно від сезону року, стадії лактації, тривалості сухостійного, сервіс-та міжотельного періодів; розробив методику визначення біологічної цінності молока за комплексом показників його якісного складу; оцінив технологічні властивості молока залежно від вмісту в ньому білкових фракцій; здійснив оцінку технологічних властивостей молока корів за жиробілковим складом; дослідив сиропридатність молока; виконав статистично-біометричні розрахунки; проаналізував і узагальнив одержані результати, на основі яких сформував висновки і пропозиції виробництву.Аналіз молочної продуктивності показує, що за І, ІІІ та найвищу лактації від корів СВТ УЧРМП надоєно молока 4839 кг, 5332 кг та 5689 кг, від аналогів української бурої молочної відповідно - 3489 кг, 4620 кг, та 4934 кг. Різниця над аналогами СВТ УЧРМП за лактаціями за вмістом жиру в молоці склала - 0,11%, 0,09%, 0,03% (Р>0,999), білка - 0,13%, 0,06%, 0,12% (Р>0,999). Отримані показники коефіцієнта утилітарності та амінокислотної формули показують високий рівень збалансованості амінокислотного складу білків молока (табл. За комплексом показників молоко корів української бурої молочної породи має вищу біологічну цінність білка, ніж сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи. Найбільше коливань зазнають співвідношення жир:білок, жир:СЗМЗ і білок:жир, а білок:СЗМЗ не змінюється.Від корів СВТ УЧРМП за І, ІІІ та найвищу лактації надоєно молока 4839 кг, 5332 кг та 5689 кг, від аналогів української бурої молочної відповідно - 3489 кг, 4620 кг, та 4934 кг. Різниця між тваринами на користь СВТ УЧРМП за лактаціями за вмістом жиру в молоці склала - 0,11%, 0,09%, 0,03% (Р>0,999), білка - 0,13%, 0,06%, 0,12% (Р>0,999). Про це свідчить перевищення їх середніх і еталонних величин над вимогами: загальною кількістю незамінних амінокислот в 1 г білка молока - на 46,9 мг та - на 43,2 мг; скорегованим амінокислотним скором - за потребами в незамінних амінокислотах людського організму, особливо дітей дошкільного віку (PDCAAS) - на 48% і 47%; амінокислотним індексом - на 0,03 та 0,01, а отримані показники коефіцієнта утилітарності та амінокислотної формули показують високий рівень збалансованості амінокислотного складу білків молока. За вмістом більшості життєво важливих жирних кислот та їх груп, які впливають на біологічну цінність і засвоюваність молочного жиру пріоритет за тваринами сумського внутріпородного типу УЧРМП: олеїнової кислоти, насичених низькомолекулярних, а також масляної, що надходять до організму в основному лише з молоком - 26,34% і 25,96%, 3,31% і 2,92% та SC8:0-С12:0 - 6,13% і 5,78%, ненасичених - 31,75% та 31,44%, комплексу поліненасичених з насиченими низькомолекулярними леткими кислотами - 13,41% і 12,94% порівняно з українською бурою молочною породою. Найбільше молока від піддослідних корів отримують влітку, кращий за якістю його склад спостерігається в осінньо-зимовий період, найбільш оптимальні технологічні співвідношення основних компонентів молока - влітку й восени, найкращий фракційний склад - у зимовий період.
Вывод
Молочна продуктивність корів новостворених порід і типів. Аналіз молочної продуктивності показує, що за І, ІІІ та найвищу лактації від корів СВТ УЧРМП надоєно молока 4839 кг, 5332 кг та 5689 кг, від аналогів української бурої молочної відповідно - 3489 кг, 4620 кг, та 4934 кг. Різниця над тваринами УБМП склала відповідно за лактаціями - 1350 кг (38,7%), 712 кг (15,4%) та 755 кг (15,30%) (Р>0,999). За вмістом жиру і білка в молоці між тваринами також є певні відмінності: вищі вони в корів української бурої молочної породи. Різниця над аналогами СВТ УЧРМП за лактаціями за вмістом жиру в молоці склала - 0,11%, 0,09%, 0,03% (Р>0,999), білка - 0,13%, 0,06%, 0,12% (Р>0,999). Кількість жиру і білка синтезованих організмом тварини СВТ УЧРМП за лактаціями дорівнює 339 кг, 375 кг, 405 кг, у корів УБМП - 252 кг, 332 кг, 358 кг. Різниця відповідно склала 87 кг, 43 кг, 47 кг (Р>0,999).
Вплив якісного складу білків і жирів молока на його біологічну цінність. За комплексом показників молоко корів УБМП та СВТ УЧРМП відзначається високою біологічною цінністю. Про це свідчить перевищення їх середніх величин над вимогами за: загальною кількістю незамінних амінокислот в 1 г білка молока - на 46,9 мг у корів УБМП та - на 43,2 мг у аналогів СВТ УЧРМП; амінокислотним скором - за еталонним білком (AAS) - на 37% і 36%, за скорегованим, до потреб у незамінних амінокислотах людського організму, особливо дітей дошкільного віку (PDCAAS) - на 48% і 47% відповідно у дослідних групах тварин; амінокислотним індексом - на 0,03 та 0,01. Отримані показники коефіцієнта утилітарності та амінокислотної формули показують високий рівень збалансованості амінокислотного складу білків молока (табл. 1,2).
За комплексом показників молоко корів української бурої молочної породи має вищу біологічну цінність білка, ніж сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи.
Біологічну цінність жирів, їх легкотравність і засвоюваність визначали за вмістом та складом жирних кислот (табл. 3).
За вмістом суми найбільш біологічно важливих поліненасичених жирних кислот перевага належить тваринам української бурої молочної породи - 2,30%, проти - 2,00% у сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи (табл. 4). Олеїнової кислоти, що має антихолестиринову дію, більше в молочному жирі корів сумського внутріпородного типу УЧРМП - 26,34%, а в УБМП - 25,96%.
Більший вміст ненасичених жирних кислот, а отже і краща засвоюваність молочного жиру в молоці корів сумського внутріпородного типу УЧРМП.
Таблиця 4. - Вміст основних життєво важливих жирних кислот в молоці повновікових корів (середня проба), %
Жирні кислоти Оптимальний показник УБМП, n=40 СВТ УЧРМП, n=40
S ННЖК 38-47 31,44 31,75
S НЖК 62-53 63,70 62,49
S ПННЖК (С18:2 -С18:3) 1,87 2,30 2,00
Олеїнова (С18:1) 28-32 25,96 26,34
Масляна (С4:0) 2,79 2,92 3,31
SC 8:0 - С12:0 6,74 5,78 6,13
SC 4:0 - С12:0 S ПННЖК 13,74 12,94 13,41
Вміст низькомолекулярних насичених жирних кислот, а також масляної, що надходять до організму в основному лише з молоком, більше в молочному жирі корів сумського внутріпородного типу УЧРМП - масляної кислоти - на 0,18%, SC 8:0-С12:0 - на 0,35%. Сумарна кількість жирних кислот, що складають біологічно важливий комплекс поліненасичених жирних кислот з насиченими низькомолекулярними леткими кислотами, переважає в молочному жирі корів сумського внутріпородного типу УЧРМП - 13,41%, проти - 12,94% у тварин УБМП.
Вплив сезону року, стадії лактації, сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів на продуктивність і якісний склад молока. Серед найістотніших у молочному скотарстві чинників середовища за впливом на прояв ознак більшість дослідників називають взаємодію стада і сезону року. Найбільше молока від корів обох порід отримують влітку, найякісніший його склад - в осінньо-зимовий період. Сезонність впливає на співвідношення основних компонентів молока від яких залежать його технологічні властивості. Найбільше коливань зазнають співвідношення жир:білок, жир:СЗМЗ і білок:жир, а білок:СЗМЗ не змінюється. Оптимальні величини співвідношення жир:білок - 1,1-1,23:1, жир:СЗМЗ - 0,41-0,46:1 та білок:СЗМЗ - 0,37-0,39:1 виявлені в усі періоди, крім зимового в тварин СВТ УЧРМП. Найбільше білка на одиницю жиру в молоці, а отже, і кількості жиру, що переходить у сир при його виробітку, спостерігається улітку і восени - 0,88-0,91.
Сезонні зміни відбуваються також у фракційному складі молока. Результати досліджень білків молока показали перевагу зимового періоду над літнім за вмістом у молоці суми основних фракцій (a b k-Cn та a k-Cn ). По УБМП - суми фракцій a b k-Cn більше - на 1,48%, суми a k-Cn - на 1,07%; по СВТ УЧРМП - на 2,29% і 0,93% відповідно. Найбільші сезонні коливання спостерігались за технологічно важливою фракцією k-казеїну: її було більше в зимовий період - на 1,69% у молоці корів УБМП і - на 2,31% у СВТ УЧРМП.
Дослідженнями встановлено, що впродовж лактаційного періоду якісні показники суттєво коливаються - найвищі на початку і в кінці лактації і найнижчі на третьому-пятому місяцях лактації.
До основних показників відтворювальної здатності корів, які суттєво впливають на молочну продуктивність відносять тривалість сухостійного, сервіс- й міжотельного періодів. Встановлено, що максимальні показники молочної продуктивності у піддослідних корів проявляються при тривалості сухостійного періоду - 66-75 днів, сервіс-періоду - 71-90 днів, міжотельного періоду - 366-385 днів.
Вміст та технологічні співвідношення основних компонентів молока. Технологічні властивості молока худоби новостворених УБМП та СВТ УЧРМП визначали: за вмістом та технологічними співвідношеннями основних компонентів молока (суха речовина, жир, білок, СЗМЗ); вмістом фракцій казеїну, поєднання їх варіантів між собою; органолептичні властивості молока, за його жиробілковим складом; реакцію молока на молокозгортаючі препарати (сиропридатність).
Аналіз отриманих даних свідчить, що молоко корів УБМП та СВТ УЧРМП за вмістом основних компонентів та їх співвідношень, за винятком одного співвідношення - білок:жир, відповідає вимогам для сироваріння та ДСТУ 3662-97 „Молоко коровяче незбиране. Вимоги під час закупівлі” до молока ґатунку „Екстра”. Порівняно між собою, перевага за всіма показниками належить молоку корів УБМП, в складі якого більше сухих речовин - на 0,16%, жиру - на 0,05%, білка - на 0,09% (Р>0,999), СЗМЗ - на 0,11% (Р>0,99).
Вплив фракційного складу білків молока на його сиропридатність. За результатами аналізу фракційного складу білків молока корів УБМП і СВТ
УЧРМП видно суттєву перевагу корів УБМП, у молоці яких було більше основних казеїнових фракцій: a-Cn - на 3,89%, b-Cn - на 4,84 %, сумарного вмісту a, b, k - на 6,08%; сума технологічно важливих для сировиробництва фракцій a- та k-Cn, які сприяють отриманню найякіснішого, міцного і щільного згустку, більша - на 1,61% (табл. 5). У свою чергу молоко корів СВТ УЧРМП відрізнялось вмістом більшої кількості фракції k-Cn - на 2,27%.
Таблиця 5. - Фракційний склад білків молока повновікових корів
(середня проба), %
Білкові фракції Порода, тип
УБМП, n=95 СВТ УЧРМП, n=86
Казеїни: a b k 76,51 70,43 a k 50,98 49,37 a 42,59 38,7 b 25,90 21,06 k 8,40 10,67 b- лактоглобулін 8,84 8,78 a- лактоальбумін 4,54 5,72
Імуноглобуліни сироватковий альбумін 5,77 8,68
Пептиди 4,34 6,39
Вплив жирнокислотного складу молока на його технологічні властивості. Технологічні властивості молока значною мірою визначаються його жирнокислотним складом. Особливості жирнокислотного складу молока обумовлюють смак і консистенцію продуктів, що з нього будуть вироблені (масло, сири). Нами встановлено, що молоко корів УБМП та СВТ УЧРМП за жирнокислотним складом має різні технологічні властивості. Жирнокислотний склад молочного жиру корів СВТ УЧРМП порівняно з аналогами УБМП сприятиме отриманню жировмістних молочних продуктів з мякою, ніжною й пластичною консистенцією. Прояву цих властивостей забезпечує підвищений вміст моно- і поліненасичених жирних кислот - 31,74 %, олеїнової кислоти - 26,34% та менший жирнокислотний показник - 1,26. Молочні продукти виготовлені із молока корів УБМП будуть приємніші за смаком і запахом, але щільніші та твердіші за консистенцією, ніж з молока корів СВТ УЧРМП.
Вплив амінокислотного складу молока на його технологічні властивості. Амінокислотний склад молока відіграє певну роль у формуванні його органолептичних властивостей. Аналіз звязку амінокислотного складу білків молока корів УБМП та СВТ УЧРМП з його впливом на органолептичні властивості молока показав, що за вмістом амінокислот, які формують приємний слабкосолодкуватий присмак молока, перевага належить тваринам УБМП - 150,1мг/г. Амінокислоти, які беруть участь у створенні небажаних смакових відтінків (гіркого, кислого, сірчаного) у сумі більше на 4,3 мг/г у молоці корів СВТ УЧРМП. Амінокислотний склад молочних білків корів УБМП має краще співвідношення амінокислот для формування бажаних органолептичних властивостей молока і молочних продуктів, що будуть із нього виготовлені. Вони матимуть приємніший, насичений, характерний смак і аромат, ніж у тварин СВТ УЧРМП.
Сиропридатність молока. Один із головних технологічних показників молока при виробництві сиру - зсідання його під дією сичужного ферменту. Дослідження молока корів УБМП та СВТ УЧРМП показало різну сиропридатність (табл. 6). Було встановлено, що сичужне зсідання за часом тривалості було менше у тварин УБМП : фаза коагуляції - на 0,6 хв.; фаза гелеутворення - на 0,83 хв.; загальна тривалість - на 1,43 хв. Суттєвий вплив на процес зсідання молока відіграє тривалість фази гелеутворення: чим вона коротша, тим щільніше згусток. За типом сиропридатності молоко обох груп тварин відноситься до ІІ типу, що свідчить про його високі технологічні властивості.
Сичужне зсідання молока: - фаза коагуляції, хв. 8,9 9,50
- фаза гелеутворення, хв. 3,17 4,00
- загальна тривалість зсідання, хв. 12,07 13,50
Тип молока за сичужною пробою ІІ ІІ
Клас молока за сичужно-бродильною пробою І ІІ
Клас молока за бродильною пробою І ІІ
Густина молока кг/м3 1028,4 1028,3
За результатами оцінки молока за сичужно-бродильною перевага належить молоку, одержаному від корів УБМП (І клас). Молоко від корів СВТ УЧРМП дещо поступається молоку УБМП і відповідає ІІ-му класу. Воно також може бути використане для виробництва сиру, але якість продукту буде дещо нижча.
Оцінка бугаїв-плідників та ліній за молочною продуктивністю, біологічною цінністю та технологічними властивостями молока. Комплексна оцінка селекційних ознак бугаїв-плідників виявила, що серед тварин УБМП за продуктивними показниками своїх дочок кращим виявився бугай-плідник Балеро 225588461. З інших бугаїв УБМП можна виділити: Моряка 6050 та Біг Боя 566339973. Серед бугаїв-плідників СВТ УЧРМП найкращі дочки Д. Ламбардо 5180378, Грибка 4426 та Вакуума 1373.
Найбільший вміст найцінніших незамінних амінокислот в 1 г білка молока мають дочки Петера - 488,8 мг/г, Біг Боя - 480,5 мг/г і Моряка - 479,2 мг/г (УБМП). Найменша сума незамінних амінокислот у молоці дочок Грибка - 475,9 мг/г, Куранта - 477,8 мг/г (СВТ УЧРМП). Найкраще збалансований амінокислотний склад білків молока і найбільша частка незамінних амінокислот у корів-дочок бугаїв Балеро - 0,890, Моряка - 0,884 і Петера - 0,871 (УБМП); найнижчі у Айсберга - 0,844, Куранта - 0,845 і Грибка - 0,847 (СВТ УЧРМП). Амінограма краща в дочок бугаїв Моряка, Біг Боя (УБМП) і Айсберга (СВТ УЧРМП), а найгірше збалансування незамінних амінокислот молочного білка - у дочок Балеро (УБМП) і Грибка (СВТ УЧРМП).
Найбільше біологічно цінних поліненасичених жирних кислот (ПННЖК) в молочному жирі дочок бугаїв Моряка - 2,85%, Біг Боя - 2,48%, Петера - 2,22% УБМП, та Айзберга - 2,43% (СВТ УЧРМП), а найменше - у дочок Грибка - 1,56% (СВТ УЧРМП) та Балеро - 2,07% (УБМП). За вмістом ненасичених жирних кислот (ННЖК) кращі показники в дочок бугаїв Моряка - 33,90%, Біг Боя - 33,23% (УБМП) та Айзберга - 32,80% (СВТ УЧРМП).
Оцінка молока дочок бугаїв-плідників за фракційним складом білків показала, що сумарний вміст основних казеїнових (a, b, k) та технологічно важливих для сировиробництва фракцій (a- та k-казеїнів) в молоці дочок бугаїв-плідників УБМП Балеро 225588461 становить - 79,21% і 54,27%, а серед дочок бугаїв СВТ УЧРМП - Грибка 4426 - 70,90% і 49,47%.
Серед корів-дочок бугаїв-плідників УБМП найбільше амінокислот, що формують приємний присмак молока і молочних продуктів мають дочки Моряка - 153,3 мг/г і Біг Боя - 150,7 мг/г, а серед тварин СВТ УЧРМП - Куранта - 148,2 мг/г.
Під час розведення тварин за лініями важливе значення має вивчення продуктивності та технологічних властивостей молока новостворених порід і типів худоби північно-східного регіону України. В українській бурій молочній породі кращими за комплексом показників виявились тварини лінії Елеганта 148551. По сумському внутріпородному типу української чорно-рябої молочної породи кращими за всіма показниками були тварини лінії Хановера 1629391.
Економічна оцінка продуктивності та технологічних властивостей молока новостворених порід та типів. Економічна оцінка продуктивності та технологічних властивостей молока досліджуваних порід худоби північно-східного регіону України за повновікову лактацію показала, що вартість 1 тони молока першого ґатунку з врахуванням фактичного вмісту жиру та білка (при закупівельній ціні 1 тони за базисним вмістом жиру і білка в 2008 році - 1900 грн.) вища у тварин української бурої молочної - 2122,86грн., що на 42,92 грн. або на 2,06% більше від тварин СВТ УЧРМП. Однак, за рахунок більшого надою загальна вартість отриманого молока за лактацію вища у корів СВТ УЧРМП - 11090,24 грн. Різниця склала 1282,63 грн., або 13,07%.
У разі переробки надоєного молока на сичужний сир, більший вихід цього молочного продукту із 100 кг молока буде у корів УБМП - 12,4 кг, що на 0,24 кг (2,0%) сиру більше, ніж у аналогів СВТ УЧРМП. У той же час із всього молока більше отримають сиру від корів СВТ УЧРМП - 648,37 кг, що на 75,59 кг (13,2%) переважає показники тварин УБМП. При реалізації сиру, виробленого із молока корів СВТ УЧРМП, отримають і більше грошових надходжень - на 3023,60 грн., або 13,2%.Проведена комплексна оцінка молочної продуктивності, складу молока, впливу різних факторів на зміни та взаємозвязок надою й основних компонентів молока, впливу жирокислотного складу ліпідів, амінокислотного і фракційного складу білків молока на його біологічну цінність і технологічні властивості корів новостворених УБМП та СВТ УЧРМП у звязку породною, батьківською та лінійною належністю. Виходячи із результатів даних досліджень зроблені наступні висновки.
1. Від корів СВТ УЧРМП за І, ІІІ та найвищу лактації надоєно молока 4839 кг, 5332 кг та 5689 кг, від аналогів української бурої молочної відповідно - 3489 кг, 4620 кг, та 4934 кг. Різниця за надоями від корів УБМП склала відповідно за лактаціями - 1350 кг (38,7%), 712 кг (15,4%) та 755 кг (15,30%) (Р>0,999). За вмістом жиру і білка в молоці між тваринами також є певні відмінності: вищі вони в корів української бурої молочної породи. Різниця між тваринами на користь СВТ УЧРМП за лактаціями за вмістом жиру в молоці склала - 0,11%, 0,09%, 0,03% (Р>0,999), білка - 0,13%, 0,06%, 0,12% (Р>0,999). Кількість жиру і білка синтезованих організмом тварини СВТ УЧРМП за лактаціями становить 339 кг, 375 кг, 405 кг, у корів УБМП - 252 кг, 332 кг, 358 кг. Різниця відповідно склала 87 кг, 43 кг, 47 кг (Р>0,999).
2. Встановлено, що за якісним складом білків молоко корів УБМП і СВТ УЧРМП відзначається високою біологічною цінністю. Про це свідчить перевищення їх середніх і еталонних величин над вимогами: загальною кількістю незамінних амінокислот в 1 г білка молока - на 46,9 мг та - на 43,2 мг; скорегованим амінокислотним скором - за потребами в незамінних амінокислотах людського організму, особливо дітей дошкільного віку (PDCAAS) - на 48% і 47%; амінокислотним індексом - на 0,03 та 0,01, а отримані показники коефіцієнта утилітарності та амінокислотної формули показують високий рівень збалансованості амінокислотного складу білків молока. Молоко корів української бурої молочної породи має вищу біологічну цінність білка, ніж сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи.
3. За вмістом більшості життєво важливих жирних кислот та їх груп, які впливають на біологічну цінність і засвоюваність молочного жиру пріоритет за тваринами сумського внутріпородного типу УЧРМП: олеїнової кислоти, насичених низькомолекулярних, а також масляної, що надходять до організму в основному лише з молоком - 26,34% і 25,96%, 3,31% і 2,92% та SC8:0-С12:0 - 6,13% і 5,78%, ненасичених - 31,75% та 31,44%, комплексу поліненасичених з насиченими низькомолекулярними леткими кислотами - 13,41% і 12,94% порівняно з українською бурою молочною породою.
4. Найбільше молока від піддослідних корів отримують влітку, кращий за якістю його склад спостерігається в осінньо-зимовий період, найбільш оптимальні технологічні співвідношення основних компонентів молока - влітку й восени, найкращий фракційний склад - у зимовий період. Хімічний склад, фізико-хімічні й органолептичні показники молока залежать від стадії лактації. Якісні показники найбільші на початку і в кінці лактації.
Максимальні показники молочної продуктивності у піддослідних корів проявляються при тривалості сухостійного періоду - 66-75 днів, сервіс-періоду - 71-90 днів, міжотельного періоду - 366-385 днів.
5. За фракційним складом білків молоко піддослідних корів української бурої молочної породи містить більше основних казеїнових фракцій: a-Cn, b-Cn, сумарного вмісту a, b, k, суми технологічно важливих для сировиробництва фракцій a- та k-Cn, які сприяють отриманню якіснішого, міцного і щільного згустку.
6. Жирнокислотний склад молочного жиру корів СВТ УЧРМП сприяє отриманню жировмістних молочних продуктів з мякою, ніжною й пластичною консистенцією. Прояв цих властивостей забезпечує підвищений вміст моно- і поліненасичених жирних кислот - 31,74 %, олеїнової кислоти 26,34% та менший жирнокислотний показник - 1,26. За вмістом амінокислот які формують приємний слабкосолодкуватий присмак молока перевага належить тваринам УБМП 150,1% ( 5,1 мг/г), отже молочні продукти, що будуть із нього виготовлені матимуть більш приємний, насичений, характерний смак і аромат ніж від тварин СВТ УЧРМП.
7. Один із основних технологічних показників молока при виробництві сиру - зсідання його під дією сичужного ферменту за часом тривалості було менше в тварин УБМП: фаза коагуляції - на 0,6 хв., фаза гелеутворення - на 0,83 хв., загальна тривалість - на 1,43 хв. За типом сиропридатності молоко обох груп тварин відноситься до ІІ типу, що свідчить про його високі технологічні властивості.
8. За проявом молочної продуктивності серед корів-дочок УБМП кращим визнано бугая Балеро 22558861 ( 249 - 582 кг), а серед корів-дочок СВТ УЧРМП - бугая Д. Ламбардо 5180387 ( 717-1892 кг). За сумарною кількістю жиру та білка корови-дочки бугая Балеро перевершують аналогів на 20-41 кг, бугая Д. Ламбардо - на 58-131 кг.
Серед УБМП кращою за показниками молочної продуктивності є лінія Елеганта 14855166, а серед СВТ УЧРМП - лінія Хановера Ред 162939172.
9. При доборі бугаїв-плідників необхідно враховувати біологічну цінність та технологічні властивості молока їх дочок за амінокислотним і жирнокислотним складом, скорегованим амінокислотним скором, коефіцієнтом утилітарності, співвідношенням амінокислот, комплексу ПННЖК з ННЖК, жирнокислотного показника, співвідношення білок:жир, суми казеїнових фракцій тощо.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. У селекційній роботі використовувати бугаїв-лідерів за показниками біологічної цінності та технологічними властивостями молока їх дочок.
2. Для виробництва високоякісних білкових продуктів (тверді сири, кисломолочний сир, сиркові вироби), доцільно використовувати молоко корів УБМП, а для високоякісної цільномолочної продукції і вершкового масла - молоко корів сумського внутріпородного типу УЧРМП.
Список литературы
1. Приходько М.Ф. Напрямки селекції худоби за казеїновими фракціями молока / М.Ф. Приходько // Вісник Сумського НАУ, серія „Тваринництво”. - Суми, - 2005. - Вип. 5 (8). - С. 123-128.
2. Якісний склад і технологічні властивості молока корів бурої молочної породи залежно від походження / М.Ф. Приходько, Г.П. Котенджи, Насирова Г.Ф. [та ін.] // Молочна промисловість. - 2006. - № 7 (32). - С. 48-50. (Дисертант брав участь у постановці експериментальної частини роботи, проаналізував отримані результати, підготував роботу до друку).
3. Приходько М.Ф. Фракційний склад молочного білка корів-дочок бугаїв-плідників бурої молочної породи / М.Ф. Приходько, В.І. Остапенко // Вісник Сумського НАУ, серія „Тваринництво”. - Суми, - 2007. - Вип. 3 (12). - С. 88-91. (Дисертант брав участь у постановці експериментальної частини роботи, проаналізував отримані результати, підготував роботу до друку).
4. Приходько М.Ф. Амінокислотний склад молока та біологічна цінність білків молока корів української бурої молочної породи і сумського типу української чорно-рябої молочної породи / М.Ф. Приходько // Збірник наукових праць Вінницького ДАУ. - Вінниця, 2008. - Вип. 34 (Т.1). - С. 257-264.
5. Приходько М.Ф. Біологічна цінність білків молока корів-дочок бугаїв-плідників української бурої молочної породи і сумського типу української чорно-рябої молочної породи / М.Ф. Приходько // Вісник Сумського НАУ, серія „Тваринництво”, 2008. - Вип. 10 (15). - С. 94-99.
6. Приходько М.Ф. Жирнокислотний склад молочного жиру корів української бурої молочної породи і сумського типу української чорно-рябої молочної породи /М.Ф. Приходько // Мат. між. наук.-практ. конф. „Новітні технології скотарства у ХХІ столітті”. - Миколаїв, 2008. - С. 57-64.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
