Оцінка продуктивності і відтворювальної здатності овець буковинського типу асканійської м’ясо-вовнової породи з кросбредною вовною - Автореферат

Внаслідок фінансово-економічної кризи, яка спричинила диспаритет цін на продукцію вівчарства, перш за все на вовну, а також на ресурси які необхідні для її виробництва, поголівя овець в усіх категоріях господарств скоротилося майже в 8,3 рази (Туринський В.М., Польська П.І., Л.С., Шинкаренко М.Д.(1996); Сокол О.І.(2001). На Буковині на протязі 1980-2000 років з використанням поліпшуючого генофонду - інтенсивних типів: асканійських кросбредів та асканійських чорноголових баранів-плідників створено буковинський тип асканійської мясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною, який апробовано у 2000 році. Необхідність виявлення генетичного потенціалу продуктивності і відтворювальної здатності овець новоствореного типу, як поліпшуючого генофонду для відновлення галузі вівчарства на Буковині, обумовила актуальність даної теми. Основна мета роботи - проведення комплексної оцінки овець буковинського типу асканійської мясо-вовнової породи з кросбредною вовною, яких використовують в лісостеповій зоні Буковини для відновлення галузі вівчарства. Вперше в результаті проведеної комплексної оцінки овець новоствореного буковинського типу виявлено високий генетичний потенціал їх комбінованої продуктивності: молочної, мясної і вовнової при високій відтворювальній здатності, скоростиглості та позитивному взаємозвязку основних селекційних ознак.За довжиною вовни барани-плідники і вівцематки в середньому переважали мінімальні вимоги до елітних тварин буковинського типу на 16,9...22,3 і 6,7...11,0% відповідно, вихідну цигайську породу - на 32,2...38,3 і 36,2...40,4%. У період досліджень показники вовнової продуктивності у баранів - плідників були вищими в порівнянні з роком апробації за настригом чистої вовни на 17,4% (5,4 проти 4,6 кг), виходом чистого волокна на 2,2 абсолютного відсотка (63,5 проти 61,3%), коефіцієнтом вовновості на 9,4% (58 проти 53 г/кг), а з мінімальними вимогами до елітних тварин за настригом вовни - на 8,0%. Молочна продуктивність вівцематок за перші 20 днів лактації у вівцематок з двійнятами в середньому становила 32,1 кг при середньодобовому надої 1,6 кг, що на 8,5 кг, або на 36,0% вища (Р>0,999), ніж у вівцематок з одинаками (23,6 кг) (табл.2). Висока молочна продуктивність у вівцематок з двійнятами збереглася на протязі всього періоду підсису, який тривав в середньому 80 днів, перевага над вівцематками з одинаками склала 29,1 кг, або 31,8% (Р>0,999). Від вівцематок з одинаками одержано 81,6 кг товарного молока при середньодобовому надої 0,76 кг, з двійнятами відповідно 110,8 і 1,03 кг, що на 29,2 кг, або на 35,8% більше, ніж у вівцематок з одинаками.Вперше доведено, що вівці буковинського типу характеризуються високою комбінованою продуктивністю: молочною, мясною і вовновою при високій відтворювальній здатності, скоростиглості, позитивних взаємозвязках основних селекційних ознак, що забезпечує високу ефективність їх розведення. Встановлено високу запліднювальну (98,9%) і відтворювальну здатність вівцематок при середній багатоплідності 141,4%, а також чітко виражену чутливість їх репродуктивної системи до високих температур навколишнього середовища (22,7...24,9 0С). Вперше виявлено, що лактаційний період вівцематок новоствореного типу тривалий при високій рівномірності лактаційної кривої, що забезпечує як реалізацію генетичного потенціалу скоростиглості росту ягнят в період підсису так і значне виробництво товарного молока (81,6 і 110,8 кг). Ягнята буковинського типу народжуються достатньо крупної величини, характеризуються високою життєздатністю і скоростиглістю росту, а також високою адаптивною здатністю щодо відлучення їх від матерів в ранньому віці (2-2,5 міс.), що сприяє значному збільшенню виробництва товарного молока. Вперше виявлено високу статеву скоростиглість ярок буковинського типу, яка обумовлює можливість використовувати їх у відтворенні стада у ранньому віці і одержувати від них в 14-місячному віці життєздатне потомство, що негативно не впливає на їх подальший ріст, розвиток і продуктивність, а також значно сприяє інтенсифікації галузі вівчарства.

Продуктивність баранів-плідників і вівцематок буковинського типу.

Показники продуктивності баранів-плідників і вівцематок новоствореного типу викладено в таблиці 1.

Таблиця 1

Показники продуктивності баранів-плідників та вівцематок

Роки n Жива маса, кг Довжина вовни, см Настриг вовни, кг Вихід чистого волокна, % Коефіцієнт вовновості, г/кг немитої митої

Барани-плідники

2001 6 95,0±1,5 15,2±1,15 8,5±0,04 5,3 62,4 56

2002 5 93,8±1,4 15,8±0,40 8,4±0,05 5,3 63,1 57

2003 4 91,8±2,2 15,9±0,30 8,5±0,11 5,4 63,5 59

У середньому за роки досліджень 5 93,7±2,1 15,4±0,3 8,5±0,12 5,4 63,5 58

1999* 8 87,6±1,2 15,2±1,10 7,5±0,03 4,6 61,3 53

Вівцематки

2001 190 59,6±05 13,0±0,12 5,1±0,05 3,2 62,7 54

2002 183 64,2±0,5 13,2±0,14 4,9±0,04 3,1 63,3 48

2003 165 60,9±0,2 12,8±0,10 5,0±0,03 3,2 64,0 53

У середньому за роки досліджень 179 61,6±0,3 13,0±0,1 5,0±0,02 3,2 64,0 52

1999* 192 59,7±0,5 12,7±0,10 5,0±0,03 3,2 64,0 54

Примітка: *період апробації новоствореного типу

Показники живої маси баранів-плідників за роки досліджень перевищували як мінімальні вимоги до елітних тварин буковинського типу на 8,0...11,8 %, так і показники вихідної цигайської породи на 13,3...17,3% (91,8...95 проти 81 кг), а також середню на час апробації - на 6,9%; у вівцематок перевищення склало відповідно - 8,4...16,7, і 29,3...39,3 % ( 59,6...64,2 проти 46,1 кг ) і 3,2%.

Вівці буковинського типу крупні, пропорційно розвинуті, в них видовжений тулуб: індекс розтягнутості у баранів-плідників 105,7, у вівцематок 109,4, рівна і широка спина, широка і глибока грудна клітка, грудний індекс 95,8 і 83,4, збитості 150,5 і 148,0, відповідно. У них добре виповнені стегна, ноги міцні, широко поставлені, що характеризують їх як мясних тварин. Вони мають спокійний темперамент, послушні при обслуговуванні, легко стрижуться, барани комолі (безрогі), у вівцематок добре виражений материнський інстинкт, вони швидко привчаються до доїння, що характеризує їх, як високотехнологічних. Тварини витривалі, здатні до максимального використання пасовищ. В умовах вологого клімату Буковини вони стійкі до захворювань кінцівок копитною гнилизною.

За довжиною вовни барани-плідники і вівцематки в середньому переважали мінімальні вимоги до елітних тварин буковинського типу на 16,9...22,3 і 6,7...11,0% відповідно, вихідну цигайську породу - на 32,2...38,3 і 36,2...40,4%.

У період досліджень показники вовнової продуктивності у баранів - плідників були вищими в порівнянні з роком апробації за настригом чистої вовни на 17,4% (5,4 проти 4,6 кг), виходом чистого волокна на 2,2 абсолютного відсотка (63,5 проти 61,3%), коефіцієнтом вовновості на 9,4% (58 проти 53 г/кг), а з мінімальними вимогами до елітних тварин за настригом вовни - на 8,0%. У вівцематок показники вовнової продуктивності залишилися майже на рівні тих, що були на рік апробації, хоча мінімальні вимоги до елітних тварин вони перевищували на 28% (3,2 проти 2,5 кг).

Вовна у піддослідних тварин біла, густа, однорідна, вирівняна з чітко вираженою звивистістю в основному 48-50 якості, еластична і шовковиста з люстровим блиском і за всіма якісними характеристиками відповідає вимогам до кросбредної. Міцність її у баранів-плідників становила 9,1 у вівцематок 8,9 км розривної довжини, що на 7,6-7,9% вище вимог стандарту на цей тип вовни. Жиропіт білий і світлий, співвідношення вовнового жиру і солей поту оптимальне: у баранів-плідників 1:0,6, вівцематок 1:1,03.

Відтворювальна здатність вівцематок. Встановлено, що вівцематкам буковинського типу притаманна висока запліднювальна здатність (98,9%) при багатоплідності 141,4%. Відмічено підвищену чутливість їх репродуктивної системи до високих температур. Найвищі показники багатоплідності -160,0...165,6 % одержано у вівцематок, які були спаровані в третій декаді вересня при температурі повітря 12,2-14,6 0 С і об’ягнилися в кінці лютого.

Молочна продуктивність вівцематок за перші 20 днів лактації у вівцематок з двійнятами в середньому становила 32,1 кг при середньодобовому надої 1,6 кг, що на 8,5 кг, або на 36,0% вища (Р>0,999), ніж у вівцематок з одинаками (23,6 кг) (табл.2).

Висока молочна продуктивність у вівцематок з двійнятами збереглася на протязі всього періоду підсису, який тривав в середньому 80 днів, перевага над вівцематками з одинаками склала 29,1 кг, або 31,8% (Р>0,999).

Таблиця 2

Молочна продуктивність вівцематок, кг

Періоди визначення молочності Вівцематки з одинаками, ( ), n=20Вівцематки з двійнятами, ( ), n=20

За перші 20 днів лактації 23,6±0,60 32,1±0,35

За період підсису (80 днів) 91,6±2,03*** 120,7±4,21***

При виробництві товарного молока (108 днів) 81,6±1,87 110,8±2,11

Середньодобовий надій при виробництві товарного молока 0,76±0,01 1,03±0,02

За лактацію (188 днів) 173,2 231,5

Лактаційний період у вівцематок тривалий (188 днів) і дає можливість не тільки вигодовувати ягнят в період підсису, але і одержати значну кількість товарного молока (52% від загальної кількості молока за лактацію). Від вівцематок з одинаками одержано 81,6 кг товарного молока при середньодобовому надої 0,76 кг, з двійнятами відповідно 110,8 і 1,03 кг, що на 29,2 кг, або на 35,8% більше, ніж у вівцематок з одинаками.

Максимальний середньодобовий надій на протязі лактації у вівцематок як з одинаками, так і з двійнятами становив в перші 20 днів (1,18 і 1,61 кг), з рівномірними його зниженням до шостого місяця лактації (0,48 і 0,64 кг), що становить 50% від надою на початок доїння (0,97 і 1,33 кг) (рис.2).

Рис. 2 Лактаційні криві молочності вівцематок в залежності від кількості народжених ягнят

Молочність вівцематок за 188 днів лактації з двійнятами становила 231,5 кг проти 173,2 кг з одинаками, що на 58,3 кг, або на 33,7% вища.

Одержані дані свідчать про доцільність ведення селекції на молочність, що сприятиме реалізації генетичного потенціалу скоростиглості росту ягнят в період підсису, а також значному збільшенню виробництва товарного молока.

За показниками хімічного складу молока у вівцематок з одинаками і двійнятами суттєвої різниці не відмічено. Середній показник вмісту жиру на початковому періоді виробництва товарного молока коливався в межах 8,6...8,2, на заключному 8,6...9,1%, білку відповідно 5,0...5,3 і 5,4...5,6%.

В результаті бездоганного виконання технологічних прийомів щодо годівлі, утримання і доїння вівцематок, вперше виявлено генетичний потенціал їх високої молочної продуктивності, що обумовило одержання товарного молока на одну вівцематку у два рази більше, ніж у період апробації новоствореного типу, а саме у вівцематок з одинаками 81,6 проти 40,0 кг, з двійнятами 110,8 проти 55,0 кг.

Гематологічні показники вівцематок і ярок. Показники морфологічного складу крові, які приймають участь в метаболічних процесах, що обумовлюють енергію росту і природну резистентність у вівцематок і одержаних від них ярок знаходились в межах фізіологічної норми.

Життєздатність, ріст і розвиток молодняка. Від народження до 2-місячного віку збереженість ягнят становила 95,3%, з 2- до 6- місячного віку - 90,9%, що свідчить про їх високу життєздатність та адаптивну здатність щодо відлучення їх від матерів у ранньому віці (2-2,5 місячному віці).

При народженні ягнята буковинського типу одинаки крупніші, ніж двійнята: баранчики на 0,7 кг, або на 17,1 % перевищували двійнят (4,8 проти 4,1 кг), ярочки відповідно - на 0,6 кг, або на 15,8 % (4,4 проти 3,8 кг) з вірогідністю першого порогу (табл.3).

Найбільш висока енергія росту спостерігалася у ягнят від народження до 2-місячного віку. Перевага у швидкості росту в усі вікові періоди зберігалася за ягнятами одинаками.

Жива маса до 2-місячного віку збільшилась у баранчиків в 3,7... 4,0 рази, ярочок - в 3,8...4,2, до 6-місячного віку відповідно в 7,1...8,9 і 8,1...8,3 рази.

Таблиця 3

Динаміка живої маси та середньодобові прирости піддослідних ягнят

Вік, місяців Баранчики Ярочки одинаки n=52 двійнята n=48 одинаки n=34 двійнята n=54

Жива маса, кг

При народженні 4,8 ±0,08 4,1±0,10*** 4,4±0,15 3,8±0,09***

2 17,8±0,06 16,6±0,14*** 16,7±0,06 16,1±0,04***

6 33,2±0,10 31,4±0,09*** 30,2±0,20 29,4±0,13**

9 42,5±0,18 40,5±0,15*** 40,8±0,12 39,2±0,23***

12 56,2±0,14 50,6±0,13*** 49,4±0,14 47,8±0,15***

Середньодобові прирости, г

Від народження до 2- місяців 217 208 205 204

2 - 6 126 121 111 109

6 - 9 103 100 116 108

9 -12 152 112 95 94

Швидкість росту ягнят максимальна у ранньому віці при середньодобовому прирості (204...217 г), відносному ( 115...123 %). З віком різниця між одинаками і двійнятами за живою масою вирівнюється.

Встановлено, що ягнятам буковинського типу характерні високі показники індексів тілобудови. Індекс високоногості у баранчиків становив 64,6, у ярочок 56,4%, збитості 145,3 і 138,9%, розтягнутості 101,8 і 103,1%, грудний 88,6 і 78,8%, відповідно.

За живою масою баранчики-одинаки в 12-місячному віці перевищували вимоги до елітних тварин на 6,2 кг, або на 12,8%, двійнята на 4,6 кг, або на 10,0%, ярочки - на 5,4 кг, або на 12,2% і на 3,8 кг, або на 8,6% відповідно.

Встановлено, що скоростиглість росту ярочок новоствореного типу висока. жива маса у 9- місячному віці досягла у одинаків 65,5%, двійнят - 60,9%, від живої маси їх матерів, що обумовило доцільність визначення їх статевої скоростиглості.

Статева скоростиглість ярок. Встановлено, що серед ярочок дослідної групи, які були вперше спаровані у 9-місячному віці об’ягнилося 72,7% (табл.4). Друге парування тварин дослідної групи співпало з періодом парування ярок контрольної групи. Показники запліднювальної здатності у тварин дослідної групи за друге парування були на рівні контрольної (90,9%) і на 18,2% вищі, ніж при першому.

Таблиця 4

Відтворювальна здатність і продуктивність ярок, яких введено у відтворення в 9- та 19-20- місячному віці

Показник Групи дослідна (n=22) контрольна (n=22)

І осіменіння і ягніння ІІ осіменіння і ягніння І осіменіння і ягніння

Вік осіменіння, місяців 9 19-20 19-20

Жива маса, кг 40,8±0,16 51,9±0,14 52,6±0,15

Об’ягнилося, голів 16 20 20

Запліднювальна здатність, % 72,7 90,9 90,9

Одержано ягнят, голів 16 23 21

Одержано ягнят на 100 вівцематок, які об’ягнилися, % 100 115 105,0

Збереження ягнят за період підсису,% 87,5 95,6 85,7

Жива маса ягнят: -при народженні, кг 3,5±0,08 4,1±0,11* 3,9±0,12**

-відлученні в 2-місячному віці, кг 14,8±0,06 17,5±0,14*** 16,2±0,11***

Настриг вовни в чистому волокні, кг: -в 14-місячному віці -в 26-місячному віці 2,5±0,02 2,7±0,03 - - 2,6±0,02 2,5±0,09

Багатоплідність вівцематок дослідної групи при другому паруванні була вищою на 15% в порівнянні з першим і на 10% з ровесницями контрольної групи.

Середня жива маса ягнят при народженні, які одержанні від вівцематок дослідної групи під час їх першого ягніння була на 0,6 кг, або на 17,1% нижчою, ніж при другому ягнінні (3,5 проти 4,1 кг, Р>0,95). Жива маса народжених ягнят при другому ягнінні була на 0,2 кг, або на 5,1% вищою, ніж у контрольній (4,1 проти 3,9 кг, Р>0,95).

Збереженість ягнят за період підсису, які одержані від вівцематок дослідної групи при їх першому ягнінні була дещо вищою, ніж у контрольній (87,5 проти 85,7%) а при другому - значно перевищувала і становила 95,6 проти 85,7%. За два ягніння від кожної вівцематки дослідної групи одержано по 1,77 ягняти, або в 1,8 рази більше, ніж від ровесниць контрольної групи при високій їх життєздатності.

Доведено, що використання ярочок новоствореного типу у відтворенні у ранньому віці негативно не вплинуло на їх подальший розвиток і вовнову продуктивність. Отже, ярочок в 9-місячному віці живою масою не менше 40 кг доцільно використовувати у відтворені стада, що інтенсифікує селекційний процес.

Мясна продуктивність баранчиків буковинського типу в звичайних умовах годівлі і утримання характеризується високими показниками (табл.5).

Таблиця 5

Мясна продуктивність баранчиків буковинського типу

Показник Вік тварин

6 місяців (n=5) 9 місяців (n=5)

Передзабійна жива маса, кг 32,1±0,18 41,1±0,20***

Маса охолодженої тушки, кг 13,4±0,13 20,1±0,22***

Забійна маса, кг 14,3±0,06 21,0±0,21***

Забійний вихід, % 44,5 51,1

Вміст в тушці: мякоті, % 75,4 78,1 кісток, % 24,6 21,9

Вміст в тушці мяса І сорту, % 73,4 74,6

Площа мязового вічка, см2 16,3±0,17 19,7±0,27***

Коефіцієнт мясності 3,2 3,6

Показники вмісту мякоті в тушках баранчиків як в 6- так і 9-місячному віці значно перевищували нормативи для туш першої категорії дорослих тварин (75,4 і 78,1 проти 73,5%). Співвідношення протеїну і жиру у мякітній частині тушок баранчиків 6- та 9- місячного віку оптимальне, що свідчить про їх високу мясну скоростиглість (табл.6).

Таблиця 6

Хімічний склад мяса баранчиків та його калорійність

Вік тварин, місяців Кількість тушок, шт. Хімічний склад, % Співвідношення протеїн : жир Калорійність 1 кг фаршу волога протеїн жир зола

6 5 67,4 15,8 15,9 0,9 1:1,01 2126,5

9 5 65,3 15,2 18,5 1,0 1:1,22 2343,5

Наведені дані свідчать, що висока мясна скоростиглість баранчиків новоствореного типу дозволяє використовувати їх для виробництва дієтичної ягнятини як в 6 - так і в 9- місячному віці. Слід зазначити, що від 9-місячних баранчиків одержано тушки середньою масою 20,1 кг, що на 6,7 кг, або на 50% більше, ніж від 6-місячних ( Р>0,999), при значно вищому забійному виході (51,1 проти 44,5%), дещо кращому сортовому складі (74,6 проти 73,4% першого сорту), більшій площі “мязового вічка” (19,7 проти 16,3 см2, Р>0,999) і значно кращому коефіцієнті мясності (3,6 проти 3,2).

Формуванню високої мясної продуктивності ягнят сприяє достатній розвиток у них серцево-легеневої системи і шлунково-кишкового тракту.

Вовнова продуктивність. Показники вовнової продуктивності і якісних характеристик вовни молодняку свідчать про високу спадковість цієї селекційної ознаки. У піддослідних баранчиків-річняків і ярочок вовна еластична і шовковиста з люстровим блиском, що відповідає вимогам до кросбредної при довжині у баранчиків 16,0 см, ярочок 15,1 см. Настриг чистої вовни у баранчиків перевищував мінімальні вимоги до елітних тварин буковинського типу на 0,2 кг, або на 6,7% (3,2 проти 3,0) при виході чистого волокна 64,0% і коефіцієнті вовновості 62 г/кг; у ярочок на 0,5 кг, або на 20,8 % (2,9 проти 2,4), 63,0% і 72 г/кг, відповідно.

Селекційно-генетичні параметри. Кореляційний аналіз взаємозвязків основних селекційних ознак свідчить про переважний вплив живої маси вівцематок на їх багатоплідність (r= 0,404±0,15), молочність за лактацію (r= 0,694±0,12) настриг немитої вовни (r= 0,711±0,04) при високій вірогідності, багатоплідності і молочності за період лактації (r= 0,777±0,15) (табл.7).

Таблиця 7

Взаємозвязок основних селекційних ознак

Корелююча ознака Коефіцієнт кореляції

Жива маса вівцематок - багатоплідність 0,404±0,15**

- молочність в період підсису 0,520±0,14***

- молочність в період виробництва товарного молока 0,821±0,09***

- молочність за період лактації 0,694±0,12***

- настриг немитої вовни 0,711±0,04***

Багатоплідність вівцематок - молочність за період лактації 0,777±0,15

Настриг немитої вовни - довжина вовни 0,202±0,07***

Передзабійна жива маса баранчиків у 9-міс. віці - маса охолодженої тушки 0,956±0,17**

Маса тушки - забійна маса 0,998±0,04***

Маса тушки - вміст в тушці мяса 0,997±0,04***

Позитивні високовірогідні взаємозвязки встановлені також у баранчиків 9-місячного віку між передзабійною живою масою і масою охолодженої тушки, масою тушки і забійною масою, масою тушки і вмістом в тушці мяса.

Рівень мінливості основних селекційних ознак овець буковинського типу не однаковий. За живою масою коефіцієнти варіабельності коливалися в межах у баранів-плідників 3,4... 4,7, у вівцематок 4,8...10,9%, за настригом вовни - 4,0...9,4% і 7,8...10,5 її довжиною - 3,1... 5,7 і 10,2...12,5%, що свідчить про консолідацію нового типу за цими селекційними ознаками.

Встановлені високовірогідні коефіцієнти повторюваності між живою масою молодняку при народжені, в 2-, 6-, 9-місячному віці, що свідчать про ефективність відбору за цією селекційною ознакою в ранньому віці.

Виробнича перевірка результатів досліджень щодо ефективності розведення овець новоствореного типу. Підтверджено, що вівці буковинського типу в новостворених племінних репродукторах, в яких широко використовували племінний матеріал СТОВ “Берестя”, характеризуються міцною конституцією, високою комбінованою продуктивністю, статевою скоростиглістю і високою племінною цінністю. На протязі 3-річної виробничої перевірки встановлено високу адаптивну здатність створених генотипів, в порівнянні з вівцями каракульської породи, яка проявляється в їх стійкості до захворювань копитною гнилизною в умовах вологого клімату Буковини.

Показники середньої живої маси баранів-плідників становлять 91,5...93,2 кг, настриг митої вовни 5,2...5,3 кг при довжині вовни 14,8...16,2 см, виході чистого волокна 62,4...63,4 % і коефіцієнті вовновості 55...58 г/кг; у вівцематок 55,5...63,7 кг; 2,8...3,4 кг; 12,9...13,5 см; 61,5...63,5%; 47...58 г/кг відповідно. В оптимальних умовах годівлі середня жива маса ярок у річному віці досягає 56,2 кг, або 88,2% від живої маси вівцематок, при настригу чистої вовни 3,0 кг, довжині 12,8 см, виході чистого волокна 62,5 % і коефіцієнті вовновості 65 г/кг.

Запліднювальна здатність у ярочок, які введені у відтворення стада в 9-місячому віці, висока (87,5%). Життєздатність одержаних від них ягнят за період підсису становила 90,5% з середньою живою масою їх при відлученні в 2-2,5-місячному віці 16,5 кг. В результаті використання ярочок у відтворенні в ранньому віці додатково одержано 78 ягнят на 100 вівцематок.

Елітні тварин новоствореного буковинського типу стійко передають нащадкам породні особливості, внаслідок чого їх широко використовують в господарствах різних форм власності Західного регіону України для покращення племінних і продуктивних якостей, що сприяє відновленню галузі вівчарства та формуванню її конкурентоспроможності.

Економічна оцінка. Результати досліджень свідчать, що ефективність розведення овець новоствореного типу з високою комбінованою продуктивністю (при питомій вазі у структурі стада 73% вівцематок) висока. При собівартості утримання однієї вівцематки 340 грн., чистий прибуток склав 169,3 грн., рівень рентабельності - 49,8%. Найбільша питома вага у загальній виручці склала: від реалізації бринзи 54,6%, мяса 42,2%, тоді як вовни лише 3,1%. Рентабельність розведення овець новоствореного типу склала 39,7%.1. Вперше доведено, що вівці буковинського типу характеризуються високою комбінованою продуктивністю: молочною, мясною і вовновою при високій відтворювальній здатності, скоростиглості, позитивних взаємозвязках основних селекційних ознак, що забезпечує високу ефективність їх розведення.

2. Тварини новоствореного типу крупні, пропорційно розвинуті з добре виповненими стегнами, міцними, широко поставленими ногами, індексами розтягнутості (105,7...109,4), грудним (95,8...83,4) і збитості (150,5...148,0), що характеризує їх як мясних тварин з міцною конституцією.

3. Встановлено високу запліднювальну (98,9%) і відтворювальну здатність вівцематок при середній багатоплідності 141,4%, а також чітко виражену чутливість їх репродуктивної системи до високих температур навколишнього середовища (22,7...24,9 0С). Вперше виявлено максимальну багатоплідність вівцематок- 160...165,6%, яких було осімінено в третій декаді вересня при температурі повітря 12,4 0С.

4. Вівцематкам притаманна висока молочна продуктивність, яка в значній мірі обумовлена кількістю народжених і вигодованих ними ягнят. Вперше виявлено, що лактаційний період вівцематок новоствореного типу тривалий при високій рівномірності лактаційної кривої, що забезпечує як реалізацію генетичного потенціалу скоростиглості росту ягнят в період підсису так і значне виробництво товарного молока (81,6 і 110,8 кг). Молочність вівцематок з двійнятами вища, ніж з одинаками за 2-місячний період підсису на 31,8%, при виробництві товарного молока - на 35,8 %, за 188 днів лактації - на 34,8%.

5. Показники морфологічного складу крові, які приймають участь в метаболічних процесах і обумовлюють енергію росту і природну резистентність, у вівцематок і одержаних від них ярок знаходились в межах фізіологічної норми.

6. Ягнята буковинського типу народжуються достатньо крупної величини, характеризуються високою життєздатністю і скоростиглістю росту, а також високою адаптивною здатністю щодо відлучення їх від матерів в ранньому віці (2-2,5 міс.), що сприяє значному збільшенню виробництва товарного молока.

7. Встановлено, що показники росту і розвитку ягнят буковинського типу обумовлені типом народження та їх віком. Різниця за живою масою між ягнятами одинаками і двійнятами до 12-місячного віку вирівнюється. Індекси тілобудови ягнят характеризують їх як особин мясного напряму продуктивності.

8. Вперше виявлено високу статеву скоростиглість ярок буковинського типу, яка обумовлює можливість використовувати їх у відтворенні стада у ранньому віці і одержувати від них в 14- місячному віці життєздатне потомство, що негативно не впливає на їх подальший ріст, розвиток і продуктивність, а також значно сприяє інтенсифікації галузі вівчарства.

9. Доведено, що мясна скоростиглість баранчиків новоствореного типу висока, що дозволяє використовувати їх для виробництва дієтичної ягнятини як в 6-, так і в 9- місячному віці при оптимальному співвідношенні в тушці протеїну і жиру (1:1,01 і 1:1,22). Забій баранчиків доцільно проводити в 9- місячному віці, що сприяє значному підвищенню виробництва ягнятини.

10. Потомству, яке одержане від піддослідних баранів-плідників і вівцематок притаманна висока вовнова продуктивність, що значно перевищує мінімальні вимоги до елітних тварин новоствореного буковинського типу.

11. У вівцематок виявлено позитивні кореляційні взаємозвязки основних селекційних ознак при високій вірогідності.

12. В результаті виробничої перевірки підтверджено, що вівці новоствореного типу володіють високою комбінованою продуктивністю і чітко вираженою статевою скоростиглістю та високою адаптивною здатністю.

13. Встановлено, що розведення овець буковинського типу асканійської мясо-вовнової породи з кросбредною вовною, які користуються великим попитом у населення в Західного регіону України, є високоефективне при рівні рентабельності 39,7%.

Пропозиції виробництву: - При удосконаленні овець буковинського типу посилити селекцію на підвищення багатоплідності і молочності, що сприятиме значному збільшенню виробництва товарного молока і ягнятини.

- З метою підвищення багатоплідності вівцематок їх парування доцільно проводити при середній температурі повітря 12...15 0 С, тобто з 11 вересня до 5 жовтня протягом двох статевих циклів.

- Для відновлення галузі вівчарства на новій якісній основі необхідно розширити племінну базу овець новоствореного буковинського типу, який є поліпшуючим генофондом в умовах вологого клімату Західного регіону України.

1. Лесик О.Б. Молочна продуктивність овець асканійської мясо-вовнової породи буковинського типу // Науковий вісник. Львів. 2002. Том 4. Част. 3. С.48-52.

2. Лесик О.Б. Мясна продуктивність овець буковинського типу асканійської мясо-вовнової породи // Науковий вісник. Львів. 2003. Том 5 (№3). Част. 3. С. 49-53.

3. Черномиз Т.О., Лесик О.Б. Вовнова продуктивність овець буковинського типу асканійської мясо-вовнової породи з кросбредною вовною // Зб. наук. праць. Камянець-Подільський. 2004. Вип. 12. С. 153-156 ( дисертант брав участь у формуванні даних для написання статті).

4. Черномиз Т.О., Лесик О.Б. Відтворювальна здатність вівцематок буковинського типу асканійської мясо-вовнової породи овець // Науково-технічний бюлетень. Львів. 2004. Вип. 5. №3. С. 216-218 (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків).

5. Черномиз Т.О., Лесик О.Б., Похивка М.В. Раннє використання у відтворенні стада ярок буковинського типу асканійської мясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною // Міжвідомчий темат. наук. зб. Вівчарство №31-32. Херсон. 2005. С. 133-136 (експериментальна частина, обробка і аналіз даних, формування висновків).

6. Черномиз Т.О., Лесик О.Б. Ріст і розвиток молодняка буковинського типу асканійської мясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною // Тваринництво України. №12. Київ. 2005. С. 7-9 ( набір, статистична обробка даних, формування висновків).