Оцінка податкового навантаження - Курсовая работа

Податки є необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжуються перетворенням податкової системи. У розвитку форм і методів стягування податків можна виділити три великих етапи. На початковому етапі розвитку від давнього світу до початку середніх віків держава не має фінансового апарата для визначення і збору податків. На другому етапі (XVI - початок XIX ст.) у країні виникає мережа державних установ, у тому числі фінансових, і держава бере частину функцій на себе: установлює квоту обкладання, спостерігає за процесом збору податків, визначає цей процес більш-менш широкими рамками.Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших обовязкових платежів і внесків у бюджет і державні цільові фонди, що діють у встановленому законом порядку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також обовязки і відповідальність, що виступають невідємною частиною системи оподатковування, держава висуває єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні. Система оподатковування України являє собою сукупність податків, зборів, інших обовязкових платежів у бюджет і внесків у державні цільові фонди, стягнуті у встановленому порядку. Крім податків існують і інші види платежів у державний бюджет, плата за використання ресурсів і відрахування в цільові фонди. До першої групи відносяться податок на додаткову вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств і організацій, митний збір, державний збір, податок на доходи громадян, плата за землю, податок із власників транспортних засобів, податок на промисел, відрахування на геологорозвідувальні роботи, плата за спеціальне використання природних ресурсів, плата за забруднення навколишнього природного середовища, відрахування і збори на будівництво, ремонт і зміст автомобільних доріг, у Фонд здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у Фонд сприяння зайнятості населення, у Фонд соціального страхування, у Пенсійний фонд.2) Податок, що зобовязується сплачувати кожна окрема особа, повинен бути точно визначений (термін сплати, спосіб платежу, сума платежу). Податок може брати й утримувати з кишені народу набагато більше, ніж він приносить скарбниці, якщо, наприклад, його збір вимагає такої армії чиновників, платня яких буде поглинати значну частину суми, що приносить податок. Перший: фізичні і юридичні особи повинні сплачувати податки пропорційно тим вигодам, що вони одержали від держави. Логічно, що ті, хто одержав велику вигоду від пропонованих урядом товарів і послуг, повинні платити податки, необхідні для фінансування виробництва цих товарів і послуг. Раціональність даного принципу полягає в тім, що існує, природно, різниця між податком, що стягується з витрат на споживання предметів розкоші, і податком, що хоча б навіть у невеликому ступені утримується з витрат на предмети першої необхідності.Правовою основою нинішньої податкової системи слугують Закони України "Про внесення змін і доповнень у Закон Української РСР "Про систему оподатковування" і "Про внесення змін і доповнень у Закон України "Про державну податкову службу в Україні", прийняті Верховною Радою України, відповідно, 2 лютого 1994 р. і 24 грудня 1993 р. По-перше, обовязковість виконання законодавства про податки всіма субєктами оподатковування, що означає рівнонапруженість для підприємств усіх форм власності у формуванні загальнодержавного і місцевого бюджетів. З метою стабілізації податкових відносин установлено, що закон, що передбачає зміну розмірів податків і інших обовязкових платежів, зворотної сили не має (за винятком випадків, коли він поліпшує становище особи чи знімає з неї відповідальність). Виходячи з вимог податкової політики України в сучасних умовах, у новому податковому законодавстві держава відмовилася від надто твердих ставок податків на підприємства, що не виправдали себе, установила фінансову відповідальність банків і інших кредитних установ за порушення законів про податки, усунула зрівнялівку в застосуванні адміністративного штрафу до посадових осіб підприємств і громадянам, більш чітко регламентувала права, обовязки і відповідальність державних податкових інспекцій з урахуванням діючого законодавства України. Сучасна податкова система регламентує основні обовязки платників: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її схоронність; у терміни, установлені законодавством, подавати в державні податкові інспекції й інші державні органи бухгалтерську звітність і інші документи і зведення, звязані з начисленням і сплатою податків і інших обовязкових платежів; вчасно й у повному розмірі сплачувати податкові суми і здійснювати інші обовязкові платежі, допускати службових осіб податкових інспекцій для обстеження приміщень, що використовуються з метою одержання доходів чи звязані з утримуванням обєктів оподатковування, а також для перевірок за питаннями начислення податків і інших

Зміст

Вступ

1. Поняття податкової системи і основи її побудови

1.1 Види податків та основні принципи податкової системи

1.2 Принципи оподатковування

1.3 Основи податкової системи України

1.4 Недоліки податкової системи України

2. Оцінка податкового навантаження на підприємництво та його наслідків

2.1 Аналіз динаміки податкового навантаження на мале та середнє підприємництво

2.2 Аналіз змін у податковому механізмі

2.3 Аналіз динаміки структурних елементів ВВП

2.4 Шляхи реформування системи оподаткування

2.5 Пропозиції з удосконалення податкової ситуації

Висновки

Список використаної літератури