Оцінка перспективного фауністичного потенціалу регіону (на матеріалах Чернівецької області) - Автореферат

Для цього необхідно уточнити уявлення про запаси різних видів природних ресурсів, а у випадку відновних - про їх продуктивність. Вивчаючи ПРП території, його окремі складові, ми не можемо обмежуватись тільки фактичною абсолютною продуктивністю її природних ресурсів, як засобів виробництва і предметів споживання. Особливої географічної значущості проблема кількісного визначення перспективного фауністичного потенціалу набуває на регіональному рівні. Внесок автора в даних дослідженнях полягає у визначенні та обґрунтуванні сутності і методичних підходів до оцінки перспективного природно-ресурсного, зокрема фауністичного, потенціалу регіону у розрахунку рівнів його господарського освоєння. Нормативно-правову та інформаційну базу дисертаційного дослідження склали закони та постанови, прийняті Верховною Радою України, матеріали Головного управління статистики у Чернівецькій області, Головного управління агропромислового розвитку Чернівецької обласної держадміністрації, Чернівецького обласного виробничого управління меліорації та водного господарства, Обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернівецькій області, Державного комітету рибного господарства України, Чернівецької обласної ради Українського товариства мисливців і рибалок.Результатом такого дослідження є оцінка якісних і кількісних, натуральних і вартісних параметрів ретроспективного, сучасного і перспективного ПРП, фауністичного потенціалу, що дає змогу обєктивно судити про динаміку розвитку природно-ресурсних комплексів, а отже, обґрунтовано визначати тенденції їхніх змін у майбутньому. Разом з тим, на нашу думку, необхідно акцентувати увагу на першочерговій розробці таких питань, як: визначення екологічної і соціально-економічної доцільності використання залучених до господарського обігу мисливських, рибних та медоносних ресурсів, виходячи з перспектив науково-технічного прогресу і переорієнтації економіки країни (співтовариства країн в цілому) на розвиток трудо-і науковоємких, маловідходних виробництв; кількісне обчислення оптимальних, екологічно виправданих, технічно досяжних і економічно ефективних вже в сучасних умовах рівнів потенційної продуктивності мисливських, рибних та медоносних ресурсів; виявлення перспективних потреб господарських комплексів в обємах, якості і різноманітності фауністичних ресурсів з урахуванням можливостей утилізації відходів виробництва, прогресивніших норм використання сировини; обґрунтування найбільш раціональних напрямків розвитку природно-ресурсних комплексів, генетично відповідних місцевому ПРП території (акваторії); розвязання проблем обчислення перспективних кадастрових цін на фауністичні ресурси і вартісного визначення їхньої потенційної сукупної продуктивності в умовах конкретного регіону; акцент на аналіз та осмислення конкретного досвіду вивчення перспективного фауністичного потенціалу території (акваторії). Величину перспективного фауністичного потенціалу території (акваторії), на нашу думку, можна розрахувати, якщо до величини фактичної продуктивності фауністичних ресурсів додати той приріст, який мав би місце при досягненні за допомогою повного використання виробничих потужностей максимальних розмірів «віддачі» наявних мисливських, рибних та медоносних ресурсів. Оскільки обєкт дослідження обєднує географію природних ресурсів з біологічними науками, а методи і підходи з географією і ресурсознавством, то нами широко застосовуються поняття та терміни біології («біота», «зооценоз», «популяція», «біологічна продуктивність» та ін.), географії («географічне середовище», «природні ресурси», «картографування», «природний комплекс», «раціональне природокористування» та ін.), ресурсознавства («ресурси», «запаси», «сировина» і т. д.) У другому розділі - «Методичні підходи до оцінки перспективного фауністичного потенціалу регіону» - йдеться про методи оцінки фауністичного потенціалу (мисливських, рибних та медоносних ресурсів).Потреба в біотехнії у мисливському і загалом у фауністичному природокористуванні Чернівецької області повязана з необхідністю покращити умови існування диких тварин, послабити несприятливу дію окремих природних явищ, лімітуючих факторів середовища, зменшити шкідливу для людини діяльність деяких видів. Основними заходами по збалансуванню та територіальному розвитку мисливського господарства Чернівецької області є: відтворення,охорона і раціональне використання мисливської фауни, створення годівниць (для оленів, козуль), підгодівельних майданчиків (для кабанів і зайців), солонців, навісів для збереження кормів, мисливських будиночків. Серед кормів для оленя та козулі використовують сіно, віники деревні, зерновідходи, коренеплоди, для кабана - лише зерновідходи та коренеплоди, а для зайця - сіно та коренеплоди. Підвищення природної рибопродуктивності ставів у Чернівецькій області з метою раціонального використання їх екосистеми для випасного вирощування риби, включає в себе ни

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ