Оцінка перспектив алмазоносності Кіровоградського рудного району шляхом використання систем розломів фундаменту (за геолого-геофізичними даними) - Автореферат

Підходом, який на підставі залучення наявного геологічного і геофізичного матеріалу дасть змогу забезпечити підвищення ефективності прогнозу та якісно новий рівень пошукових робіт з мінімальними матеріальними та фінансовими витратами, має бути вивчення закономірностей розподілу алмазоносних порід у звязку із системами розломів відповідно до постулатів Нової ротаційної гіпотези. Робота виконана згідно з Національною програмою “Розвиток мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року” і є складовою частиною робіт, які виконує казенне підприємство “Кіровгеологія” в межах геологічного завдання 37-56 “Геолого-прогнозні роботи на алмази масштабу 1:200 000 в північно-східній частині Кіровоградського блоку Українського щита” (зареєстровано у Держгеоінформі 18.01.93 р. за №39-93-7/1), відповідальним виконавцем якого є дисертантка.. Мета дослідження полягає у виявленні закономірності розподілу алмазоносних формацій в звязку з системами розломів, які виділені за геофізичними даними, у виконанні наукової прогнозної оцінки перспектив алмазоносності Кіровоградського рудного району з нових позицій, що дозволяє цілеспрямовано та ефективно проводити пошукові роботи. Обєкти, алмазоносність яких повязана з формаціями кімберліт-лампроїтового ряду, перспективні на виявлення крупних, в тому числі ювелірних алмазів, локалізуються в розломах першого порядку, сформованих в режимі розтягу, а обєкти, перспективні на виявлення дрібних алмазів, повязаних з експлозивними вулканогенними ксенотуфобрекчіями різного речовинного складу, розташовані в зонах розломів четвертого порядку зі значними латеральними зсувами. Вперше для території Кіровоградського рудного району за даними гравітаційного та магнітного полів побудовано системи розломів у масштабі 1:200000 (масштаб раніше виконаних побудов 1:1000000), що дозволило виявити нові розломи першого порядку простягань 77о, 347о, 62о, 332о, розломи другого, третього та четвертого порядків.Виконано узагальнення й аналіз комплексу регіональних і локальних критеріїв та ознак прогнозування областей прояву кімберлітового (лампроїтового) магматизму, а також локалізації їхніх алмазоносних різновидів. Підкреслено, що, незважаючи на розроблений комплекс критеріїв, прогнозування алмазних родовищ уявляє дуже складне завдання і більшість алмазоносних обєктів знайдена за прямими ознаками та неочікуваними знахідками. Зроблено короткий огляд результатів раніш проведених спеціалізованих робіт з дослідження алмазоносності України в цілому та Кіровоградського рудного району зокрема. Акцентовано увагу, що головними причинами низької ефективності прогнозно-пошукових робіт є недостатньо розроблена методика прогнозу, яка водночас враховувала б специфіку й умови локалізації проявів кімберлітового (лампроїтового) магматизму, особливості геологічної будови регіонів та забезпечувала б високу ефективність пошукових робіт з мінімальними матеріальними та фінансовими витратами. Вивчення звязку віку алмазоносних формацій, виявлених на території Кіровоградського рудного району, з епохами тектонічних активізацій та проявами алмазоносних формацій у різних частинах світу дозволило констатувати, що епохи формування алмазоносних порід в цілому синхронні на планеті, що може бути зумовлено виключно причинами ротагенного характеру й дає можливість припускати наявність не тільки часової, а й просторової закономірності розподілення цього виду корисних копалин в загальнопланетному масштабі.Наведено дані про геологічну, геофізичну та спеціалізовану вивченість Кіровоградського рудного району. Підкреслено, що під час дослідження геологічної будови району тектоніка вивчалась недостатньо, внаслідок чого розломи й тектонічні порушення некласифіковані за віком та глибинністю. Поряд з цим, вивченість району методами структурної геофізики висока, що обумовлено прогнозуванням у 80-х роках в його межах уранових обєктів.Під час вирішення останнього питання використовуються критерії, розроблені К.Ф.Тяпкіним на прикладі вивчення розломів Українського щита, які зводяться до того, що: 1) інтервали між розломами першого рангу однієї системи повинні складати 140±10 км, а розломи більш високих рангів розташовуються один від одного на відстанях 70-75 км, 35-37 км, тощо; 2) розломи першого рангу характеризуються шириною порядку 15±5 км, а розломи більш високих порядків повинні мати значно меншу ширину. Просторове розміщення осередків кімберлітового (лампроїтового) магматизму тісно повязано з розломами першого порядку, що обумовлено належністю лужних ультраосновних порід до глибинних. Прояв кімберлітів у верхніх шарах літосфери здійснюється за рахунок підняття магми з верхньої мантії, що дозволяє локалізувати місце їхнього можливого розташування розломами першого порядку, сформованими в режимі розтягу. Вузли перетину розломів першого порядку, як найбільш тектонічно послаблені зони, можуть контролювати в межах мінерагенічних зон розміщення алмазоносних обєктів ендогенної природи. Ідентифікація геотектонічного режиму здійснюється за геологічними даним

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ