Оцінка перспектив алмазоносності Кіровоградського рудного району шляхом використання систем розломів фундаменту (за геолого-геофізичними даними) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 272
Прогнозування алмазоперспективних об’єктів. Аналіз ротагенної природи структуроутворення. Розробка моделі формування експлозивних структур. Розгляд розломів четвертого порядку. Спільність мінерагенії алмазів та урану. Металогенічна спеціалізація.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Підходом, який на підставі залучення наявного геологічного і геофізичного матеріалу дасть змогу забезпечити підвищення ефективності прогнозу та якісно новий рівень пошукових робіт з мінімальними матеріальними та фінансовими витратами, має бути вивчення закономірностей розподілу алмазоносних порід у звязку із системами розломів відповідно до постулатів Нової ротаційної гіпотези. Робота виконана згідно з Національною програмою “Розвиток мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року” і є складовою частиною робіт, які виконує казенне підприємство “Кіровгеологія” в межах геологічного завдання 37-56 “Геолого-прогнозні роботи на алмази масштабу 1:200 000 в північно-східній частині Кіровоградського блоку Українського щита” (зареєстровано у Держгеоінформі 18.01.93 р. за №39-93-7/1), відповідальним виконавцем якого є дисертантка.. Мета дослідження полягає у виявленні закономірності розподілу алмазоносних формацій в звязку з системами розломів, які виділені за геофізичними даними, у виконанні наукової прогнозної оцінки перспектив алмазоносності Кіровоградського рудного району з нових позицій, що дозволяє цілеспрямовано та ефективно проводити пошукові роботи. Обєкти, алмазоносність яких повязана з формаціями кімберліт-лампроїтового ряду, перспективні на виявлення крупних, в тому числі ювелірних алмазів, локалізуються в розломах першого порядку, сформованих в режимі розтягу, а обєкти, перспективні на виявлення дрібних алмазів, повязаних з експлозивними вулканогенними ксенотуфобрекчіями різного речовинного складу, розташовані в зонах розломів четвертого порядку зі значними латеральними зсувами. Вперше для території Кіровоградського рудного району за даними гравітаційного та магнітного полів побудовано системи розломів у масштабі 1:200000 (масштаб раніше виконаних побудов 1:1000000), що дозволило виявити нові розломи першого порядку простягань 77о, 347о, 62о, 332о, розломи другого, третього та четвертого порядків.Виконано узагальнення й аналіз комплексу регіональних і локальних критеріїв та ознак прогнозування областей прояву кімберлітового (лампроїтового) магматизму, а також локалізації їхніх алмазоносних різновидів. Підкреслено, що, незважаючи на розроблений комплекс критеріїв, прогнозування алмазних родовищ уявляє дуже складне завдання і більшість алмазоносних обєктів знайдена за прямими ознаками та неочікуваними знахідками. Зроблено короткий огляд результатів раніш проведених спеціалізованих робіт з дослідження алмазоносності України в цілому та Кіровоградського рудного району зокрема. Акцентовано увагу, що головними причинами низької ефективності прогнозно-пошукових робіт є недостатньо розроблена методика прогнозу, яка водночас враховувала б специфіку й умови локалізації проявів кімберлітового (лампроїтового) магматизму, особливості геологічної будови регіонів та забезпечувала б високу ефективність пошукових робіт з мінімальними матеріальними та фінансовими витратами. Вивчення звязку віку алмазоносних формацій, виявлених на території Кіровоградського рудного району, з епохами тектонічних активізацій та проявами алмазоносних формацій у різних частинах світу дозволило констатувати, що епохи формування алмазоносних порід в цілому синхронні на планеті, що може бути зумовлено виключно причинами ротагенного характеру й дає можливість припускати наявність не тільки часової, а й просторової закономірності розподілення цього виду корисних копалин в загальнопланетному масштабі.Наведено дані про геологічну, геофізичну та спеціалізовану вивченість Кіровоградського рудного району. Підкреслено, що під час дослідження геологічної будови району тектоніка вивчалась недостатньо, внаслідок чого розломи й тектонічні порушення некласифіковані за віком та глибинністю. Поряд з цим, вивченість району методами структурної геофізики висока, що обумовлено прогнозуванням у 80-х роках в його межах уранових обєктів.Під час вирішення останнього питання використовуються критерії, розроблені К.Ф.Тяпкіним на прикладі вивчення розломів Українського щита, які зводяться до того, що: 1) інтервали між розломами першого рангу однієї системи повинні складати 140±10 км, а розломи більш високих рангів розташовуються один від одного на відстанях 70-75 км, 35-37 км, тощо; 2) розломи першого рангу характеризуються шириною порядку 15±5 км, а розломи більш високих порядків повинні мати значно меншу ширину. Просторове розміщення осередків кімберлітового (лампроїтового) магматизму тісно повязано з розломами першого порядку, що обумовлено належністю лужних ультраосновних порід до глибинних. Прояв кімберлітів у верхніх шарах літосфери здійснюється за рахунок підняття магми з верхньої мантії, що дозволяє локалізувати місце їхнього можливого розташування розломами першого порядку, сформованими в режимі розтягу. Вузли перетину розломів першого порядку, як найбільш тектонічно послаблені зони, можуть контролювати в межах мінерагенічних зон розміщення алмазоносних обєктів ендогенної природи. Ідентифікація геотектонічного режиму здійснюється за геологічними даним

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?