Оцінка переваг та наслідків членства України у СОТ - Курсовая работа

На цьому шляху виникає багато важливих питань про місце України в світовій економіці, потенційні переваги та недоліки членства або не членства у СОТ, макроекономічні та галузеві наслідки в обох сценаріях. В Україні вже введено в дію значну кількість нових законів, які наближають країну до відповідності нормам СОТ З певних причин процес вступу до СОТ досі був і, певно, й надалі залишатиметься повільним, складним та важким для усіх країн. Кандидатам на членство у СОТ часто доводиться йти на суттєві реформи, щоб привести державні інституції та законодавство у відповідність з принципами і нормами СОТ. Як видно з досвіду багатьох країн, вступ до СОТ може стати впливовим важелем для просування ринкової економіки, важливих регуляторних, інституціональних та економічних реформ, зростання та зайнятості.Світова організація торгівлі (СОТ) (World Trade Organization, WTO) - це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 159 країн, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торгівельний обіг товарів та послуг. Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), почала свою діяльність з 1 січня 1995 р. Угода про заснування СОТ передбачає створення постійно діючого форуму країн-членів для врегулювання проблем, які впливають на їх багатосторонні торговельні відносини, і контролю за реалізацією угод і домовленостей Уругвайського раунду. СОТ функціонує багато в чому так само, як і ГАТТ, але при цьому здійснює контроль за більш широким спектром торговельних угод (включаючи торгівлю послугами і питання торговельних аспектів прав інтелектуальної власності) і має значно більші повноваження у звязку з удосконалюванням процедур прийняття рішень і їхнього виконання членами організації.СОТ стала правонаступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) - організації, яка проіснувала з 1947 по 1994 рік і нараховувала 128 членів. У ході переговорів було укладено 28 угод, які сьогодні є головною складовою нормативно-правової бази СОТ. Результатом першого раунду стали 45000 тарифних поступок, які зумовили загальний приріст обсягів світової торгівлі на суму 10 млрд. дол., або близько пятої частини загального світового товарообігу. Під час другого раунду в Аннесі (Франція) був здійснений обмін майже 5000 тарифних поступок, а чисельність учасників зросла до 31 країни. У середині 60-х років був створений Комітет з торгівлі і розвитку для спостереження за виконанням Частини VI ГАТТ про торгівлю і розвиток угоди, щодо країн, що розвиваються.Сфера діяльності СОТ Визначається сфера діяльності СОТ: торговельні відносини між членами з питань, які регулюються угодами та повязаними з ними правовими документами, включеними у Додатки до цієї угоди Незастосування багатосторонніх торговельних угод між окремими Членами СОТ Встановлюється, що Угода та багатосторонні торговельні угоди (Додатки 1 та 2) не застосовуються між будь-яким іншим Членом СОТ, якщо будь-який з них на момент вступу до СОТ, не згоден на таке застосування Прийняття, набрання чинності та депонування Регламентується порядок прийняття та набрання чинності Угоди Вихід з Угоди Констатується можливість виходу з Угоди та визначається його порядок СОТ є організацією, під керівництвом якої: здійснюється нагляд за імплементацією Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі та повязаних з нею угод, Генеральної угоди з торгівлі послугами, Угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності; проводяться періодичні огляди торговельної політики країн-членів; відбувається врегулювання торговельних суперечок на сонові правил, закладених в її правових нормах.Між країнами з розвинутою економікою та країнами, що розвиваються, які намагаються увійти до всесвітньої спільноти, а також вступили на шлях нового розвитку, виникають проблеми та непорозуміння у відносинах. Але ще з часу подання заявки на членство у цій організації (з 1993 р.) серед науковців, політиків, представників бізнесу та органів державного управління не вщухають дискусії про позитивні та негативні наслідки від лібералізації зовнішньоторговельного режиму. Приєднання тієї чи іншої країни до СОТ передбачає використання в практичній роботі органів державної статистики відповідної системи показників, яка діє в рамках спільного для всіх країн - членів СОТ інформаційного поля. Періодичне надання інформації країнами - членами СОТ до органу з перегляду торговельної політики сприяє прозорості торговельних режимів і створює передумови для адекватного оцінювання ефектів впливу окремих членів на багатосторонню торговельну систему..

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи участі України в СОТ

1.1 Загальна характеристика СОТ

1.2 Раунди багатосторонніх торгівельних переговорів та їх наслідки

1.3 Основні підходи у функціонуванні СОТ

Розділ 2. Аналіз процесів та умов участі України В СОТ

2.1 Аналіз умов участі України в СОТ

2.2 Заходи Світової організації торгівлі

Розділ 3. Сільське господарство України в умовах СОТ

3.1 Сприяння експорту української продукції

3.2 Наслідки вступу до СОТ для галузей сільського господарства та харчової промисловості

3.3 Вплив державної підтримки на сільське господарство України

Висновки

Список використаних джерел