Теоретико-методологічні принципи вимірювання інноваційного потенціалу промислових підприємств і вимоги до його оцінювання. Аналіз та оцінка фактичних результатів інноваційної діяльності підприємства ВАТ "Азовмаш" та можливі шляхи їх вдосконалення.
Найважливішою синтетичною характеристикою підприємства, що визначає можливості його інноваційного розвитку, є інноваційний потенціал, який виступає одним із інструментів сучасного управління підприємством та його інноваційною діяльністю. Враховуючи важливу роль інноваційного потенціалу, виникає нагальна потреба в його адекватній оцінці. Аналіз відомих концепцій та методичних підходів свідчить про те, що теорія вимірювань інноваційного потенціалу знаходиться поки ще на початковому етапі свого розвитку. Методи аналогій, порівнянь, аналізу, синтезу та узагальнення використано в дисертаційному дослідження для аналізу та уточнення економічного змісту поняття інноваційного потенціалу підприємства та сукупних результатів інноваційної діяльності промислового підприємства, а також вибору їх узагальнених індикаторів, обґрунтування методологічних положень щодо вимірювання інноваційного потенціалу підприємства. Для вияву особливостей інноваційного потенціалу як обєкта кількісних вимірювань, обґрунтування структури статистичного забезпечення оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства та вирішення задачі такої оцінки на основі статистичних моделей використано системний підхід та методи системного аналізу.У першому розділі «Інноваційний потенціал промислових підприємств: стан проблеми та дискусійні питання» наведено аналіз відомих теоретичних уявлень про інноваційний потенціал підприємства; методології та методичних підходів до його кількісної оцінки; виявлено найбільш вразливі місця цих підходів та причини, які до цього призводять; визначено можливі напрямки покращення обґрунтованості та точності кількісних вимірювань інноваційного потенціалу підприємства. Аналіз публікацій на цю тематику свідчить про те, що однією з найважливіших причин відсутності загальновизнаних науково обґрунтованих методів вимірювання інноваційного потенціалу підприємств є незадовільний стан розробки методологічних аспектів проблеми та насамперед теоретичних уявлень про зміст самого поняття «інноваційний потенціал» підприємства та субєктів економіки інших типів. В економічній літературі зустрічаються визначення, які трактують інноваційний потенціал підприємства як сукупність ресурсів, необхідних для ведення інноваційної діяльності; як сукупність наявних на підприємстві матеріальних та нематеріальних активів, які використовуються в інноваційній діяльності; як гранична маса ресурсів субєкта господарювання, необхідна та достатня для його інноваційного розвитку; як сукупність факторів та умов здійснення інноваційної діяльності; як сукупність ресурсів, факторів та умов такої діяльності; як можливості та здатність підприємства здійснювати інноваційну діяльність; як здатність та готовність підприємства до реалізації інноваційного процесу; як єдність можливостей, наявних на підприємстві для здійснення інноваційної діяльності, внутрішніх та зовнішніх факторів такої діяльності; як міра готовності підприємства вирішувати певні задачі в інноваційному розвитку, а також багато інших. Практично усі відомі визначення інноваційного потенціалу не відображують такі особливості цієї ознаки підприємства, які могли б служити конструктивними засадами для розробки методів вимірювання рівня потенціалу; належать одному, ресурсно-факторному напрямку оцінювання, який диктує наступний алгоритм оцінки: специфікація ресурсів, факторів і/або умов, які впливають на інвестиційний потенціал підприємства; вибір системи показників, які характеризують стан вищезазначених ресурсів, факторів та умов, та визначення (оцінку) їх значень; конструювання показника інноваційного потенціалу підприємства у вигляді групи поодиноких оцінок, які є по суті узагальненими оцінками не потенціалу, а узагальненою оцінкою вказаної сукупності ресурсів, факторів та умов. Як альтернатива ресурсно-факторному підходу до оцінки інноваційного потенціалу підприємства обґрунтовується доцільність розгляду оптимізаційного підходу, приклади успішного використання якого стосовно задач оцінки економічного потенціалу та рівня конкурентоспроможності підприємств зявилися в останні роки та для якого характерні: використання в якості показників, які виражають оцінювану властивість підприємства, загальноприйнятних синтетичних економічних показників його діяльності; діалектичний облік усіх зумовлюючих факторів в конструкції економіко-математичних моделей підприємства; використання оптимізаційних постановок та методів оптимізації як основного інструменту виявлення узагальнених потенційних властивостей моделі (підприємства).У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання удосконалення теоретико-методологічних засад та методичних підходів до вимірювання інноваційного потенціалу промислових підприємств, що базується на використанні апарату макроекономічних динамічних виробничих функцій для оцінки сукупного ефекту від здійснення інноваційних заходів, методів економіко-математичного моделювання динаміки розвитку підприємств та оптимізації для виявлення потенційних можливо
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы