Оцінка медико-екологічного ризику території - Автореферат

Сукупність цих чинників зумовлює несприятливий екологічний стан навколишнього середовища для життєдіяльності людини, значно погіршує медико-демографічну ситуацію. Тому актуальним завданням є визначення медико-екологічного ризику, яке базується на результатах еколого-географічного аналізу території. Вивчення медико-екологічних ризиків території дозволяє встановити місце конкретного фактору в ранговій шкалі чинників, визначити ступінь його впливу на населення. Дотепер відсутня чітко обґрунтована оцінка екологічного ризику в східній частині Північно-Західного регіону України (що за схемою адміністративно-територіального поділу України відповідає Рівненській області), у звязку з чим тема дисертаційного дослідження є актуальною як в теоретичному, так і в практичному аспектах тому що вона спрямована на: - встановлення функціональних закономірностей системи «здоровя населення - навколишнє середовище», важливих для визначення шляхів покращання умов проживання населення; Досягнення вказаної мети дозволить виявити детермінацію конкретних чинників здоровя населення та природного середовища, що важливо для вирішення проблеми покращання здоровя населення та ранжування районів за медико-екологічним ризиком.Низький ризик повязують із низьким сподіваним рівнем захворюваності, смертності, інвалідності тощо, а високий ризик - із високим сподіваним рівнем цих показників (О.П. В розділі висвітлено проблему створення детальних баз даних медико-демографічних, природно-екологічних показників за достатньо великі проміжки часу для зниження похибки та підвищення репрезентативності вибірки; обґрунтовано потребу в кореляційних обчисленнях при оцінюванні природно-антропогенних чинників впливу на медико-демографічну ситуацію; обґрунтовано створення тематичних карт розподілу чинників впливу на людину та показників зворотної реакції - стану її здоровя. У третьому розділі «Оцінка сучасного та ретроспектива медико-демографічного стану Рівненської області» проаналізовано народжуваність та смертність населення Рівненської області, виявлена просторова та темпоральна структура первинної захворюваності та поширеності захворювань в розрізі окремих нозологій, досліджена структура смертності. У північних районах, які отримали в десятки разів вищу концентрацію забруднення ґрунтів радіонуклідами дана динаміка має тенденцію до більшої інтенсивності, ніж у південних районах. В четвертому розділі «Вибір екологічних та природних факторів для оцінки медико-екологічного ризику території» проведено аналіз формування здоровя населення Рівненської області на основі кореляційних моделей, які дали можливість встановити ймовірність зміни здоровя населення в окремих районах залежно від напруженості екологічної ситуації.На основі проведеного аналізу динаміки медико-демографічних та екологічних факторів і розподілу їх у просторі визначені домінуючі фактори, що визначають стан здоровя населення Рівненської області з урахуванням впливу зовнішнього середовища. Вони впливають не лише на сучасний стан здоровя населення, але й визначають динаміку захворюваності за різними класами хвороб, структуру та динаміку смертності. Так, забруднення атмосферного повітря впливає на динаміку смертності зумовлену захворюваннями органів дихання, забруднення ґрунтів радіонуклідами впливає на ендокринологічну захворюваність, поширеність хвороб крові, онкозахворюваність тощо. Вперше проведений кореляційний аналіз екологічних факторів з станом здоровя населення на території Рівненської області, виділено групи показників для визначення медико-екологічного ризику, а саме екологічні (забрудненість атмосферного повітря, радіологічний стан ґрунтів, якість питної води, лісистість території) та медико-демографічні (динаміка смертності та її структура, поширеність захворювань в розрізі нозологічних одиниць, первинна захворюваність та її динаміка). Проведена оцінка медико-екологічного ризику адміністративних районів показала, що у північних районах області існує підвищений ризик для населення захворіти на ендокринологічні захворювання, хвороби крові, рак щитовидної залози, що обумовлено радіологічним станом та недостачею йоду в питній воді даної території.

Основний зміст роботи

В дисертації обґрунтовані теоретичні засади і розроблений алгоритм медико-екологічного дослідження території, здійснена медико-екологічна оцінка обєкту дослідження та отримані такі головні результати: 1. На основі проведеного аналізу динаміки медико-демографічних та екологічних факторів і розподілу їх у просторі визначені домінуючі фактори, що визначають стан здоровя населення Рівненської області з урахуванням впливу зовнішнього середовища. Головна закономірність - це відповідність формування здоровя населення у просторово-часовому вимірі екологічним факторам. Роль окремих груп факторів є не однаковою. Вони впливають не лише на сучасний стан здоровя населення, але й визначають динаміку захворюваності за різними класами хвороб, структуру та динаміку смертності. Так, забруднення атмосферного повітря впливає на динаміку смертності зумовлену захворюваннями органів дихання, забруднення ґрунтів радіонуклідами впливає на ендокринологічну захворюваність, поширеність хвороб крові, онкозахворюваність тощо.

2. Вперше проведений кореляційний аналіз екологічних факторів з станом здоровя населення на території Рівненської області, виділено групи показників для визначення медико-екологічного ризику, а саме екологічні (забрудненість атмосферного повітря, радіологічний стан ґрунтів, якість питної води, лісистість території) та медико-демографічні (динаміка смертності та її структура, поширеність захворювань в розрізі нозологічних одиниць, первинна захворюваність та її динаміка).

4. Проведена оцінка медико-екологічного ризику адміністративних районів показала, що у північних районах області існує підвищений ризик для населення захворіти на ендокринологічні захворювання, хвороби крові, рак щитовидної залози, що обумовлено радіологічним станом та недостачею йоду в питній воді даної території. Центральні райони та м.Рівне мають вищий ризик для населення захворіти на хвороби органів дихання, серцево-судинні захворювання, що обумовлено вищою концентрацією тут промислових підприємств області.

5. Методика ранжування розроблена на основі порівняльного принципу між адміністративними районами за їх медико-географічними та екологічними показниками. Використовується пятибальна шкала: від -2 до 2 в порядку покращення стану району за медико-екологічним ризиком (0 - приймається за умовно нейтральний стан території району). Дана методика не є трудомісткою, не вимагає безпосереднього проведення аналізів екологічних чинників та визначення показників захворюваності на місцях завдяки існуванню баз даних медико-географічних показників та екологічних чинників в областях, тому носить універсальний характер, тобто, може бути застосована для медико-екологічних досліджень будь-якої території.

6. Набула подальшого розвитку концепція медико-екологічного ризику захворюваності населення, доцільність якої обґрунтована у дисертаційній роботі. Вона дає можливість визначати ймовірність зміни стану здоровя населення у конкретних адміністративних районах залежно від динаміки екологічних чинників.

7. Результатом всієї роботи є представлене інтегральне медико-екологічне ранжування території області, в якому максимально враховані усі виявлені у процесі дослідження закономірності.

1. Волкова Л.А., Кушнірук Ю.С. Географо-екологічні дослідження території при визначенні факторів екологічного ризику в східній частині Північно-Західного регіону України // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету, серія «Географія». Вінниця - 2004, №7. с. 90-96. Автору належить виявлення кореляцій та їх розрахунок між сумарною дозою радіації, накопленої населенням, забрудненням ґрунтів на радіонукліди та захворюваністю на ендокринні хвороби.

2. Волкова Л.А., Кушнірук Ю.С. Географо-математичний аналіз екостану в східній частині Північно-Західного регіону України за медико-демографічними критеріями ризику // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету, серія «Географія» Тернопіль - 2004, №2, ч. ІІ. с. 43-49. Автору належить проведення кореляційного та регресивного аналізу динаміки кількості викидів в атмосферне повітря, смертності з причин хвороб органів дихання та рівнем захворюваності населення на хвороби органів дихання.

3. Волкова Л.А., Кушнірук Ю.С. Екологічний аспект в медичній географії на прикладі Рівненської області // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету, серія «Географія». Вінниця - 2005, №9. с. 61-68. Автору належить дослідження динаміки загальної та онкозахворюваності, висновок про темпоральне зміщення відклику в показниках здоровя населення на зміни в зовнішньому середовищі, розроблення картосхеми «Поширеність хвороб крові на фоні радіаційного забруднення».

4. Волкова Л.А., Кушнірук Ю.С. Шляхи управління екологічним ризиком для керування стану навколишнього середовища // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету, серія «Географія» Тернопіль - 2005, №1 (7). с. 233-240. Автору належить проведення аналізу стану вивчення аспектів медико-екологічного ризику, огляд методик визначення медико-екологічного ризику, розроблення картосхеми «Первинна захворюваність на вроджені аномалії у дітей на фоні радіологічного забруднення ґрунту», проведення розрахунку кореляції вперше виявлених аномалій розвитку у дітей та рівня забрудненості ґрунту радіонуклідами.

5. Кушнірук Ю.С. Позитивні природні чинники при визначенні медико-екологічного ризику // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету, серія «Географія». Вінниця - 2006, №12. с. 81-87.

6. Кушнірук Ю.С. Оцінка медико-екологічного ризику за станом навколишнього середовища на прикладі Рівненської області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету, серія «Географія» Тернопіль - 2006, №2. с. 172-179.

7. Кушнірук Ю.С. Застосування оцінки медико-екологічного ризику для ранжування районів на прикладі Рівненської області // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету, серія «Географія». - Вінниця - 2007, №13. с. 127-134.

8. Кушнірук Ю.С., Скрипчук П.М. Еколого-демографічні проблеми Рівненської області // Вісник Рівненського Державного технічного університету. №3 (5) ч. 1 Рівне - 2000. с. 53-61. Автору належить аналіз демографічної ситуації та дослідження динаміки демографічних процесів в Рівненській області.

9. Волкова Л.А., Кушнірук Ю.С. Географо-математичний аналіз екологічного стану повітряного басейну Рівненської області за медико-демографічними критеріями ризику // Вісник Рівненського державного технічного університету. №1 (14) Рівне - 2002. с. 3-10. Автору належить розрахунок динаміки викидів в атмосферне повітря та динаміки смертності з причин хвороб органів дихання, кореляційний аналіз.

10. Волкова Л.А., Кушнірук Ю.С. Географо-екологічне районування Рівненської області за комплексом екологічних та медико-демографічних факторів ризику // Вісник Рівненського державного технічного університету. №3 (16) Рівне - 2002. с. 3-9. Автору належить розрахунок інтегральних показників медико-екологічного ризику, розроблення картосхеми «Ранжування території Рівненської області за комплексом екологічних та медико-демографічних показників».

Размещено на .ru