М’ясна продуктивність чистопородного і помісного молодняка, отриманого від схрещування корів лебединської породи з бугаями-плідниками абердин-ангуської і української м’ясної порід, вирощених по технології м’ясного скотарства, та її економічна ефективність
При низкой оригинальности работы "Оцінка м’ясних і забійних якостей помісних бичків лебединської породи різних генотипів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Подальший розвиток виробництва яловичини планується проводити за рахунок створення самостійної галузі - спеціалізованого мясного скотарства та проведення промислового схрещування маточного поголівя молочних і молочно-мясних порід з мясними бугаями-плідниками вітчизняної та зарубіжної селекції. В теперішній час в Україні розводять тварин нових вітчизняних порід - українську мясну, волинську і поліській тип, знамянську, симентальську мясну і імпортних - абердин-ангуську, герефордську, шаролезську породи та інші (Г.Т.Шкурін, 1998). Досліди по схрещуванню бугаїв-плідників цих порід з маточним поголівям молочного і комбінованого напрямку продуктивності ведуться зараз у багатьох наукових закладах України, в різних господарствах і природно-кліматичних зонах. Метою наукових досліджень було порівняльне вивчення мясної продуктивності чистопородного і помісного молодняка, отриманого від схрещування корів лебединської породи з бугаями-плідниками абердин-ангуської і української мясної порід, вирощених по технології м?ясного скотарства. розрахувати економічну ефективність промислового схрещування корів лебединської породи з бугаями-плідниками абердин-ангуської і української мясної породами.У 12-місячному віці різниця за живою масою між молодняком лебединської породи і помісями абердин-ангуської і української мясної складає 5.5% і 8.2% (Р>0.99...0.999), у 17-місячному віці відповідно - 6.1 і 9.4% (Р>0.999). Відносний приріст з віком в усіх групах знижується, але у помісей це проходить більш різко. Вивчення лінійного росту піддослідного молодняку свідчить про те, що помісі переважають ровесників лебединської породи у віці 17 місяців за промірами обхвату, глибини та ширини грудей, напівобхвату заду (промір Грегорі) і ширини в клубах. Для вивчення м?ясної продуктивності нами були проведені контрольні забої піддослідних бичків по три голови з кожної групи у 8, 12 і 17-місячному віці (табл..2 ). У 8-місячном віці це співвідношення по групах знаходилось у межах 6.7-10.1 : 1, у 17-місячному віці-1.14-1.35 : 1, що відповідає сучасним вимогам до яловичини.В результаті проведених експериментальних досліджень встановлено, що використання бугаїв-плідників абердин-ангуської і української м?ясної порід при схрещуванні з коровами лебединської породи в північно-східному регіоні України підвищує м?ясну продуктивність, поліпшує її якість, знижує собівартість приросту живої маси помісного молодняка, вирощеного по технології м?ясного скотарства. У 17-місячному віці тварини від бугаїв-плідників української м?ясної породи перевищували лебединських аналогів на 43.0 кг (9.3%, при Р>0.999), з абердин-ангуською породою - на 28.0 кг (6.1%, при Р>0.999). Так, у 17-місячному віці різниця по забійному виходу склала між I і II групами - 1.49% (Р>0.95), I-III - 3.17% (Р>0.99), II-III - 1.68% (Р>0.99). Помісний молодняк, отриманий від схрещування корів лебединської породи з бугаями-плідниками української м?ясної мали кращий морфологічний склад туші. У 17-місячному віці вихід м?якоті склав 82.4%, що на 3.1% вище в порівнянні з тваринами першой групи і на 0.7% - другої групи.
План
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Вывод
Динаміка живої маси піддослідних бичків. Одним із найважливіших показників росту тварин є їх жива маса. Бички різних генотипів за однакових умов годівлі та утримання проявили різну інтенсивність росту (рис. 1).
Найменша жива маса при народженні у помісного молодняка з абердин-ангуською породою (28.0 кг). До 12-місячного віку достовірної різниці у живій масі тварин контрольній і дослідних груп не спостерігалось (td=0,2-1,7), але перевага була на боці помісей. У 12-місячному віці різниця за живою масою між молодняком лебединської породи і помісями абердин-ангуської і української мясної складає 5.5% і 8.2% (Р>0.99...0.999), у 17-місячному віці відповідно - 6.1 і 9.4% (Р>0.999).
Найбільший приріст у бичків лебединської і української мясної порід у віці від 12 до 17 місяців - 858 і 960 г, а у помісей з абердин-ангуською, як найбільш скороспілих тварин, у віці від 8 до 12 місяців - 950 г. Відносний приріст з віком в усіх групах знижується, але у помісей це проходить більш різко.
Лінійний ріст. Вивчення лінійного росту піддослідного молодняку свідчить про те, що помісі переважають ровесників лебединської породи у віці 17 місяців за промірами обхвату, глибини та ширини грудей, напівобхвату заду (промір Грегорі) і ширини в клубах. В цьому віці вони мали більш високі індекси збитості, глибокогрудості, широкогрудості і масивності. Величина індексу мясності у піддослідних бичків з віком зростає, але він завжди вище у помісних тварин.
М?ясна продуктивність і забійні якості. Для вивчення м?ясної продуктивності нами були проведені контрольні забої піддослідних бичків по три голови з кожної групи у 8, 12 і 17-місячному віці (табл..2 ).
Таблиця 2
Результат контрольного забою бичків у різному віці, М±m
Визначальним показником м?ясної продуктивності є маса парної туші. Так, у 12-місячному віці різниця по масі парної туші між I і II групами склала 11.9 кг (Р>0.99), I і III -16.4 кг (Р>0.999). У 17-місячному віці між I і II - 19.4 кг (Р>0.99), I і III -групами - 40.0 кг (Р>0.999), II і III -20.6 кг (Р>0.999).
За забійним виходом у 8-місячномувіцідостовірнарізницянами не встановлена. У 12-місячному ВІЦІМІЖІ ІІІІГРУПАМИВОНАСКЛАЛА -1.98 %
(Р>0.95), а у 17-місячному віці вона була достовірна між всіма групами: I і II - 1.49 % (Р>0.95), I і III - 3.17 % (Р>0.99) і II і III - 1.68 %(Р>0.99).
Морфологічний склад туш. Важливим показником якісної оцінки туш вважають співвідношення м?язової та кісткової тканин (табл..3).
Таблиця 3
Морфологічний склад туш, М±m
Показники Вік, міс Групи
I II III
Маса охолодженої туші, кг 8 17 104.8±2.1 234.8±1.6 112.5±2.4 253.0±0.9** 114.2±1.9* 273.8±1.3***
Маса мякоті, кг 8 17 76.0±0.91 186.2±0.34 84.6±0.40** 206.6±0.52*** 87.3±0.38** 225.5±0.33***
Вихід мякоті,% 8 17 72.5 79.3 75.2 81.7 76.4 82.4
Маса кісток, кг 8 17 25.6±0.30 43.8±0.08 24.8±0.12 41.2±0.10*** 24.0±0.10* 43.6±0.06
Вихід кісток,% 8 17 24.4 18.7 22.0 16.3 21.0 15.9
Маса сухожилків і хрящів, кг 8 17 3.2±0.04 4.8±0.01 3.1±0.01 5.2±0.01*** 2.9±0.01** 4.7±0.01**
Вихід сухожилків і хрящів, % 8 17 3.1 2.0 2.8 2.0 2.6 1.7
Вихід м?якоті, кг: На 1 кг кісток 8 17 2.97 4.25 3.41 5.01 3.64 5.17
На 100 кг живої маси 8 17 34.5 40.9 37.3 42.6 37.3 45.2
На один день життя 8 17 0.310 0.359 0.345 0.399 0.356 0.435
З віком в усіх групах збільшується як абсолютна, так і відносна кількість маси м?якоті. У 17-місячномувіці вона склала у помісних бичків з абердин-ангуською і українською м?ясною породами 81.7 і 82.4 %, що відповідає світовим стандартам для м?ясної худоби.
У піддослідних бичків змінювалась не тільки форма їх тіла, а також склад туш, співвідношення між м?язовою і кістковою тканинами. В молодому віці більш інтенсивно розвивається кісткова тканина, потім м?язова. Вихід м?якоті на 1 кг кісток у 8-місячному віці по групах склал: I-2.97 кг, II - 3.41 кг і III - 3.64 кг. У 17-місячному віці цей показник зріс і склав відповідно по групах - 4.25, 5.01і5.17 кг.
Нами встановлено , що з віком у піддослідних тварин вихід м?якоті на100 кг живої маси і на один день життя збільшується, але більш високі показники у помісних бичків.
Аналіз морфологічного складу природно-анатомічних частин туші піддослідних тварин всіх груп показав, що найбільший вихід м?якоті був у поперековій з пашиною і тазостегновій частинах. Питома маса кісток з віком зменшується, де перевага за тазостегновою частиною туші.
Жиловка м?яса показала, що піддослідні бички II групи мали більше м?яса вищого сорту на 3.2 %, бички III - на 5.5% в порівнянні з аналогами лебединської породи.
Хімічний склад м?яса та його фізико-технологічні показники. Біологічна цінність і якість м?яса в значній мірі залежить від його хімічного складу. Різниця у хімічному складі середньої проби піддослідних бичків між групами незначна, але пріоритет за помісними тваринами. Помісі з абердин-ангусами відрізнялися підвищеним складом жиру протягом усіх вікових періодів. Відношення білок : жир з віком зменшується. У 8-місячном віці це співвідношення по групах знаходилось у межах 6.7-10.1 : 1, у 17-місячному віці -1.14-1.35 : 1, що відповідає сучасним вимогам до яловичини. В пробі найдовшого м?яза спини в усі вікові періоди у помісних бичків вище вміст білка і жира в порівнянні з лебединськими аналогами. Кількість сухої речовини і золи во всіх групах у 8, 12, і 17-місячному віці практично однакове.
В пробах найдовшого м?яза спини були вивчені у 8 і 17-місячному віці деякі фізико-технологічні показники, які визначають технологічну і кулінарну цінність м?яса (табл.4. )
Величина РН, яка свідчить про інтенсивність дозрівання м?яса знаходилась у межах 5.64-6.07. Виходячи із технологічних норм м?ясо всіх піддослідних груп проходило всі стадії дозрівання і пригодне для зберігання.
Важливе значення в оцінці якості м?яса має показник вологоємкості. Кількість слабо зв?язаної води у м?ясі - одна з властивостей, яка характеризує соковитість і ніжність м?яса. Наші дані показують, що вологоємкість м?яса помісів вище у порівнянні з ровесниками I групи. М?ясо бичків усіх піддослідних груп має високі технологічні якості і може служити доброю сировиною для переробної промисловості.
При визначенні ніжності м?яса нами було встановлено, що у 8-місячному віці у тварин II групи воно ніжніше на 9.2 % в порівнянні з I групою і на 1.0 % - з III - групою. У 17-місячному віці тенденція збереглася відповідно - 15.4 і 7.7 %. Помісі також мали перевагу за білково-якісним показником, за яким вони переважали лебединських ровесників у 8-місячному віці - на 1.4 - 8.9 %, в 17-місячномувіці - 1.6 - 10.0 %. М?ясо бичків усіхгруп, особливопомісних,комісією при дегустації відзначено високими харчовими якостями -легкість пережовування, соковитість, гарний смак.
Якість шкіряної сировини та морфологічні і біомеханічні властивості п?ясткових кісток. Придатність шкіри для переробки на хромову, технічну і підошвенну шкіру визначається товщиною, площею і її масою. З віком абсолютна товщина шкіри на всіх вивчаючих ділянках збільшується: найбільш на сідничому бугрі: I група - 2.98 мм, II група -3.24 мм і III група - 3.15 мм; найменш - на ліктьовому бугрі відповідно по піддослідним групам - 1.86, 2.24 і 1.90 мм.
Другим етапом зажиттєвого вивчення шкіри піддослідних бичків було визначення її площі і маси, які в кінцевому етапі безпосередньо визначають вихід готової продукції (табл.5.)
Таблиця5
Площа та маса шкіри піддослідних бичків після забою, М±m
Групи тварин Довжина, см Ширина, см Площа, дм2 Маса, кг
8 місяців
I 134.7±6.07 114.7±2.34 154.4±7.69 12.5±0.50
II 155.0±2.65 129.7±2.61* 201.1±6.76* 17.8±0.60**
III 148.7±1.77 126.3±1.53* 187.9±2.61* 16.3±0.44**
17 місяців
I 196.7±1.77 206.3±1.45 405.8±6.44 41.7±1.20
II 199.3±2.34 209.3±1.76 417.1±8.20 44.6±0.88
III 200.7±2.41 213.3±2.34 428.1±9.71 47.3±1.20*
Найбільша площа шкіри у 8-місячному віці у тварин II групи, а у 17-місячному віці у тварин III групи. Маса парних шкір достовірно відрізнялась по групам у 8-місячному віці (Р>0.99). У 17-місячному віці достовірна різниця зафіксована тільки між тваринами I і III груп - 5.6 кг (Р>0.95). Шкіри всіх піддослідних тварин у цьому віці віднесені до важких.
Основні показники, що характеризують розвиток п?ясткових кісток наведені у таблиці 6.
Найменша маса сирої кістки і її об?єм у 17-місячному віці був у бичків I групи. Перевага за цими показниками у тварин II і III груп (Р>0.95). Найбільшу достовірну (Р>0.99) міцність п?ясткових кісток мають бички лебединської породи у порівнянні з помісями. З віком міцність п?ясткових кісток підвищується в усіх піддослідних бичків.
Економічна ефективність вирощування бичків різних генотипів. Ефективність виробництва яловичини залежить від рівня м?ясної продуктивності і оплати кормів. Наші дослідження показали, що піддослідні бички, отримані від промислового схрещування лебединських корів з бугаями-плідниками абердин-ангуської і української м?ясної порід, краще використовують поживні речовини корму. Вони витрачали на 1 кг приросту менше на 0.70-0.84 кг кормових одиниць.
Таблиця 6
Деякі особливості п?ясткових кісток піддослідних бичків у 17-місячному віці, М±m
Групи
Показники I II III
Маса сирої кістки, г 301.1±13.5 374.2±10.7* 355.1±12.1*
Методом комплексної оцінки використання кормів піддослідними бичками можна вважати обчислення коефіцієнту конверсії протеїну у харчовий білок туші (табл.7 ).
Таблиця 7
Коефіцієнт конверсії протеїну кормів у білок туші
Групи
Показники I II III
Кількість використанного із кормом перетравного протеїну,кг 326.5 322.1 324.1
Відклалося в туші білку, кг 35.4 39.3 44.5
Вихід білку на 100 кг передзабійної маси, кг 7.77 8.11 8.92
Помісні бички III групи на 9.1 кг накопичили більше білка в туші, ніж молодняк лебединської породи і на 5.2 кг -в порівнянні з молодняком II групи. Коефіцієнт конверсії перетравного протеїну кормів у білок їстівної частини туші був вище у помісей з українською м?ясною породою.
Основним показником економічної ефективності вирощування піддослідних тварин на м?ясо є собівартість продукції, виручка від її реалізації, прибуток і рентабельність (табл.8 ).
Таблиця 8
Економічна ефективність вирощування піддослідних бичків (в цінах IV кварталу 1999 р.)
Групи
Показники I II III
Витрати на вирощування 1 голови, грн 1099.15 1099.50 1101.59
Одержано від реалізації 1 голови на ринку, грн 1924.72 2081.97 2212.26
Прибуток на 1 гол., грн 825.57 982.47 1110.67
Рівень рентабельності, % 34.4 43.4 50.5
Наші дослідження свідчать, що найнижчу собівартість 1ц приросту живої маси мали помісні бички II та III груп. Найвищу виручку від реалізації однієї голови одержано від помісних бичків II та III груп, що зумовило більший прибуток відповідно на 156.9 і 285.1 грн і рівень рентабельності на 9.0 і 16.1 %, ніж в I групі.
Таким чином промислове схрещування корів лебединської породи з бугаями-плідниками абердин-ангуської та української м?ясної порід дозволяє не тільки підвищити м?ясну продуктивність і покращити якість м?яса, але й одержати дешеву яловичину.1. В результаті проведених експериментальних досліджень встановлено, що використання бугаїв-плідників абердин-ангуської і української м?ясної порід при схрещуванні з коровами лебединської породи в північно-східному регіоні України підвищує м?ясну продуктивність, поліпшує її якість, знижує собівартість приросту живої маси помісного молодняка, вирощеного по технології м?ясного скотарства.
2. Помісний молодняк за весь період вирощування мав високу інтенсивність росту. У 17-місячному віці тварини від бугаїв-плідників української м?ясної породи перевищували лебединських аналогів на 43.0 кг (9.3%, при Р>0.999), з абердин-ангуською породою - на 28.0 кг (6.1%, при Р>0.999).
За середньодобовими приростами за весь період вирощування пріорітет також за помісями з українською м?ясною (920 г при 837 г у лебединських аналогів).
3. За лінійними промірами і індексами помісні тварини більш низьконогі і широкотілі, мають кращу обмускуленність. За типом будови тіла вони наближаються до тварин м?ясних порід.
4. Висока продуктивність помісного молодняка обумовлена підвищеним змістом у крові еритроцитів, гемоглобіна, загального білка, неорганічного фосфору. Температура тіла, частота дихання і пульсу свідчить о більш вищим рівні обмінних процесів у помісних бичків, що найшло своє відображення в їх живій масі.
5. За результатами контрольних забоїв у піддослідного молодняку встановлено, що основні показники м?ясної продуктивності з віком збільшуються. Помісні тварини відрізнялися кращими забійними якостями по відношенню до лебединських ровесників. Так, у 17-місячному віці різниця по забійному виходу склала між I і II групами - 1.49% (Р>0.95), I -III - 3.17% (Р>0.99), II-III - 1.68% (Р>0.99).
6. Помісний молодняк, отриманий від схрещування корів лебединської породи з бугаями-плідниками української м?ясної мали кращий морфологічний склад туші. У 17-місячному віці вихід м?якоті склав 82.4%, що на 3.1% вище в порівнянні з тваринами першой групи і на 0.7% - другої групи. Коефіцієнт м?ясності склав відповідно - 5.17, 4.25 і 5.01.
7. Морфологічний склад природно-анатомічних частин туші піддослідних бичків всіх груп показав, що найбільш цінними за виходом м?якоті були поперекова з пашиною і тазостегнова частини.
За кількістю м?якоті, кісток і сухожилок між піддослідними тваринамирізних сполучень встановлена різниця у 8, 12, і 17-місячному віці.
Вихід м?яса вищого і першого сорту на 1 кг кісток склав у I групі - 2.72 кг, у II - 3.26 кг і у III - 3.50 кг.
8. За хімічним складом і співвідношенням білка і жиру (1.14-1.35 : 1) м?ясо піддослідних тварин відповідає сучасним вимогам. Фізико-технологічні показники найдовшого м?яза спини підтверджують більш високу повноцінність м?язової тканин піддослідних тварин третьої групи. Білково-якісний показник у них склав у 17-місячному віці 4.40, що на 0.36 і 0.06 вище в порівнянні з першою і другою групами відповідно.
9. Помісні тварини обох породних сполучень мають більш важчу шкіряну сировину в порівнянні з молодняком лебединської породи. У 17-місячному віці шкіра від усіх піддослідних тварин віднесена до важкої. Між тваринами першої і третьої груп зафіксована достовірна різниця - 5.6 кг (Р>0.95).
10. Найменша маса сирої пясткової кістки і її об?єм у 8 і 17 - місячному віці у бичків лебединської породи. Різниця за цими показниками між піддослідними тваринами достовірна (Р>0.95...0.999).
Найбільша міцність п?ясткових кісток у бичків лебединської породи в порівнянні з помісними бичками у 8 і 17-місячному віці (Р>0.95...0.99).
11. Ефективність виробництва яловичини в значній мірі залежить від рівня м?ясної продуктивності і оплати кормів. Помісні тварини краще використовують поживні речовини корму. На 1 кг приросту вони затрачували на 0.70 -0.84 кормових одиниць менше в порівнянні з лебединськими аналогами.
12. Помісні тварини характеризуються кращею здатністю трансформувати протеїн корму в білок туші. По коефіцієнту конверсії вони перевищували лебединських аналогів на 1.36 - 2.89 %. У 17-місячному віці помісні піддослідні тварини мали більш білка в туші на 3.9 і 9.1кг (11.0 - 25.7 %). корова бугай скотарство мясний
13. Різниця у живій масі піддослідних бичків різних сполучень обумовили зниження собівартості 1 ц приросту у помісних тварин третьої групи - на 20.02 грн (9.6 %), другої - 15.45 грн (7.2 %), по відношенню до лебединських аналогів. Від помісних бугайців абердин-ангуської породи додатково отримано 58.7 грн, від помісей з української м?ясної - 90.4 грн.
Пропозиції виробництву
У господарствах північно-східного регіону України з ціллю підвищення ефективності виробництва високоякісної яловичини по технології м?ясного скотарства широко використовувати в промисловому схрещуванні на маточному поголів?ї лебединської худоби бугаїв - плідників української м?ясної породи. Це дозволить зменшити собівартість 1 ц приросту живої маси на 7.2 - 9.5 % і підвищити рівень рентабельності на 9.0 - 16.1 %.
Список литературы
1. Котенджи Г.П., Киселев А.Б., Мирось В.В. О мясных качествах лебединского скота и его помесей // Удосконалення племінних і продуктивних якостей популяції бурої худоби.- Київ: Асоціація “Україна”, 1996.-С.72-73. Дисертантом виконано розробку методики, аналіз і узагальнення експериментальних даних.
2. Киселев А.Б., Мирось В.В., Ладика В.И., Котенджи Г.П. Рост и развитие молодняка лебединской породы и помесей с быками абердин-ангусской и украинской мясной породами // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин.- Київ: Асоціація “Україна”, 1996.-С.83. Дисертантом виконано розробку методики, аналіз і узагальнення експериментальних даних.
3. Мирось В.В., Котенджі Г.П., Кисельов О.Б., Чудан М.М. Створення репродукторів м?ясної худоби на базі лебединської породи // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин.-Київ: Асоціація “Україна”, 1996.-С.112. Використано дані аналітичних досліджень, отриманих та узагальнених особисто здобувачем.
4. Мирось В.В, Котенджі Г.П., Кисельов О.Б., Чудан М.М. Використання м?ясних порід для поліпшення лебединської породи// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої до дня народження АКАДЕМІКАМ.Ф. Іванова /Мін. с.-г. та продовольства України:Харківський зооветінститут. -Харків, 1996.-С. 52-53.СДИСЕРТАНТОМ виконані аналітичні дослідження, проведений аналіз отриманих результатів.
5. Шкурін Г., Мірось В., Кисельов О. Створення стада м?ясної худоби методом поглинального схрещування//Тваринництво України.-1997.-№10.-С.18. Використано дані аналітичних досліджень, отриманих та узагальнених особисто здобувачем.
6. Кисельов О.Б. Вікові зміни живої маси молодняка лебединської породи і його помісей з бугаями м?ясних порід // Вісник СДАУ, науково-методичний журнал.-Суми, Вип. 2.-1998.-С.342-343.
7. Кисельов О.Б. Морфологічні та біомеханічні властивості кістяка тварин лебединської породи та її помісей // Вісник СДАУ, науково-методичний журнал.-Суми, Вип. 2.- 1998.-С.343-345.
8. Ладика В.І., Кисельов О.Б.,Котенджі Г.П. М?ясна продуктивність молодняка різних генотипів лебединської породи при інтенсивному вирощуванні.//Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини.-Вип. 4.-Т.1. Сільськогосподарські науки /Харківський зооветеринарний інститут. - Х.: РВВ ХЗВІ, 1998.-С.72-75. Дисертантом виконані аналітичні дослідження, проведений аналіз отриманих результатів.
9. Котенджі Г.П., Кисельов О.Б., Мороз М.В. Прижиттєве визначення товщини і площі шкури у бугайців лебединської породи різних генотипів//Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей/ /Айлант-Вип. 10.-Херсон, 1999.-С.79-83. Дисертантомвиконанорозробкуметодики,аналізіузагальнення експериментальних даних.
10. Економічне обґрунтування промислового схрещування лебединських корів з бугаями-плідниками м?ясних порід / Г.П. Котенджі, В.І. Ладика, О.Б. Кисельов, М.В.Мороз//Зб. статей за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції ”Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК”.-Суми, Видавництво “Козацький Вал”, 1999.-Т.2.-С.150-152. Використано дані аналітичних досліджень, отриманих та узагальнених особисто здобувачем.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
