Оцінка конкурентоспроможності промислових підприємств (на прикладі підприємств кондитерської галузі харчової промисловості України) - Автореферат

Причому керівництво підприємств уже не може задовольнятися висновками аналітичних та маркетингових служб, воно намагається отримати кількісний вираз традиційно якісним експертним оцінкам у сфері внутрішньогалузевої конкуренції, дізнатися про розмір резервів та конкурентних переваг у розрізі окремих факторів конкурентоздатності, залучити прогнозну інформацію щодо розвитку даного показника на майбутнє. Проте деякі проблеми теорії конкурентоспроможності і методології використання статистичних методів в процесі оцінювання та аналізу рівня конкурентоздатності промислових підприємств залишаються відкритими. У дисертаційній роботі були використані матеріали, які зібрано автором у межах виконання НДР «Фактори і шляхи посилення конкурентоспроможності та підвищення ефективності роботи підприємств народного господарства України» в Одеському державному економічному університеті (державний реєстраційний номер 0107U011413). класифікувати досліджувані обєкти за знайденою найкращою оцінкою конкурентоздатності, вивчити її динаміку та провести кількісний економічний аналіз факторів, резервів й конкурентних переваг у розрізі окремих чинників конкурентоспроможності; термінологічний апарат теорії конкурентоспроможності, зокрема для відображення фактичного (реального) рівня успішності конкурентної боротьби на ринку пропонується застосовувати термін «конкурентність», який, на відміну від термінів «конкурентоспроможність», «конкурентоздатність», «конкурентний потенціал», є вільним від будь-якого додаткового змістовного навантаження;У першому розділі «Теоретичні основи оцінки конкурентоспроможності промислових підприємств» автором розглянуто сутність понять «конкуренція» та «конкурентоспроможність», досліджено показники й фактори конкурентоздатності субєктів господарювання, доведено латентний характер показника, що вивчається, проаналізовано існуючі методи оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств. Вивчення численних визначень поняття «конкурентоспроможність» дозволило автору дійти висновку, що терміни «конкурентоспроможність», «конкурентоздатність» завдяки наявності в них коренів «спроможність», «здатність», а також термін «конкурентний потенціал» слід використовувати виключно для позначення потенційного (прогнозного) змісту даної економічної категорії. Відсутність єдиного вимірювача поняття конкурентоспроможності підприємства, а також групових факторів, що впливають на його рівень, означає, що будь-який дослідник у даній сфері стикається з так званими латентними (прихованими) показниками, про величину яких, зазвичай, судять експерти на основі значень їхніх зовнішніх проявів - чинників-симптомів. На основі критичного аналізу існуючих у науковій літературі методів оцінювання конкурентоздатності підприємств, а також обґрунтованої структури поняття «конкурентоспроможність підприємства» автором запропоновано процедуру оцінки латентного показника Y, що досліджується яка базується на широкому застосуванні різноманітних багатовимірних статистичних методів (рис. Тут поряд з традиційними напрямками (розрахунок і тлумачення b-коефіцієнтів, кількісна оцінка конкурентних переваг підприємств-лідерів та резервів росту конкурентоздатності обєктів-аутсайдерів, визначення прогнозних оцінок латентного показника на перспективу) дисертантом запропоновано застосовувати отримане рівняння регресії у ролі дискримінантної функції конкурентоздатності з метою діагностики досліджуваного латентного показника на нових підприємствах, що не увійшли до вихідної статистичної сукупності спостережень.Для відображення фактичного (реального) рівня успішності конкурентної боротьби на ринку пропонується застосовувати термін «конкурентність», який, на відміну від термінів «конкурентоспроможність», «конкурентоздатність», «конкурентний потенціал», є вільним від будь-якого додаткового змістовного навантаження. Показники рентабельності виробництва, частки ринку (або його відповідного сегменту), цінової еластичності попиту споживачів на диференційований товар у певній мірі відображають рівень конкурентоспроможності підприємства і здатні виконувати роль частинних ознак даного складного економічного явища. Відсутність єдиного вимірювача поняття «конкурентоспроможність підприємства», а також групових факторів, що впливають на його рівень, означає, що будь-який дослідник у даній сфері зіштовхується з так званими латентними (прихованими) показниками, про величину яких, зазвичай, судять експерти на основі значень їхніх зовнішніх проявів - факторів-симптомів. Вона включає чотири основних рівні елементів: 1) латентний показник потенційної або фактичної конкурентоспроможності підприємства; 2) частинні ознаки конкурентоздатності або конкурентності, виміряні у метричній шкалі; 3) групові фактори, що характеризують економічний, збутовий, управлінський та інші аспекти функціонування підприємства, які по суті теж є латентними; 4) первинні чинники (показники майнового стану, коефіцієнти ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності тощо). Більшість існуючих в економічній теорі

Основний зміст роботи