Порівняльна оцінка впливу на надій основних генетичних та негенетичних факторів, які діють в процесі формування молочного стада, створюваного шляхом інтродукції. Моделі прогнозування надою тварин створюваного стада, придатні для практичного використання.
При низкой оригинальности работы "Оцінка комплексу факторів при формуванні високопродуктивного молочного стада", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У звязку з реформуванням виробничих відносин у сільському господарстві все частіше постає питання щодо формування молочних стад шляхом інтродукції, коли тварин завозять з інших господарств. Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання: Визначити основні фактори, що зумовлюють надій при формуванні молочного стада. Розробити моделі оцінки надоїв на базі сукупностей факторів. Методи дослідження - визначення залежностей, які найбільш адекватно описують звязки між впливаючими факторами і надоєм, встановлення ступеня, основних характеристик впливу генетичних і негенетичних факторів, оцінка градацій факторів, створення моделей оцінки надою на базі вивчених факторів за допомогою регресійного, дисперсійного аналізів та застосування апарату загальної лінійної моделі. У роботі наведено матеріали, що отримані в результаті проведених автором науково-виробничих дослідів у період з 1990 по 2000 р. Безпосередньо автором проводилася робота по закупівлі телиць і нетелей з різних господарств, їх подальшому розведенню та формуванню молочного стада, збиранню інформації, її аналізу та інтерпретації, розробці моделей прогнозування молочної продуктивності, написанню рукопису дисертації.Найбільш чітка тенденція позитивного звязку між “кровністю” і надоєм має місце на відрізку до 40% “кровності”, яка з подальшим насиченням спадковістю поліпшуючих порід втрачається. Так, від матерів з надоєм до 2000 кг не одержано жодної дочки з надоєм вище 5000 кг, хоча від решти матерів одержували дочок з 6-7-тисячними і більш високими надоями. Найвищий надій за першу лактацію мали тварини, матері яких характеризувалися найвищою молочною продуктивністю в межах 3400 кг - 5200 кг молока. Отже, якщо при формуванні молочного стада, орієнтованого на надій близько 4000 кг від первістки за лактацію виходити лише з найвищого надою матерів, то можна рекомендувати придбання тварин з найвищою продуктивністю матері не нижче 2500 кг за лактацію, а бажано 3000 кг і вище. Характеристика мінливості надою в залежності від господарства, звідки закуплялися твариниНа даний час дослідження дії різних генетичних і негенетичних факторів на надій проводилися або на окремому стаді, або ж на групі стад, що не дозволяло робити досить вірогідну їх порівняльну оцінку. Проведені нами дослідження впливу різних факторів на надій в процесі формування високопродуктивного молочного стада дозволило вивчити реалізацію широкого спектру факторів у фіксованих умовах. Закупівля тварин з господарств різного рівня молочної продуктивності з подальшим їх утриманням у фіксованих умовах, які забезпечують середні надої на рівні 4000 кг молока призводить до наближення всіх тварин до даного рівня продуктивності. Так, варіацію даної продуктивної ознаки можна пояснити відмінностями: середніх надоїв у господарствах-постачальниках молодняку - на 8,5%; віку першого отелення - на 3,8%; живої маси після першого отелення - на 4,7%; живої маси у 6, 12 і 18 місяців - відповідно на 4,4%, 11,6% і 12,9%; найвищих надоїв матері батька - на 2,6%; найвищих надоїв матері - на 8,8%; “кровностей” за поліпшуючими породами - на 4,5%. Залучення до одночасної оцінки генетичних і негенетичних факторів, найбільш значимих для надою сформованого нового молочного стада, дозволило описати 81,0% мінливості даної продуктивної ознаки (P>0,999).
Вывод
Залежність надою корів від “кровності”. Встановлено, що в цілому надій збільшується з підвищенням “кровності” за поліпшуючими породами.
При цьому коефіцієнт детермінації був рівний R2=0,045 (P>0,999) при стандартній помилці передбачення SE=989,6 кг. Найбільш чітка тенденція позитивного звязку між “кровністю” і надоєм має місце на відрізку до 40% “кровності”, яка з подальшим насиченням спадковістю поліпшуючих порід втрачається. На наш погляд, це повязано із стримуючою дією умов середовища, які спроможні забезпечити надій близько 4000 кг.
Залежність надою корів від найвищого надою їх матерів. Розроблено модель оцінки надою корів, виходячи з найвищого надою матерів.
Даною моделлю було зумовлено 8,8% мінливості надою (P>0,999). При цьому стандартна помилка передбачення становила SE=964 кг.
Встановлено, що при продуктивності матерів від 1000 до 3000 кг молока за найвищу лактацію, має місце майже однозначна пряма залежність: чим вище надій матері - тим вище надій дочки, що найбільш вірогідно зумовлено генетичними факторами. Так, від матерів з надоєм до 2000 кг не одержано жодної дочки з надоєм вище 5000 кг, хоча від решти матерів одержували дочок з 6-7-тисячними і більш високими надоями.
Найвищий надій за першу лактацію мали тварини, матері яких характеризувалися найвищою молочною продуктивністю в межах 3400 кг - 5200 кг молока. Отже, якщо при формуванні молочного стада, орієнтованого на надій близько 4000 кг від первістки за лактацію виходити лише з найвищого надою матерів, то можна рекомендувати придбання тварин з найвищою продуктивністю матері не нижче 2500 кг за лактацію, а бажано 3000 кг і вище.
Залежність надою корів від найвищого надою матері батька. Одним із найпоширеніших у практиці методів оцінки бугаїв-плідників є оцінка за найвищим надоєм їх матерів. Причому майже загальноприйнятою є думка, що чим вище продуктивність матері бугая, ти вищою буде продуктивність його дочок незалежно від умов. Наші дослідження спростовують такий спрощений підхід до селекції.
Так, між надоями онучок і найвищими надоями їх матерів батьків встановлено зворотній звязок, який характеризувався рівнянням y=5125-0,116x.
Однак, продуктивність бабусь за батьком в наших дослідженнях коливалася в межах 6500-13500 кг, знаходячись у переважній більшості випадків на рівні 8000-12000 кг, тобто продуктивність матерів батьків була в масі дуже високою. Отже, встановлена залежність характерна саме для вказаних параметрів стада і продуктивності матерів батьків.
Зумовленість надоїв найвищими надоями матерів батьків дуже низька (R2=0,026; P>0,999), що ставить даний показник в ряд малоефективних з селекційної точки зору. Таким чином, орієнтація селекційного процесу на оцінку лише за надоєм матері батька є помилковою.
Залежність надою корів від живої маси на вирощуванні. Встановлено, що при врахуванні нелінійності залежностей зумовленість надою живою масою на вирощуванні (рис. 3) суттєво зростає. Так, надій за першу лактацію може бути описаний на базі живої маси в 6 місяців- на 4,4%, у 12 місяців- на 11,6%, у 18 місяців - на 12,9% (P>0,999).
Таким чином, за інших рівних умов, при формуванні молочного стада перевагу слід надавати тваринам, які мали більш високу живу масу в усі періоди вирощування, а особливо у більш старшому віці.
Залежність надою корів від господарства, звідки вони були закуплені. Встановлено, що залежність надою корів від середнього надою в господарстві, звідки вони були закуплені, найбільш прийнятно описувала лінійна функція у=2377 0,4079х. З її допомогою можна описати 8,4% мінливості надоїв (Р>0,999). Однак за величиною надої наближаються до середнього надою в КСП “Харківплемсервіс” (табл. 1).
Комплекс умов, специфічних для кожного з підконтрольних господарств, найточніше відображає фактор “господарство”. Встановлено, що ступінь впливу господарства на надій первісток складає 14,6% (P>0,999).
Тварини, закуплені з різних господарств, суттєво різняться за середньою молочною продуктивністю і її мінливістю в середині груп (табл. 2). За інших рівних умов бажано зупиняти вибір на тих господарствах, де продуктивність більш висока, а мінливість її мінімальна.
Залежність надою корів від сезону отелення. За допомогою фактора “сезон отелення” можливо описати 6,9% мінливості надою за першу лактацію (P>0,999). Той факт, що відмінності між градаціями сезону за надоями досить суттєві наочно видно з таблиці 3. Найвищим середнім надоєм характеризувалися первістки осінньо-зимового періоду отелення, найнижчим - ті, які отелилися в березні-червні.
Таблиця 1. Порівняння надоїв (кг) закуплених тварин у КСП “Харківплемсервіс” (ХПС) з середніми надоями по господарствах, звідки закуплені тварини
Господарства Надій за 1 лактацію: Надій у ХПС ± до середнього надою по господарству середній по господарству закуплених тварин у ХПС
“Червоний велетень” 5384 4688 -696
“Первухінський” 4181 4915 734
“Московський” 3886 3811 -75
Кінзавод №124 3845 4326 481
“Шебелинський” 3810 4585 775
“Кегичівка” 3713 3846 133 ім. Леніна 3466 4418 952
“Червона Хвиля” 3177 3837 660 ім. Щорса 3130 3998 868
“Восток” 3059 4659 1600
“Мерефа” 2559 3603 1044
“Свердловський” 2084 3344 1260
Всього 3491 4159 668
Таблиця 2. Характеристика мінливості надою в залежності від господарства, звідки закуплялися тварини
Господарство n, гол M, кг m, кг ?, кг Cv, %
“Червоний Велетень” 26 4688 184,6 986,5 21,0
“Червона Хвиля” 21 3837 205,4 841,2 21,9
“Кегичівка” 22 3846 200,7 870,9 22,7
“Харківплемсервіс” 209 3774 65,1 989,9 26,2
Кінзавод №124 8 4326 332,8 668,5 15,4 ім. Леніна 50 4418 133,1 1020,1 23,1
Таким чином, урахування сезонів майбутнього отелення при комплектуванні молочного стада є суттєвим резервом підвищення надоїв.
Залежність надою корів від лінійної належності. Встановлено, що фактор лінії вірогідно впливає на надій (Р>0,999). Ним зумовлено 11,1% мінливості надою. Кращими слід визнати лінії У.Б. Ідеала, і П.Ф.А. Чіф, які значно переважають інші лінії за середніми показниками надоїв (табл. 4).
Крім того, слід зазначити, що дані показники впливу одержані на вдосконаленій нами лінійній структурі, яка суттєво відрізняється від вихідної.
Таблиця 3. Характеристика мінливості надою в залежності від сезону отелення тварин
Так, зокрема, найчисленніша вихідна лінія Рефлекшн Соверинг 198998 (243 гол.) була розбита нами на 8 гілок, в кожній з яких виділено видатних продовжувачів. За їх кличками і були названі нові більш “короткі” лінії.
Таблиця 4. Характеристика мінливості надою в залежності від лінійної належності
Лінії n, гол M, кг m, кг ?, кг Cv, %
Майєрдел Сітейшн* 36 3869 163 815 21,06
Піней Фарм Арлінда Чіф* 9 5023 325 1356 27,00
Пінейхілл Султан* 40 4026 154 923 22,93
Розейф Сігнет* 87 3551 105 824 23,20
Розейф Сітейшн* 38 3936 158 862 21,90
Бонд Хавен Нуджет* 4 3750 488 863 23,01
Вубуен Інка Рефлектор* 3 4025 564 1440 35,78
Монтвік Чіфтейн 126 4013 87 1141 28,43
Уес Бурке Ідеал 17 4562 237 839 18,39
Сілінг Трайд Ж. Рокіт 21 3867 213 708 18,31
Умовні позначення: * - походять від лінії Рефлекшн Соверінг 198998.
У результаті аналізу відмінностей за надоями між лініями, що походять від Рефлекшн Соверінга 198998 встановлено, що ці відмінності вірогідні (Р>0,999) і оцінюються ступенем впливу 13,1%. Отже, розбіжності за надоєм між тваринами цих ліній виявилися приблизно такими ж значними, як і між тваринами інших неспоріднених ліній, адже спільний предок - Рефлекшн Соверинг 198998 знаходиться у 6-10 ряді родоводу використовуваних нині бугаїв-плідників.
Таким чином, формальна лінія Рефлекшн Соверинг 198998 практично не відображала суттєвих якостей віднесених до неї тварин, в той час як започатковані нами нові, більш “короткі” лінії несуть певну цінну інформацію про тварин, зокрема, про їх надій.
Залежність надою корів від бугая-батька. Найбільш впливовим фактором з розглянутих при однофакторному аналізі виявився фактор бугая-батька. Ступінь його впливу на надій складав 0,251 при високій вірогідності (Р>0,999).
З таблиці 5 видно, що кращим за надоями дочок бугаєм виявився Пілмор. Продуктивність дочок інших бугаїв була значно гіршою. Найбільш інтенсивно використовувані бугаї Сіваш, Сєвєр і Джексон, продуктивність матерів яких складала в межах 9500-11800 кг молока, виявилися найгіршими за надоями дочок.
Таблиця 5. Характеристика мінливості надою дочок найбільш широко використовуваних бугаїв-плідників
Бугай-батько n M m ? Cv
Джексон 40 50 3631,42 129,586 1203,48 33,13
Джиронімо 362135 16 3749,19 229,077 683,88 18,24
Карло 3663 37 3933,32 150,640 885,23 22,50
Пілмор 217 29 4879,86 170,154 977,57 20,04
Размах 5317 13 3835,54 254,138 737,97 19,24
Рід 96 12 3899,50 264,516 1287,51 33,03
Рідбул 2771 20 3886,75 204,893 778,61 20,04
Робін 190 15 4073,40 236,590 717,83 17,63
Роднічок 6649 16 3787,81 229,077 940,33 24,82
Сєвєр 1701 62 3615,24 116,371 848,00 23,46
Сіваш 6083 20 3337,30 204,893 709,42 21,25
Зефір 32796 8 4325,88 323,964 668,47 15,44
Таким чином, при формуванні молочного стада цінність бугая-плідника, який є батьком закуповуваних тварин, є одним з провідних зумовлюючих надій факторів і найбільш важливим критерієм оцінки.
Одночасна оцінка комплексів факторів. Проводили багатофакторний аналіз впливу основних умовно генетичних факторів на надій. До останніх були віднесені порода, лінія, бугай-плідник, “кровність” за поліпшуючими породами та найвищий надій матері. Встановлено, що виділений комплекс факторів зумовлює 52,6% мінливості надою.
До групи умовно негенетичних були включені фактори господарства, звідки закуплялись телиці й нетелі, рік отелення, сезон отелення, середній надій по стаду в період вирощування закуповуваних тварин і жива маса в різні періоди вирощування. Встановлено, що за допомогою даної сукупності негенетичних факторів, можна описати 63,2% варіації надою.
Було проведено ряд пошукових досліджень з метою виявлення найбільш впливових факторів. Такі фактори були обєднані в підсумкову модель, яка представлена в табл. 6.
Дана модель являє собою ідеалізований варіант оцінки майбутніх надоїв закуповуваних тварин при припущенні, що є можливість попередньо оцінити ефекти перелічених факторів у господарстві, яке комплектує молочне стадо. Коефіцієнт детермінації надою розробленою моделлю складає 0,81 (Р>0,999), що є досить високим показником.
За ступнем впливу на надій фактори можна умовно поділити на три категорії. До першої категорії сильно впливаючих факторів були віднесені фактори “батько”, “батько ? “кровність” за поліпшуючими породами” і “батько ? найвищий надій матері”. Дані фактори зумовлюють від 17,5% до 21,1% варіації надоїв.
Таблиця 6. Одночасна оцінка ступенів впливу найбільш значимих досліджуваних факторів
Фактори Ступінь впливу ?2 Вірогідність Р
Вільний член 0,005 0,648
Бугай-батько 0,175 0,996
Рік отелення 0,020 0,931
Сезон отелення 0,052 0,935
Бугай-батько ? “кровність” 0,211 0,995
Рік отелення ? “кровність” 0,017 0,386
Господарство ? Сезон отелення 0,141 0,436
Рік отелення ? Сезон отелення 0,139 0,960
Бугай-батько ? Найвищий надій матері 0,188 0,886
Господарство ? Середній надій по господарству 0,093 0,999
Господарство ? Жива маса у віці 18 місяців 0,054 0,776
Рік отелення ? Жива маса у віці 18 місяців 0,042 0,788
Модель 0,810 0,999
До другої групи, яка характеризується середнім ступенем впливу на молочну продуктивність, ми віднесли фактори ”сезон отелення ? господарство”, “рік отелення ? сезон отелення” і “господарство ? середній надій по господарству”.
Решта факторів була віднесена до третьої групи слабо впливаючих на надій показників.
Аналіз виділених груп факторів свідчить про те, що до першої групи увійшли виключно генетичні фактори. Причому в усіх трьох факторах присутній батько, що свідчить про високе значення оцінки бугаїв-плідників, в тому числі і для формування молочного стада. Так, для того, щоб вибір закуповуваних тварин був більш обґрунтованим, необхідно поряд з традиційною оцінкою бугаїв мати інформацію по сполучуваність бугаїв з матками різного рівня продуктивності (фактор “батько ? найвищий надій матері”) і різної “кровності” (фактор “батько ? “кровність” за поліпшуючими породами”).
До груп факторів, середньо і слабо впливаючих на надій, увійшли переважно негенетичні фактори. І хоча ступені впливу окремих з них на надій менші, ніж генетичних факторів, в сумі цей вплив близький до впливу показників першої групи.
Розробка та оцінка доступних моделей прогнозування. Однак застосування даної моделі на практиці неможливе через те, що ряд факторів, які входять до складу моделі, не можуть бути спрогнозовані. Тому нами було розроблено модель, яка використовує в якості зумовлюючих факторів показники, які на даний час оцінюються в більшості молочних стад, або в племобєднаннях (табл. 6). Щоб вичислити найбільш вірогідний надій тварини достатньо підставити відповідні значення факторів у модель.
Не дивлячись на відносну простоту, модель високовірогідна (Р>0,999) і дозволяє описувати 42,2% мінливості надоїв.
Таблиця 7. Модель оцінки надоїв на базі загальнодоступної інформації
Значення фіксованих факторів (коваріанс) Фіксовані ефекти (коефіцієнти регресії) B Стандартна помилка Рівень значимості 95%-ний довірчий інтервал нижня межа верхня межа
Вільний член 933 1223,6 0,036 -1474 3339
Бугай-батько оцінка (±) - - - -
Сезон отелення=1 -403,4 179,4 0,025 -756,2 -50,5
Сезон отелення=2 -789,4 154,2 0,000 -1092,8 -486,1
Сезон отелення=3 -769,9 165,5 0,000 -1095,4 -444,4
Сезон отелення=4 -477,0 171,6 0,006 -814,6 -139,4
Сезон отелення=5 -297,7 186,1 0,111 -663,8 68,3
Сезон отелення=6 0 - - - -
Вищий надій матері 0,510 0,191 0,008 0,134 0,887
Жива маса у 18 місяців 9,869 2,694 0,000 4,570 15,167
Вищий надій матері?Жива маса у 18 місяців -0,00134 0,0010 0,019 -0,00246 -0,00022
Моделюванням добору потенційно закуповуваних тварин різної інтенсивності на основі даної моделі (табл. 7) встановлено, що відбраковка гірших тварин за моделлю дозволяє суттєво підвищити надій закуплених тварин. Так, при бракуванні, наприклад, 40% гірших за результатами роботи моделі телиць відбувається підвищення середнього надою закуплених тварин з 4159 до 4580 кг, або на 421 кг. При можливості відбраковки 70% телиць за прогнозом одержуємо середні надої 4961 кг при селекційному диференціалі 802 кг.
Таблиця 8. Характеристика надоїв закуплених тварин при моделюванні добору за прогнозом на основі моделі оцінки надоїв з використанням загальнодоступних показників
Інтенсивність браковки, % Надій закуплених тварин, кг Надій відбракованих тварин, кг Селекційний диференціал, кг Чистий дохід від застосування добору, тис. грн.
0 4159 - - 0
10 4269 3179 110 28
20 4347 3414 188 47
30 4464 3441 305 76
40 4580 3524 421 105
50 4695 3622 536 133
60 4865 3690 706 176
70 4961 3818 802 199
80 5156 3907 997 248
90 5180 4044 1021 254
При цьому витрати на утримання тварин практично не змінюються, а за рахунок зниження собівартості виробленого ними молока досягається значний економічний ефект (табл. 8).На даний час дослідження дії різних генетичних і негенетичних факторів на надій проводилися або на окремому стаді, або ж на групі стад, що не дозволяло робити досить вірогідну їх порівняльну оцінку. Проведені нами дослідження впливу різних факторів на надій в процесі формування високопродуктивного молочного стада дозволило вивчити реалізацію широкого спектру факторів у фіксованих умовах.
Відпрацьовані моделі оцінки впливу широкого комплексу генетичних і негенетичних факторів при інтродукції селекційного матеріалу у процесі формування стада.
Закупівля тварин з господарств різного рівня молочної продуктивності з подальшим їх утриманням у фіксованих умовах, які забезпечують середні надої на рівні 4000 кг молока призводить до наближення всіх тварин до даного рівня продуктивності. Однак у масі тварини з кращих господарств мали більш високі, а з гірших - більш низькі надої.
Оцінка закуповуваних тварин за окремими неперервними факторами дає можливість контролювати до 12,9% мінливості надою. Так, варіацію даної продуктивної ознаки можна пояснити відмінностями: середніх надоїв у господарствах-постачальниках молодняку - на 8,5%; віку першого отелення - на 3,8%; живої маси після першого отелення - на 4,7%; живої маси у 6, 12 і 18 місяців - відповідно на 4,4%, 11,6% і 12,9%; найвищих надоїв матері батька - на 2,6%; найвищих надоїв матері - на 8,8%; “кровностей” за поліпшуючими породами - на 4,5%.
Оцінка закуповуваних тварин за окремими фіксованими факторами дає змогу контролювати до 25,1% варіації надою. Так, мінливість надою описується: господарством, звідки був закуплений молодняк - на 14,6%; роком народження - на 16,6%; роком отелення - на 19,0%; сезоном отелення - на 6,9%; породою - на 3,9%; лінією - на 11,1%; бугаєм-батьком - на 25,1%.
При одночасній оцінці всіх досліджених умовно генетичних факторів, включаючи попарні ефекти, встановлено, що при формуванні молочного стада ними можливо пояснити 52,6% мінливості надою (P>0,999).
Комплектування молочного стада молодняком з різних господарств повязане з дією ряду умовно негенетичних факторів. Вивчені нами паратипові фактори зумовлюють разом 63,2% варіації надою (P>0,999).
Залучення до одночасної оцінки генетичних і негенетичних факторів, найбільш значимих для надою сформованого нового молочного стада, дозволило описати 81,0% мінливості даної продуктивної ознаки (P>0,999).
Найбільш впливовим з усіх вивчених факторів є фактор бугая-батька. При одночасній оцінці основних факторів встановлено, що його прямий вплив складав 17,5%, спільний із “кровністю” за поліпшуючими породами - 21,1%, а з найвищим надоєм матері - 18,8%.
Модель прогнозування надою тварин на базі максимально доступних генетичних і негенетичних факторів, які можуть бути реально заздалегідь оцінені при умові високого рівня селекційно-племінної роботи і компютерної обробки інформації дозволяє контролювати 68,9% мінливості надою (P>0,999). Застосування даної моделі для закупівлі тварин при можливості відбору 30% телиць із запропонованих дає змогу підвищити середню молочну продуктивність закуплених тварин на 1075 кг молока в порівнянні з придбанням тварин без попереднього добору за прогнозом.
Розроблена на базі загальнодоступних генетичних і негенетичних факторів модель прогнозування надою описує 42,2% варіації надою (P>0,999). Застосування даної моделі для закупівлі тварин при можливості відбору 30% телиць із запропонованих дає змогу підвищити середню молочну продуктивність закуплених тварин на 802 кг молока і отримати чистий дохід в умовах КСП “Харківплемсервіс” 199 тис. грн. в порівнянні з придбанням тварин без попереднього добору за прогнозом.
Пропозиції виробництву
З метою підвищення молочної продуктивності закуповуваних тварин та зниження собівартості молока застосовувати запропоновані моделі оцінки.
При формуванні високопродуктивних молочних стад з річним надоєм близько 4000 кг молока закупляти телиць з продуктивністю матерів не менше 2500-3000 кг молока за найвищу лактацію;
Для підвищення надоїв закуповуваних тварин планувати їх отелення на осінньо-зимовий період.
Список литературы
1. Мирось В.В., Шабля В.П., Василенко О.П. Вплив деяких факторів на надій в процесі формування молочного стада // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Випуск 5 (частина 1). - Харків, 1999. - С. 108-112.
2. Мирось В.В., Василенко О.П., Шабля В.П. Можливості прогнозування надою на основі стандартної зоотехнічної інформації // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - № 2. - Полтава, 2000. - С. 41-42.
3. Мирось В.В., Василенко О.П., Шабля В.П., Задорожна І.Ю. Генетичні чинники надою при формуванні молочного стада // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Випуск 6 (частина 1). - Харків, 1999. - С. 98-100.
4. Безуглий М.Д., Мирось В.В., Шабля В.П., Василенко О.П. Шляхи реформування племінної справи // Проблеми розвитку тваринництва. Міжвідомчий тематичний збірник наукових праць. - Вип. 2. - Київ, 2000, С. 18-21.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
